ДБН В.2.2-9-99 сторінка 2 з 6
На площі перед мечеттю передбачають фонтан або невеликий басейн, який для віруючих-мусульман має ритуальне значення.
-
Для забезпечення шумозахисту житлових будинків від розташованої на мінаретах мечетей звукоапаратури, що закликає мусульман до молитви, створюють зелені захисні смуги у радіусі не менше 100-150 м.
Синагоги
-
На містобудівному рівні сакральна функція синагог обумовлюється доцільністю надання їм ролі місцевих композиційних акцентів з характерним розташуванням їх у міському середовищі.
-
Розміщення і розміри земельних ділянок синагог визначаються завданням на проектування.
-
Під час планування ділянок синагог враховують такі особливості:
-
головний вхід до синагоги, як правило, влаштовується із заходу;
-
до входу у синагогу прилягає двір - місце зустрічей та спілкування членів іудейської громади, проведення святкових ритуалів;
-
в сучасних умовах, коли синагога є головним (іноді єдиним) центром місцевої іудейської громади, на її ділянці можуть розміщуватися споруди микви (ритуальної лазні) і харчоблока для приготування кошарної їжі, планувальне вирішення яких повинно забезпечувати раціональне розташування цих об'єктів відносно синагоги (головного входу до неї), входів і в’їздів на ділянку;
-
площа ділянки, призначеної для стоянок автотранспорту, визначається завданням на проектування; при цьому враховують періодичність відвідувань синагоги ■ групами представників зарубіжних єврей- і ських громад.
-
ПРОПОЗИЦІЇ З НОМЕНКЛАТУРИ ТИПІВ БУДИНКІВ ТА СПОРУД
-
Типологія культових будинків та споруд визначається умовами містобудівного розташування, архітектурно-планува- ; льною організацією, а також режимом ґ літургійного процесу. На основі аналізу і, системи організації інституту церкви, що складається, визначені типи культових будинків та споруд, які пропонується ввести до даної номенклатури.
-
Православні храми
-
Парафіяльна церква (парафіяльний храм) включає до своєї функціонально-планувальної структури усі частини
>храму: сакральне ядро, обрядовий простір, Кнартекс, притвор, дзвіницю. В окремих Мипадках парафіяльна церква може мати квдин або кілька приділів, які обумовлені | Історичними або функціональними особливостями.
Залежно від розмірів будівлі пара- Сфіяльної церкви вівтарна частина може ги скороченою до одного приміщення.
Це в окремих випадках допускається в храмах малої місткості, а також у будівлях, що реконструюються.
У парафіяльних храмах середньої та великої місткості доцільно передбачати спеціалізовані приміщення (хрещальні, співочі хори), а також допоміжні приміщення.
Парафіяльні церкви розташовують у сельбищній зоні населених пунктів і розраховують на обслуговування членів релігійної громади, які мешкають у зоні її впливу.
У розвинутих за чисельністю та фінансово забезпечених громадах можливе створення храмових комплексів. Найбільш розповсюдженим видом храмового комплексу є парафіяльний. Перелік груп будинків, споруд і приміщень парафіяльних комплексів може бути зменшений або доповнений відповідно до завдання на проектування. У таблиці 1 наводиться рекомендований перелік груп будинків, споруд і приміщень парафіяльного комплексу.
-
Дзвіниці та дзвінниці, які слугують для підвішування дзвонів, можуть стояти окремо, бути прибудованими до будинку храму або надбудованими над ним. Вони розташовуються, як правило, з західного боку храму. Вбудовані дзвінниці можуть влаштовуватися у барабанах глав храму. Дзвіниці влаштовуються, як правило, у вигляді багатоярусних башт з відкритими прорізами у верхніх ярусах, де підвішені дзвони. Дзвінниці влаштовуються у вигляді критого майданчика або стінки з прорізами, призначеними для підвішування дзвонів, дзвонити у які можна з майданчика чи з рівня землі.Х
Таблиця4
Призначення груп будинків, споруд та приміщень
Перелік будинків, споруд та приміщень
Одиниця виміру
Кількість
Богослужебні
Храм (з 1-3 приділами), у тому числі літній та зимовий
люд.
100-1500
Дзвіниця (дзвінниця)
ярус
1-3
Хрещальня
30-150
Каплиця
ЛЮД.
1-20
Службово-побутові
Церковно-причтовий будинок
м2
до 1000
Готель
місць
-“- 20
Житлові будинки причта
квартира
1-3
Просвітницькі
Недільна школа
ЛЮД.
до 100
Гімназія
місць
-*- 200
Бібліотека
місць
-“-15
Благодійні
Богадільня
місць
ДО 20
Медичний пункт
відвідувачів на день
-‘-30
Кімната матері та дитини
люд.
-‘-10
Трапезна
місць
-“-20
Господарчі
Церковна лавка (кіоск, магазин)
м2
5-50
Просфорня
м2
20-50
Художні майстерні
м2
100-200
Гараж
машино-місць
1-3
Склад
м2
до 50
рещальні, призначені для хрещення дітей і дорослих, можуть бути розташовані в окремих будинках, прибудовані або вбудовані в будівлі храмів і церковно- причтових будинків. До складу приміщень хрещалень входять власне хрещальня, підсобне приміщення, роздягальні для дорослих, які будуть приймати хрещення, приміщення для очікування і для переодягання немовлят, туалетна кімната. -
Соборна церква (соборний храм, собор) являє собою будинок, розрахований на проведення соборних богослужінь групою священиків на чолі з архієреєм - предстоятелем парафії. Одночасно собор виконує функції парафіяльної церкви і відрізняється від попереднього типу храму частотою богослужінь, завдяки розширенню штату священиків і причта. У соборному храмі передбачається повний склад функціонально-планувальних елементів, яю у даному випадку мають значну площу і місткість.
-
Сакральне ядро будівлі, як правило, обладнується одним або кількома приділами з відповідною кількістю диякон- ників і паламарок. Апсида центрального престолу обладнується Горнім місцем з троном для архієрея.
-
Загальну місткість храму доцільно збільшувати за рахунок улаштування антресольних поверхів, які охоплюють простір молитовного храму (нави). Необхідно враховувати влаштування спеціалізованого приміщення хрещальні, зв’язаного входом з нартексом або притвором. Для розміщення хору передбачаються простори над нартексом або з його боків.
-
Монастирські храми також можна віднести до типу соборного храму, де проводяться щоденні богослужіння одночасно групою ієреїв, які знаходяться в межах сакрального ядра храму. Розміщення монастирського храму, як правило, здійснюється на режимній території монастиря в умовах функціонального взаємозв'язку з комплексом допоміжних монастирських споруд.
-
Кафедральний собор (кафед- іьна церква) складає тип соборного му, розрахований на богослужіння за стю архієрея - представника єпархії або ріархїі (в цьому разі церква називається ріаршим кафедральним храмом).
За функціонально-планувальною турою кафедральний собор повторює рну церкву, доповнену приміщеннями одягання вищих ієреїв, сховищами церковних реліквій, цінностей і т.п.
Центральна частина кафедрального собору виділяється для організації стаціонарного архієрейського підвищення, Іноді перекритого ківорієм.
Враховуючи різнорідний соціальний склад богомольців кафедрального собору, а також необхідність телетрансляцій урочистих богослужінь, можливе влаштування в ньому Ізольованих лож на розташованих вище ярусах по периметру центрального простору храму.
Масовість відвідувань у пікові моменти святкових богослужінь визначає значну місткість будівлі, і як наслідок, його великий об’єм. Кафедральний собор розміщують у забудові громадського центру міста, в комплексі з будівлями та спорудами архієрейської резиденції.
-
Каплиці - специфічні типи культових будинків малої місткості, в яких немає вівтаря. Каплиця являє собою обмежену за своєю функціонально-планувальною структурою культову будівлю, яка має сакральне ядро з скороченим молитовним простором. В окремих випадках каплиця може мати тільки сакральне ядро, з урахуванням можливості розміщення віруючих за межами будівлі.
Каплиці можуть стояти окремо, бути прибудованими до храму або вбудованими у нього, можуть входити до складу храмового комплексу, будинку або комплексу громадського призначення, розташовуватися самостійно на сельбищній території або в природному середовищі.
-
Каплиці поділяються на водосвятні, поховальні, меморіальні та богослужебні. Водосвятні каплиці влаштовуються над криницями, водоймами,Місткість розглянутих храмів та дується приймати за таблицею 2. іє містобудівне розміщення рекомен-
Таблиця2
|
і Тип культового будинку |
Місткість, людей, залежно від містобудівного призначення |
Містобудівне розміщення |
||
|
загальноміські |
районні |
сільські |
||
|
кафедральний собор |
1500 |
- |
- |
У складі громадського |
|
1000 500 |
- |
- |
центру міста чи монастирського комплексу |
|
|
Соборна церква |
500 |
300 |
- |
У складі громадського |
|
300 |
- |
- |
центру міста чи житлового району |
|
|
.Монастирський храм |
300 200 |
- |
100 |
На території монастиря |
|
^Парафіяльна церква Ег |
- |
500 |
200 |
У складі громадського центру |
|
300 |
300 |
100 |
житлового району міста, у кварталі, мікрорайоні, |
|
|
100 |
50 |
у громадському центрі селища, села |
||
|
Вмілиця |
50 |
- |
- |
У парковій зоні, у складі культового |
|
к |
ЗО |
зо |
зо |
чи громадського комплексу |
|
■Мдовищенська церква |
- |
200 |
- |
На території кладовища |
|
100 |
50 |
(цвинтаря) |
||
|
Нк |
200 |
50. |
ЗО |
|
|
■іморіальна церква |
100 |
50 |
ЗО |
У парковій зоні, на території меморіального центру |
свердловинами, та Іншими джерелами води у вигляді навісів або закритих споруд площею від 4 до ЗО м2.
Поховальні каплиці влаштовуються над поховальними камерами І могилами у вигляді відкритих або закритих споруд (у вигляді склепу з аркасоліями) площею від 2 до 10 м2; надземна частина будівлі використовується для відспівування або літургії у поминальні дні.
Меморіальні каплиці відзначають значні для церкви місця.
Богослужебні каплиці частіше усього влаштовуються за відсутності храму або для розміщення шанованих ікон. Цей тип набуває розповсюдження також у комплексах соціальних, навчальних та медичних закладів, у військових частинах і виправно- трудових установах.
Місткість каплиць складає від 5 до 50 людей.
Каплиці площею до 10 м2 місткістю до 10 людей складаються з одного приміщення, а більшої площі і місткості - мають допоміжні приміщення.
-
В разі розташування каплиці у храмовому комплексі, вона використовується для обслуговування віруючих, і, за необхідності, відспівування померлих парафіян. Каплиця може розміщуватися також на території соборного храму з метою забезпечення проведення проміжних молитовних дій перед входом до основного храму.
Сакральне ядро каплиці може вирішуватися з повним набором допоміжних приміщень або з обмеженим. Загальна об’ємно-просторова структура каплиці повторює об’ємно-просторову організацію храму, символізуючи при цьому образ малої церкви.
-
Кладовищенська (цвинтарна) церква близька за типологією до каплиці. Вона розташовується, як правило, на території кладовища або у структурі ритуально-поховальних комплексів (крематоріїв і т.п.). В окремих випадках, зумовлених місцевими особливостями, кладовищенська церква може функціонувати як парафіяльна церква, де відправляється повний цикл річних, поточних і святкових богослужінь. Тоді її функціонально- планувальна та організаційна структура відповідає структурі парафіяльної церкви, що забезпечує потреби парафії.
-
Меморіальна церква зводиться у місцях, які мають історико-меморіальне значення. Вона відрізняється від парафіяльних і соборних храмів, побудованих на честь тих чи інших історичних подій, тим, що її розташовують на місцях, де безпосередньо відбувалися ці події. Меморіальні церкви можуть зводитися також у складі великих музейно-меморіальних комплексів, що відносяться до подій історичного значення. Важливою функціональною ознакою таких храмів є їхня образно-художня виразність, яка повинна відповідати тематичній спрямованості усього меморіального історико-арютекгурного ансамблю в цілому. Меморіальна церква, як правило, розрахована на соборне проведення літургії у меморіальні дні; у ній необхідно передбачати розвинутий нартекс і притворний комплекс. Функціонально-планувальна структура даного храму повинна відповідати вимогам сценарія загального обрядового дійства.Єпархіальний центр формується з будинків, споруд і приміщень богослужебного призначення (собору на 500- 1000 людей, каплиці, хрещальні, дзвіниці, домової церкви) та допоміжного призначення (єпархіального управління, церков- но-причтового будинку, господарчої служби, у тому числі гаража; духовного училища, недільної школи, редакції видавництва, архієрейського будинку, церковної крамниці).
-
До складу православних місій входять такі богослужебні будинки, споруди та приміщення: храм (до 100 людей), хрещальня, каплиця; а допоміжного призначення - церковно-причтовий будинок, господарчі служби, церковна крамниця, недільна школа, готель, житлові будинки причта.
-
Монастирський комплекс, як правило, складається з богослужебних будинків, споруд та приміщень: храм (100- 1500 людей), трапезний храм, лікарняна, надбрамна та домова церкви, каплиця, дзвіниця; і будинків, споруд та приміщень допоміжного призначення: келійний корпус, будинок намісника, господарчі служби, церковна крамниця, недільна школа, готель, виробничі майстерні.
-
В установах соціального призначення, медичних та навчальних закладах храми чи каплиці на 50-100 людей розташовуються на їхній території або вбудовуються у верхні поверхи цих об’єктів, прибудовуються до них.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?