ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ БУДIВНИЦТВА,
АРХIТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держбуду України
25.06.1999 N 153
Введена в дію
з 01.01.2000 р.
Меліоративні системи та споруди
ДБН В.2.4-1-99
(Витяг)
Передмова
Розроблені ВАТ "Укрводпроект" (В.Д.Дупляк, к.т.н. - керівник;
М.I.Рубіна - відповідальний виконавець).
За участю Iнституту гідромеханіки НАМ України (О.Я.Олійник,
д.т.н.), Iнституту гідротехніки і меліорації Української академії
аграрних наук (М.I.Ромащенко, д.т.н., член-кор. УААН; Б.I.Чалий,
к.т.н.; Коваленко П.I., акад.), Державного комітету по водному
господарству України (В.В.Лелявський)
Вступ
ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди" складається
з двох частин: частина I - Норми проектування, частина II -
Організація будівництва. Виконання робіт.
Викладені особливі умови проектування та будівництва
меліоративних систем і гідротехнічних споруд меліоративного
призначення.
Внесені та підготовлені до затвердження Управлінням
промислової забудови, інженерної інфраструктури по захисту
територій Держбуду України.
З введенням в дію ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та
споруди" з 1 січня 2000 р. втрачають чинність СНIП 2.06.03-85
"Мелиоративные системы и сооружения" та СНIП 3.07.03-85
"Мелиоративные системы и сооружения".
Дані норми поширюються на проектування, будівництво та
реконструкцію меліоративних систем і споруд.
При проектуванні меліоративних систем і споруд на
просідаючих, набухаючих та таких, що здимаються, ґрунтах, і які
будуються на підроблюваних територіях, у сейсмічних районах, мають
бути враховані додаткові вимоги, що викладені у відповідних
нормативних документах.
Необхідність меліорації земель слід визначати на основі
аналізу їх сільськогосподарського використання, складових водного
і сольового балансів кореневмісного шару ґрунту, економічних,
соціальних і екологічних умов.
Оцінка перспективного стану земель після меліорації повинна
ґрунтуватись на складених прогнозах водного, сольового та
поживного режимів ґрунтів.
Терміни та визначення, прийняті в частинах I та II цих норм,
наведені в додатку А, основні літерні позначення - в додатку Б,
перелік НД - в додатку В.
Частина I
Норми Проектування
1 Загальні Положення
1.1 Зрошувальна система повинна включати комплекс
взаємопов'язаних споруд і пристроїв, який забезпечує підтримання в
кореневмісному шарі ґрунту зрошуваного масиву оптимального
водно-сольового режиму для одержання високих і сталих врожаїв
сільськогосподарських культур.
До складу зрошувальної системи входять: цільові водосховища,
водозабірні споруди на природних або штучних водних джерелах з
рибозахистом, відстійники, насосні станції, зрошувальна,
водозабірно-скидна і дренажна мережі, нагірні канали, споруди на
мережі, поливні та дощувальні машини, установки і пристрої, засоби
керування і автоматизації контролю за меліоративним станом земель,
об'єкти електропостачання і зв'язку, протиерозійні споруди,
виробничі будівлі та житлові будинки експлуатаційної служби,
дороги, лісозахисні насадження, дамби.
1.2 Осушувальна система повинна включати комплекс
взаємопов'язаних споруд, будівель і пристроїв, який забезпечує
оптимальний водно-повітряний режим перезволожених земель і належні
умови проведення сільськогосподарських робіт.
До складу осушувальної системи входить: частина водоприймача,
що регулюється, провідна, захисна та регулювальна мережі, насосні
станції, дамби, споруди на мережах, засоби керування та
автоматизації, контролю за меліоративним станом земель, об'єкти
електропостачання і зв'язку, протиерозійні споруди, виробничі
будівлі та житлові будинки експлуатаційної служби, дороги і
лісозахисні насадження.
В умовах періодичних дефіцитів вологи в кореневмісному шарі в
складі осушувальних систем повинні передбачатися споруди і
пристрої, які забезпечують штучне зволоження ґрунтів в посушливі
періоди. Доцільність зволоження повинна бути обґрунтована
водобалансовими і техніко-економічними розрахунками.
1.3 При встановленні основних характеристик меліоративних
систем слід керуватися прийнятим поділом території України на
п'ять основних ґрунтово-кліматичних зон: Полісся, Лісостеп,
Північний Степ, Південний Степ, гірські райони Карпат і Криму.
Склад і параметри елементів меліоративної системи
визначаються в кожному конкретному випадку на основі забезпечення
її функціонування.
1.4 Меліоративні системи необхідно проектувати в комплексі із
заходами щодо сільськогосподарського освоєння меліорованих земель.
Порядок і стадійність розробки проектної документації з
будівництва меліоративних систем встановлюється ДБН А.2.2-3.
1.5 На основі техніко-економічних порівнянь варіантів повинні
обґрунтовуватись:
а) межі і розміри площі, що меліорується, та полів сівозміни;
б) земельний фонд господарств, зміни у складі
сільськогосподарських угідь внаслідок здійснення меліоративних
заходів;
в) площі трансформованих у ниви сучасних пасовищ або інших
угідь;
г) розміри господарств, які освоюють землі, що меліоруються;
д) зміна і упорядкування меж господарств, в тому числі
суміжних з територією системи;
е) сільськогосподарське використання земель, що меліоруються;
ж) потрібний водно-сольовий режим ґрунтів;
й) проектна врожайність сільськогосподарських культур;
к) способи зрошення і осушення;
л) створення нових або розширення діючих експлуатаційних
водогосподарських організацій;
м) будівництво виробничих, культурно-побутових будівель і
споруд, житлових будинків, інженерних комунікацій, необхідних для
служби експлуатації меліоративних систем, а також створення
виробничої бази, доріг та інфраструктури в господарствах
(фермерських, сільських), які використовують меліоровані землі для
комплексних проектів.
1.6 Технічні рішення щодо схем подачі та скидання води,
конструкцій основних споруд слід приймати на основі порівняння
техніко-економічних показників варіантів. При цьому повинні бути
забезпечені:
а) отримання проектної продукції рослинництва;
б) ощадливе використання водних, земельних і
паливно-енергетичних ресурсів;
в) використання високопродуктивної сільськогосподарської
техніки для обробки земель, що меліоруються;
г) висока продуктивність праці при експлуатації споруд і
меліоративної системи в цілому;
д) комплексна автоматизація технологічних процесів, що
обґрунтована техніко-економічними розрахунками;
е) дотримання вимог охорони навколишнього природного
середовища, санітарно-гігієнічних вимог;
ж) можливість внесення добрив, хімічних меліорантів і
гербіцидів із зрошувальною водою.
...
...
7 Норми відведення земель для будівництва меліоративних
систем
7.1 Відведення земель для меліоративного будівництва повинно
проводитись у відповідності з вимогами СН 461, СН 465, СН 467,
СН 474 і вимогами цих норм.
Проект відведення земель у постійне та тимчасове
користування, складений з урахуванням технічних рішень проекту
меліоративної системи, повинен затверджуватися у відповідності з
вимогами Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
Смуги землі для меліоративних каналів слід відводити
ділянками з урахуванням термінів будівництва, передбачених
проектом.
Ширина смуги, що відводиться у постійне користування,
визначається з урахуванням експлуатаційних доріг уздовж каналу та
двосторонньої охоронної смуги завширшки 1 м.
У розмір ділянки землі, що відводиться у тимчасове
користування, слід включати землі резервів та кавальєрів ґрунту, а
також технологічних проїздів.
Після закінчення робіт родючість земельних ділянок повинна
бути відновлена шляхом рекультивації і землі повертаються у
сільськогосподарське використання.
7.6 Прокладання трас повітряних ліній електропередач (ПЛ) та
повітряних ліній зв'язку (ПЗ) через поливні землі не допускається.
У постійне користування організаціям, які експлуатують ПЛ та
ПЗ, відчужуються ділянки землі, що знаходяться під опорами ПЛ та
ПЗ. Розмір відчужуваної ділянки землі дорівнює площі опори плюс
1 м по периметру опори для ПЛ від 6 до 20 кВ; для ПЛ від 35 до
500 кВ - 2 м.
Ширину смуги землі, що відводиться у тимчасове користування
на час будівництва кабельних ліній електропередачі, траси яких
проходять через поливні землі, слід приймати:
а) для кабельних ліній напругою до 35 кВ - 4 м;
б) для кабельних ліній напругою до 110 кВ - 6 м.
7.9 При проходженні траси ПЛ уздовж меж зрошуваних земель
мінімальна відстань між межею поля та горизонтальною проекцією
крайнього проводу ПЛ повинна бути:
а) напругою до 20 кВ - 2 м;
б) напругою від 35 кВ до 10 кВ - 4 м;
в) напругою від 150 кВ до 220 кВ - 5 м;
г) напругою від 330 кВ до 400 кВ - 8 м.
...
