4.2.5 Концентрація шкідливих речовин (парів вуглеводнів), що виділяються із мат при температурі 40°С, не повинна перевищувати 1,5 мг/м3 при насиченості 0,4 м^м .
4.3 Вимоги до сировини і матеріалів
4.3.1 Для виготовлення мат повинна застосовуватись мінеральна вата із знепилю-.ючими добавками згідно з ДСТУ Б В.2.7-94 (ГОСТ 4640).
4.3.2 Як обкладувальні і прошивальні матеріали застосовують матеріали, перелік яких наведений у додатках Б і В.
Допускається за погодженням із споживачем застосовувати інші обкладувальні і прошивальні матеріали, які не знижують якість мат.
4.4 Пакування і маркування
4.4.1 Пакування і маркування мат повинні провадитись у відповідності з вимогами ГОСТ 25880 і даного стандарту.
4.4.2 При поставці у райони Крайньої Півночі або важкодоступні райони мати упаковують у відповідності з ГОСТ 15846.
Для захисту від зволоження внутрішня поверхня ящиків та лат повинна бути вистелена водонепроникним матеріалом.
4.4.3 Упаковані рулони поставляють, як правило, у вигляді транспортних пакетів.
Габарити транспортних пакетів, придатних для перевезення транспортом всіх видів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 24597. Застосування пакетів інших розмірів допускається при погодженні з транспортними міністерствами (відомствами).
4.2.5 Концентрация вредных веществ (паров углеводородов), выделяющихся из матов при температуре 40°С, не должна превышать 1,5 мг/м3 при насыщенности 0,4 м^м3.
4.3 Требования к сырью и материалам
4.3.1 Для изготовления матов должна применяться минеральная вата с обеспы-ливающими добавками по ДСТУ Б В.2.7-94 (ГОСТ 4640).
4.3.2 В качестве обкладочных и прошивочных материалов применяют материалы, перечень которых приведен в приложениях Б и В.
Допускается по согласованию с потребителем применять другие обкладочные и прошивочные материалы, не снижающие качество матов.
4.4 Упаковка и маркировка
4.4.1 Упаковка и маркировка матов должны производиться в соответствии с требованиями ГОСТ 25880 и настоящего стандарта.
4.4.2 При поставке в районы Крайнего Севера или труднодоступные районы маты упаковывают в соответствии с ГОСТ 15846.
Для защиты от увлажнения внутренняя поверхность ящиков и обрешеток должна быть выстлана водонепроницаемым материалом.
4.4.3 Упакованные рулоны поставляют, как правило, в виде транспортных пакетов.
Габариты транспортных пакетов, пригодных для перевозки транспортом всех видов, должны соответствовать требованиям ГОСТ 24597. Применение пакетов других размеров допускается при согласовании с транспортными министерствами (ведомствами).
ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94) С.7
4.4.4 Для формування транспортних пакетів можуть застосовуватись багатооборотні засоби пакетування: піддони плоскі згідно з ГОСТ 9078 і ГОСТ 22831 з обв'язкою, піддони стоячкові типу ПС - , піддони ящикові згідно з ГОСТ 9570, а також одноразові засоби пакетування: піддони плоскі згідно з ГОСТ 26381 з обв'язкою, підкладні листи з обв'язкою.
4.4.5 Як обв'язки (засоби скріплення транспортних пакетів) можуть застосовуватись такі матеріали: дріт сталевий згідно з ГОСТ 3282, стрічка сталева згідно з ГОСТ 3560, ГОСТ 6009 і ГОСТ 503, катанка алюмінієва марок АКЛП - 5Т, АКЛП - 5ПТ згідно з ГОСТ 13843, стрічка поліетиленова з липким шаром згідно з ГОСТ 20477, плівка поліетиленова термоусадочна згідно з ГОСТ 25951, металеві і полімерні стрічки, сталевий і алюмінієвий дріт та синтетичні плівки, що випускаються за іншими нормативними документами і забезпечують збереженість пакетів протягом всього терміну транспортування і зберігання вантажів.
4.4.6 Маркування здійснюють згідно з ГОСТ 25880 з додатковим зазначенням дати виготовлення і умовного позначення мат.
4.4.7 На кожне пакувальне місце повинен бути нанесений маніпуляційний знак "Берегти від вологи" згідно з ГОСТ 14192.
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
5.1 При застосуванні мат шкідливими факторами є пил мінерального волокна і леткі компоненти знепилюючих добавок (пари вуглеводнів), що викликають подразнення слизистої оболонки верхніх дихальних шляхів і свербіж шкіри.
Для захисту органів дихання застосовують респіратори "Лепесток" згідно з ГОСТ 12.4.028, для захисту шкіряного покрову - спеціальний одяг і рукавиці у відповідності з типовими нормами.
6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
6.1 Мати приймають у відповідності з вимогами ГОСТ 26281 і даного стандарту.
6.2 Об'єм партії мат не повинен перевищувати змінної виробки.
4.4.4 Для формирования транспортных пакетов могут применяться многооборотные средства пакетирования: поддоны плоские по ГОСТ 9078 и ГОСТ 22831 с обвязкой, поддоны стоечные типа ПС - , поддоны ящичные по ГОСТ 9570, а также одноразовые средства пакетирования: поддоны плоские по ГОСТ 26381 с обвязкой, подкладные листы с обвязкой.
4.4.5 В качестве обвязки (средств скрепления транспортных пакетов) могут применяться следующие материалы: проволока стальная по ГОСТ 3282, лента стальная по ГОСТ 3560, ГОСТ 6009 и ГОСТ 503, катанка алюминиевая марок АКЛП - 5Т, АКЛП - 5ПТ по ГОСТ 13843, лента полиэтиленовая с липким слоем по ГОСТ 20477, пленка полиэтиленовая термоусадочная по ГОСТ 25951, металлические и полимерные ленты, стальная и алюминиевая проволока и синтетические пленки, выпускаемые по другим нормативным документам и обеспечивающие сохранность пакетов в течение всего срока транспортирования и хранения грузов.
4.4.6 Маркировку осуществляют по ГОСТ 25,880 с дополнительным указанием даты изготовления и условного обозначения матов.
нанесен манипуляционный знак "Беречь от влаги"
по ГОСТ 14192.
5 ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ
5.1 При применении матов вредными факторами являются пыль минерального волокна и летучие компоненты обеспыли-вающих добавок (пары углеводородов), вызывающие раздражение слизистой оболочки верхних дыхательных путей и зуд кожи.
Для защиты органов дыхания применяют респираторы "Лепесток" по ГОСТ 12.4.028, для защиты кожного покрова - специальную одежду и перчатки в соответствии с типовыми нормами.
6 ПРАВИЛА ПРИЕМКИ
6.1 Маты принимают в соответствии с требованиями ГОСТ 26281 и настоящего стандарта.
6.2 Объем партии матов не должен превышать сменной выработки.
ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94) С.8
6.3 Приймально-здавальні випробування проводять для кожної партії за якістю прошивки, розмірами, густиною, стисливістю, вологістю і вмістом органічних речовин.
6.4 Періодичний контроль проводять за показниками теплопровідності та концентрації шкідливих хімічних речовин (парів вуглеводнів), що виділяються із мат, не рідше одного разу на півроку і при кожній зміні застосованої сировини.
6.5 Параметри прошивки, розривне навантаження і пружність перевіряють, якщо це передбачено договором на поставку.
6.6 У документі про якість зазначають результати випробувань, розраховані як середні арифметичні значення показників мат, які увійшли у вибірку згідно з ГОСТ 26281 і задовольняють вимоги даного стандарту.
7 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ
7.1 Лінійні розміри, густину, вологість, вміст органічних речовин визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177).
Пробу для визначення вологості і вмісту органічних речовин складають з п'яти точкових проб, які відібрані у чотирьох кутах і посередині кожної мати, яка попала у вибірку.
7.2 Відстань між кромкою і кінцевим швом, між швами, крок шва і довжину розривів шва визначають вимірювальною металевою лінійкою згідно з ГОСТ 427 з похибкою не більше .
Відстань між кромкою і кінцевим швом та між швами визначають на відстані (150±10) мм від торцевих країв, далі через кожний довжини мати.
Крок шва визначають шляхом вимірювання одного стібка на кожному метрі довжини швів.
За результат приймають середнє арифметичне значення вимірювань параметрів прошивки мати.
7.3 Теплопровідність визначають згідно з ГОСТ 7076 на зразках без обкладувального матеріалу, вирізаних по одному з кожної мати, яка попала у вибірку.
7.4 Визначення стисливості і пружності
Пристрій для визначення стисливості (рисунок 1).
6.3 Приемо-сдаточные испытания проводят для каждой партии по качеству прошивки, размерам, плотности, сжимаемости, влажности и содержанию органических веществ.
6.4 Периодический контроль проводят по показателям теплопроводности и концентрации выделяемых из матов вредных химических веществ (паров углеводородов) не реже одного раза в полугодие и при каждом изменении технологии и применяемого сырья.
6.5 Параметры прошивки, разрывную нагрузку и упругость проверяют, если это предусмотрено договором на поставку.
6.6 В документе о качестве указывают результаты испытаний, рассчитанные как средние арифметические значения показателей матов, вошедших в выборку по ГОСТ 26281 и удовлетворяющих требования настоящего стандарта.
7 МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЙ
7.1 Линейные размеры, плотность, влажность, содержание органических веществ определяют по ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177).
Пробу для определения влажности и содержания органических веществ составляют из пяти точечных проб, отобранных в четырех углах и посередине каждого мата, попавшего в выборку.
7.2 Расстояние между кромкой и крайним швом, между швами, шаг шва и длину разрывов шва определяют измерительной металлической линейкой
по ГОСТ 427 с погрешностью не более .
Расстояние между кромкой и крайним швом и между швами определяют на расстоянии (150±10) мм от торцевых краев, затем через каждый длины мата.
Шаг шва определяют путем измерения одного стежка на каждом метре длины швов.
За результат принимают среднее арифметическое значение измерений параметров прошивки мата.
7.3 Теплопроводность определяют по ГОСТ 7076 на образцах без обкладочного материала, вырезанных по одному из каждого мата, попавшего в выборку.
7.4 Определение сжимаемости и упругости
Устройство для определения сжимаемости (рисунок 1).
ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94) С.9
1 - диск; 2 - голки; 3 - хрестовина; 4 - лінійка;
5 - опорна шайба; 6 - гиря; 7 - фіксатор
Рисунок 1 - Пристрій для визначення стисливості і пружності
1 - диск; 2 - иглы; 3 - крестовина; 4 - линейка;
5 - опорная шайба; б - гиря; 7 - фиксатор
Рисунок 1 - Устройство для определения сжимаемости и упругости
7.4.2 Порядок проведення контролю
Мату укладають у розгорнутому вигляді на рівну тверду основу.
Вимірювання проводять у трьох місцях мати за її діагоналлю на відстані не менше від кутів і в центрі.
Для проведення випробування рухому частину з диском 1 пристрою закріплюють в верхньому положенні фіксатором 7. Далі мату проколюють на всю її товщину голками 2, установленими на хрестовині 3. Звільняють фіксатор 7 і плавно опускають рухому частину з диском 1 на поверхню мати, створюючи при цьому питоме навантаження (500+5) Па. Через 5 хв визначають товщину Но по лінійці 4 навпроти нижньої кромки опорної шайби 5. Після цього плавно навантажують опорну шайбу 5 додатковим вантажем (гирею) 6, що забезпечує з рухомою частиною і диском 1 8
7.4.2 Порядок проведения контроля
Мат укладывают в развернутом виде на ровное твердое основание.
Измерение проводят в трех местах мата по его диагонали на расстоянии не менее от углов и в центре.
Для проведения испытания подвижную часть с диском 1 устройства закрепляют в верхнем положении фиксатором 7. Затем мат прокалывают на всю его толщину иглами 2, установленными на крестовине 3. Освобождают фиксатор 7 и плавно опускают подвижную часть с диском 1 на поверхность мата, создавая при этом удельную нагрузку (500+5) Па. Через 5 мин определяют толщину Но по линейке 4 напротив нижней кромки опорной шайбы 5. После этого плавно нагружают опорную шайбу 5 дополнительным грузом (гирей) 6, обеспечивающим с подвиж-
ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94)С.10
пристрою навантаження (2000±20) Па. Через 5 хв по лінійці 4 визначають товщину Ні. Далі все навантаження знімають, рухому частину з диском 1 піднімають і закріплюють фіксатором 7. Через 15 хв знову під питомим навантаженням (500±5) Па визначають товщину Н2.
Стисливість (Ст) у відсотках розраховують за формулою
Но - Н1
Ст = ----------------- х 100, ( 1 )
Но
ной частью и диском 1 устройства нагрузку (2000±20) Па. Через 5 мин по линейке 4 определяют толщину Ир Затем всю нагрузку снимают, подвижную часть с диском 1 поднимают и закрепляют фиксатором 7. Через 15 мин вновь под удельной нагрузкой (500±5) Па определяют толщину Н2.
Сжимаемость (Сж) в процентах вычисляют по
формуле
Но - Н1
Сж = ----------------- х 100, ( 1 )
Но
де Но - товщина мати пщ питомим
навантаженням (500±5) Па, мм;
Н1 - товщина мати під питомим
навантаженням (2000120) Па, мм.
Пружність матів (П) у відсотках розраховують за формулою
Но - Н 2
П = ( 1 - ----------------------) х 100, ( 2 )
Но
де Но - товщина мати під питомим навантаженням (500±5) Па, визначена після знімання питомого наванта- -ження (2000±20) Па, мм.
За результат стисливості або пружності кожної мати приймають середнє арифметичне значення трьох вимірів.
7.5 Визначення розривного навантаження
7.5.1 Засоби контролю
