На площі перед мечеттю перед­бачають фонтан або невеликий басейн, який для віруючих-мусульман має риту­альне значення.

  1. Для забезпечення шумозахисту житлових будинків від розташованої на мінаретах мечетей звукоапаратури, що закликає мусульман до молитви, створюють зелені захисні смуги у радіусі не менше 100-150 м.

Синагоги

  1. На містобудівному рівні сакра­льна функція синагог обумовлюється доцільністю надання їм ролі місцевих композиційних акцентів з характерним розташуванням їх у міському середовищі.

  2. Розміщення і розміри земельних ділянок синагог визначаються завданням на проектування.

  3. Під час планування ділянок синагог враховують такі особливості:

  • головний вхід до синагоги, як пра­вило, влаштовується із заходу;

  • до входу у синагогу прилягає двір - місце зустрічей та спілкування членів іудей­ської громади, проведення святкових ритуа­лів;

  • в сучасних умовах, коли синагога є головним (іноді єдиним) центром місцевої іудейської громади, на її ділянці можуть розміщуватися споруди микви (ритуальної лазні) і харчоблока для приготування кошарної їжі, планувальне вирішення яких повинно забезпечувати раціональне роз­ташування цих об'єктів відносно синагоги (головного входу до неї), входів і в’їздів на ділянку;

  • площа ділянки, призначеної для стоянок автотранспорту, визначається зав­данням на проектування; при цьому врахо­вують періодичність відвідувань синагоги ■ групами представників зарубіжних єврей- і ських громад.

  1. ПРОПОЗИЦІЇ З НОМЕНКЛАТУРИ ТИПІВ БУДИНКІВ ТА СПОРУД

    1. Типологія культових будинків та споруд визначається умовами містобудів­ного розташування, архітектурно-планува- ; льною організацією, а також режимом ґ літургійного процесу. На основі аналізу і, системи організації інституту церкви, що складається, визначені типи культових будинків та споруд, які пропонується ввести до даної номенклатури.

Православні храми

  1. Парафіяльна церква (пара­фіяльний храм) включає до своєї функціо­нально-планувальної структури усі частини

>храму: сакральне ядро, обрядовий простір, Кнартекс, притвор, дзвіницю. В окремих Мипадках парафіяльна церква може мати квдин або кілька приділів, які обумовлені | Історичними або функціональними особли­востями.

Залежно від розмірів будівлі пара- Сфіяльної церкви вівтарна частина може ги скороченою до одного приміщення.

Це в окремих випадках допускається в храмах малої місткості, а також у будівлях, що реконструюються.

У парафіяльних храмах середньої та великої місткості доцільно передбачати спеціалізовані приміщення (хрещальні, спі­вочі хори), а також допоміжні приміщення.

Парафіяльні церкви розташовують у сельбищній зоні населених пунктів і розра­ховують на обслуговування членів релігійної громади, які мешкають у зоні її впливу.

У розвинутих за чисельністю та фінансово забезпечених громадах можливе створення храмових комплексів. Найбільш розповсюдженим видом храмового ком­плексу є парафіяльний. Перелік груп будин­ків, споруд і приміщень парафіяльних ком­плексів може бути зменшений або допов­нений відповідно до завдання на проекту­вання. У таблиці 1 наводиться рекомендо­ваний перелік груп будинків, споруд і приміщень парафіяльного комплексу.

  1. Дзвіниці та дзвінниці, які слугу­ють для підвішування дзвонів, можуть стоя­ти окремо, бути прибудованими до будинку храму або надбудованими над ним. Вони розташовуються, як правило, з західного боку храму. Вбудовані дзвінниці можуть влаштовуватися у барабанах глав храму. Дзвіниці влаштовуються, як правило, у вигляді багатоярусних башт з відкритими прорізами у верхніх ярусах, де підвішені дзвони. Дзвінниці влаштовуються у вигляді критого майданчика або стінки з прорізами, призначеними для підвішування дзвонів, дзвонити у які можна з майданчика чи з рівня землі.Х

    Таблиця4

    Призначення груп будинків, споруд та приміщень

    Перелік будинків, споруд та приміщень

    Одиниця виміру

    Кількість

    Богослужебні

    Храм (з 1-3 приділами), у тому числі літній та зимовий

    люд.

    100-1500

    Дзвіниця (дзвінниця)

    ярус

    1-3

    Хрещальня


    30-150

    Каплиця

    ЛЮД.

    1-20

    Службово-побутові

    Церковно-причтовий будинок

    м2

    до 1000

    Готель

    місць

    -“- 20

    Житлові будинки причта

    квартира

    1-3

    Просвітницькі

    Недільна школа

    ЛЮД.

    до 100

    Гімназія

    місць

    -*- 200

    Бібліотека

    місць

    -“-15

    Благодійні

    Богадільня

    місць

    ДО 20

    Медичний пункт

    відвідувачів на день

    -‘-30

    Кімната матері та дитини

    люд.

    -‘-10

    Трапезна

    місць

    -“-20

    Господарчі

    Церковна лавка (кіоск, магазин)

    м2

    5-50

    Просфорня

    м2

    20-50

    Художні майстерні

    м2

    100-200

    Гараж

    машино-місць

    1-3

    Склад

    м2

    до 50



    рещальні, призначені для хре­щення дітей і дорослих, можуть бути роз­ташовані в окремих будинках, прибудовані або вбудовані в будівлі храмів і церковно- причтових будинків. До складу приміщень хрещалень входять власне хрещальня, підсобне приміщення, роздягальні для дорослих, які будуть приймати хрещення, приміщення для очікування і для пере­одягання немовлят, туалетна кімната.
  2. Соборна церква (соборний храм, собор) являє собою будинок, розрахований на проведення соборних богослужінь групою священиків на чолі з архієреєм - предстоятелем парафії. Одночасно собор виконує функції парафіяльної церкви і відрізняється від попереднього типу храму частотою богослужінь, завдяки розширенню штату священиків і причта. У соборному храмі передбачається повний склад функціональ­но-планувальних елементів, яю у даному випадку мають значну площу і місткість.

  3. Сакральне ядро будівлі, як пра­вило, обладнується одним або кількома приділами з відповідною кількістю диякон- ників і паламарок. Апсида центрального престолу обладнується Горнім місцем з троном для архієрея.

  4. Загальну місткість храму доцільно збільшувати за рахунок улашту­вання антресольних поверхів, які охоплю­ють простір молитовного храму (нави). Необхідно враховувати влаштування спе­ціалізованого приміщення хрещальні, зв’я­заного входом з нартексом або притвором. Для розміщення хору передбачаються простори над нартексом або з його боків.

  5. Монастирські храми також мож­на віднести до типу соборного храму, де проводяться щоденні богослужіння одно­часно групою ієреїв, які знаходяться в межах сакрального ядра храму. Розміщен­ня монастирського храму, як правило, здій­снюється на режимній території монастиря в умовах функціонального взаємозв'язку з комплексом допоміжних монастирських споруд.

  6. Кафедральний собор (кафед- іьна церква) складає тип соборного му, розрахований на богослужіння за стю архієрея - представника єпархії або ріархїі (в цьому разі церква називається ріаршим кафедральним храмом).

За функціонально-планувальною турою кафедральний собор повторює рну церкву, доповнену приміщеннями одягання вищих ієреїв, сховищами церковних реліквій, цінностей і т.п.

Центральна частина кафедрального собору виділяється для організації стаціонарного архієрейського підвищення, Іноді перекри­того ківорієм.

Враховуючи різнорідний соціальний склад богомольців кафедрального собору, а також необхідність телетрансляцій уро­чистих богослужінь, можливе влаштування в ньому Ізольованих лож на розташованих вище ярусах по периметру центрального простору храму.

Масовість відвідувань у пікові моменти святкових богослужінь визначає значну місткість будівлі, і як наслідок, його великий об’єм. Кафедральний собор роз­міщують у забудові громадського центру міста, в комплексі з будівлями та спору­дами архієрейської резиденції.

  1. Каплиці - специфічні типи культових будинків малої місткості, в яких немає вівтаря. Каплиця являє собою обмежену за своєю функціонально-плану­вальною структурою культову будівлю, яка має сакральне ядро з скороченим моли­товним простором. В окремих випадках каплиця може мати тільки сакральне ядро, з урахуванням можливості розміщення віруючих за межами будівлі.

Каплиці можуть стояти окремо, бути прибудованими до храму або вбудованими у нього, можуть входити до складу храмового комплексу, будинку або ком­плексу громадського призначення, розта­шовуватися самостійно на сельбищній території або в природному середовищі.

  1. Каплиці поділяються на водосвятні, поховальні, меморіальні та богослужебні. Водосвятні каплиці влашто­вуються над криницями, водоймами,Місткість розглянутих храмів та дується приймати за таблицею 2. іє містобудівне розміщення рекомен-

Таблиця2

і Тип культового будинку

Місткість, людей, залежно від містобудівного призначення

Містобудівне розміщення

загально­міські

районні

сільські

кафедральний собор

1500

-

-

У складі громадського


1000

500

-

-

центру міста чи монастирського комплексу

Соборна церква

500

300

-

У складі громадського


300

-

-

центру міста чи житлового району

.Монастирський храм

300

200

-

100

На території монастиря

^Парафіяльна церква

Ег

-

500

200

У складі громад­ського центру


300

300

100

житлового району міста, у кварталі, мікрорайоні,



100

50

у громадському центрі селища, села

Вмілиця

50

-

-

У парковій зоні, у складі культового

к

ЗО

зо

зо

чи громадського комплексу

■Мдовищенська церква

-

200

-

На території кладовища



100

50

(цвинтаря)

Нк

200

50.

ЗО


■іморіальна церква

100

50

ЗО

У парковій зоні, на території меморіального центру

свердловинами, та Іншими джерелами води у вигляді навісів або закритих споруд площею від 4 до ЗО м2.

Поховальні каплиці влаштовуються над поховальними камерами І могилами у вигляді відкритих або закритих споруд (у вигляді склепу з аркасоліями) площею від 2 до 10 м2; надземна частина будівлі використовується для відспівування або літургії у поминальні дні.

Меморіальні каплиці відзначають значні для церкви місця.

Богослужебні каплиці частіше усього влаштовуються за відсутності храму або для розміщення шанованих ікон. Цей тип набуває розповсюдження також у комплек­сах соціальних, навчальних та медичних закладів, у військових частинах і виправно- трудових установах.

Місткість каплиць складає від 5 до 50 людей.

Каплиці площею до 10 м2 місткістю до 10 людей складаються з одного примі­щення, а більшої площі і місткості - мають допоміжні приміщення.

  1. В разі розташування каплиці у храмовому комплексі, вона використо­вується для обслуговування віруючих, і, за необхідності, відспівування померлих парафіян. Каплиця може розміщуватися також на території соборного храму з метою забезпечення проведення проміжних моли­товних дій перед входом до основного храму.

Сакральне ядро каплиці може вирі­шуватися з повним набором допоміжних приміщень або з обмеженим. Загальна об’ємно-просторова структура каплиці повторює об’ємно-просторову організацію храму, символізуючи при цьому образ малої церкви.

  1. Кладовищенська (цвинтарна) церква близька за типологією до каплиці. Вона розташовується, як правило, на території кладовища або у структурі ритуально-поховальних комплексів (кре­маторіїв і т.п.). В окремих випадках, зумов­лених місцевими особливостями, кладови­щенська церква може функціонувати як парафіяльна церква, де відправляється повний цикл річних, поточних і святкових богослужінь. Тоді її функціонально- планувальна та організаційна структура відповідає структурі парафіяльної церкви, що забезпечує потреби парафії.

  2. Меморіальна церква зводиться у місцях, які мають історико-меморіальне значення. Вона відрізняється від парафі­яльних і соборних храмів, побудованих на честь тих чи інших історичних подій, тим, що її розташовують на місцях, де безпо­середньо відбувалися ці події. Меморіальні церкви можуть зводитися також у складі великих музейно-меморіальних комплексів, що відносяться до подій історичного зна­чення. Важливою функціональною ознакою таких храмів є їхня образно-художня вираз­ність, яка повинна відповідати тематич­ній спрямованості усього меморіального історико-арютекгурного ансамблю в цілому. Меморіальна церква, як правило, розра­хована на соборне проведення літургії у меморіальні дні; у ній необхідно перед­бачати розвинутий нартекс і притворний комплекс. Функціонально-планувальна структура даного храму повинна від­повідати вимогам сценарія загального обрядового дійства.Єпархіальний центр форму­ється з будинків, споруд і приміщень бого­служебного призначення (собору на 500- 1000 людей, каплиці, хрещальні, дзвіниці, домової церкви) та допоміжного призна­чення (єпархіального управління, церков- но-причтового будинку, господарчої служ­би, у тому числі гаража; духовного учили­ща, недільної школи, редакції видавниц­тва, архієрейського будинку, церковної крамниці).

  3. До складу православних місій входять такі богослужебні будинки, спо­руди та приміщення: храм (до 100 людей), хрещальня, каплиця; а допоміжного при­значення - церковно-причтовий будинок, господарчі служби, церковна крамниця, недільна школа, готель, житлові будинки причта.

  4. Монастирський комплекс, як правило, складається з богослужебних будинків, споруд та приміщень: храм (100- 1500 людей), трапезний храм, лікарняна, надбрамна та домова церкви, каплиця, дзвіниця; і будинків, споруд та приміщень допоміжного призначення: келійний корпус, будинок намісника, господарчі служби, церковна крамниця, недільна школа, готель, виробничі майстерні.

  5. В установах соціального при­значення, медичних та навчальних закла­дах храми чи каплиці на 50-100 людей роз­ташовуються на їхній території або вбудо­вуються у верхні поверхи цих об’єктів, прибудовуються до них.