ДСТУ Б В.2.6-18-2000. (ГОСТ 26602.2-99). Блоки оконные и дверные. Методы определения воздухо- и водопроницаемости

3.3.3 За необхідності випробувань ві­конного блока на повітропроникність при негативній різниці тиску, порядок і послідов­ність підготовки і проведення випробувань не змінюють, а значення перепадів тиску прий­мають згідно з 3.3.1 зі знаком мінус.

Випробування на повітропроникність при негативній різниці тиску допускається замі­нювати на випробування позитивним тиском. При цьому необхідно змінити розташування зразка у прорізі випробувальної камери на протилежне: всередину камери внутрішнім боком.

3.3.4 На рисунку 2 наведені приклади графіків випробувань віконних конструкцій при контрольному тиску 150 і 700 Па.

3.3.5 На початку і наприкінці випробувань вимірюють температуру повітря у приміщен­ні. Дані вимірювань заносять у журнал лабо­раторних випробувань.

3.4 Правила обробки і оформлення результатів випробування

3.4.1 Об'ємну витрату повітря, що прохо­дить крізь зразок Q_п, м³/год, слід фіксувати при наростанні і при зниженні тиску за кож­ним окремим ступенем.

За результати випробувань за кожним перепадом тиску приймають найбільше зна­чення об'ємної витрати повітря для кожного ступеня незалежно від того, чи було воно досягнуте при наростанні або при зниженні тиску.

Значения перепадов давления по ступеням при испытании: (10), (30), 50, 100, 150, 200 Па и далее через 100 Па. В случае, если конечное давление при испытании не превышает 150 Па, применяют следующие значения перепадов дав­ления по ступеням: (10), 30, 50, 70, 100, 150 Па. В обоснованных случаях допускается не про­водить испытания при значениях перепадов давления, указанных в скобках.

Число ступеней давления при испытании должно быть не менее пяти, обязательным ус­ловием является проведение испытания при перепаде давления 100 Па.

3.3.2 После достижения заданного прог­раммой испытаний значения конечного дав­ления нагрузку на оконную конструкцию по­следовательно уменьшают, используя ту же градацию по ступеням давления, но в обрат­ном порядке, замеряя объемный расход воз­духа на каждой ступени перепада давления.

3.3.3 При необходимости испытаний оконного блока на воздухопроницаемость при отрицательной разности давления, поря­док и последовательность подготовки и про­ведения испытаний не изменяют, а значения перепадов давления принимают по 3.3.1 со знаком минус.

Испытания на воздухопроницаемость при отрицательной разности давления допуска­ется заменять на испытания положительным давлением. При этом необходимо изменить расположение образца в проеме испытатель­ной камеры на противоположное: внутрь камеры внутренней стороной.

3.3.4 На рисунке 2 представлены примеры графиков испытаний оконных конструкций при контрольном давлении 150 и 700 Па.

3.3.5 В начале и в конце испытаний изме­ряют температуру воздуха в помещении. Данные измерений заносят в журнал лабора­торных испытаний.

3.4 Правила обработки и оформления результатов испытания

3.4.1 Объемный расход воздуха, проходя­щего через образец О_в, м³/ч, следует фикси­ровать при нарастании и при снижении дав­ления по каждой отдельной ступени.

За результаты испытаний по каждому перепаду давления принимают наибольшее значение объемного расхода воздуха для каж­дой ступени независимо от того, было ли оно достигнуто при нарастании или при снижении давления.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.8

Рисунок 2 - Приклади побудови графіків випро­бувань при контрольному кінцевому тиску 150 і 700 Па

Рисунок 2 - Примеры построения графиков ис­пытаний при контрольном конечном давлении 150 и 700 Па

При оформленні результатів випробу­вання рекомендується застосовувати попра­вочні коефіцієнти, що враховують результати перевірки випробувальної установки на гер­метичність (за 3.1.5) і дійсні атмосферні умови проведення випробування (у порівнянні з пас­портними умовами градуювання приладів і засобів контролю).

3.4.2 Результати випробувань представ­ляють у вигляді таблиці і двох діаграм, збу­дованих у логарифмічній системі координат.

3.4.3 Зразок форми запису результатів випробувань при контрольному кінцевому перепаді тиску 150 Па наведений у таблиці 1.

При оформлении результатов испытания рекомендуется применять поправочные коэф­фициенты, учитывающие результаты провер­ки испытательной установки на герметич­ность (по 3.1.5) и истинные атмосферные усло­вия проведения испытания (по сравнению с паспортными условиями градуировки прибо­ров и средств контроля).

3.4.2 Результаты испытаний представляют в виде таблицы и двух диаграмм, построенных в логарифмической системе координат.

3.4.3 Образец формы записи результатов испытаний при контрольном конечном пере­паде давления 150 Па приведен в таблице 1.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.9

Таблиця 1 - Форма запису результатів випробувань

Таблица 1 - Форма записи результатов испытаний

Перепад

Час впливу

Об'ємна вит­рата повітря

Масова витрата повітря

Повітропроникність

Воздухопроницаемость

тиску Перепад давления Р,Па

Время воздей­ствия t,c

Q_п, м³/год Объемный расход воздуха

Q_п, м³/ч

G_п, кг/год Массовый расход воздуха G_в, кг/ч

об'ємна Q₁ , м³/(год·м²) объемная Q₁ ,

м³/(год·м²)

об'ємна Q₂ , м³/(год·м²) объемная Q₂ , м³/(год·м²)

масова G, кг/(год·м²) массовая G, кг/(ч·м²)

30

10

+

*

*

*

*

50

10

+

*

*

*

*

70

10

+

*

*

*

*

100

10

+

*

*

*

*

150

10

+

*

*

*

*

Примітка. Знаком (+) відмічені значення, що одержані дослідним шляхом, знаком (*) – розрахункові значення.

Примечание. Знаком (+) отмечены значения, получаемые опытным путем, знаком (*) – расчетные значения.

До таблиці прикладають креслення зразка (із зображенням стулчастих елементів і схеми їх відчинення) з наведенням розмірів: висоти і ширини, мм; площі зразка S, м²; довжини при­тулів L, м; а також значення середньої темпе­ратури повітря при випробуванні Т, К.

Переведення об'ємної витрати повітря Q_п, м³/год, у масову G_п, кг/год, провадять за фор­мулою

G_п = Q_п 353/T. (1)

Об'ємну повітропроникність розрахову­ють за формулами:

Q₁=Q_п/S, (2)

Q₁=Q_п/L (3)

Масову повітропроникність розрахову­ють за формулою

G = G_п/S. (4)

3.4.4 Показник режиму фільтрації повітря крізь огороджувальну конструкцію n визна­чають шляхом побудови діаграми залежності масової повітропроникності G від перепаду тисків Р як тангенс кута нахилу прямої, збу­дованої апроксимацією результатів випробу­вання, до осі абсцис (рисунок 3).

3.4.5 За діаграмою залежності об'ємної повітропроникності Q₁ від перепаду тиску Р, збудованою у логарифмічному масштабі координат, визначають клас зразка. На ри­сунку 4 наведені нормативні прямі, що виз­начають границі класів віконних блоків за повітропроникністю. Клас випробуваного зразка визначають за положенням прямої, збудованою за апроксимованими результа­тами випробувань, відносно нормативних прямих, що визначають границі класів.

К таблице прилагают чертеж образца (с изображением створчатых элементов и схемы их открывания) с указанием размеров: высоты и ширины, мм; площади образца S, м²; длины притворов L, м; а также значение средней тем­пературы воздуха при испытании Т, К.

Перевод объемного расхода воздуха Q_в, м³/ч, в массовый G_в, кг/ч, производят по фор­муле

G_в = Q_в 353/T. (1)

Объемную воздухопроницаемость рас­считывают по формулам:

Q₁=Q_в/S, (2)

Q₁=Q_в/L (3)

Массовую воздухопроницаемость рас­считывают по формуле

G = G_в/S. (4)

3.4.4 Показатель режима фильтрации воз­духа через ограждающую конструкцию n определяют путем построения диаграммы зависимости массовой воздухопроницаемос­ти G от перепада давлений Р как тангенс угла наклона прямой, построенной аппроксимиро-ванием результатов испытания, к оси абсцисс (рисунок 3).

3.4.5 По диаграмме зависимости объем­ной воздухопроницаемости Q₁ от перепада давления Р, построенной в логарифмичес­ком масштабе координат, определяют класс образца. На рисунке 4 приведены норматив­ные прямые, определяющие границы классов оконных блоков по воздухопроницаемости. Класс испытываемого образца определяют по положению прямой, построенной по аппрок­симированным результатам испытаний, отно­сительно нормативных прямых, определяю­щих границы классов.

ДОТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.10

Рисунок 3 - Приклад побудови діаграми залеж­ності масової повітропроникності G від перепаду тиску Р

3.4.6 Обов'язковими характеристиками випробуваного зразка є:

- масова повітропроникність при пере­паді тиску 10 Па;

- об'ємна повітропроникність при пере­паді тиску 100 Па;

- показник режиму фільтрації;

- номер класу повітропроникності.

3.4.7 Показники повітропроникності од­нотипних з перевіреним зразком конструкцій віконних блоків (вироби типорозмірного ряду) допускається установлювати пропор­ційно відношенню (L_зр/S_зр):(L_бл/S_бл),

де L_зp і L_бл - відповідно довжини притулів випробуваного зразка і однотипного вікон­ного блока;

S_зр і S_бл - відповідно площі стулчастих елементів випробуваного зразка і однотипно­го віконного блока.

3.4.8 Оформлення результатів випробувань

Результати випробувань оформлюють протоколом випробувань, в якому вказують:

Рисунок 3 - Пример построения диаграммы за­ висимости массовой воздухопрони­цаемости G от перепада давления Р

3.4.6 Обязательными характеристиками испытываемого образца являются:

- массовая воздухопроницаемость при перепаде давления 10 Па;

- объемная воздухопроницаемость при перепаде давления 100 Па;

- показатель режима фильтрации;

- номер класса воздухопроницаемости.

3.4.7 Показатели воздухопроницаемости однотипных с испытанным образцом конст­рукций оконных блоков (изделия типоразмер-ного ряда) допускается устанавливать про­порционально отношению (L_об/S_об):(L_бл/S_бл),

где L_об и L_бл - соответственно длины при­творов испытываемого образца и однотипно­го оконного блока;

S_об і S_бл - соответственно площади створ­чатых элементов испытываемого образца и однотипного оконного блока.

3.4.8 Оформление результатов испытаний

Результаты испытаний оформляют прото­колом испытаний, в котором указывают:

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.11

Примітка. В тих випадках, коли лінія фактичних замірів, що розташована у полі якого-небудь класу (наприклад, класу В), на локальній ділянці заходить у поле нижнього класу (наприклад, класу Г), випробуваному зразку надають номер нижчого класу повітропроникності. У випадку, якщо повітропроникність зразка перевищує границю класу Д, літерне позначення класу зразку не надають.

Рисунок 4 - Приклад побудови діаграми залеж­ності об'ємної повітропроникності Q₁ від перепаду тиску Р

- найменування, юридичну адресу і но­мер атестата акредитації випробу­вального центру (лабораторії), що проводив випробування;

- найменування, юридичну адресу орга­нізації-замовника випробувань;

- найменування, юридичну адресу орга­нізації-виготовлювача випробуваної продукції;

- найменування випробуваної продукції і нормативного документа, що регла­ментує вимоги до її якості;

Примечание. В тех случаях, когда линия факти­ческих замеров, расположенная в поле какого-либо класса (например, класса В), на локальном участке заходит в поле низшего класса (напри­мер, класса Г), испытываемому образцу присва­ивают номер низшего класса воздухопроницае­мости. В случае, если воздухопроницаемость образца превышает границу класса Д, буквенное обозначение класса образцу не присваивают.

Рисунок 4 - Пример построения диаграммы за­висимости объемной воздухопрони­цаемости Q₁ от перепада давления Р

- наименование, юридический адрес и номер аттестата аккредитации испыта­тельного центра (лаборатории), прово­дившего испытания;

- наименование, юридический адрес ор­ганизации-заказчика испытаний;

- наименование и юридический адрес ор­ганизации-изготовителя испытывае­мой продукции;

- наименование испытываемой продук­ции и нормативного документа, регла­ментирующего требования к ее ка­честву;