ДБН В.1.1-1-94 сторінка 7 з 9
Межа міцності розчину на стик визначається згідно з ГОСТ "Ра-
створы строительные Методы испытаний."
3.30 При від'ємній температурі повітря для зведення кладки
слід використовувати розчини з протиморозними добавками.
АРМАТУРА
3.3 Вибір арматурних сталей при проектуванні залізобетонних
конструкцій будинків слід проводити з урахуванням вимог розділу
СНиП "Бетонные и железобетонные конструкции".
3.32 Для армування кам'яних і комплексних конструкцій слід
застосовувати:
- сталь гарячекатану гладку класу А-I (ГОСТ 578 82 і ГОСТ
380-7 ) і періодичного профілю А-II і А-III (ГОСТ 5781-
82);
- дріт арматурний холоднокатаний класу ВР-I (ГОСТ 6727-80).
3.33 Як напружену арматуру в армокам'яних конструкціях реко-
мендується застосовувати:
- гарячекатану арматуру класів А-III, A-IV і А-V (ГОСТ
5781-82);
- термічно зміцнену арматурну сталь класів АТ-IV, AT-V
(ГОСТ 10884-81);
- високоміцну дротяну арматуру класів В-II і Вр-II (ГОСТ
7348-81), К-7 (ГОСТ 13840-68)
3.34 Ненапружену арматуру для кам'яних і комплексних констру
кцій слід застосовувати у вигляді сварних каркасів і сіток
- 26 -
4 НОРМАТИВНІ І РОЗРАХУНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛАДОК
4.1. Розрахункові опори стиску кладки із стінових блоків і
каменів пиляних вапняків приймаються згідно з розділом СНиП по про
ектуванню кам'яних і армокам'яних констукцій.
4.2. Значення розрахункових опорів кладки розтягу, зрізу го-
ловним розтягувальним напругам (Rt, Rsg, Rtw) по перев'язаних швах
приймаються згідно з СНиП по проектуванню кам'яних і армокам'яних
констукцій, а по неперев'язаних швах визначаються в залежності від
величини нормального зчеплення (Rnt), одержаної в результаті ви-
пробувань, проведених в районі будівництва.
Rt = ,45 nt
Rsg = 0,7 nt
Rtw = 0,8 nt
Значення Rt, Rsg Rtw не повинні перевищувати відповідних зна
чень при зруйнуванні кладки по каменю.
4.3. Розрахункові опори великих блоків пиляних вапняків осьо-
вому розтягу, головним розтягувальним напругам, зрізу в припущенні
зруйнування по каменю слід приймати по табл.10.
Таблиця 10
| Вид напруженого стану | Поз- наче- ння | Марка блока за міцністю на стик ----------------------------------------------- 25 | 200 | 150 | 125 | 00 | 75 | 50 | 35 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Осьовий роз- тяг | Rt | 0,5 --- 5 | 0,45 ---- 4,5 | ,4 --- 4 | 0,37 ---- 3,7 | 0,35 ---- 3,5 | 0,3 --- 3 | 0,2 --- 2 | 0,15 ---- 1,5 |
| Ростяг при вигині і го- ловні роз- тягувальні напруги | Rtb Rtw | 0 75 ---- 7,5 | 0,65 ---- 6,5 | ,6 --- 6 | 0,55 ---- 5,5 | 0,5 --- 5 | 0 42 ---- 4,2 | 0,3 --- 3 | 0,22 ---- 2,2 |
| Зріз | Rsg | 1 15 | 1,0 | ,8 | 0,7 | 0,65 | 0 55 | 0,4 | ,3 |
| 11,5 | 10 | 8 | 7 | 6,5 | 5,5 | 4,0 | 3 |
Примітка Над рискою вказані значення в МПа,а під рискою в кгс см кв.
4.4. Модуль пружності (початковий модуль деформації) кладки з
пиляних вапняків Ео при короткочасному навантаженні визначається
згідно з розділом СНиП по проектуванню кам'яних і армокам'яних кон
струкцій.
4.5. Відності деформації кладки е при короткочасному наванта
женні можуть визначатися при будь-яких напругах, за формулою:
1,1 b
е = --- 1n (1- -----)
l 1 1R-
де R- - середня межа міцності (тимчасовий опір) кладки стиску;
b - напруга при якій визначається е;
l - пружна характеристика кладки, яка визначається
за розділом СНиП по проектуванню кам'яних і ар-
мокам'яних конструкцій.
Для армованої кладки l = l
a
4.6. Відносні повні деформації стиску кладки (без врахування
усадки) при тривалому прикладанні навантаження обтиснення, яке не
перевищує 0 5 від руйнівної, які включають короткочасні деформації
і деформації повзучості, визначаються за формулою:
- 27 -
е = ev,
пов.
де е відносна деформація кладки при короткочасному
навантаженні згідно з п 4.5;
v коефіціент, який враховує вплив повзучості кладки
Для великих блоків v = 2,0 для каменів v = 2,5.
4.7. Коефіцієнти лінійного розширювання і тертя кладки з сті-
нових каменів пиляних вапняків слід приймати згідно з розділом СНиП
по проектуванню кам'яних і армокам'яних конструкцій.
4.8. Розрахункові значення коефіцієнтів теплопровідності сті-
нових матеріалів з пиляних вапняків приймаються по табл.11. Вели-
чини значень коефіцієнтів теплопровідності допускається уточнювати
на основі результатів експериментальних досліджень
Таблиця 11
| Об'ємна маса стінових ка- менів в сухому стані, кг м куб. | Розрахункові значення коефіцієн- тів теплопровідності l, Вт/(м Со) ----------------------------------- Для умов експлуатації | |
|---|---|---|
| А | Б | |
| 23 0 | ,4 | 1,5 |
| 21 0 | ,2 | 1,3 |
| 17 0 | 0,8 | 0,9 |
| 15 0 | 0,65 | 0,7 |
4.9. Питому теплоємкість Со блоків і каменів з пиляних вапня-
ків у сухому стані приймають рівною 0,88 кДж/кг град.
4.10 Величину коефіцієнта паропроникності стінових Rп блоків
і каменів з пиляних вапняків, а також опір повітряпроникності Ru
слід приймати згідно з розділом СНиП з будівельної теплотехніки.
4.1 Межі вогнестійкості конструкцій з стінових Rп блоків пи
ляних вапняків приймаються згідно з розділом СНиП 2.01.02-85 "Про-
тивопожарные нормы" зі зменшенням при цьому товщини стін на 5 см, а
розмірів перерізу простінків на 1 см проти прийнятих в проекті.
- 28 -
Додаток 1
Довідковий
ДІЮЧА НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ НА ВИГОТОВЛЕННЯ
СТІНОВИХ БЛОКІВ І КАМЕНІВ ІЗ ПИЛЯНИХ ВАПНЯКІВ
| Група за класіфі- катором | Індекс і номер но рмативно го доку мента | Найменування нор- мативного докуме- нта | Підприємства, які виготовляють продукцію за даним норматиним документом |
|---|---|---|---|
| Ж12 | ТУ 2 УССР 475 | Блоки стеновые из природного камня | Альмінський, Інкерманський ЗБМ Білогорське кар'єроуправління к-ту "Будіндустрія" |
| Ж 2 | ТУ 2 УССР 288 | Блоки стеновые крупные из извес- тняка Первомайско го месторождения | Інкерманський ЗБМ |
| ТУ 10.20 УССР 56 | Блоки стеновые месторождения "Глубокий яр" | Бахчісарайське кар'єроуправління к-ту "Будіндустрія" | |
| *ТУ 2 УССР 287 | Блоки стеновые не габаритные из пи- льных известняков | Альмінський, Інкерманський ЗБМ | |
| Ж 1 | ГОСТ 40 1 | Камни стеновые из горных пород. Тех нические условия | Євпаторійський Сакський Бі- логорський, Приморський, Аль- мінський, Інкерманський ЗБМ; Бахчісарайське Білогорське і Сакське кар'єроуправління к-ту "Будіндустрія" |
| *ТУ 2 УССР 33 | Камни стеновые из отходов при распи ловке известняков | Євпаторійський Сакський Приморський, Альмінський ЗБМ |
Примітка Стінові матеріали, виготовлені за ТУ, позначеними *,
можуть застосовуватись у сейсмічних районах тільки для
тимчасових споруд
Додаток 2
Довідковий
ГАБАРИТНІ РОЗМІРИ БЛОКІВ
| Найменування НТД | Висота, мм | Ширина, мм | Товщина, мм |
|---|---|---|---|
| ТУ 2 УССР 475 | 400, 480, 780, 980, 1 80 1280, 1480, 1780 1980, 2360, 2860 | 820, 1000 | 6300, 400 500 |
| ТУ 2 УССР 288 | 400, 480, 780, 980, 1 80 1280, 1480, 1780 1980 | 820, 1000 | 4 0, 500 |
| ТУ 10.20 УССР 56 | 400, 480, 780, 980, 1 80 1280, 1480, 1780 1980 | 820, 1000 | 3 0, 400, 5 0 |
Примітка. Допускається виготовлення блоків інших геометричних
розмірів за узгодженням з виготовлювачем.
- 29 -
Додаток 3
Довідковий
МАРКИ БЛОКІВ ПО МІЦНОСТІ ПРИ СТИСКУ
| Марка блоків | Міцність при стиску, Мпа (кгс/см кв.) не менше ----------------------------------------------- Середня з п'яти зразків | Найменша для окремого зразка |
|---|---|---|
| 35 | 3,5 (35) | 2,5 (25) |
| 50 | 5,0 (50) | 3,5 (35) |
| 75 | 7,5 (75) | 5,0 (50) |
| 100 | 10,0 (100) | 7,5 (75) |
| 125 | 12,5 (125) | 1 ,0 ( 00) |
| 150 | 15,0 (150) | 12,5 ( 25) |
| 200 | 20,0 (200) | 15,0 ( 50) |
| 250 | 25,0 (250) | 2 ,0 (200) |
Додаток 4
Довідковий
РОЗМІРИ СТІНОВИХ КАМЕНІВ
| Типи каменів | Розміри каменів, мм --------------------------- Довжина | Об'єм одного каменя, м куб. Ширина | Довідкова кількість Висота | каменів в 1м куб.,шт. | |
|---|---|---|---|---|---|
| Повномірні камені | |||||
| 1 | 390 | 190 | 188 | 0,0 39 | 72 |
| 2 | 490 | 240 | 183 | 0,0221 | 45 |
| Неповномірні камені | |||||
| 1-3/4 | 292 | 190 | 188 | 0,0 04 | 96 |
| 2-3/4 | 367 | 240 | 188 | 0,0 65 | 61 |
| 3-3/4 | 292 | 190 | 288 | 0,0 60 | 62 |
| 1-1/2 | 195 | 190 | 188 | 0,0070 | 43 |
| 2-1/2 | 245 | 240 | 188 | 0,0 11 | 91 |
| 3-1/2 | 195 | 190 | 288 | 0,0 07 | 93 |
Примітка. Допускається за узгодженням із замовниками виготовлен
ня каменів за спеціальними замовленнями з розмірами,
що відрізняються від наведених у таблиці.
- 30 -
Додаток 5
Довідковий
МАРКИ КАМЕНІВ ЗА МІЦНІСТЮ ПРИ СТИСКУ
| Марка каменів | Межі міцності при стиску, Мпа (кгс/см кв.) не менше ----------------------------------------------- Середня з п'яти зразків | Найменша для окремого зразка |
|---|---|---|
| Камені низької міцності | ||
| 4 | 0,4 (4) | ,3 (3) |
| 7 | 0,7 (7) | ,4 (4) |
| 0 | 1,0 (10) | ,7 (7) |
| 5 | 1,5 (15) | 1,0 ( 0) |
| 25 | 2,5 (25) | 1,5 ( 5) |
| Камені середньої міцності | ||
| 35 | 3,5 (35) | 2,5 (25) |
| 50 | 5,0 (50) | 3,5 (35) |
| 75 | 7,5 (75) | 5,0 (50) |
| 100 | 10,0 (100) | 7,5 (75) |
| 125 | 12,5 (125) | 1 ,0 ( 00) |
| 150 | 15,0 (150) | 12,5 ( 25) |
| 200 | 20,0 (200) | 15,0 ( 50) |
| 250 | 25,0 (250) | 2 ,0 (200) |
Додаток 6
Довідковий
МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ СТІНОВИХ МАТЕРІАЛІВ
. Споживач (замовник) здійснює контрольну перевірку відпо-
відності доставлених стінових блоків і каменів, які поставляються,
технічним вимогам, застосовуючи пр цьому вказаний нижче порядок ві
дбору зразків і методи їх випробувань.
2. Для контрольної перевірки якості партії приймається наступ
ний порядок відбору зразків.
Для контрольної перевірки якості партії великих блоків від ко
жної партії відбирають 10 блоків попарно з будь-яких п'яти місць
штабелю. Відібрані блоки підлягають поштучному обміру і зовнішньому
огляду для перевірки відповідності вимогам п.3.6 даного нормативно
го документа.
З двох блоків, які відповідають технічним вимогам за розмірами,
формою і зовнішньому вигляду, випилюють або висвердлюють з 3-х ша-
рів блока (верхнього, середнього і нижнього) необхідну кількість
зразків-кубів або циліндрів, призначених для визначення фізико-ме-
ханічних властивостей гірської породи.
Для контрольної перевірки якості стінових каменів від кожної
Побачили розбіжність з офіційним текстом?