Працівники, відповідальні за експлуатацію технологічного обладнання та інженерних споруд, зобов'язані:
організовувати вчасне проведення профілактичних оглядів та планово-запобіжних ремонтів обладнання, установок, електромереж і т. ін., а також усунення виявлених порушень, які можуть призвести до пожежі;
організовувати навчання та інструктаж обслуговуючого персоналу з питань забезпечення пожежної безпеки при експлуатації (ремонті) технологічного та інженерного обладнання;
забезпечувати розробку необхідної експлуатаційної документації та контроль за її веденням, розробляти та здійснювати заходи щодо запобігання пожежам від технологічного та інженерного обладнання.
Кожний працівник зобов'язаний:
дотримуватись встановленого на підприємстві, в підрозділі, на робочому місці протипожежного режиму, виконувати вимоги правил і інших нормативних актів з пожежної безпеки, що діють на підприємстві;
користуватись тільки справними інструментами, приладами, обладнанням і т. ін., дотримуватись інструкцій з їх експлуатації, вказівок керівників та осіб, відповідальних за пожежну безпеку;
виконувати прибирання робочих місць від горючих відходів та вимикати електроприймачі (ті, які за умовами технології не повинні працювати цілодобово) по закінченні роботи;
уміти застосовувати засоби пожежегасіння, що є у підрозділі;
при виявленні пожежі або займання діяти у відповідності з вимогами розділу 11 цих Правил.
Визначення категорій приміщень та будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки, встановлення класів зон за ПУЕ
Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій повинна бути визначена категорія по вибухопожежній та пожежній небезпеці виходячи з вимог ОНТП 24-86 та п.3.4 Правил.
Визначення категорії будівель і приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки на стадії проектування повинно проводитись розробниками технологічного процесу, згідно з п.3.4 цих Правил.
Для діючих підприємств категорії будівель і приміщень з вибухопожежної і пожежної небезпеки визначаються організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органу державного пожежного нагляду на право займатись такою діяльністю, який видається у відповідності до Інструкції про порядок здійснення ліцензування виробництва пожежної техніки, протипожежного обладнання, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, затвердженої наказом МВС України від 29.03.95 N 189, зареєстрованим в Мін’юсті України від 17.07.1995 за N 226/762.
Технологами та електриками проектної організації повинні бути встановлені у відповідності до ПУЕ класи вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон, в тому числі для зовнішніх виробничих і складських ділянок, відкритих технологічних установок і споруд.
Біля входу до будівлі та приміщення повинні вивішуватись таблички з зазначенням категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення і класу зони за ПУЕ. Класи зон слід також позначати на межах зон всередині приміщень і ззовні.
Розробка інструкцій про заходи пожежної безпеки і планів евакуації
На кожному підприємстві повинні бути розроблені:
загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки;
інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень виробничих ділянок, робочих місць (цехів, складів, майстерень, лабораторій резервуарних парків, насосних станцій для перекачування нафти і нафтопродуктів, зливно-наливних естакад і причалів, паливно-заправочних пунктів і т.ін.);
інструкції по проведенню пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок і т. ін.
Інструкції повинні вивішуватись на видних місцях та вивчатись при проведенні протипожежних інструктажів, проходженні спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму), а також в системі виробничого навчання.
Вимоги органів нагляду (охорони праці, пожежної безпеки) можуть об'єднуватись за розсудом власника в єдину інструкцію, за умови обов'язкового відображення в них вимог обов'язкового додатку N 1.
Основні вимоги до змісту інструкцій викладені в додатку 1 до цих Правил.
В інструкціях повинні також відображатись заходи пожежної безпеки при:
зупинці і відсіканні технологічного обладнання і технологічної обв'язки нафтоперекачувальних станцій від магістрального нафтопроводу;
автоматичному пропуску потоку нафти в обхід нафтоперекачувальних станцій.
Загальнооб'єктова інструкція розробляється адміністрацією підприємства за участю фахівців об'єктової пожежної охорони (при її наявності), начальника ДПД, служби охорони праці, інших зацікавлених служб і підрозділів підприємства.
Загальнооб'єктова інструкція затверджується керівником підприємства або особою, що виконує його обов'язки.
Інструкції про заходи пожежної безпеки для окремих приміщень, виробничих ділянок, робочих місць, пожежонебезпечних видів робіт і т. ін. розробляються керівниками і фахівцями відповідних структурних підрозділів, служб, узгоджуються з об'єктовою пожежною охороною або начальником ДПД, іншими зацікавленими службами і посадовими особами підприємства, затверджуються заступником керівника або головним інженером підприємства.
Для працівників охорони (сторожі, вартівників, чергових і т. ін.) керівником підприємства (через відповідних працівників) повинна бути розроблена інструкція, в якій визначаються їх обов'язки по контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території та приміщень, порядок дій у випадку виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежегасіння. В ній також повинно вказуватись, кого з керівників підприємства необхідно викликати в нічний час, у вихідні та святкові дні у випадку пожежі. До інструкції повинен додаватись список посадових осіб підприємства з зазначенням їх домашньої адреси, службового і домашнього телефонів. Інструкція повинна вивішуватись в місцях розміщення охорони (на проходах, постах і т. ін.) та бути вивченою всіма працівниками охорони.
В будівлях і приміщеннях, що мають два поверхи та більше, при одночасному перебуванні на поверсі більше 25 працівників, повинні бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей у випадку пожежі.
Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель і споруд визначається керівником підприємства, за узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду виходячи з пожежної небезпеки цих будівель і споруд, кількості людей, що розміщуються, площі і т. ін.
Плани евакуації повинні містити схематичне позначення приміщень відповідного поверху, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення засобів пожежегасіння і сигналізації. Ці плани повинні мати необхідні пояснювальні тексти.
На дверях входу до підвалу необхідно вивішувати план підвальних приміщень.
На підприємствах повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, який повинен вказуватись у поясненнях до планів евакуації (або в інструкціях) і з яким необхідно ознайомити всіх працівників.
При зміні планування або функціонального призначення будівель (приміщень, споруд), технології виробництва, штатної розстановки персоналу керівник підприємства або структурного підрозділу зобов'язаний забезпечити вчасну переробку планів евакуації та інструкцій.
Навчання заходам пожежної безпеки, наочна агітація і знаки безпеки
Навчання заходам пожежної безпеки працюючих на підприємствах магістральних нафтопроводів складається з:
інструктажів з питань пожежної безпеки (надалі протипожежних інструктажів);
навчання та перевірки знань посадових осіб, що виконують обов'язки, пов'язані з забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою;
спеціального навчання (занять з пожежно-технічного мінімуму) для осіб, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою.
Протипожежні інструктажі поділяються на: увідний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий і цільовий.
Увідний протипожежний інструктаж проводиться в спеціально обладнаному місці з усіма працівниками, яких приймають на роботу (постійну чи тимчасову), а також з особами, які прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) і повинні брати безпосередню участь у виробничому процесі.
Для проведення ввідного протипожежного інструктажу на підприємстві повинно бути виділено приміщення, обладнане необхідними наочними посібниками (плакатами, схемами, макетами і т. ін.), що ілюструють вимоги протипожежного режиму на території підприємства, ділянки, в цехах, будівлях, спорудах і на робочих місцях, а також оснащене зразками різних видів первинних засобів пожежегасіння, пожежного інвентарю та пожежного зв'язку, що є на об'єкті.
Первинний протипожежний інструктаж проводиться керівником робіт безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.
Повторний протипожежний інструктаж проводиться керівником робіт не менше одного разу на рік на робочому місці з усіма працівниками.
Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться:
при введенні в дію нових або перероблених нормативних актів з питань пожежної безпеки;
у випадку змін технологічного процесу, застосуванні нового, заміни або модернізації діючого пожежонебезпечного обладнання;
на вимогу державного інспектора з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки, невміння діяти у випадку пожежі та користуватись первинними засобами пожежегасіння.
Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт, при ліквідації аварій і т. ін.
Навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки повинні проходити працівники підприємств та їх структурних підрозділів, що виконують обов'язки, пов'язані з забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою.
Зазначені працівники проходять навчання та перевірку знань до початку виконання своїх обов'язків, а згодом - з періодичністю один раз на три роки.
Порядок організації їх навчання та перевірки знань визначається Переліком посад, при призначенні на які особи повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації, який затверджено наказом МВС України від 17.11.94 N 628, зареєстрованим в Мін’юсті України від 22.12.94 за N 307/517 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України Про пожежну безпеку" (обов'язковий додаток N 2 до Правил).
Спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) повинні проходити попередньо (до початку самостійного виконання робіт) особи, що приймаються на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою.
З метою підвищення загальних знань з питань пожежної безпеки один раз на рік працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.
Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, спеціального навчання та перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму визначено Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 N 628 ( z0308-94 ) (обов'язковий додаток N 3 до Правил).
Приблизний перелік робіт (професій, посад), при прийманні на які особи повинні проходити спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань, наведено у рекомендованому додатку N 4 до Правил.
Допуск до роботи працівників, що не пройшли навчання, протипожежний інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.
Вивчення заходів пожежної безпеки на підприємстві слід також передбачати в системі виробничого навчання працівників.
З цією метою повинні використовуватись і місцеві системи радіомовлення, наочна агітація та інші засоби, що є на підприємстві.
На території і в приміщеннях підприємств на видних місцях слід вивішувати плакати, стенди та іншу наочну агітацію, що пропагує вимоги правил пожежної безпеки.
Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення повинні бути забезпечені відповідними знаками пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
Місця розташування знаків безпеки, порядок застосування пояснювальних написів до них встановлює адміністрація підприємства за узгодженням з об'єктовою пожежною охороною або начальником ДПД.
Знаки безпеки повинні бути розташовані з таким розрахунком, щоб вони були добре видимі (помітні) та вирізнялись на довколишньому їх тлі.
На місцях та ділянках, що є тимчасово небезпечними, слід встановлювати переносні знаки безпеки, які знімаються після того, як відпадає необхідність в їх застосуванні.
Знаки, що використовуються в темний час доби або в умовах недостатньої видимості, повинні бути помітні - вирізнені відповідної контрастності фарбою, або покриті фарбою відповідної відбивальної здатності, або вирізнені штучним освітленням.
Знаки безпеки з штучним освітленням, встановлені у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях (зонах) або на дверях цих приміщень повинні мати відповідний ступінь захисту.
