На площі перед мечеттю передбачають фонтан або невеликий басейн, який для віруючих-мусульман має ритуальне значення.
Для забезпечення шумозахисту житлових будинків від розташованої на мінаретах мечетей звукоапаратури, що закликає мусульман до молитви, створюють зелені захисні смуги у радіусі не менше 100-150 м.
Синагоги
На містобудівному рівні сакральна функція синагог обумовлюється доцільністю надання їм ролі місцевих композиційних акцентів з характерним розташуванням їх у міському середовищі.
Розміщення і розміри земельних ділянок синагог визначаються завданням на проектування.
Під час планування ділянок синагог враховують такі особливості:
головний вхід до синагоги, як правило, влаштовується із заходу;
до входу у синагогу прилягає двір - місце зустрічей та спілкування членів іудейської громади, проведення святкових ритуалів;
в сучасних умовах, коли синагога є головним (іноді єдиним) центром місцевої іудейської громади, на її ділянці можуть розміщуватися споруди микви (ритуальної лазні) і харчоблока для приготування кошарної їжі, планувальне вирішення яких повинно забезпечувати раціональне розташування цих об'єктів відносно синагоги (головного входу до неї), входів і в’їздів на ділянку;
площа ділянки, призначеної для стоянок автотранспорту, визначається завданням на проектування; при цьому враховують періодичність відвідувань синагоги ■ групами представників зарубіжних єврей- і ських громад.
ПРОПОЗИЦІЇ З НОМЕНКЛАТУРИ ТИПІВ БУДИНКІВ ТА СПОРУД
Типологія культових будинків та споруд визначається умовами містобудівного розташування, архітектурно-планува- ; льною організацією, а також режимом ґ літургійного процесу. На основі аналізу і, системи організації інституту церкви, що складається, визначені типи культових будинків та споруд, які пропонується ввести до даної номенклатури.
Православні храми
Парафіяльна церква (парафіяльний храм) включає до своєї функціонально-планувальної структури усі частини
>храму: сакральне ядро, обрядовий простір, Кнартекс, притвор, дзвіницю. В окремих Мипадках парафіяльна церква може мати квдин або кілька приділів, які обумовлені | Історичними або функціональними особливостями.
Залежно від розмірів будівлі пара- Сфіяльної церкви вівтарна частина може ги скороченою до одного приміщення.
Це в окремих випадках допускається в храмах малої місткості, а також у будівлях, що реконструюються.
У парафіяльних храмах середньої та великої місткості доцільно передбачати спеціалізовані приміщення (хрещальні, співочі хори), а також допоміжні приміщення.
Парафіяльні церкви розташовують у сельбищній зоні населених пунктів і розраховують на обслуговування членів релігійної громади, які мешкають у зоні її впливу.
У розвинутих за чисельністю та фінансово забезпечених громадах можливе створення храмових комплексів. Найбільш розповсюдженим видом храмового комплексу є парафіяльний. Перелік груп будинків, споруд і приміщень парафіяльних комплексів може бути зменшений або доповнений відповідно до завдання на проектування. У таблиці 1 наводиться рекомендований перелік груп будинків, споруд і приміщень парафіяльного комплексу.
Дзвіниці та дзвінниці, які слугують для підвішування дзвонів, можуть стояти окремо, бути прибудованими до будинку храму або надбудованими над ним. Вони розташовуються, як правило, з західного боку храму. Вбудовані дзвінниці можуть влаштовуватися у барабанах глав храму. Дзвіниці влаштовуються, як правило, у вигляді багатоярусних башт з відкритими прорізами у верхніх ярусах, де підвішені дзвони. Дзвінниці влаштовуються у вигляді критого майданчика або стінки з прорізами, призначеними для підвішування дзвонів, дзвонити у які можна з майданчика чи з рівня землі.Х
Таблиця4
Призначення груп будинків, споруд та приміщень |
Перелік будинків, споруд та приміщень |
Одиниця виміру |
Кількість |
Богослужебні |
Храм (з 1-3 приділами), у тому числі літній та зимовий |
люд. |
100-1500 |
Дзвіниця (дзвінниця) |
ярус |
1-3 |
|
Хрещальня |
|
30-150 |
|
Каплиця |
ЛЮД. |
1-20 |
|
Службово-побутові |
Церковно-причтовий будинок |
м2 |
до 1000 |
Готель |
місць |
-“- 20 |
|
Житлові будинки причта |
квартира |
1-3 |
|
Просвітницькі |
Недільна школа |
ЛЮД. |
до 100 |
Гімназія |
місць |
-*- 200 |
|
Бібліотека |
місць |
-“-15 |
|
Благодійні |
Богадільня |
місць |
ДО 20 |
Медичний пункт |
відвідувачів на день |
-‘-30 |
|
Кімната матері та дитини |
люд. |
-‘-10 |
|
Трапезна |
місць |
-“-20 |
|
Господарчі |
Церковна лавка (кіоск, магазин) |
м2 |
5-50 |
Просфорня |
м2 |
20-50 |
|
Художні майстерні |
м2 |
100-200 |
|
Гараж |
машино-місць |
1-3 |
|
Склад |
м2 |
до 50 |
Соборна церква (соборний храм, собор) являє собою будинок, розрахований на проведення соборних богослужінь групою священиків на чолі з архієреєм - предстоятелем парафії. Одночасно собор виконує функції парафіяльної церкви і відрізняється від попереднього типу храму частотою богослужінь, завдяки розширенню штату священиків і причта. У соборному храмі передбачається повний склад функціонально-планувальних елементів, яю у даному випадку мають значну площу і місткість.
Сакральне ядро будівлі, як правило, обладнується одним або кількома приділами з відповідною кількістю диякон- ників і паламарок. Апсида центрального престолу обладнується Горнім місцем з троном для архієрея.
Загальну місткість храму доцільно збільшувати за рахунок улаштування антресольних поверхів, які охоплюють простір молитовного храму (нави). Необхідно враховувати влаштування спеціалізованого приміщення хрещальні, зв’язаного входом з нартексом або притвором. Для розміщення хору передбачаються простори над нартексом або з його боків.
Монастирські храми також можна віднести до типу соборного храму, де проводяться щоденні богослужіння одночасно групою ієреїв, які знаходяться в межах сакрального ядра храму. Розміщення монастирського храму, як правило, здійснюється на режимній території монастиря в умовах функціонального взаємозв'язку з комплексом допоміжних монастирських споруд.
Кафедральний собор (кафед- іьна церква) складає тип соборного му, розрахований на богослужіння за стю архієрея - представника єпархії або ріархїі (в цьому разі церква називається ріаршим кафедральним храмом).
За функціонально-планувальною турою кафедральний собор повторює рну церкву, доповнену приміщеннями одягання вищих ієреїв, сховищами церковних реліквій, цінностей і т.п.
Центральна частина кафедрального собору виділяється для організації стаціонарного архієрейського підвищення, Іноді перекритого ківорієм.
Враховуючи різнорідний соціальний склад богомольців кафедрального собору, а також необхідність телетрансляцій урочистих богослужінь, можливе влаштування в ньому Ізольованих лож на розташованих вище ярусах по периметру центрального простору храму.
Масовість відвідувань у пікові моменти святкових богослужінь визначає значну місткість будівлі, і як наслідок, його великий об’єм. Кафедральний собор розміщують у забудові громадського центру міста, в комплексі з будівлями та спорудами архієрейської резиденції.
Каплиці - специфічні типи культових будинків малої місткості, в яких немає вівтаря. Каплиця являє собою обмежену за своєю функціонально-планувальною структурою культову будівлю, яка має сакральне ядро з скороченим молитовним простором. В окремих випадках каплиця може мати тільки сакральне ядро, з урахуванням можливості розміщення віруючих за межами будівлі.
Каплиці можуть стояти окремо, бути прибудованими до храму або вбудованими у нього, можуть входити до складу храмового комплексу, будинку або комплексу громадського призначення, розташовуватися самостійно на сельбищній території або в природному середовищі.
Каплиці поділяються на водосвятні, поховальні, меморіальні та богослужебні. Водосвятні каплиці влаштовуються над криницями, водоймами,Місткість розглянутих храмів та дується приймати за таблицею 2. іє містобудівне розміщення рекомен-
Таблиця2
і Тип культового будинку |
Місткість, людей, залежно від містобудівного призначення |
Містобудівне розміщення |
||
загальноміські |
районні |
сільські |
||
кафедральний собор |
1500 |
- |
- |
У складі громадського |
|
1000 500 |
- |
- |
центру міста чи монастирського комплексу |
Соборна церква |
500 |
300 |
- |
У складі громадського |
|
300 |
- |
- |
центру міста чи житлового району |
.Монастирський храм |
300 200 |
- |
100 |
На території монастиря |
^Парафіяльна церква Ег |
- |
500 |
200 |
У складі громадського центру |
|
300 |
300 |
100 |
житлового району міста, у кварталі, мікрорайоні, |
|
|
100 |
50 |
у громадському центрі селища, села |
Вмілиця |
50 |
- |
- |
У парковій зоні, у складі культового |
к |
ЗО |
зо |
зо |
чи громадського комплексу |
■Мдовищенська церква |
- |
200 |
- |
На території кладовища |
|
|
100 |
50 |
(цвинтаря) |
Нк |
200 |
50. |
ЗО |
|
■іморіальна церква |
100 |
50 |
ЗО |
У парковій зоні, на території меморіального центру |
свердловинами, та Іншими джерелами води у вигляді навісів або закритих споруд площею від 4 до ЗО м2.
Поховальні каплиці влаштовуються над поховальними камерами І могилами у вигляді відкритих або закритих споруд (у вигляді склепу з аркасоліями) площею від 2 до 10 м2; надземна частина будівлі використовується для відспівування або літургії у поминальні дні.
Меморіальні каплиці відзначають значні для церкви місця.
Богослужебні каплиці частіше усього влаштовуються за відсутності храму або для розміщення шанованих ікон. Цей тип набуває розповсюдження також у комплексах соціальних, навчальних та медичних закладів, у військових частинах і виправно- трудових установах.
Місткість каплиць складає від 5 до 50 людей.
Каплиці площею до 10 м2 місткістю до 10 людей складаються з одного приміщення, а більшої площі і місткості - мають допоміжні приміщення.
В разі розташування каплиці у храмовому комплексі, вона використовується для обслуговування віруючих, і, за необхідності, відспівування померлих парафіян. Каплиця може розміщуватися також на території соборного храму з метою забезпечення проведення проміжних молитовних дій перед входом до основного храму.
Сакральне ядро каплиці може вирішуватися з повним набором допоміжних приміщень або з обмеженим. Загальна об’ємно-просторова структура каплиці повторює об’ємно-просторову організацію храму, символізуючи при цьому образ малої церкви.
Кладовищенська (цвинтарна) церква близька за типологією до каплиці. Вона розташовується, як правило, на території кладовища або у структурі ритуально-поховальних комплексів (крематоріїв і т.п.). В окремих випадках, зумовлених місцевими особливостями, кладовищенська церква може функціонувати як парафіяльна церква, де відправляється повний цикл річних, поточних і святкових богослужінь. Тоді її функціонально- планувальна та організаційна структура відповідає структурі парафіяльної церкви, що забезпечує потреби парафії.
Меморіальна церква зводиться у місцях, які мають історико-меморіальне значення. Вона відрізняється від парафіяльних і соборних храмів, побудованих на честь тих чи інших історичних подій, тим, що її розташовують на місцях, де безпосередньо відбувалися ці події. Меморіальні церкви можуть зводитися також у складі великих музейно-меморіальних комплексів, що відносяться до подій історичного значення. Важливою функціональною ознакою таких храмів є їхня образно-художня виразність, яка повинна відповідати тематичній спрямованості усього меморіального історико-арютекгурного ансамблю в цілому. Меморіальна церква, як правило, розрахована на соборне проведення літургії у меморіальні дні; у ній необхідно передбачати розвинутий нартекс і притворний комплекс. Функціонально-планувальна структура даного храму повинна відповідати вимогам сценарія загального обрядового дійства.Єпархіальний центр формується з будинків, споруд і приміщень богослужебного призначення (собору на 500- 1000 людей, каплиці, хрещальні, дзвіниці, домової церкви) та допоміжного призначення (єпархіального управління, церков- но-причтового будинку, господарчої служби, у тому числі гаража; духовного училища, недільної школи, редакції видавництва, архієрейського будинку, церковної крамниці).
До складу православних місій входять такі богослужебні будинки, споруди та приміщення: храм (до 100 людей), хрещальня, каплиця; а допоміжного призначення - церковно-причтовий будинок, господарчі служби, церковна крамниця, недільна школа, готель, житлові будинки причта.
Монастирський комплекс, як правило, складається з богослужебних будинків, споруд та приміщень: храм (100- 1500 людей), трапезний храм, лікарняна, надбрамна та домова церкви, каплиця, дзвіниця; і будинків, споруд та приміщень допоміжного призначення: келійний корпус, будинок намісника, господарчі служби, церковна крамниця, недільна школа, готель, виробничі майстерні.
В установах соціального призначення, медичних та навчальних закладах храми чи каплиці на 50-100 людей розташовуються на їхній території або вбудовуються у верхні поверхи цих об’єктів, прибудовуються до них.