Кодекс 2768-III. Земельный кодекс Украины


ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ<br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27 )<br> <br> <br>{ Із змінами, внесеними згідно із Законами<br> N 2905-III ( <A HREF="92404">2905-14</A> ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92<br> N 675-IV ( <A HREF="129954">675-15</A> ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.213<br> N 762-IV ( <A HREF="135195">762-15</A> ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 <br> N 898-IV ( <A HREF="135889">898-15</A> ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313<br> - набирає чинності з 01.01.2004 <br> N 1103-IV ( <A HREF="140054">1103-15</A> ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.48<br> N 1119-IV ( <A HREF="140546">1119-15</A> ) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.57 <br> N 1158-IV ( <A HREF="145127">1158-15</A> ) від 11.09.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.67 }<br> <br>{ Додатково див. Закон <br> N 1344-IV ( <A HREF="149603">1344-15</A> ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 }<br> <br>{ Із змінами, внесеними згідно із Законами<br> N 1626-IV ( <A HREF="160584">1626-15</A> ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 26, ст.361<br> N 1694-IV ( <A HREF="185488">1694-15</A> ) від 20.04.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.83<br> N 1709-IV ( <A HREF="164604">1709-15</A> ) від 12.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.416<br> N 2059-IV ( <A HREF="183461">2059-15</A> ) від 06.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.25<br> N 2229-IV ( <A HREF="185924">2229-15</A> ) від 14.12.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.103 }<br> <br> { Щодо визнання неконституційними окремих положень див.<br> Рішення Конституційного Суду<br> N 5-рп/2005 ( <A HREF="215655">v005p710-05</A> ) від 22.09.2005 }<br> <br>{ Із змінами, внесеними згідно із Законами<br> N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,<br> ст.96 - зміни діють у 2006 році<br> N 3415-IV ( <A HREF="240074">3415-15</A> ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.209<br> N 3404-IV ( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006, ВВР, 2006, N 21, ст.170<br> N 489-V ( <A HREF="273774">489-16</A> ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 <br> N 490-V ( <A HREF="275802">490-16</A> ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.78<br> N 997-V ( <A HREF="297051">997-16</A> ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440 }<br> <br> <br> <a name="RI"></a>Розділ I<br> <br> ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА<br> <br> <a name="G1"></a>Глава 1<br> <br> Основні положення<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Земля - основне національне багатство<br> <br> 1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під<br>особливою охороною держави.<br> <br> 2. Право власності на землю гарантується.<br> <br> 3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди<br>правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати<br>екологічну ситуацію і природні якості землі.<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Земельні відносини <br> <br> 1. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо<br>володіння, користування і розпорядження землею.<br> <br> 2. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи,<br>органи місцевого самоврядування та органи державної влади.<br> <br> 3. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території<br>України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на<br>земельні частки (паї).<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Регулювання земельних відносин<br> <br> 1. Земельні відносини регулюються Конституцією України<br>( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ), цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них<br>нормативно-правовими актами.<br> <br> 2. Земельні відносини, що виникають при використанні надр,<br>лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного<br>повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про<br>надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря,<br>якщо вони не суперечать цьому Кодексу.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання<br> <br> 1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші<br>нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.<br> <br> 2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних<br>відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних<br>осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання<br>та охорони земель.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Принципи земельного законодавства<br> <br> Земельне законодавство базується на таких принципах:<br> <br> а) поєднання особливостей використання землі як<br>територіального базису, природного ресурсу і основного засобу<br>виробництва;<br> <br> б) забезпечення рівності права власності на землю громадян,<br>юридичних осіб, територіальних громад та держави;<br> <br> в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними<br>особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння,<br>користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених<br>законом;<br> <br> г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;<br> <br> ґ) забезпечення гарантій прав на землю;<br> <br> д) пріоритету вимог екологічної безпеки.<br> <br> <a name="G2"></a>Глава 2<br> <br> Повноваження Верховної Ради України,<br> Верховної Ради Автономної Республіки Крим<br> та органів місцевого самоврядування<br> в галузі земельних відносин<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі<br> земельних відносин<br> <br> До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних<br>відносин належить:<br> <br> а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;<br> <br> б) визначення засад державної політики в галузі використання<br>та охорони земель;<br> <br> в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання<br>та охорони земель;<br> <br> г) встановлення і зміна меж районів і міст;<br> <br> ґ) погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом)<br>особливо цінних земель;<br> <br> д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до Конституції України ( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ).<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки<br> Крим у галузі земельних відносин<br> <br> До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у<br>галузі земельних відносин на території республіки належить:<br> <br> а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності<br>територіальних громад;<br> <br> б) забезпечення реалізації державної політики в галузі<br>використання та охорони земель;<br> <br> в) погодження загальнодержавних програм використання та<br>охорони земель, участь у їх реалізації в межах території<br>Автономної Республіки Крим;<br> <br> г) затвердження та участь у реалізації республіканських<br>програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони<br>земель;<br> <br> ґ) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання<br>земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться<br>органами виконавчої влади;<br> <br> д) координація діяльності районних і міських (міст<br>республіканського значення) рад у галузі земельних відносин;<br> <br> е) координація діяльності місцевих органів земельних<br>ресурсів;<br> <br> є) координація здійснення контролю за використанням та<br>охороною земель;<br> <br> ж) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо<br>встановлення та зміни меж районів, міст;<br> <br> з) встановлення і зміна меж сіл, селищ;<br> <br> и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі земельних<br> відносин<br> <br> До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на<br>території області належить:<br> <br> а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності<br>територіальних громад;<br> <br> б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання<br>земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться<br>органами виконавчої влади;<br> <br> в) забезпечення реалізації державної політики в галузі<br>використання та охорони земель;<br> <br> г) погодження загальнодержавних програм використання та<br>охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;<br> <br> ґ) затвердження та участь у реалізації регіональних програм<br>використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;<br> <br> д) координація діяльності місцевих органів земельних<br>ресурсів;<br> <br> е) організація землеустрою;<br> <br> є) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо<br>встановлення та зміни меж районів, міст;<br> <br> ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ;<br> <br> з) вирішення земельних спорів;<br> <br> и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських<br> рад у галузі земельних відносин<br> <br> До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у<br>галузі земельних відносин на їх території належить:<br> <br> а) розпорядження землями територіальної громади міста;<br> <br> б) передача земельних ділянок комунальної власності у<br>власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;<br> <br> в) надання земельних ділянок у користування із земель<br>комунальної власності відповідно до цього Кодексу;<br> <br> г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної<br>власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;<br> <br> ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста;<br> <br> д) припинення права користування земельними ділянками у<br>випадках, передбачених цим Кодексом;<br> <br> е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих<br>земельних ділянок;<br> <br> є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання<br>земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться<br>органами виконавчої влади;<br> <br> ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;<br> <br> з) організація землеустрою;<br> <br> и) координація діяльності місцевих органів земельних<br>ресурсів;<br> <br> і) здійснення контролю за використанням і охороною земель<br>комунальної власності, додержанням земельного та екологічного<br>законодавства;<br> <br> ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення<br>використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в<br>разі порушення ними вимог земельного законодавства;<br> <br> й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу)<br>земельних ділянок;<br> <br> к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної<br>Ради України щодо встановлення та зміни меж міст;<br> <br> л) вирішення земельних спорів;<br> <br> м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Повноваження районних рад у галузі земельних<br> відносин<br> <br> До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на<br>території району належить:<br> <br> а) розпорядження землями на праві спільної власності<br>відповідних територіальних громад;<br> <br> б) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання<br>земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться<br>органами виконавчої влади;<br> <br> в) координація діяльності місцевих органів земельних<br>ресурсів;<br> <br> г) забезпечення реалізації державної політики в галузі<br>охорони та використання земель;<br> <br> ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних<br>проектів;<br> <br> д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим,<br>обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів,<br>міст, селищ, сіл;<br> <br> е) вирішення земельних спорів;<br> <br> є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі<br> земельних відносин<br> <br> Повноваження районних у містах рад у галузі земельних<br>відносин визначаються міськими радами.<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у<br> галузі земельних відносин<br> <br> До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі<br>земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:<br> <br> а) розпорядження землями територіальних громад;<br> <br> б) передача земельних ділянок комунальної власності у<br>власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;<br> <br> в) надання земельних ділянок у користування із земель<br>комунальної власності відповідно до цього Кодексу;<br> <br> г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної<br>власності відповідно до цього Кодексу;<br> <br> ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних<br>територіальних громад сіл, селищ, міст;<br> <br> д) організація землеустрою;<br> <br> е) координація діяльності місцевих органів земельних<br>ресурсів;<br> <br> є) здійснення контролю за використанням та охороною земель<br>комунальної власності, додержанням земельного та екологічного<br>законодавства;<br> <br> ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання<br>земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними<br>вимог земельного законодавства;<br> <br> з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання<br>земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;<br> <br> и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним<br>поділом;<br> <br> і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання<br>земельних ділянок;<br> <br> ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і<br>зміни меж сіл, селищ, міст;<br> <br> й) вирішення земельних спорів;<br> <br> к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="G3"></a>Глава 3<br> <br> Повноваження органів виконавчої влади<br> в галузі земельних відносин<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі<br> земельних відносин<br> <br> До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних<br>відносин належить:<br> <br> а) розпорядження землями державної власності в межах,<br>визначених цим Кодексом;<br> <br> б) реалізація державної політики у галузі використання та<br>охорони земель;<br> <br> в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку,<br>визначеному цим Кодексом;<br> <br> г) координація проведення земельної реформи;<br> <br> ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних<br>програм використання та охорони земель;<br> <br> д) організація ведення державного земельного кадастру,<br>державного контролю за використанням і охороною земель та<br>здійснення землеустрою;<br> <br> е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;<br> <br> є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади<br> з питань екології та природних ресурсів у галузі<br> земельних відносин<br> <br> До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань<br>екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин<br>належить:<br> <br> а) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і<br>регіональних програм використання та охорони земель;<br> <br> б) організація моніторингу земель;<br> <br> в) участь у розробці нормативних документів у галузі охорони<br>земель та відтворення родючості ґрунтів;<br> <br> г) здійснення державної екологічної експертизи<br>землекористування;<br> <br> ґ) внесення пропозицій щодо формування державної політики в<br>галузі охорони та раціонального використання земель;<br> <br> д) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони<br>земель;<br> <br> е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади<br> з питань земельних ресурсів у галузі<br> земельних відносин<br> <br> До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань<br>земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить:<br> <br> а) внесення пропозицій про формування державної політики у<br>галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації;<br> <br> б) координація робіт з проведення земельної реформи;<br> <br> в) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних,<br>регіональних програм використання та охорони земель;<br> <br> г) ведення державного земельного кадастру, в тому числі<br>державної реєстрації земельних ділянок;<br> <br> ґ) здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного<br>контролю за використанням та охороною земель;<br> <br> д) здійснення державної експертизи програм і проектів з<br>питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони<br>земель, реформування земельних відносин, а також<br>техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів;<br> <br> е) розроблення економічного і правового механізму регулювання<br>земельних відносин;<br> <br> є) участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку<br>ринку земель;<br> <br> ж) здійснення міжнародного співробітництва в галузі земельних<br>відносин;<br> <br> з) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки<br> Крим у галузі земельних відносин<br> <br> До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у<br>галузі земельних відносин належить:<br> <br> а) розпорядження землями державної власності в межах,<br>визначених цим Кодексом;<br> <br> б) участь у розробленні та забезпеченні виконання<br>загальнодержавних і республіканських програм з питань використання<br>та охорони земель;<br> <br> в) координація здійснення землеустрою і державного контролю<br>за використанням та охороною земель;<br> <br> г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу)<br>земельних ділянок;<br> <br> ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку,<br>визначеному цим Кодексом;<br> <br> д) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять<br>у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і<br>лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом)<br>земельних ділянок;<br> <br> е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Повноваження місцевих державних адміністрацій<br> у галузі земельних відносин<br> <br> До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі<br>земельних відносин належить:<br> <br> а) розпорядження землями державної власності в межах,<br>визначених цим Кодексом;<br> <br> б) участь у розробленні та забезпеченні виконання<br>загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з<br>питань використання та охорони земель;<br> <br> в) координація здійснення землеустрою та державного контролю<br>за використанням та охороною земель;<br> <br> г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу)<br>земельних ділянок;<br> <br> ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах,<br>визначених цим Кодексом;<br> <br> д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл,<br>селищ, районів, районів у містах та міст;<br> <br> е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять<br>у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і<br>лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом)<br>земельних ділянок;<br> <br> є) координація діяльності державних органів земельних<br>ресурсів;<br> <br> ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин<br>відповідно до закону.<br> <br> 17-1. Повноваження державних органів приватизації<br> <br> До повноважень державних органів приватизації у галузі<br>земельних відносин належить:<br> <br> розпорядження земельними ділянками, на яких розташовані<br>об'єкти, які підлягають приватизації.<br>{ Кодекс доповнено статтею 17-1 згідно із Законами N 3235-IV<br>( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005, N 489-V ( <A HREF="273774">489-16</A> ) від 19.12.2006 }<br> <br> <a name="RII"></a>Розділ II<br> <br> ЗЕМЛІ УКРАЇНИ<br> <br> <a name="G4"></a>Глава 4<br> <br> Склад та цільове призначення земель України<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Склад земель <br> <br> 1. До земель України належать усі землі в межах її території,<br>в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за<br>основним цільовим призначенням поділяються на категорії.<br> <br> 2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.<br> <br> 3. Україна за межами її території може мати на праві<br>державної власності земельні ділянки, правовий режим яких<br>визначається законодавством відповідної країни.<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Категорії земель<br> <br> 1. Землі України за основним цільовим призначенням<br>поділяються на такі категорії:<br> <br> а) землі сільськогосподарського призначення;<br> <br> б) землі житлової та громадської забудови;<br> <br> в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного<br>призначення;<br> <br> г) землі оздоровчого призначення;<br> <br> ґ) землі рекреаційного призначення;<br> <br> д) землі історико-культурного призначення;<br> <br> е) землі лісогосподарського призначення;<br> <br> є) землі водного фонду;<br> <br> ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики,<br>оборони та іншого призначення.<br> <br> 2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у<br>власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть<br>перебувати у запасі.<br>{ Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV<br>( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення<br> земель<br> <br> 1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється<br>на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого<br>самоврядування відповідно до їх повноважень.<br> <br> 2. Зміна цільового призначення земель провадиться органами<br>виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які<br>приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання<br>у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти<br>землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів<br>природоохоронного та історико-культурного призначення.<br> <br> 3. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у<br>власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою<br>власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом<br>Міністрів України.<br> <br> 4. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами,<br>провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з<br>питань охорони навколишнього природного середовища та лісового<br>господарства.<br>{ Статтю 20 доповнено частиною четвертою згідно із Законом<br>N 3404-IV ( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни<br> цільового призначення земель<br> <br> Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення<br>земель є підставою для:<br> <br> а) визнання недійсними рішень органів державної влади та<br>органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних<br>ділянок громадянам та юридичним особам;<br> <br> б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;<br> <br> в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або<br>визнання реєстрації недійсною;<br> <br> г) притягнення до відповідальності відповідно до закону<br>громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку<br>встановлення та зміни цільового призначення земель.<br> <br> <a name="G5"></a>Глава 5<br> <br> Землі сільськогосподарського призначення<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського<br> призначення та порядок їх використання<br> <br> 1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються<br>землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції,<br>здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної<br>діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або<br>призначені для цих цілей.<br> <br> 2. До земель сільськогосподарського призначення належать:<br> <br> а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні<br>насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);<br> <br> б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і<br>прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім<br>тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі<br>під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової<br>консервації тощо).<br> <br> 3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у<br>власність та надаються у користування:<br> <br> а) громадянам - для ведення особистого селянського<br>господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання<br>худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;<br> <br> б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення<br>товарного сільськогосподарського виробництва;<br> <br> в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та<br>навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та<br>загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей,<br>пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;<br> <br> г) несільськогосподарським підприємствам, установам та<br>організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для<br>ведення підсобного сільського господарства.<br> <br> 4. Землі сільськогосподарського призначення не можуть<br>передаватись у власність іноземним громадянам, особам без<br>громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.<br>{ Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV<br>( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського<br> призначення<br> <br> 1. Землі, придатні для потреб сільського господарства,<br>повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського<br>використання.<br> <br> 2. Визначення земель, придатних для потреб сільського<br>господарства, провадиться на підставі даних державного земельного<br>кадастру.<br> <br> 3. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів<br>житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних<br>шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних<br>трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням<br>сільськогосподарського виробництва, надаються переважно<br>несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя<br>гіршої якості.<br> <br> 4. Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації<br>проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Земельні ділянки державних і комунальних<br> сільськогосподарських підприємств,<br> установ та організацій<br> <br> 1. Державним і комунальним сільськогосподарським<br>підприємствам, установам та організаціям надаються земельні<br>ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне<br>користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення<br>товарного сільськогосподарського виробництва.<br> <br> 2. Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства,<br>установи і організації можуть орендувати земельні ділянки, що<br>перебувають у власності громадян та юридичних осіб.<br> <br> 3. У разі ліквідації державного чи комунального підприємства,<br>установи, організації землі, які перебувають у їх постійному<br>користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або<br>органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або<br>надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за<br>їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок<br>припиняються.<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Приватизація земель державних і комунальних<br> сільськогосподарських підприємств,<br> установ та організацій<br> <br> 1. При приватизації земель державних і комунальних<br>сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні<br>ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та<br>організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти,<br>культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної<br>ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них<br>земельної частки (паю).<br> <br> 2. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних<br>сільськогосподарських підприємств, установ та організацій<br>приймають органи виконавчої влади або органи місцевого<br>самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням<br>працівників цих підприємств, установ та організацій.<br> <br> 3. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині<br>першій цієї статті, передаються безоплатно.<br> <br> 4. Площа земель, що передаються у приватну власність,<br>становить різницю між загальною площею земель, що перебували у<br>постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ<br>та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи<br>комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний<br>фонд, резервний фонд).<br> <br> 5. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають<br>гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в<br>натурі (на місцевості).<br> <br> 6. При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються<br>сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному<br>користуванні державних та комунальних сільськогосподарських<br>підприємств, установ та організацій, за винятком земель, що<br>залишаються у державній та комунальній власності. Загальний розмір<br>обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь<br>поділяється на загальну кількість осіб, зазначених у частині<br>першій цієї статті.<br> <br> 7. Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах<br>земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств,<br>установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними.<br> Розміри земельних ділянок, що виділяються для працівників<br>державних та комунальних закладів, підприємств і організацій<br>культури, освіти та охорони здоров'я та пенсіонерів з їх числа,<br>які проживають у сільській місцевості або селищах міського типу,<br>не можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок<br>громадянам, встановлених законом для ведення особистого<br>селянського господарства. <br> <br> 8. Внутрігосподарські шляхи, господарські двори, полезахисні<br>лісосмуги та інші захисні насадження, гідротехнічні споруди,<br>водойми тощо можуть бути відповідно до цього Кодексу передані у<br>власність громадян, сільськогосподарських підприємств, установ та<br>організацій, що створені колишніми працівниками державних і<br>комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та<br>організацій.<br> <br> 9. Органи виконавчої влади або органи місцевого<br>самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд<br>земель за погодженням його місця розташування з особами,<br>зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків<br>площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному<br>користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.<br> <br> 10. Резервний фонд земель перебуває у державній або<br>комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу<br>та використання за цільовим призначенням.<br>{ Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1694-IV<br>( <A HREF="185488">1694-15</A> ) від 20.04.2004, N 3404-IV ( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Використання земельних ділянок з меліоративними<br> системами<br> <br> Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації<br>земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств,<br>на яких розташовані та функціонують меліоративні системи,<br>використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності<br>згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок<br>питання вирішується в судовому порядку.<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Збереження права на землю сільськогосподарських<br> підприємств, установ та організацій, особистих<br> селянських і фермерських господарств<br> <br> Сільськогосподарські підприємства, установи та організації,<br>особисті селянські і фермерські господарства, які об'єднуються в<br>асоціації та інші організаційно-правові форми, зберігають право на<br>свої земельні ділянки, якщо інше не передбачено договором.<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Земельні ділянки сільськогосподарських підприємств<br> <br> 1. Сільськогосподарським підприємствам, установам та<br>організаціям, крім державних і комунальних, землі<br>сільськогосподарського призначення можуть належати на праві<br>власності.<br> <br> 2. Право власності на землю цих підприємств може набуватися<br>шляхом внесення до статутного фонду земельних ділянок їх<br>засновників та придбання земельних ділянок за договорами<br>купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими<br>угодами.<br>{ Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом<br>N 997-V ( <A HREF="297051">997-16</A> ) від 27.04.2007 }<br> <br> 3. Реалізація права власності на землю зазначеними<br>сільськогосподарськими підприємствами здійснюється відповідно до<br>закону.<br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Визначення місця розташування земельних ділянок<br> громадян при ліквідації сільськогосподарських<br> підприємств, установ та організацій<br> <br> 1. При ліквідації сільськогосподарських підприємств, установ<br>та організацій переважне право на отримання земельних ділянок<br>поруч з населеними пунктами мають власники земельних часток<br>(паїв), які проживають у цих населених пунктах.<br> <br> 2. Місце розташування земельних ділянок визначається з<br>урахуванням вимог раціональної організації території і<br>компактності землекористування відповідно до землевпорядних<br>проектів, які затверджуються зборами власників земельних часток<br>(паїв).<br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Розподіл несільськогосподарських угідь при<br> ліквідації сільськогосподарських підприємств<br> <br> 1. При ліквідації сільськогосподарських підприємств<br>несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності,<br>розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств<br>або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі<br>недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.<br> <br> 2. Земельні ділянки державної і комунальної власності, які<br>перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств,<br>установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель<br>запасу або передаються у власність чи користування відповідно до<br>цього Кодексу.<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Землі фермерського господарства<br> <br> 1. Землі фермерського господарства можуть складатися із:<br> <br> а) земельної ділянки, що належить на праві власності<br>фермерському господарству як юридичній особі;<br> <br> б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам<br>фермерського господарства на праві приватної власності;<br> <br> в) земельної ділянки, що використовується фермерським<br>господарством на умовах оренди.<br> <br> 2. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на<br>одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної<br>власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).<br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Приватизація земельних ділянок членами<br> фермерських господарств<br> <br> 1. Громадянам України - членам фермерських господарств<br>передаються безоплатно у приватну власність надані їм у<br>користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю)<br>члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на<br>території відповідної ради.<br> <br> 2. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян,<br>які раніше набули права на земельну частку (пай).<br> <br> <a name="S33"></a>Стаття 33. Земельні ділянки особистих селянських господарств<br> <br> 1. Громадяни України можуть мати на праві власності та<br>орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського<br>господарства.<br> <br> 2. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть мати<br>земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства<br>на умовах оренди.<br> <br> 3. Використання земель особистого селянського господарства<br>здійснюється відповідно до закону.<br> <br> <a name="S34"></a>Стаття 34. Землі для сінокосіння і випасання худоби<br> <br> 1. Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для<br>сінокосіння і випасання худоби.<br> <br> 2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування<br>можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи<br>територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.<br> <br> <a name="S35"></a>Стаття 35. Земельні ділянки для садівництва<br> <br> 1. Громадяни України із земель державної і комунальної<br>власності мають право набувати безоплатно у власність або на<br>умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або<br>колективного садівництва.<br> <br> 2. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть мати<br>земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного<br>садівництва на умовах оренди.<br> <br> 3. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть<br>використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень,<br>вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення<br>необхідних будинків, господарських споруд тощо.<br> <br> 4. Землі загального користування садівницького товариства є<br>його власністю. До земель загального користування садівницького<br>товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами,<br>дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об'єктами<br>загального користування.<br> <br> 5. Приватизація земельної ділянки громадянином - членом<br>садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів<br>цього товариства.<br> <br> 6. Використання земельних ділянок садівницьких товариств<br>здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.<br> <br> <a name="S36"></a>Стаття 36. Земельні ділянки для городництва<br> <br> 1. Громадянам або їх об'єднанням із земель державної або<br>комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки<br>для городництва.<br> <br> 2. На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання<br>багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних<br>будівель і споруд не допускається.<br> <br> 3. На земельних ділянках, наданих для городництва, можуть<br>бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту<br>від непогоди. Після закінчення строку оренди зазначеної земельної<br>ділянки побудовані тимчасові споруди підлягають знесенню<br>власниками цих споруд за їх рахунок.<br> <br> <a name="S37"></a>Стаття 37. Право несільськогосподарських підприємств, установ<br> та організацій на землю<br> <br> 1. Приватні несільськогосподарські підприємства, установи та<br>організації можуть набувати у власність або оренду землі<br>сільськогосподарського та іншого призначення для ведення<br>підсобного господарства.<br> <br> 2. Державні та комунальні несільськогосподарські<br>підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду<br>землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення<br>підсобного господарства.<br> <br> <a name="G6"></a>Глава 6<br> <br> Землі житлової та громадської забудови<br> <br> <a name="S38"></a>Стаття 38. Визначення земель житлової та громадської забудови<br> <br> До земель житлової та громадської забудови належать земельні<br>ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для<br>розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших<br>об'єктів загального користування.<br> <br> <a name="S39"></a>Стаття 39. Використання земель житлової та громадської<br> забудови<br> <br> Використання земель житлової та громадської забудови<br>здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту,<br>іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського<br>устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та<br>місцевих правил забудови.<br> <br> <a name="S40"></a>Стаття 40. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування<br> жилого будинку, господарських будівель і гаражного<br> будівництва<br> <br> Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або<br>органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у<br>власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва<br>та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і<br>гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад<br>норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність<br>земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими<br>угодами.<br> <br> <a name="S41"></a>Стаття 41. Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових)<br> і гаражно-будівельних кооперативів<br> <br> 1. Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним<br>кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів<br>місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і<br>гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або<br>надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до<br>затвердженої містобудівної документації.<br> <br> 2. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні<br>кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за<br>цивільно-правовими угодами.<br> <br> <a name="S42"></a>Стаття 42. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків<br> <br> 1. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі<br>будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові<br>території державної або комунальної власності, надаються в<br>постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які<br>здійснюють управління цими будинками.<br> <br> 2. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого<br>будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у<br>власність або надаватись у користування об'єднанню власників.<br> <br> 3. Порядок використання земельних ділянок, на яких<br>розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них<br>будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається<br>співвласниками.<br> <br> 4. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких<br>розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них<br>будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на<br>підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та<br>відповідної землевпорядної документації.<br> <br> <a name="G7"></a>Глава 7<br> <br> Землі природно-заповідного фонду<br> та іншого природоохоронного призначення<br> <br> <a name="S43"></a>Стаття 43. Землі природно-заповідного фонду <br> <br> Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного<br>простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу<br>природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та<br>іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій<br>та об'єктів природно-заповідного фонду.<br> <br> <a name="S44"></a>Стаття 44. Склад земель природно-заповідного фонду<br> <br> До земель природно-заповідного фонду включаються природні<br>території та об'єкти (природні заповідники, національні природні<br>парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки,<br>заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно<br>створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні<br>парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).<br> <br> <a name="S45"></a>Стаття 45. Використання земель природно-заповідного фонду<br> <br> 1. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у<br>державній, комунальній та приватній власності.<br> <br> 2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду<br>визначається законом.<br> <br> <a name="S46"></a>Стаття 46. Землі іншого природоохоронного призначення<br> та їх використання<br> <br> 1. До земель іншого природоохоронного призначення належать<br>земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають<br>особливу наукову цінність.<br>{ Частина перша статті 46 в редакції Закону N 3404-IV ( <A HREF="242022">3404-15</A> )<br>від 08.02.2006 }<br> <br> 2. Межі земель іншого природоохоронного призначення<br>закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.<br> <br> 3. Порядок використання земель іншого природоохоронного<br>призначення визначається законом.<br> <br> <a name="G8"></a>Глава 8<br> <br> Землі оздоровчого призначення<br> <br> <a name="S47"></a>Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення<br> <br> До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають<br>природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть<br>використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.<br> <br> <a name="S48"></a>Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого<br> призначення<br> <br> 1. На землях оздоровчого призначення забороняється<br>діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може<br>негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.<br> <br> 2. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів<br>встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної)<br>охорони.<br> <br> 3. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони<br>забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у<br>користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам<br>для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних<br>властивостей і відпочинком населення.<br> <br> <a name="S49"></a>Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення<br> <br> 1. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у<br>державній, комунальній та приватній власності.<br> <br> 2. Порядок використання земель оздоровчого призначення<br>визначається законом.<br> <br> <a name="G9"></a>Глава 9<br> <br> Землі рекреаційного призначення<br> <br> <a name="S50"></a>Стаття 50. Визначення земель рекреаційного призначення<br> <br> До земель рекреаційного призначення належать землі, які<br>використовуються для організації відпочинку населення, туризму та<br>проведення спортивних заходів.<br> <br> <a name="S51"></a>Стаття 51. Склад земель рекреаційного призначення<br> <br> До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки<br>зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів,<br>навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас,<br>земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку,<br>пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз,<br>кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових<br>туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців,<br>дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших<br>аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного<br>будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.<br> <br> <a name="S52"></a>Стаття 52. Використання земель рекреаційного призначення<br> <br> 1. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у<br>державній, комунальній та приватній власності.<br> <br> 2. На землях рекреаційного призначення забороняється<br>діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх<br>за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на<br>природний стан цих земель.<br> <br> 3. Порядок використання земель рекреаційного призначення<br>визначається законом.<br> <br> <a name="G10"></a>Глава 10<br> <br> Землі історико-культурного призначення<br> <br> <a name="S53"></a>Стаття 53. Склад земель історико-культурного призначення<br> <br> 1. До земель історико-культурного призначення належать землі,<br>на яких розташовані:<br> <br> а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники,<br>меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища,<br>могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і<br>пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;<br> <br> б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та<br>мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець,<br>військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного<br>культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;<br> <br> в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри,<br>квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст<br>та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової,<br>військової, культової архітектури, народного зодчества,<br>садово-паркові комплекси, фонова забудова.<br> <br> <a name="S54"></a>Стаття 54. Використання земель історико-культурного<br> призначення<br> <br> 1. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у<br>державній, комунальній та приватній власності.<br> <br> 2. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних<br>парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів<br>встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо<br>впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих<br>земель.<br> <br> 3. Порядок використання земель історико-культурного<br>призначення визначається законом.<br> <br> <a name="G11"></a>Глава 11<br> <br> Землі лісогосподарського призначення<br>{ Назва глави 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV<br>( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <a name="S55"></a>Стаття 55. Визначення земель лісогосподарського призначення<br> <br> 1. До земель лісогосподарського призначення належать землі,<br>вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю,<br>нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового<br>господарства.<br> <br> 2. До земель лісогосподарського призначення не належать<br>землі, зайняті:<br> <br> а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не<br>віднесені до категорії лісів;<br> <br> <br> { Пункт "б" частини другої статті 55 виключено на підставі<br>Закону N 3404-IV ( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <br> в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на<br>сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових<br>ділянках.<br>{ Стаття 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV<br>( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <a name="S56"></a>Стаття 56. Власність на землі лісогосподарського призначення<br> <br> 1. Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у<br>державній, комунальній та приватній власності.<br> <br> 2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів<br>місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть<br>безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні<br>ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5<br>гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших<br>господарств.<br> <br> 3. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть<br>набувати у власність земельні ділянки деградованих і<br>малопродуктивних угідь для залісення.<br>{ Стаття 56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV<br>( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <a name="S57"></a>Стаття 57. Використання земель лісогосподарського<br> призначення<br>{ Назва статті 57 в редакції Закону N 3404-IV ( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від<br>08.02.2006 }<br> <br> 1. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за<br>рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого<br>самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим<br>державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим<br>державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям,<br>у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового<br>господарства.<br>{ Частина перша статті 57 в редакції Закону N 3404-IV ( <A HREF="242022">3404-15</A> )<br>від 08.02.2006 }<br> <br> 2. Порядок використання земель лісогосподарського призначення<br>визначається законом.<br>{ Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV<br>( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> <a name="G12"></a>Глава 12<br> <br> Землі водного фонду<br> <br> <a name="S58"></a>Стаття 58. Склад земель водного фонду<br> <br> 1. До земель водного фонду належать землі, зайняті:<br> <br> а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними<br>об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;<br>{ Пункт "а" частини першої статті 58 із змінами, внесеними згідно<br>із Законом N 3404-IV ( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та<br>навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; { Пункт "б" частини<br>першої статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV<br>( <A HREF="242022">3404-15</A> ) від 08.02.2006 }<br> <br> в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та<br>каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;<br> <br> г) береговими смугами водних шляхів.<br> <br> 2. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж<br>морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються<br>водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами<br>землеустрою.<br> <br> <a name="S59"></a>Стаття 59. Право на землі водного фонду<br> <br> 1. Землі водного фонду можуть перебувати у державній,<br>комунальній та приватній власності.<br> <br> 2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів<br>виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть<br>безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми<br>(загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних<br>ділянках можуть у встановленому порядку створювати<br>рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.<br> <br> 3. Державним водогосподарським організаціям за рішенням<br>органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування<br>надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду<br>за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами<br>відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними<br>спорудами тощо.<br> <br> 4. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади<br>або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду<br>можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних<br>захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а<br>також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для<br>сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих,<br>рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення<br>науково-дослідних робіт тощо.<br> <br> 5. Використання земельних ділянок водного фонду для<br>рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням<br>із землекористувачами.<br> <br> <a name="S60"></a>Стаття 60. Прибережні захисні смуги<br> <br> 1. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших<br>водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення<br>і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон<br>виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.<br> <br> 2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок<br>та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:<br> <br> а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків<br>площею менш як 3 гектари - 25 метрів;<br> <br> б) для середніх річок, водосхови