8.6.5 Електроосвітлювальна арматура біля постів водневого охолодження, оглядових люків масляної системи, термопар, що вимірюють температуру масла, повинна бути у вибухобезпечному виконанні.
8.6.6 Для перевірки безпеки експлуатації газомасляної системи агрегатів із водневим охолодженням проводиться хімічний контроль згідно з ПТЕ й місцевими інструкціями.
8.6.7 Витіснення водню з системи охолодження генератора або синхронного компенсатора проводиться у суворій відповідності з місцевою інструкцією.
8.6.8 Обслуговуючий персонал зобов'язаний постійно контролювати герметичність замкнутих систем із воднем, утримувати в справному стані оглядові пристрої маслосистем і видалення водню з агрегатів.
8.6.9 У разі наявності в корпусі генератора (синхронного компенсатора) водню за всіх режимів роботи повинна забезпечуватися безперервна подача масла на ущільнення для запобігання утворенню вибухонебезпечної концентрації водню з повітрям і можливому її займанню, а також робота вакуумного насоса або ежектора.
8.6.10 Під час ремонтів необхідно вживати заходів для запобігання потраплянню водню в корпус генератора (синхронного компенсатора) шляхом утворення видимого розриву на трубопроводі подачі водню або на запірній арматурі на газовому посту.
8.6.11 Аварійне витіснення водню з корпусу машин проводиться, крім випадків, передбачених ПТЕ, в разі:
• припинення безперервної подачі масла на ущільнення;
• порушення ущільнень;
• ненормальної вібрації маслосистеми;
• появи іскор, диму та вогню на обладнанні.
8.6.12 В усіх випадках аварійної зупинки машин із водневим охолодженням необхідно:
• зняти навантаження й почати зупинення агрегату;
• відкрити запірну арматуру для випуску водню в повітря;
• подати Інертний газ у корпус машини, не дочекавшись зупинки агрегату й зниження тиску водню;
• від'єднати від газового поста трубопровід подачі водню для створення видимого розриву;
• підготувати до дії засоби пожежогасіння.
8.6.13 Справність установок і трубопроводів системи подачі водню або інертних газів у корпус генератора (синхронного компенсатора) від централізованих газових установок електростанції чи підстанції повинна періодично контролюватися. Виявлені дефекти слід усувати в най-коротші терміни.
Газощільність системи централізованої подачі водню чи інертного газу слід підтримувати в технічному стані, який забезпечує добове витікання газу не більше 5% від загального об'єму цієї системи.
8.6.14 Конкретні дії персоналу в разі виникнення аварійних ситуацій визначаються місцевими інструкціями, враховуючи конструктивні особливості агрегатів.
9 КАБЕЛЬНІ СПОРУДИ
9.1 Загальні вимоги
9.1.1 Компонування, огороджувальні конструкції та протипожежні заходи кабельних споруд електростанцій і підстанцій слід виконувати так, щоб унеможливлювалося поширення пожежі в інші відсіки кабельних споруд та зводилися до мінімуму можливі порушення відповідальних технологічних установок і систем протипожежного захисту об'єкта.
9.1.2 У протяжних кабельних спорудах слід передбачати перегородки, що ділять їх на відсіки довжиною не більше 150 м, а з маслонаповненими кабелями - на відсіки не більше 100 м. Перегородки між відсіками та огороджувальними конструкціями кабельних споруд повинні передбачатися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 45 хв. Улаштування перегородок слід передбачати, як правило, в місцях відгалужень в інші кабельні тунелі.
9.1.3 Двері кабельних споруд слід передбачати такими, що самозачиняються, з ущільненими притулами. Двері з кабельних споруд повинні відчинятися назовні й мати замки, що відмикаються з кабельних споруд без ключа, а двері між відсіками повинні відчинятися по напрямку найближчого виходу та обладнуватися пристроями, які підтримують їх у зачиненому положенні. Ширина дверей повинна бути не менше 0,8 м.
9.1.4 Із кабельних споруд повинно передбачатися не мен-.ціе двох виходів. Із кабельних тунелів довжиною не більше 25 м допускається передбачати один вихід. Іншими виходами з кабельних споруд є виходи через люки по спеціальних металевих сходах (скобах) або виходи в інші кабельні приміщення.
9.1.5 Виходи з крайніх відсіків кабельних споруд слід передбачати безпосередньо назовні, на сходову клітку або приміщення категорій Г та Д.
9.1.6 У протяжних кабельних тунелях, розташованих лоза будівлями й спорудами, слід передбачати виходи через люки не рідше ніж через 50 м. Люки в зовнішніх тунелях слід передбачати з двома кришками. Нижня кришка повинна мати запірний пристрій, який відмикається з боку тунелю без ключа. Зовнішні кришки повинні мати пристрої для їх знімання.
9.1.7 Люки кабельних споруд слід передбачати з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 45 хв. Діаметри отворів круглих люків повинні бути не менше 650 мм, а отвори люків прямокутної форми — не менше 600 мм×800 мм.
9.1.8 Виходи з кабельних споруд у щитові приміщення через люки передбачати не допускається.
9.1.9 У кабельних спорудах слід передбачати світлові покажчики аварійних виходів з електропостачанням від мережі аварійного освітлення.
9.1.10 У кабельних шахтах, у місцях проходу крізь кожне перекриття, але не рідше ніж через 20 м, слід передбачати перегородки з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 45 хв.
9.1.11 У вертикальних кабельних коробах через 20 м і в місцях відгалужень слід передбачати вогнестійкі перегородки з межею вогнестійкості не менше 45 хв. У горизонтальних кабельних коробах такі перегородки слід передбачати на початку та в кінці коробів, а також через ЗО м і в місцях відгалужень.
9.1.12 У кабельних каналах через 50 м по довжині, в місцях відгалужень та проходу кабелів крізь будівельні конструкції повинні передбачатися вогнестійкі перегородки та ущільнення з межею вогнестійкості не менше 45 хв.
9.1.13 У кабельних спорудах слід передбачати гідроізоляцію та дренажні пристрої. Ухил підлоги в бік дренажних пристроїв повинен бути не менше 0,005. Дренажні пристрої повинні працювати в автоматичному режимі відкачування або передбачати самоплив стоків.
9.1.14 Огороджувальні будівельні конструкції приміщень підживлювальних пунктів маслонаповнених кабелів, розміщених у кабельних спорудах, слід передбачати з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 45 хв. Приміщення цих пунктів потрібно ділити на відсіки, в кожному з яких слід передбачати розміщення тільки одного підживлювального агрегату.
9.1.15 В дверних прорізах підживлювальних пунктів слід передбачати пороги заввишки не менше 150 мм.
9.1.16 У кожному відсіку приміщення підживлювального пункту слід передбачати систему масловидалення, яка забезпечує видалення масла в маслозбірник протягом 20 хв.
9.1.17 Короби кабельні блочні (металеві) заводського виготовлення всередині будівель допускається кріпити до будівельних конструкцій, а поза будівлями розташовувати на естакадах технологічних трубопроводів, включаючи мазуто-, газо- та маслопроводи паливоподачі, або на спеціальних кабельних естакадах.
Кріплення вказаних коробів повинно здійснюватися на відстані 1 м від несучих сталевих конструкцій будівель і естакад (за винятком кабельних).
У разі якщо відстань менше 1 м від коробів до несучих сталевих конструкцій, останні слід захищати шаром штукатурки по сітці товщиною не менше 30 мм.
9.1.18 Несучі конструкції будівель, які можуть небезпечно деформуватись або знизити механічну міцність при горінні груп (потоків) кабелів, прокладених близько до цих конструкцій на зовнішніх кабельних естакадах і галереях, повинні мати захист, що забезпечує межу вогнестійкості захищуваних конструкцій не менше 45 хв.
9.1.19 Кабельні споруди всіх видів слід виконувати з урахуванням можливості додаткового прокладання кабелів у кількості 15% від кількості кабелів, передбачених проектом (заміна кабелів у процесі монтування, додаткове прокладання під час подальшої експлуатації та ін.).
9.1.20 Не допускається передбачати розміщення щитових панелей розподільних пристроїв, прокладання транзитних трубопроводів і шинопроводів у кабельних спорудах.
9.1.21 Шафи рядів затискачів, установлені в кабельних спорудах, слід передбачати у вологонепроникному виконанні, а отвори ущільнювати для запобігання потраплянню вологи.
9.1.22 Забороняється застосування металевих лотків із суцільним дном і коробів у кабельних поверхах, тунелях, шахтах, галереях, в електротехнічних та інших виробничих приміщеннях, а також на паливоподачі електростанцій, що працюють на твердому паливі.
9.1.23 Наказом керівника підприємства кабельне господарство цілком або окремими дільницями повинно бути закріплене за відповідними цехами для забезпечення надійної експлуатації кабельних ліній і проведення необхідних будівельно-монтажних, ремонтних робіт, а також ужиття протипожежних заходів.
9.1.24 Усі кабельні споруди слід регулярно оглядати згідно з графіком, затвердженим начальником відповідного цеху (підрозділу).
Результати огляду та виявлені недоліки слід заносити в оперативний журнал, журнал дефектів чи неполадок з обладнанням.
У разі виявлення порушень ущільнення кабельних ліній, що проходять крізь перегородки, перекриття, інші будівельні конструкції, треба негайно вживати заходів для їх відновлення.
9.1.25 Кабельні споруди повинні утримуватись у чистоті.
Забороняється влаштування будь-яких комор, майстерень, а також зберігання матеріалів та обладнання, в т.ч. невикористаних кабельних виробів.
9.1.26 У разі виявлення потрапляння в кабельні споруди води й пари, пилу з твердого палива, масла, мазуту або інших горючих рідин, а також їхніх водяних емульсій слід негайно вживати заходів щодо запобігання їх подальшому надходженню.
Для вилучення з кабельних споруд води, масла, мазуту, інших горючих рідин і пилу необхідно організувати аварійні роботи.
9.1.27 Усі кабельні приміщення належать до приміщень, що не обслуговуються постійно персоналом, а тому мають бути постійно закритими.
Забороняється допуск осіб для обслуговування кабельних споруд або роботи в них без погодження з начальником зміни електричної станції (з черговим підстанції або начальником цеху).
Допуск ремонтного персоналу, працівників будівельно-монтажних і налагоджувальних організацій дозволяється тільки за наявності наряду на виконання робіт та особи-спостерігача із числа працівників підприємства, які добре знають схему кабельних споруд.
Обстеження кабельних споруд представниками контролюючих організацій слід проводити тільки з обов'язковим повідомленням начальника зміни станції (чергового підстанції) за участю посадової особи з відповідного цеху, що супроводжує.
Особи, що допущені до роботи або обстеження кабельних споруд, повинні мати електричні індивідуальні ліхтарі з розрахунку один ліхтар на групу (бригаду) в складі не більше 5 осіб.
9.1.28 На двері секційних перегородок повинні бути нанесені покажчики (схема) руху до ближнього виходу. Біля вихідних люків із кабельних споруд слід установити сходи так, щоб вони не заважали проходу тунелем (поверхом).
9.1.29 На період перебування в кабельних спорудах персоналу (при обході, ремонтних роботах і т.ін.) пуск установок пожежогасіння з конкретного напрямку повинен переводитися на дистанційне керування, а після виходу персоналу знову переводитися в автоматичний режим. Про зміни режиму роботи установки пожежогасіння слід робити запис в оперативний журнал.
Ремонт автоматичних стаціонарних установок пожежогасіння кабельних споруд слід проводити у найкоротший термін.
9.1.30 Гідроізоляція та дренажні пристрої кабельних споруд, що забезпечують відведення або автоматичне відкачування води, повинні постійно перебувати в справному стані.
Робота дренажних пристроїв має перевірятися не рідше одного разу на квартал із відповідним записом в оперативному журналі начальника зміни цеху. Виявлені недоліки фіксуються в журналі дефектів обладнання.
9.1.31 Забороняється прокладання броньованих кабелів усередині приміщень і в кабельних спорудах без зняття горючого шару.
9.1.32 В разі виявлення пошкоджень зовнішньої пластикової оболонки (шлангів) кабелів слід ужити термінових заходів для їх ремонту або заміни пошкодженої ділянки.
9.1.33 Двері секційних перегородок кабельних споруд повинні перебувати й фіксуватись у зачиненому положенні.
Допускається за умови вентиляції кабельних приміщень тримати двері у відчиненому положенні, при цьому вони повинні автоматично зачинятися від імпульсу пожежної автоматики у відповідному відсікові споруди. Пристрої дверей, що самозачиняються, слід утримувати в технічно справному стані.
9.1.34 В разі заміни або прокладання нових кабелів відновлення вогнестійкого ущільнення кабельних трас проводиться безпосередньо після прокладання нового кабелю та до закриття наряду на роботи, що виконуються.
9.1.35 Під час експлуатації кабельних ліній не дозволяється їх перегрівання вище допустимих норм від обладнання та джерел нагрівання.
9.1.36 Кабельні споруди нових підприємств і підприємств, що розширюються, слід приймати в експлуатацію без недоробок з оформленням відповідного акта приймання. Схема водопостачання й готовність установки пожежогасіння кабельних споруд до здачі її в постійну експлуатацію повинні забезпечувати необхідний тиск води, а також ручне керування запірною арматурою для забезпечення її роботи в цей період.
9.1.37 Забороняється приймати в експлуатацію кабельні споруди енергопідприємств без ущільнення проходів кабельних ліній крізь будівельні конструкції, без протипожежних перегородок, дверей, що самозачиняються, працездатних дренажних пристроїв, а також без автоматичних установок пожежогасіння та інших протипожежних заходів, передбачених проектом за чинними нормами й правилами.
9.1.38 Кабельні короби різних типів повинні закриватися швидкознімними кришками, а запірні пристрої повинні відмикатися без використання ключів та інших пристосувань.
