В приміщеннях з підвищеною пожежонебезпекою напруга для живлення світильників, як правило, не повинна бути вищою як 42 В. При встановленні світильників напругою 220 В загального освітлення з лампами розжарювання на висоті менш як 2,5 м слід застосовувати світильники, конструкція яких унеможливлює доступ до лампи без інструменту. Електропроводка, що прокладається до світильника, повинна бути в металевих трубах (рукавах) або захисних оболонках. Кабелі та незахищені проводи можна використовувати тільки для живлення світильників з лампами розжарювання напругою не вище 42 В.
Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127 та 220 В допустимо встановлювати на висоті не менш як 2,5 м від підлоги при умові недоступності їх струмопровідних частин для дотику.
У приміщеннях вологих, особливо вологих і з жарким середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення дозволяється тільки в арматурі спеціальної конструкції.
Переносні світильники повинні бути обладнаними захисними скляними ковпаками і сітками для захисту від механічних пошкоджень та виконаними у вибухозахисному варіанті. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі або проводи з мідними жилами, спеціально призначені для цієї мети - з урахуванням можливих механічних впливів.
Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів повинна бути не меншою таких значень:
|
Номінальна потужність, Вт |
Мінімальна відстань, м |
|
100 |
0,5 |
|
300 |
0,8 |
|
500 |
1,0 |
Інші види світильників слід розміщувати на відстані не менше 0,5 м від горючих матеріалів та предметів, а від горючих будівельних конструкцій - на відстані не менше як 0,2 м.
При наявності у виробничих і складських приміщеннях горючих матеріалів (паперу, гуми, бавовни та ін., а також виробів в упаковці з горючих матеріалів) електричні світильники повинні бути у закритому або захищеному стані (зі скляними ковпаками).
Забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмоведучі проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).
Аварійне освітлення (у приміщеннях і на місцях ведення зовнішніх робіт) слід передбачати тоді, коли відсутність робочого освітлення може викликати порушення нормального обслуговування обладнання та механізмів, внаслідок чого може статись вибух або пожежа.
Світильники аварійного освітлення для продовження роботи, а також світильники евакуаційного освітлення повинні бути приєднаними до незалежного джерела живлення або автоматично на нього переключатись. Світильники аварійного освітлення для евакуації мають живитись від джерел, незалежних від мережі робочого освітлення, починаючи від щита підстанції, або, при наявності тільки одного вводу (в будівлю або в зоні робіт на відкритому просторі), - починаючи від цього вводу.
Допускається живлення аварійного освітлення від мережі робочого освітлення з автоматичним переключенням на зазначені вище джерела живлення при аварійних режимах.
В будівлях без природного освітлення робоче та аварійне освітлення як для продовження роботи, так і для евакуації, повинні живитись від двох незалежних джерел енергії. Мережі робочого та аварійного освітлення повинні бути при цьому роздільними, а використання електросилових мереж для живлення робочого або аварійного освітлення є неприпустимим.
У виробничих будівлях без природного освітлення і в приміщеннях, де можуть водночас перебувати 100 і більше чоловік, незалежно від наявності аварійного освітлення, має передбачатись евакуаційне освітлення на шляхах евакуації, яке переключається при припиненні його живлення на незалежне зовнішнє або місцеве (акумуляторну батарею, дизель-генераторну установку) джерело, яке не використовується в нормальному режимі для живлення робочого, аварійного та евакуаційного освітлення.
Електродвигуни, світильники, проводи, розподільні пристрої слід очищати від пилу не рідше як два рази на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня.
Трансформаторні підстанції та розподільні пристрої
Щоб гарантувати пожежну безпеку, трансформаторні підстанції (далі - ТП), перетворювальні підстанції (далі - ПП) і розподільні пристрої (далі - РП), при їх наявності на підприємстві, повинні відповідати таким вимогам:
1) будівлі або приміщення мають бути захищені стаціонарними або пересувними установками пожежогасіння відповідно до вимог чинних нормативних документів;
2) конструктивні елементи будівель або приміщень, де розміщене основне обладнання, мають відповідати вимогам чинних будівельних норм з урахуванням ступеня їх вогнестійкості (додаток 4);
3) РП і підстанції з встановленими в них апаратами та приладами повинні відповідати вимогам чинних нормативних актів;
4) опалення, вентиляція, освітлення та мережі заземлення мають бути у справному стані;
5) системи аварійної сигналізації повинні бути справними і відповідати вимогам чинних технічних умов та інструкцій з експлуатації;
6) РП повинні мати чіткі написи, що вказують на призначення окремих ланцюгів і панелей;
7) щити мають бути пофарбовані згідно з вимогами чинних технічних умов з експлуатації електроустановок і постійно бути чистими;
8) корпуси трансформаторів, розподільчих щитів та щитів управління підлягають зануленню або заземленню.
Персонал підприємства, який обслуговує РП, ТП і ПП, повинен мати схеми і вказівки про допустимі режими роботи електрообладнання в нормальних та аварійних умовах.
Клас ізоляції електрообладнання має відповідати номінальній напрузі мережі, а пристрої захисту від перенапружень - рівню ізоляції електрообладнання.
Межа нагрівання конструкцій, розміщених поблизу струмоведучих частин і доступних для дотику персоналу, не повинна перевищувати 50 град.C, а недоступних для дотику - 70 град.C.
Конструкції можна не перевіряти на нагрівання, якщо по струмоведучих частинах, або поблизу конструкцій, проходить змінний струм 1000 А і менше.
Періодичність перевірки нагрівання цих конструкцій, не рідше 1 разу на 3 місяці, визначає особа, відповідальна за електрогосподарство на підприємстві.
В усіх колах РП слід передбачити встановлення роз'єднувальних пристроїв з видимим розривом, що забезпечує можливість від'єднання всіх апаратів (вимикачів, віддільників, запобіжників, трансформаторів струму, трансформаторів напруги та ін.) кожного кола від збірних шин, а також від інших джерел напруги.
Огляд і очищення РП, щитів, щитків від пилу і забруднення слід проводити не рідше 1 разу на 3 місяці.
Опалення
Відповідальність за технічний стан і контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалювальних установок на підприємствах покладається на головного механіка або іншу особу, призначену наказом по підприємству, а по цехах, майстернях, дільницях, складах, лабораторіях та окремих об'єктах (підрозділах) - на керівників цих підрозділів.
В вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях категорій А, Б і В (додаток 3) застосовування пічного опалення є неприпустимим.
Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенерувальні та калориферні установки та інші опалювальні прилади слід старанно перевірити і відремонтувати.
Забороняється експлуатувати несправні опалювальні установки.
Опалення на підприємствах повинні виконувати спеціально призначені працівники, які пройшли протипожежний інструктаж, котрий слід проводити щороку перед опалювальним сезоном.
В вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А і Б слід застосовувати, як правило, систему водяного або парового опалення (за винятком приміщень, в яких зберігаються або застосовуються речовини, які при з'єднанні з водою або водяними парами утворюють вибухонебезпечні суміші, чи речовини, які здатні до самоспалахування або до вибуху при взаємодії з водою).
Електричне опалення
Опалення електричними приладами в приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б не дозволяється.
У разі застосування електронагрівальних приладів в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу, згідно з умовами виробництва, електронагрівальні прилади мають бути захищеними від контакту з горючими матеріалами і встановлюватись на поверхні з негорючого матеріалу. Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85 град.C.
Не дозволяється застосовувати електричні опалювальні прилади в пожежонебезпечних зонах у складських приміщеннях.
Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій повинна становити не менше як 0,25 м.
Електричні повітронагрівачі і опалювальні прилади повинні розміщуватись так, щоб до них був забезпечений вільний доступ - для огляду та очищення.
Усі поверхні нагрівальних приладів у виробничих приміщеннях зі значним виділенням горючого пилу повинні бути гладкими для зручності очищення.
Дозволяється застосовувати тільки електричні опалювальні прилади заводського виготовлення.
Опалювальні електроприлади перед початком опалювального сезону слід ретельно перевірити та, за потреби,- відремонтувати або замінити.
Забороняється:
1) класти спецодяг, промаслене шмаття, горючі матеріали і предмети на електричні опалювальні прилади і сушити їх там;
2) експлуатувати електричні опалювальні прилади, які не мають протипожежних відступок від горючих конструкцій будівель, а також підставок із негорючих матеріалів;
3) залишати увімкненими електричні опалювальні прилади без нагляду.
Для опалення невеликих приміщень (крім вибухонебезпечних), будівель та ін. можна застосовувати масляні радіатори та електронагрівачі (типу РБЭ-1, ЕК-2, ЕК-4, ПТ-8-2 та ін.) із закритими нагрівальними елементами. Вони повинні мати індивідуальний електрозахист і терморегулятори.
Електричні обігрівальні прилади в інвентарних будівлях мобільного типу слід установлювати на відстані не менш як 1 м від горючих матеріалів або відгороджувати від них екранами з негорючих матеріалів.
Електронагрівальні прилади можна включати в електромережу тільки зі справними штепсельними з'єднаннями.
Газове і центральне опалення
Встановлювати газові опалювальні котли, опалювальні апарати і газові водонагрівачі біля стін з негорючих матеріалів або біля стін, захищених негорючими матеріалами, слід на відстані не менш як 0,1 м.
Меблі та вироби (предмети) з горючих матеріалів треба встановлювати на відстані не менш як 0,2 м від газових нагрівачів.
Забороняється користуватись вогнем для виявлення витікання газу від газопроводів, а також газовими пальниками та пристроями, якщо вони несправні.
При появі в приміщенні запаху газу слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу, провітрити приміщення. До усунення несправності забороняється у приміщенні запалювати сірники, курити, включати або виключати електроприлади.
Всі будівлі підприємств, як правило, мають бути обладнані системами центрального опалення.
Переобладнання котельних під газове паливо та експлуатація газового обладнання повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України.
У приміщеннях, обладнаних системами водяного або парового опалення, є неприпустимим зберігання, застосування та використання речовин і матеріалів:
1) здатних до самозаймання або вибуху при дотику до гарячих поверхонь нагрівальних приладів і трубопроводів або при взаємодії з водою;
2) тих, що при контакті з водою виділяють горючі гази або пари (карбід кальцію, калій та ін.).
Не дозволяється залишати без нагляду котли, які працюють, особам, які їх обслуговують. Виняток становлять котли, контроль за роботою яких та управління якими здійснюється з диспетчерського пульта.
В окремо розташованих котельних допускається встановлення закритих витратних баків для рідкого палива об'ємом не більш як 5 куб.м (для мазуту) або 1 куб.м (для легкого нафтового палива).
У приміщеннях котельної забороняється:
1) проводити роботи, не пов'язані з технічним обслуговуванням та наглядом за обладнанням котельної;
2) допускати сторонніх осіб і доручати їм обслуговування котлів;
3) сушити на котлах спецодяг, взуття, інші горючі матеріали;
4) допускати підтікання рідкого палива або витікання газу з системи паливоподавання;
5) подавати паливо при несправній системі паливоподавання, "згаслих" форсунках або газових пальниках;
6) користуватись витратними баками, які не мають пристроїв для відведення палива в аварійну ємкість (тобто безпечне місце) в разі пожежі;
7) палити в топці при несправних приладах автоматичного регулювання, сигналізації та захисту обладнання;
8) застосовувати відкритий вогонь або курити у приміщеннях, де встановлена ємкість з паливом;
9) використовувати як паливо відходи нафтопродуктів та інші легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР) та горючі рідини (далі - ГР), не передбачені технічними умовами на експлуатацію котельного обладнання;
