На території підприємства на видних (помітних) місцях повинні бути встановлені таблички з зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розташування первинних засобів пожежегасіння, схема руху транспорту, на якій слід позначати розташування будівель, споруд, водойм, гідрантів, пірсів та градирень (необхідність встановлення такої схеми на кожному підприємстві визначається з об'єктовою пожежною охороною або місцевими органами державного пожежного нагляду).
Створення протипожежних формувань
З метою залучення працівників до проведення заходів по запобіганню пожежам та організації їх гасіння на підприємствах та інших об'єктах магістральних нафтопроводів створюються добровільні пожежні дружини і команди.
Створення добровільних пожежних дружин (команд) покладається на керівника підприємства. Їх діяльність повинна здійснюватись у відповідності з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстрованим в Мін’юсті України від 13.10.94 за N 248/458 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508.
У колективних договорах мають бути передбачені заходи щодо стимулювання та заохочення членів добровільних пожежних дружин (команд) (розміри додаткової відпустки, грошові премії, цінні подарунки і т. ін.).
Порядок забезпечення спецодягом членів добровільної пожежної дружини (команди) на підприємствах магістральних нафтопроводів та норми належності наведені у рекомендованому додатку N 5 до Правил.
На підприємстві з кількістю 50 і більше працівників рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії. На підставі цього рішення наказом керівника підприємства встановлюється персональний склад пожежно-технічної комісії та порядок її роботи.
Роботу комісії необхідно організовувати у відповідності з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 р. N 521 (довідковий додаток N 6 до Правил).
В апараті кожного об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, концерні і т. ін.) для виконання делегованих об'єднанню функцій в галузі пожежної безпеки повинна створюватись служба пожежної безпеки.
Діяльність служби пожежної безпеки повинна регламентуватись положенням Держнафтогазпрому, що розробляється у відповідності з Типовим положенням про службу пожежної безпеки, затвердженим наказом МВС України від 12.04.95 N 220, зареєстрованим в Мін’юсті України від 20.04.95 за N 118/654 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.95 р. N 238 "Про затвердження Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки".
Основні вимоги пожежної безпеки до основних технологічних об'єктів
Загальні вимоги до технологічних процесів і обладнання
Перебіг технологічних процесів повинен відбуватись у відповідності з технологічною документацією (технологічними регламентами, правилами технічної експлуатації і т. ін.), затвердженою у встановленому порядку.
На кожному підприємстві необхідно мати дані про показники вибухопожежної та пожежної небезпеки речовин і матеріалів за ГОСТ 12.1.044-89, що застосовуються в технологічних процесах. Застосовувати в технологічних процесах речовини і матеріали з невідомими показниками пожежної небезпеки забороняється.
Технологічне обладнання, призначене для використання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин і матеріалів, повинно відповідати вимогам діючих нормативних актів з охорони праці та паспортам заводів-виробників.
Розстановка технологічного обладнання повинна відповідати нормам технологічного проектування.
Параметри режиму роботи технологічного обладнання, пов'язаного з застосуванням легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР), а також вибухопожежонебезпечного пилу, повинні відповідати технологічній документації, розробленій з врахуванням діючих нормативних актів.
В технологічному обладнанні повинні підтримуватись концентрації горючих газів, парів, суспензій та сумішей поза межами їх займання. В протилежному випадку повинні бути прийняті додаткові заходи по запобіганню пожежам та вибухам у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.
Для миття і знежирення обладнання, виробів і деталей повинні, як правило, застосовуватись негорючі технічні миючі засоби, а також безпечні в пожежному відношенні установки і способи. Використання для даних цілей горючих миючих засобів на обмежений період допускається, тільки в окремих випадках, з внесенням відповідних змін до технологічної документації та з дозволу органів пожежного нагляду.
Технологічне обладнання, пов'язане з обертанням вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів, повинно мати прилади контролю і регулювання, що забезпечують вибухопожежобезпеку процесу.
На приладах контролю і регулювання вибухопожежонебезпечних технологічних параметрів повинні бути позначені межі критичних значень їх змін, на основі допустимих областей вибухопожежобезпечної роботи.
У разі відхилення (наближення) одного чи кількох параметрів вибухопожежонебезпечного технологічного процесу поза гранично допустимі межі прилади контролю і регулювання повинні подавати попереджуючі та аварійні сигнали (звукові та світлові), а при досягненні межі параметрів критичних значень - виключати подальше зростання параметрів у небезпечному напрямку, у відповідності з технологічним регламентом.
Забороняється виконувати технологічні операції на обладнанні з такими несправностями, які можуть призвести до пожеж та вибухів, а також при відключенні приладів контролю і регулювання вибухопожежонебезпечних параметрів та прострочених термінах їх перевірки.
Технологічне обладнання, призначене для роботи з ГР, ЛЗР та вибухопожежонебезпечним пилом, повинно бути герметичне або відповідати відповідним технічним чи паспортним даним на це устаткування, і відповідати технічним вимогам на експлуатацію.
Місцеві відсмоктувачі та інші пристрої, призначені для вловлювання горючих газів, парів або пилу, що виходять до приміщення при взятті проби продукту, при розвантаженні та завантаженні обладнання періодичної дії, а також різні ущільнення повинні знаходитись завжди у справному стані. Робота обладнання у разі відсутності або несправності пристроїв для вловлювання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин, що виділяються, не дозволяється.
Завантажувальні пристрої для обладнання періодичної дії повинні бути забезпечені заслінками, які відкриваються тільки на період завантаження вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів.
Конструкції витяжних пристроїв (в тому числі шаф, фарбувальних камер і т.п.) повинні запобігати накопиченню небезпечних відкладів і забезпечувати можливість їх очистки пожежобезпечними методами. Роботи по очистці повинні проводитись згідно з графіком і фіксуватись в журналі з зазначенням дати їх проведення та прізвища особи, що виконувала ці роботи.
Технологічне обладнання, прилади опалення і електрообладнання необхідно очищати від вибухопожежонебезпечного пилу, стружок та інших горючих матеріалів відповідно до технологічного регламенту.
Використання ЛЗР в апаратах і обладнанні з відкритою поверхнею випаровування, як правило, неприпустиме.
В цехах або на ділянках, де за умовами технології неможливо уникнути застосування відкритих апаратів і ємкостей з ЛЗР, необхідно:
визначити мінімальну кількість рідин, що одночасно знаходяться біля робочих місць, і не перевищувати її;
підтримувати температуру рідини не менше ніж на 10 градусів нижчою від температури спалаху.
В кожному резервуарі, ємкісному апараті та ін. повинні контролюватись мінімальний і максимальний рівень їх заповнення.
Забороняється вищевказане технологічне обладнання наповнювати ЛЗР і ГР вище встановленої максимальної межі заповнення. Граничне заповнення технологічного обладнання повинно, як правило, забезпечуватись системою автоматичного контролю і відключення, а також переливними трубами, зв'язаними з живлячими і аварійними ємкостями.
В процесі експлуатації необхідно забезпечувати постійну справність дихальних клапанів, вогнеперешкоджувачів, рівнемірів та дренажних систем. Експлуатація резервуарів і апаратів з несправними, відключеними або неправильно відрегульованими запобіжними і дихальними клапанами, а також при відсутності відвідних труб, виведених з приміщень, не дозволяється.
Необхідно дотримуватись встановлених строків проведення планово-профілактичних оглядів і ремонтів обладнання у відповідності з інструкцією по експлуатації з заводів-виробників обладнання, дотримуватись регламенту і послідовності зупинки обладнання з урахуванням режиму роботи, а також створювати умови для безпечного проведення оглядів та ремонту.
Технічне обслуговування обладнання (набивання і підтягування сальників, ущільнення фланців і т. ін.), що знаходиться під тиском, без зниження тиску забороняється.
При виявленні витоку або підтікань ЛЗР і ГР з технологічного обладнання необхідно вжити заходів по ліквідації несправності.
Ділянки теплоізоляції технологічного обладнання, просоченого ЛЗР і ГР, необхідно замінювати відразу ж після ліквідації пошкодження, яке викликало витікання продукту.
Для контролю за станом пароповітряного середовища у виробничих приміщеннях категорій А і Б, в яких застосовуються, виробляються або зберігаються ЛЗР, повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій.
Як виняток, при відсутності сигналізаторів, що серійно випускаються промисловістю, повинен здійснюватись періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища у відповідності з затвердженою інструкцією "ТУ нефтегаз" (РД БТ 39-0147171-003-88).
Автоматичне увімкнення систем аварійної вентиляції повинно здійснюватись, як правило, від сигналізаторів довибухонебезпечних концентрацій.
Крім автоматичного увімкнення систем аварійної вентиляції слід передбачати можливість ручного їх увімкнення за допомогою пускових пристроїв, розташованих поблизу одного з основних виходів ззовні приміщення.
Для обмеження виходу вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин з пошкодженого обладнання повинні бути встановлені швидкодіючі клапани-відсікачі і засувки, а також передбачені пристрої (пандуси, пороги, листи і т. ін.), які обмежують розлив ЛЗР і ГР.
Схема обв'язки трубопроводів повинна передбачати можливість виключення аварійного апарату з технологічного процесу і забезпечувати аварійний злив ЛЗР і ГР. Місця розміщення запірної арматури повинні бути вказані на схемі розташування основних комунікацій.
Порядок і послідовність операцій виключення аварійного апарату з технологічної схеми, а також здійснення зливу або стравлювання повинні визначатись інструкцією.
Обслуговуючий персонал зобов'язаний знати технологічну схему трубопроводів, розташування засувок та їх призначення.
Горючі пари, що скидаються з технологічного обладнання через запобіжні клапани і продувні лінії ручного стравлювання, не повинні надходити до виробничого приміщення.
Пристрої, призначені для зливу ЛЗР і ГР або стравлювання парів з ємкостей і апаратів у випадку аварії або пожежі, повинні бути завжди справними. Засувки ліній аварійного зливу або стравлювання повинні мати розпізнавальні знаки, а підступи до них повинні бути доступні при пожежі.
Основне і допоміжне технологічне обладнання, пов'язане з застосуванням рідин, парів, газів та сипучих речовин, які є діелектриками, повинно бути захищене від статичної електрики у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.018-93 і ДНАОП 0.00-1.29-97.
При наявності речовин і матеріалів, здатних до самозагорання в повітрі, необхідно вживати заходів, що виключають або гальмують процес окислення, такі як:
ізоляція речовин від впливу на них повітря (зберігання продукції у вигляді порошку або рідини в герметично закритій тарі, захист негорючими газами, захист від повітря шаром рідини або плівкою воску, жиру і т. ін.);
зменшення поверхні окислення (обмеження розмірів штабелів, ущільнення маси);
створення умов, що забезпечують більш інтенсивне відведення тепла, що виникає внаслідок реакції окислення (вентилювання застійних зон, примусове охолодження і т.ін.);
введення необхідної кількості інгібіторів, які гальмують процес окислення.
Очистка внутрішніх поверхонь апаратів і трубопроводів від відкладів, здатних самозагоратись, виконується згідно графіка пожежобезпечним способом.
При обробці вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин слід не допускати потрапляння до машини з механізмами, що рухаються, і апаратів з мішалками, сторонніх твердих предметів (часток металу, каміння і т. ін.). Робота машин і апаратів з вимкненими або несправними уловлювачами забороняється. Слід уникати ударів, що викликають іскри при відкриванні і закриванні кришок люків, при переміщенні вантажів і т. ін.
Необхідно здійснювати контроль за температурою нагрівання технологічного обладнання або застосовувати теплоізоляцію, не допускаючи підвищення температури на зовнішній поверхні вище 80% від температури самозагоряння речовин і матеріалів, що перебувають в обігу.
Якщо температура зовнішньої поверхні апаратів і трубопроводів вища від температури самозагорання речовин, що обертаються в них, то необхідно передбачати заходи, що виключають при аварійних ситуаціях контакт цих речовин з нагрітою поверхнею (ізоляція, парова завіса і т. ін.).
