Страница 7: ДБН В.2.2-16-2005. Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади (56098)

С. 22 ДБН В.2.2-16-2005

Закінчення таблиці 21

7.2 Нормативне вертикальне навантаження для обертового круга та кільця сцени (врізних чи барабанних) з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати, кПа (кН/м²):

• для планшета (настилу) 5

• для балок та стояків 3

• для настилу і балок трюму барабанних

(врізних) круга та кільця 1

Нормативне горизонтальне навантаження на планшет круга та кільця з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати 0,06 х 5 = 0,3 кН/м² (де 0,06 – коефіцієнт тертя).

7.3 Нормативне навантаження на планшет виїзної площадки (хури) з коефіцієнтом надійності за
навантаженням 1,3 слід приймати 2 кН/м².

7.4 Нормативне навантаження від декоративних, софітних і індивідуальних підйомів з
коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,2 слід приймати, кН/м²:

• декораційних 4

• індивідуальних підйомів 5

• софітних – за фактичним навантаженням від ваги ферм і обладнання

При цьому слід враховувати коефіцієнт надійності за навантаженням 1,2 на динамічне навантаження від пересування сценічного обладнання і коефіцієнт зниженння при сполученні навантажень 0,8 на неодномоментність завантаження сценічного обладнання.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 23

8 АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ

8.1 Для забезпечення умов акустичного комфорту в залах слід виходити з об'єму повітря на одне
місце для глядача залежно від призначення залу (аудиторій, залів для глядачів), м³:

• драматичних театрів 4-5

• музично-драматичних і театрів музкомедії 5-7

• клубів, центрів дозвілля, універсальних залів . ….. . 4-7

• опери та балету 6-8

• кінотеатрів, відеозалів 4-6

8.2 Розміри, форма й обриси поверхонь залів і аудиторій повинні сприяти рівномірному роз
поділу ранніх (в основному, перших) інтенсивних відбиттів у зоні місць для глядачів, підвищенню
дифузності звукового поля і виключати можливість виникнення концентрації звукових відбиттів та
луни.

8.3 В аудиторіях і залах для глядачів необхідно забезпечити ранніми інтенсивними відбиттями місця для глядачів, розташовані на відстані більше радіуса гучності. Запізнення перших відбиттів для залів з мовними програмами не повинно бути більше 30 мс, для залів з музичними програмами – не більше 80 мс.

8.4 Рекомендований час реверберації в залах різного призначення визначається для частот 500-2000 Гц залежно від об'єму приміщення.

Акустичний розрахунок необхідно вести для 75 % заповнення залу глядачами.

Розрахунки акустичних параметрів необхідно робити в частотному діапазоні 63-6000 Гц ^*). Допускається відхилення розрахованої частотної характеристики часу реверберації від оптимальної на ± 10 %.

Для залів драматичних, музично-драматичних і лялькових театрів допускається зменшення часу реверберації на частоті 125 Гц до 25 %, а для залів театрів опери та балету, театрів музичної комедії і концертних залів – збільшення на частоті 125 Гц до 25 %.

Таблиця 22

5. У залах кінотеатрів та відеозалах необхідно передбачати для стіни за екраном опорядження,
   що поглинає звук, з коефіцієнтом звукопоглинання на середніх частотах не менше 0,6 у діапазоні
   частот від 63 Гц і вище.

6. Рівень фонового акустичного шуму під час кінопоказу при відсутності глядачів, вимкненій
   апаратурі звуковідтворення, працюючих електророзподільній апаратурі, кінопроекторах із фільмокопією, установках опалення, вентиляції і кондиціювання повітря не повинен перевищувати
   значень, наведених у таблиці 22.

7. Вентиляційні камери, насосні й інші приміщення з інженерним обладнанням, що є джерелом
   шумів і вібрацій, не допускається розташовувати над, під і суміжно з залами для глядачів і репетиційними, естрадами, студіями звукозапису, апаратними й іншими приміщеннями, які вимагають
   захисту від шуму.

8.8 При розрахунку проникаючого шуму необхідно враховувати шуми від джерел шуму в
суміжних приміщеннях, приміщеннях над та під тими, які захищаються, шумів ззовні, якщо приміщення, яке захищається, має зовнішню стіну, та від припливної та витяжної систем вентиляції.

*) За відсутності даних по коефіцієнтах звукопоглинання оздоблювальних матеріалів на частотах менше 125 Гц і більше 4000 Гц допускається вести акустичний розрахунок в діапазоні 125  4000 Гц.

С. 24 ДБН В.2.2-16-2005

8.9 Через студію та апаратну звукозапису не допускається транзитне прокладання санітарно-технічних мереж (вентиляційних коробів, каналізації, водопроводу).

8.10 Допустимий рівень шуму в залі, студії звукозапису і в апаратних повинен бути згідно з
вимогами СНиП II-12, СТ СЭВ 4867 та ВНТП-212 з врахуванням СанПиН 3077.

9 ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ

1. У будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачати
   господарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостоки.

2. У будинках кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля гарячу воду слід
   подавати в буфети, санітарні вузли, кінопроекційну, артистичні вбиральні, душові, гримерні-перукарні, кімнату лікаря, виробничі майстерні, а в гуртково-студійні та інші приміщення – згідно з
   завданням на проектування.

3. Господарсько-питне, протипожежне і гаряче водопостачання, каналізацію та водостоки слід
   проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-13, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, ВСН 52,
   а також вимогами цього розділу і розділу 14.

9.4 Внутрішні водопровідні мережі будинків кінотеатрів, відеокомплексів, клубів, центрів
дозвілля з естрадами слід передбачати об'єднаними: господарсько-питними – протипожежними.

Внутрішні водопровідні мережі будинків театрів, клубів, центрів культури та дозвілля зі сценами повинні бути відокремленими: господарсько-питні та протипожежні.

Об'єднання мереж можливо у випадках, коли міський водопровід забезпечує подавання розрахункової витрати води з напором, необхідним для роботи протипожежних пристроїв.

5. Внутрішні водопровідні мережі слід виконувати: з одним вводом – у кінотеатрах,
   відеокомплексах, клубах, центрах дозвілля з естрадами за кількості встановлюваних пожежних кранів
   не більше 12; з двома вводами – у цих же будинках та спорудах за кількості встановлюваних
   пожежних кранів більше 12, а також у театрах, клубах, центрах дозвілля зі сценами. При двох вводах
   приєднання до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі повинно передбачатися з розподільною
   засувкою між вводами.

6. Для обліку води, що споживається, на вводах у будинки культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно встановлювати лічильники. Підбір та встановлення лічильників слід
   виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

7. Кожен ввід слід розраховувати на:

а) пропускання максимальної розрахункової витрати води на господарсько-питні та протипожежні потреби в разі постачання їх від зовнішньої мережі;

б) пропускання максимальної розрахункової витрати на господарсько-питні потреби або витрати на поновлення протипожежного запасу води в резервуарі протягом 24 год у разі
встановлення зовнішнього протипожежного резервуара.

8. Насоси господарсько-питного водопостачання слід встановлювати на віброізолюючих основах і відокремлювати від вводів та внутрішньої мережі еластичними вставками.

9. Улаштування системи внутрішніх водостоків слід передбачати у будинках культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів заввишки не менше 8 м за наявності плоских дахів.

10. Скидання води від зрошувальних камер систем кондиціонування повітря слід провадити
    до системи внутрішніх водостоків, що приєднуються до зовнішніх мереж зливової каналізації.

11. Обладнання місцевими або централізованими системами пиловидаляння визначається
    завданням на проектування.

10 ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ

10.1 Опалення, вентиляцію і кондиціонування повітря у будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно зі СНиП ІІ-3, СНиП 2.01.01, СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП 3.05.01, а також вимогами цього розділу.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 25

10.2 Параметри повітря у комплексах приміщень кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів,
центрів дозвілля повинні бути забезпечені системою вентиляції і кондиціонування згідно з вимогами таблиці 23.

3. При проектуванні центрального водяного опалення слід передбачати окремі системи трубопроводів для кожного залу для глядачів (включаючи естраду Е-1); кожної сцени (універсальної
   естради Е-2  Е-6); усіх вестибюлів, фойє, кулуарів, танцювальних залів.

4. Допускається не передбачати встановлення нагрівальних приладів у залах для глядачів
   кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля, якщо розрахункова температура
   повітря в них за час перерв між заходами не знижується більше ніж на 8 градусів за розрахункової
   зовнішньої температури повітря, що відповідає середній температурі найбільш холодної п'ятиденки
   (параметри Б згідно зі СНиП 2.04.05). Підігрівання повітря в цьому випадку слід здійснювати
   системою припливної вентиляції або кондиціонування повітря перед початком входу до залу.

5. Як опалювальні прилади для опалення сцени (естради) і технічних апаратних у кінотеатрах,
   відеокомплексах, театрах, клубах, центрах дозвілля, як правило, застосовують радіатори. При
   цьому опалювальні прилади слід розміщувати не вище 0,5 м над рівнем планшета сцени (естради) на
   задній стіні сцени або ар'єрсцени.

Відстань від радіаторів до електрообладнання повинна бути не менше 0,5 м.

6. Встановлення опалювальних приладів і прокладання труб системи опалення в сейфах
   згорнутих декорацій не допускається.

7. У районах із розрахунковою зовнішньою температурою середньої найбільш холодної
   п'ятиденки мінус 15 °С і нижче в прорізах для завантаження складів об'ємних декорацій слід передбачати встановлення повітряних чи повітряно-теплових завіс із забиранням повітря з верхніх зон

складу.

8. У разі розміщення в будинках клубів, центрів дозвілля приміщень, що допускаються до
   кооперації, опалення і вентиляцію їх слід вирішувати з урахуванням вимог відповідних Норм. При
   цьому граничну температуру теплоносія для системи опалення будинку слід приймати згідно з
   вимогами СНиП 2.04.05.

9. У приміщеннях відеозалів, відеотек і відеокомплексів, як правило, передбачають центральне водяне опалення. В разі застосування теплоносіїв із температурою від 130 °С до 150 °С у
   приміщеннях для зберігання відеокасет слід передбачати екранування нагрівальних приладів.