Страница 2: ДСТУ 4063-2001. БЕНЗИНЬІ АВТОМОБИЛЬНЬІЕ Технические условия (43917)

• у разі інгаляційного впливу — 3 (речовини помірнонебезпечні);
• у разі потрапляння в шлунок — 4 (речовини малонебезпечні);
• у разі потрапляння на шкіру — 3 (речовини помірнонебезпечні).

1. Бензини мають слабо виражену кумулятивну дію, викликають помірне подразнення шмри (інтенсивністю 1 бал) та сухість шкіри, подразнюють слизові оболонки; чинять інгаляційну і слабку резорбтивну дію. Бензини мають слабо виражену алергенну і подразнювальну дії.
2. У разі потрапляння бензинів на слизові оболонки необхідно промити їх великою кільюстю теплої води; у разі потрапляння на шкіру — змити теплою водою з милом чи іншим мийним засобом за ГОСТ 12.4.068.
3. Контроль повітря робочої зони під час роботи з бензинами провадиться на наязмсть парів вуглеводнів (ГДК=300 мг/м3, IV клас небезпеки за ГОСТ 12 1.005), бензину (ГДК=100 мг/м3. IV клас небезпеки за ГОСТ 12.1.005), оксиду вуглецю (ГДК=20 мг/м3, IV клас небезпеки за ГОСТ 12.1.005).

Наявність бензинів у питній воді недопустима; її визначають за наявністю райдужної оливно'і плівки на поверхні води.

1. Заходи безпеки здійснюють за ГОСТ 12 1.007.
2. Під час роботи з бензинами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту, передбачені типовими галузевими нормами, затвердженими у встановленому порядку: спецодяг — за ГОСТ 12.4.112 і ГОСТ 12.4.111, шкіряні черевики — за ДСТУ 3962, комбіновані рукавиці — за ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри типу ЗН за ГОСТ 12.4.013. В лабораторіях допускається працювати в бавовняних і льняних халатах.
3. Приміщення, у якому провадяться роботи з бензинами, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з СНиП 2 04.05 [19], ГОСТ 12.4.021, водопровідною системою та каналізацією згідно з СНиП 2.04.01 [18], штучним освітленням згідно з СНиП II—4 [20], опаленням згідно з СНиП 2.04.05 [19], питною водою за ГОСТ 2874, засобами виявлення та гасіння пожежі за ГОСТ 12.1.004; також повинні виконуватися вимоги ДСН 3.3.6.042 [21], ДСН 3 3.6 037 [22] ,ДСН 3.3.6 039 [23]. Зони приміщень, у яких провадяться роботи з бензинами згідно з ПУЗ-86 [24], належать до вибухонебезпечних зон класу В-1б, категорія приміщень згідно з ОНТП 24 [25] — А (вибухопожежонебезпечні). Під час роботи в цих приміщеннях повинні виконуватись «Правила пожежної безпеки в Україні» (НАПБ А 01.001) [26]

Перед входом у приміщення повинні вивішуватися попереджувальні знаки безпеки за ТОСТ 12.4.026.

(Все обладнання і комунікації повинні бути захищені від статичної електрики засобами захисту за ГОСТ 12.4.124 та ДНАОП 0.00-1.29 [27], одночасно мають виконуватися вимоги ГОСТ 12.1 018

5.9 У приміщеннях, де виконуються роботи з бензинами, забороняється працювати з відкритим вогнем.

Для відкривання тари не дозволяється використовувати інструменти, яю під ^ас удару дають іскру.'

1. Під час зливання та наповнення місткостей бензином необхідно додержуватись вимог безпеки згідно з «Правилами пожежної безпеки в Україні» [26].
2. Щоб запобігти забрудненню повітря виробничих приміщень, необхідно забезпечити герметичність місткостей, обладнання, комунікацій та засобів відбирання проб за ГОСТ 2517, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002 і ДНАОП 0.03-1.07 [28], затвердженими в установленому порядку.
3. Персоналу, який працює з бензинами, необхідно проходити попередні і періодичні медогляди згідно з «Положенням про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» [29].
4. У разі загорання бензинів застосовують такі засоби пожежогасіння: пісок, повсть, пінний вогнегасник, дрібнорозпилену воду, піну, порошок; у разі об'ємного гасіння — вуглекислий газ, вогнегасні порошки класів В та АВС, перегріту пару, порошковий метод гасіння та засоби аерозольного гасіння.
5. Для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень слід розробляти загальнооб'єктну інструкцію про заходи пожежної безпеки у відповідності з додатком 1 «Правил пожежної' безпеки в Україні» [26].

6ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

6.1Якщо бензин розлито у приміщенні, його необхідно зібрати в окрему місткість, місце розливу протерти сухою ганчіркою, яку прибрати у спеціальний металевий ящик, а потім спалити згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [ЗО]

Якщо бензин розлито на відкритому майданчику — місце розливу засипати піском з подальшим видаленням його у відвал згідно з вимогами ДСанПіН 2 2 7.029 [ЗО]

6.2Граничнодопустима концентрація бензину у воді об'єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування згідно з СанПиН № 4630 [31] становить 0,1 мг/л, III клас небезпеки В атмосферному повітрі населених пунктів ГДК бензину (нафтового, низькосірчистого перерахунку на вуглець) становить: максимальна разова — 5,0 мг/м3, середньодобова — 1,5 мг/м3 IV клас небезпеки згідно з ДСП № 201 [32]

7ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Бензини приймають партіями Партією вважається будь-яка кількість однакової за якісними показниками продукції, яка супроводжується одним документом про якість, оформленим за ГОСТ 1510
2. Об'єм взятої проби — за ГОСТ 2517
3. Бензини підлягають приймальним, кваліфікаційним, приймально-здавальним, перюдичним, типовим та сертифікаційним випробуванням

• приймальним — за показниками 1—17 таблиці 1, розділами 5 та 6 цього стандарту,
• кваліфікаційним — за програмою, затвердженою у встановленому порядку;
• приймально-здавальним — за показниками 1 — 4, 8—11 таблиці 1, 4 3 та 4.4 цього стандарту,
• періодичним за показниками 5 — 7, 12—15 таблиці 1 цього стандарту,
• типовим — у разі зміни технологи за програмою, затвердженою у встановленому порядку
• сертифікс цінним —за показниками 1 — 6, 8 —17 таблиці 1 цього стандарту.

Показники 5, 6 12, 14, 15 визначаються періодично, не рідше 1 разу на місяць, а показники 7, 13 — не рідше 1 разу за квартал

Автомобільні бензини для Міністерства оборони України підлягають приймально-здавальним випробуванням за всіма показниками таблиці 1

7.4Показники 1 — 9, 13,16 таблиці 1 можна визначати за методами АЗТМ Р.^показники 14—17 — за методами !=|М. в разі постачання продукції на експорт за межі ЄНД. При цьому арбітражні методи визначення .-показників повинні бути зазначені у договорі на Постачання продукції.

7.5Періодичність контролю повітря робочої зони встановлюється за ГОСТ 12.1.005.

7.6Сертифікаційні випробування провадять у по'рядку, встановленому органом сертифікації, акредитованим у системі УкрСЕПРО.

7.7У разі отримання незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником провадять випробування нової проби.

Результати повторних випробувань вважаються остаточними і поширюються на всю партію. У разі одержання незадовільних результатів повторних випробувань вся партія бракується.

8МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

8.1Відбір проб — за ГОСТ 2517. Об'єм об'єднаних проб становить 2 дм3 бензину кожної марки.

8.2Методи контролю зазначено у графі «Метод випробувань» таблиці 1 цього стандарту.

8.3Кислотність визначають за ГОСТ 5985 з таким доповненням: для аналізу використовують ректифікований технічний спирт за ГОСТ 18300 або етиловий ректифікований спирт за ҐОСТ 5962 вищої очистки. Спирт кип'ятять у колбі зі зворотним холодильником, нейтралізують стандартним розчином лугу у присутності 8 — 9 крапель індикатору.

Під час титрування бензинів індикатор додатково не додають.

8.4Бензини, налиті у скляні циліндри діаметром від 40 до 55 мм, мають бути безбарвні або блідо-жовті, прозорі і не повинні містити змулених і осаджених на дно циліндрів домішок, у тому числі й води.

8.5Маркування і пакування бензинів контролюють візуально.

1. Контроль показників, наведених у 5.1, виконують за ГОСТ 12.1.044 (під час поставлення продукції на виробництво).
2. Контроль повітря робочої зони під час роботи з бензинами прозадиться на наявність парів: вуглеводнів за МУ № 2328 [33], бензину за МУ № 5095 [34] та оксиду вуглецю за МУ № 4862 [35]

9ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Транспортування та зберігання бензинів здійснюють за ГОСТ 1510 з дотриманням вимог пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, «Правил пожежної безпеки в Україні» [26] та інструкцій, розроблених на кожному підприємстві з урахуванням його специфіки щодо пожежної безпеки та інших вимог підприємства.

10ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

10.1Виробник гарантує відповідність якості бензинів вимогам цього стандарту в разі дотримання вимог до транспортування та зберігання.

10.2Гарантійний термін зберігання бензинів — 3 роки від дня виготовлення. У разі закінчення гарантійного терміну зберігання бензини мають бути перевірені споживачем на їх відповідність вимогам цього стандарту.

10.3Виробник і розробник бензинів не несуть відповідальності за результати їхнього застосування, якщо використання бензинів здійснювалося не за прямим призначенням або за умов, не передбачених цим стандартом, або без дотримання встановлених запобіжних заходів.

ДСТУ 406З-2001

ДОДАТОК

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. А5ТМ О 1298-85 Нафта сира і нафтопродукти рідкі, які використовуються для електроізоляції. Метод визначення густини, відносної густини (питомої ваги) та ваги за АРІ (Американский інститут нафти) за допомогою гідрометра (йОй).
2. А5ТМ О 2699-94 Метод визначення детонаційних характеристик моторних палив доспіним методом.
3. АЗТМ О 2700-94 Метод визначення детонаційних характеристик моторних та авіаційних палив моторним методом.
4. АЗТМ й 86-82 Нафтопродукти. Метод дистиляції.
5. АЗТМ О 323-82 Нафтопродукти. Метод визначення тиску парів за Рейдом.
6. АЗТМ О 974-93 Метод визначення кислотного та лужного числа кольоровим індикаторним титруванням.
7. АЗТМ О 381-86 Паливо. Метод визначення вмісту смоли шляхом структурного випаровування..
8. АЗТМ й 525-95 Метод визначення окиснювальної стабільності.
9. АЗТМ й 1266-91 Метод визначення сірки в нафтопродуктах (ламповий метод)..
10. АЗТМ О 2622-94 Метод визначення сірки в нафтопродуктах рентгенівською спектромерією.
11. АЗТМ О 4294-83 Нафтопродукти Визначення вмісту сірки методом рентгенівської флурєсцентної недисперсної спектрометрії.
12. АЗТМ О 130-83 Нафтопродукти. Метод визначення корозії міді лри випробуванні на потемніння мідної пластинки.
13. АЗТМ О 3237-90 Метод визначення свинцю в бензині методом атомно-асссрбційної спектрометрії.
14. АЗТМ О 3341 -88 Метод визначення свинцю в бензині — метод монохлориду йоду.
15. ЕN 238-96 Нафтопродукти. Визначення вмісту бензолу та вуглеводнів в паливах для двигуніз внутрішнього згорання з примусовим запалюванням інфрачервоним методом

15 ЕN 1601-97 Нафтопродукти Неетильовані бензини. Визначення вмісту оксигенатів т кисню методом газової хроматографії (О-РЮ).

1. АЗТМ О 5845-95 Стандартний метод визначення МТБЕ, ЕТБЕ, ТАМЕ, ДіПЕ. метанолетанолу, третичного бутилового ефіру в бензинах за допомогою інфрачервоної спектроскопії.
2. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопроводи канализация.
3. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха
4. СНиП ІІ-4--79 Естественное и искусственное освещение.
5. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
6. ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуь
7. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
8. ПУЗ-86 Правила устройства злектроустановок. - Москва: Знергоатомиздат, 1986.
9. ОНТП 24-85 Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасности и пожарной опасности.
10. НАПБ А 01.001 -95 Правила пожежної безпеки в Україні - Київ: Укрархбудікформ, 1995
11. ДНАОП С.00-1 29-97 Правила захисту від статичної електрики. - Київ: Основи, 1997.
12. ДНАОП 0.03-1.07-73 Санітарні правила організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання № 1042. Затв. Міністерством схорони здоров'я СРСР, 1973 р
13. Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Затв. наказом Міністерством охорони здоров'я України від 31.03.1994 №-45. "
14. ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення.
15. СанПиН № 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения.
16. ДСП № 201 -97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами.
17. МУ № 2328-81 Методические указания на газохроматографическое определение суммарного содержания парафиновых углеводородов СГС1О и ароматических углеводородов в воздухе // Вып. XVII -1981.-С. 86
18. МУ № 5095-89 Методические указания по газохроматографическому измерению концентрации бензина, зтилацетата в воздухе рабочей зоны // Вып. XXVI. - 1992 - С 146.
19. МУ № 4862-88 Методические указания по фотометрическому измерению концентрации окиси углерода в воздухе рабочей зоны // Вып. XXIV. - 1989. - С 204

Ключові слова: бензин, технічні вимоги, правила приймання, вимоги безпеки, транспортування

ЗМІНИ ВНЕСЕНІ В НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ УКРАЇНИ

75. НАФТА І СУМІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ

75.160.20ЗМІНА № 1 ДСТУ 4063-2001Бензини автомобільні. Технічні умови

Затверджено та надано чинності наказом Держспоживстандарту України № 225 від 08 грудня 2003 р.

Чинна від 2004-01-01

Розділ 2. Нормативні посилання

—замінити ГОСТ 1756-2000 «Нефтепродуктьі. Определение давлення насьіщенньїх паров» на ГОСТ 1756-52 «Нефтепродуктьі. Методьі определения давлення насьіщенньїх паров».

Таблиця 1

• пункт 4 в графі «Метод випробування» після слів; «за ГОСТ 1756 або А5ТМ Б 323 [5]» доповнити знаком виноски «"».
• в кінці сторінки 3 під текстом подати виноску: «*3 01.07.2004 р. чинний ДСТУ 4160-2003 «Нафтопродукти. Визначення тиску пари. Метод Рейда. (ІЗО 3007:1986, МОО)»;
• примітку 3 викласти у новій редакції; «Відхилення від норми показників для бензинів всіх марок, що призначені для довготривалого зберігання (5 років) в Держрезерві і Міністерстві оборони України, наведено у обов'язковому додатку Б.»
• примітку 5 викласти у новій редакції: «Допускається до 01.01.2006 виробництво вітчизняних бензинів нафтопереробними заводами України з нормою за показником «сумарний вміст ароматичних вуглеводнів» не більше 58 % мас.»,