---

|--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|6.Комбіновані | Те саме |Те саме | В сполученні з галерей- |

| | | | ними або трубчастими |

|--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

| ДОПОМІЖНІ |

|--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|7.Пластові | За типом горизонтальних трубчастих | | |

|--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|8.Прорізи | Багатошарові фільтрувальні обсипки з | | |

| | піску, гравію, щебеню, керамзиту, шла-| | |

| | ку | | |

|--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|9.Каптажі | Те саме |Залізобетонні колодязі | |

|--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------|

|10.Відкриті | " |Траншеї, канави | |

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Прiмiтка 1. Максимальна глибина закладання труб допускається за умов їх мiцностi.

Примiтка 2. Крупнiсть матерiалу та кiлькiсть шарiв пухких обсипок, тканих i нетканих мiнеральних або полiмерних

матерiалiв пiдбираються за вiдповiдними iнструкцiями та стандартами в залежностi вiд умов дренування,

виду дренуючого грунту, вибраних форм та розмiрiв водоприймальних отворiв.

Примiтка 3. Прийом води з пласта проводиться через стиковi зазори мiж дренажними або через круглi отвори чи щiлиннi

пропили в стiнах труб.

Примiтка 4. Технiчнi вимоги до обладнання дренажних фiльтрiв визначаються вiдповiдними положеннями.

- 42 -

ДБН В.1.1-3-97

ДРЕНАЖНI ГАЛЕРЕЇ

9 Дренажнi прохiднi галереї застосовуються у таких випадках:

- при iнженерному захистi об'єктiв 1 та II ступенiв вiдповi-

дальностi або iнших цiнних об'єктiв;

- при глибинах пiдземних вод бiльше 5-8 м в умовах значної

потужностi трiщинуватих, скельних, напiвскельних, пiщаних i супi-

щаних грунтiв, що залягають на водоупорi;

- при високiй щiльностi забудови територiї та насиченостi пi-

дземними комунiкацiями;

- на схилах крутiстю бiльше 20о;

- на паркових територiях зi схилами та густою рослиннiстю;

- на зсувних i зсувонебезпечних схилах, що вмiщують один або

декiлька роздiлених водоупорами водоносних горизонтiв - комбiнова-

нi дренажi у виглядi дренажних галерей з наскрiзними або забивними

фiльтрами.

Траси дренажних галерей не повиннi проходити пiд фундаментами

будинкiв i споруд І та II ступенiв вiдповiдальностi. Неприпустиме

проходження трас на дiлянках зон концентрацiї дотичних напруг у схи-

лi. При цьому слiд ураховувати розмiщення дренажних i вентиляцiйних

колодязiв, умови механiзованого улаштування пiдземних виробок.

10 Проходка галерей поблизу будинкiв, споруд або пiд ними мо-

жлива в особливих випадках без виносiв та осiдань грунтiв, а також

суфозii та порушення стiйкостi грунтiв прифiльтрової зони пiд час

експлуатацiї пiдземної виробки.

Проходка галерей повинна здiйснюватись без перебору перерiзiв.

11 Проходку дренажних галерей рекомендується виконувати в щi-

льних водонепрохiдних або скельних грунтах, якомога ближче (при

збереженнi стiйкостi склепiння) до пiдошви водоносного горизонту

для виключення необхiдностi застосування спецметодiв водоподавлен-

ня та спецiального гiрничопрохiдницького устаткування. Улаштовува-

ти дренажнi галереї в контрбанкетах i насипах, що вiдсипаються,

рекомендується безпосередньо в прогнозованому водоносному горизон-

тi з дренажною вiдсипкою.

12 Галереї круглого перерiзу рекомендується проходити, як

правило, щитовим способом.

1З Поздовжнi уклони дренажних галерей повиннi призначатись,

як правило, в межах 0,002 - 0,04.

Виходи iз дренажних галерей на поверхню влаштовуються на зсу-

вороздiльних мисах або стiйких дiлянках схилу короткими штреками.

Оголовки виходiв (портали) повиннi закриватись спецiальними грата-

ми з можливим встановленням водомiрного обладнання.

Гiрнича виробка дренажних галерей повинна призначатись, вихо-

дячи iз габаритiв рухомого складу, але не менше 1,8 м.

14 Всi горизонтальнi виробки, по яких провадиться транспорту-

вання вантажiв, повиннi мати на прямолiнiйних дiлянках вiдстань

(зазори) мiж крiпленням, в тому числi опалубкою, або розмiщеним у

виробцi обладнанням, трубопроводами, кабелями та найбiльш виступ-

ною крайкою габариту рухомого складу рейкового транспорту не менше

0,7 м (вiльний прохiд для людей) та при безрейковому самохiдному

транспортi - не менше 1,0 м.

На закругленнях величина зазору мiж габаритом рухомого складу

та крiпленням iз зовнiшньої сторони повинна бути збiльшена в зале-

жностi вiд радiуса кривої, довжини та бази рухомого складу з таким

- 43 -

ДБН В.1.1-3-97

розрахунком, щоб за будь-якого положення рухомого складу були збе-

реженi необхiднi зазори, встановленi для прямої дiлянки колiї.

Вiльний прохiд для людей вздовж всiєї виробки повинен улашто-

вуватись з тiєї самої сторони та мати висоту не менше 1,8 м.

15 Крiплення всiх гiрничих виробок повинно виконуватись згiд-

но з затвердженим проектом або паспортом крiплення. Гiрничi вироб-

ки дренажних галерей повиннi крiпитися збiрним або монолiтним за-

лiзобетоном. Дерев'янi крiплення застосовуються тiльки як тимчасо-

вi термiном до 4-х рокiв.

Обробка дренажних галерей повинна бути розрахована на верти-

кальний, боковий та низовий тиск, на лоткову частину обробки, а в

глинистих породах слiд ураховувати i тиск набухання.

В обробках дренажних галерей потрiбно влаштовувати спецiальнi

отвори для приймання пiдземних вод iз фiльтрувальних обсипок, крi-

зних та забивних фiльтрiв.

16 Галереї обладнуються дренажними свердловинами, забивними

фiльтрами або самовиливними свердловинами. Самовиливнi свердловини

влаштовуються для зняття гiдродинамiчного тиску в напiрних горизо-

нтах, їх конструкцiї аналогiчнi крiзним фiльтрам.

Крiзнi фiльтри рекомендується з'єднувати з дренажними галере-

ями спецiальними боковими нiшами.

17 Устя колодязiв повиннi бути обладнанi залiзобетонними кi-

льцями з кришками, конструкцiї яких повиннi забезпечувати можли-

вiсть їх прочищення або замiни, нормальної безпечної експлуатацiї

галерей.

Забивнi фiльтри рекомендується влаштовувати з металевих труб

з щiлинною або круглою перфорацiєю без обсипки за умови формування

природної фiльтрувальної обсипки.

Фiльтри вдавлюються або забурюються в покрiвлю галерей. Вiд-

станi мiж забивними фiльтрами рекомендується приймати 5-10 м, дiа-

метр фiльтрiв 32-50 мм, довжина 10-12 м. свердловиннiсть 5-7 %

Довжина перфорованої робочої частини фiльтру може прийматись

0,4 - 0,8 вiд потужностi водоносного горизонту.

Всi технiчнi характеристики забивних фiльтрiв уточнюються пi-

сля випробування дослiдних зразкiв.

18 При всiх режимах роботи дренажних галерей не допускається

затоплення пiдошви виробок.

Всi пiдземнi виробки повиннi мати вентиляцiю за розробленими

схемами для всiх стадiй робiт та експлуатацiї.

19 Роботи з будiвництва та експлуатацiї дренажних галерей та

пiдземних виробок, їх провiтрюванню пiдземному транспорту та шах-

тному пiдйому, електроустановок, освiтлення, водовiдливу, загальнi

санiтарнi вимоги регламентуються спецiальними правилами безпеки.

ПРОМЕНЕВI ДРЕНАЖI

20 Горизонтальнi променевi дренажi слiд застосовувати в зонах

височування грунтових вод для осушення водоносних горизонтiв, де

неможливе прокладання поверхневих дренажiв.

Якщо в схилi видiляються декiлька водоносних горизонтiв, пе-

ретоки мiж якими не перевищують 5 % лiнiйних витрат, то промене-

вий дренаж улаштовується в кожному з них в знижених або заповнених

добре проникними грунтами мiсцях водотривкого ложа.

- 44 -

ДБН В.1.1-3-97

21 Вибiр конструкцiї дренажiв проводиться з урахуванням мож-

ливостей бурового устаткування, його встановлення та перемiщення,

розмiщення шахтних колодязiв, внутрiшнiй дiаметр яких приймається

рiвним 3-4 м.

В одному кущi променевого дренажу слiд проектувати не менше

трьох свердловин: центральний промiнь - за нормаллю до схилу: два

iнших - пiд кутом не менше 30о. Довжина променя може прийматись

вiд 15 до 90 м, зовнiшнiй дiаметр - 70-200 мм, уклон 0,05 та бiль-

ше. Довжина бокових променiв приймається у 1,5 рази бiльше центра-

льного.

22 У незв'язних грунтах, що мають високий коефiцiєнт

фiльтрацiї (10 м/добу та бiльше), можлива проходка свердловин ме-

тодом продавлювання з одночасним оснащенням їх несуфозiйною гра-

вiйнокожуховою фiльтровою колоною, яка складена з металевих перфо-

рованих труб.

Незв'язнi грунти з коефiцiєнтом фiльтрацiї менше 10 м/добу та

зв'язнi грунти доцiльно оснащувати армованими термопластиковими

фiльтрами пiд захистом колони обсадних труб. У незв'язних пливун-

них грунтах потрiбен також захист обсадних труб з боку забою.

Якщо в перiод будiвництва або експлуатацiї на схилi очiкують-

ся незначнi перемiщення грунтiв, кiстяк свердловин рекомендується

влаштовувати iз перфорованих металевих труб, в iнших випадках - з

трубофiльтрiв.

Внутрiшнiй дiаметр обсадних труб рекомендується приймати на

10 - 15 мм бiльшим зовнiшнього дiаметра фiльтрової колони.

У пiдготовленiй до роботи свердловинi не повинно бути наскрi-

зних щiлин, викривлень та перекосiв в мiсцях з'єднання трубофiль-

трiв.

Торцi свердловин закладаються заглушками.

КОНСТРУКЦIЇ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ ДРЕНАЖIВ

23 Конструкцiї дренажно-водовiдвiдної мережi та споруд повин-

нi передбачати можливiсть зчищення вiд наносiв i солей, що випада-

ють на стiнки та дно лоткiв i труб, пiдтримання системи в нормаль-

ному експлуатацiйному станi, забезпечувати захист вiд суфозiї гру-

нту в дренажнi споруди, виключати неорганiзований скид води на

зсувнi схили, рiзного роду витiкання з дренажiв, закупорювання та

привантаження виходiв пiдземних вод, перевантаження схилiв грунтом

iз траншей.

24 Дiаметр труб дренажу визначається гiдравлiчним розрахун-

ком, але приймається не менше 200 мм.

Мiнiмальнi допустимi швидкостi течiї в трубах 0,2 м/с. Мак-

симальнi швидкостi призначаються в залежностi вiд матерiалу труб.

Мiнiмальнi поздовжнi уклони дренажiв: трубчастих - 0,003,

дренажних прорiзiв - 0,005-0,01.

Максимальнi уклони визначаються допустимими швидкостями течiї

води в трубах, що не перевищують 1 м/с.

25 В мiсцях поворотiв трас, приєднання бокових лiнiй дренажу,

змiни уклонiв, перепадiв трубчастих дренажiв, а на прямих дiлянках

через 30-40 м повиннi влаштовуватись оглядовi колодязi з залiзобе-

тону, рiдко з бетону або каменю марки не менше М400.

В дренажних водоприймальних колодязях улаштовуються вiдстiй-

ники завглибшки не менше 0,5 м.

На транзитних скидних дiлянках дренажу вiдстiйники в колодя-

зях не влаштовуються.

- 45 -

ДБН В.1.1-3-97

ЗМIСТ

=================================================================

Стор.

ВВЕДЕННЯ ................................................... I

I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ ......................................... I

2 ОСОБЛИВОСТI IНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ .......................... 4

3 ВИЗНАЧЕННЯ СТIЙКОСТI СХИЛIВ, ВЕЛИЧИН ЗСУВНОГО ТИСКУ

ТА НАВАНТАЖЕНЬ ВIД ОБВАЛIВ ................................. 5

Основнi вимоги ..............................................5

Визначення стiйкостi схилiв i величин зсувного тиску ....... 5

Визначення обвалонебезпечностi схилiв та навантажень

вiд обвалiв ................................................ 7

4 ЗАХОДИ ЩОДО IНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ОБ'ЄКТIВ ВIД ЗСУВНИХ

ТА ОБВАЛЬНИХ ПРОЦЕСIВ ...................................... 8

Затримуючi протизсувнi споруди та фундаменти ............... 8

Пiдтримуючi протизсувнi споруди та фундаменти .............. 9

Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами ................10

Затримуючi протиобвальнi споруди та протиобвальнi заходи ...10

Уловлюючi протиобвальнi споруди та галереї .................10

Берегозахиснi споруди ......................................12

Регулювання поверхневого стоку вод ........................ 13

Регулювання рiвня пiдземних вод ........................... 14

Змiна рельєфiв схилiв ..................................... 14

Агролiсомелiорацiя ........................................ 15

Хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони .................. 15

5 ВИМОГИ ЩОДО ОСВОЄННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХ

ТА ОБВАЛОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТЕРИТОРIЙ ............................ 16

6 ОСОБЛИВОСТI ОРГАНIЗАЦIЇ БУДIВНИЦТВА ....................... 16

7 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦIЇ ПРОТИЗСУВНИХ I ПРОТИОБВАЛЬНИХ

СПОРУД .................................................... 17

ДОДАТОК 1 (довiдковий)

Термiни та визначення ......................................19

ДОДАТОК 2 (довiдковий)

Iнженерно-геологiчнi типи схилiв територiї України ........ 20

ДОДАТОК 3 (рекомендований)

Визначення фiзико-механiчних харктеристик грунтiв на зсувних

та зсувонебезпечних схилах ................................ 21

ДОДАТОК 4 (рекомендований)

Конструктивнi рiшення протизсувних споруд та фундаментiв .. 25

ДОДАТОК 5 (рекомендований)

Протиобвальнi споруди та заходи ........................... 28

ДОДАТОК 6 (рекомендований)

Основнi положення розрахунку протизсувних i протиобвальних

споруд .................................................... З4

ДОДАТОК 7 (рекомендований)

Основнi вимоги щодо конструктивних рiшень дренажiв та

принципи їх розрахунку ................................... 39

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ

Защита от опасных геологических процессов

ИНЖЕНЕРНАЯ ЗАЩИТА ТЕРРИТОРИЙ, ЗДАНИЙ

И СООРУЖЕНИЙ ОТ ОПОЛЗНЕЙ И ОБВАЛОВ.

ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ

ДБН В.1.1-3-97

Издание официальное

Госстрой Украины

Киев 1998

РАЗРАБОТАНЫ НИИСК Госкомградостроительства Украины

(д-р техн. наук А.И.Билеуш - руководитель

темы; канд. техн. наук В.Г.Абросимов -

руководитель темы и ответственный

исполнитель; канд. техн. наук) Н.С.Метелюк;

канд. техн. наук Я.И.Червинский;инж. Е.Е.Бабич);

АП "КрымНИИпроект" Госкомградостроительства Украины

(канд. техн. наук Г.Н.Алексеев; канд. техн.