Виходячи із правової природи делегованих повноважень та зважаючи, що надання Автономній Республіці Крим повноважень щодо здійснення архітектурно-будівельного контролю є правом держави і відбувалося шляхом прийняття закону, а повернення їх органам виконавчої влади - Державній архітектурно-будівельній інспекції України та її територіальним органам - здійснене також законом, Конституційний Суд України не вбачає оспорювані положення Закону ( 1026-16 ) такими, що суперечать статті 134, частині четвертій статті 136 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
9. Конституційний Суд України вважає, що делегування законами України Автономній Республіці Крим інших повноважень, окрім визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ), чи їх зміна не суперечить конституційному принципу поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади (стаття 132 Конституції України) ( 254к/96-ВР ).
Утворення у складі України Автономної Республіки Крим та наділення її повноваженнями є формою децентралізації державної влади в унітарній державі. Згідно зі статтею 133 Конституції України ( 254к/96-ВР ) Автономна Республіка Крим є адміністративно-територіальною одиницею України і складає систему її адміністративно-територіального устрою. Функціонування Автономної Республіки Крим ґрунтується також на конституційних засадах єдності та цілісності державної території, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Принцип поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади щодо Автономної Республіки Крим відображається встановленим Конституцією України ( 254к/96-ВР ) правовим статусом Автономної Республіки Крим, повноваженнями і питаннями, віднесеними до її відання, що є непорушним і може змінюватися лише шляхом внесення змін до Основного Закону України ( 254к/96-ВР ). Делеговані законами України повноваження Автономній Республіці Крим визначають необхідне співвідношення державного управління та участі регіону у вирішенні тих чи інших питань внутрішньої політики держави на певному етапі її соціально-економічного розвитку і можуть змінюватися.
10. Конституційний Суд України виходить з того, що чинне законодавство передбачає здійснення містобудівного і архітектурно-будівельного державного контролю. З'ясувавши суть положень статті 1 Закону України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ), статей 1, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ), можна дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль є виокремленою частиною державного містобудівного контролю і відображає потребу в дотриманні всіма суб'єктами державних стандартів, норм, правил, архітектурних вимог і технічних умов при затвердженні та реалізації містобудівної документації і проектів конкретних об'єктів.
Проаналізувавши положення Закону ( 1026-16 ), Конституційний Суд України констатує, що Державній архітектурно-будівельній інспекції України та її територіальному органу в Автономній Республіці Крим надані повноваження щодо здійснення державного контролю у сфері містобудування в архітектурно-будівельній частині. Інші делеговані Автономній Республіці Крим законами України повноваження стосовно державного контролю за містобудуванням залишаються в її компетенції.
11. Дослідивши оспорювані положення Закону ( 1026-16 ), Конституційний Суд України дійшов висновку, що вони не суперечать частині другій статті 19, статтям 132, 134, частині четвертій статті 136, пункту 4 частини першої статті 137 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
12. Суб'єкт права на конституційне подання ставить також питання про визнання неконституційним пункту 10 розділу I Закону ( 1026-16 ), яким внесено зміни до частини другої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) щодо вилучення з відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення) надання дозволу на проведення певних робіт, пов'язаних з будівництвом. Однак частину другу статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року N 509-VI ( 509-17 ) виключено, тому на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) конституційне провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 45, 51, 61, 63, 65, 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), параграфом 51 Регламенту Конституційного Суду України ( v001z710-97 ), Конституційний Суд України
в и р і ш и в:
1. Визнати такими, що відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є конституційними), положення законів України, до яких внесено зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві" від 16 травня 2007 року N 1026-V ( 1026-16 ), а саме:
- статті 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80732-10 ), за якими Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи визнаються суб'єктами права розгляду справ про адміністративні правопорушення, що пов'язані з будівництвом, а право накладати адміністративні стягнення за правопорушення визнано також за заступниками начальників інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 1 розділу I) ( 1026-16 );
- статті 13 Закону України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ), відповідно до яких з компетенції місцевих державних адміністрацій виключені повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за будівництвом об'єктів незалежно від форми їх власності (пункт 4 розділу I) ( 1026-16 );
- статті 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР ), згідно з якими справи про правопорушення, передбачені зазначеним законом, уповноважені розглядати Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи, а право накладати штрафи надано також заступникам начальників інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 8 розділу I) ( 1026-16 );
- статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ), за якими державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд має здійснюватися центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури і, зокрема, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (підпункт "б" підпункту 2 пункту 13 розділу I) ( 1026-16 );
- статей 24, 31 Закону України "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 ), відповідно до яких дозвіл на початок виконання будівельних робіт має надаватися Державною архітектурно-будівельною інспекцією України або її територіальними органами, а державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій, окрім інших спеціально уповноважених органів, здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (пункт 14 розділу I) ( 1026-16 );
- статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ), згідно з якими від сплати державного мита за позовами до господарського суду щодо стягнення штрафу за порушення у сфері містобудування звільняються також територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції України (пункт 17 розділу I) ( 1026-16 ).
2. Припинити конституційне провадження у справі стосовно перевірки на відповідність Конституції України ( 254к/96-ВР ) частини другої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) щодо виключення з відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення) надання дозволу на проведення певних робіт, пов'язаних з будівництвом (пункт 10 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві" від 16 травня 2007 року N 1026-V) ( 1026-16 ), з підстав непідвідомчості Конституційному Суду України цього питання.
3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
