ДБН В.2.2-18:2007. Дома и сооружения. Заведения социальной защиты населения

Житлові групи приміщень для лежачих хворих слід розміщувати не вище третього поверху, а для осіб, що пересуваються у кріслах-колясках, - не вище другого поверху.

6.3.4 Лікувально-трудові приміщення необхідно розміщувати на першому поверсі або в окремому корпусі, що з'єднується з основним будинком теплим переходом. Комору з легкозаймистими матеріалами не слід розміщувати безпосередньо під житловими кімнатами і палатами, а також поряд з ними. Із групи лікувально-трудових приміщень слід передбачати окремий вихід на ділянку.

Лікувально-виробничі і виробничі майстерні повинні проектуватися в одно-, двоповерховому корпусі, розташованому окремо.

Приміщення, які допускається розміщувати у цокольних і підвальних поверхах, приймаються згідно з ДБН В.2.2-9. Не допускається розміщувати зали для демонстрації кінофільмів у підвальних поверхах будинків закладів соціального захисту населення.

Висоту приміщень від підлоги до стелі у будинках закладів соціального захисту населення слід приймати за ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та за нормами проектування інших відповідних будинків та приміщень.

Висота складських приміщень і ремонтних майстерень, які розміщуються у підвальному або цокольному поверхах, повинна бути не менше 2,2 м до низу виступних конструкцій перекриттів.

6.3.7 Глибина житлових кімнат і лікувально-діагностичних приміщень повинна бути не більшою 6 м, перев'язочних та процедурних - не менше 4 м, а кабінетів офтальмолога та отоларинголога - не менше 6 м.

Ширину житлових кімнат для тих, хто потребує постійного догляду, та інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках, слід приймати не меншою 3 м. Ширину медичних приміщень слід приймати згідно з 3.7 ДБН В.2.2-10.

Відношення глибини до ширини в житлових кімнатах, палатах і лікувально-діагностичних приміщеннях повинно бути не більше 2:1.

Житлові кімнати повинні бути непрохідними. Вихід із кімнати до коридору у будинках інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, центрах реінтеграції та соціальної адаптації соціальних готелях слід передбачати через шлюз (передпокій).

Житлові кімнати для осіб, що пересуваються самостійно, та інвалідів-колясочників у
будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, у територіальних центрах, для осіб
вільним режимом утримання в психоневрологічних інтернатах, а також для клієнтів в центрах
реінтеграції та соціальної адаптації, соціальних готелях, необхідно обладнувати вбудованими шафами для одягу, взуття, білизни та особистих речей з розрахунку не менше 0,5 м для кожного
мешканця, а передпокій - вішалками для верхнього одягу.

Для осіб психоневрологічних інтернатів із спостережним та постільним режимами утримання і клієнтів нічліжних будинків слід влаштовувати гардеробні на кожну житлову групу.

6.3.10 Проходи та відстань між обладнанням житлових кімнат слід приймати згідно з таблицею 9.

Таблиця 9 - Проходи і відстань між обладнанням у житлових кімнатах

Відстань

Значення відстані, м, не менше

для осіб, які

пересуваються

самостійно

для інвалідів-колясочників

для лежачих хворих

1 Між коротким боком ліжка і зовнішньою стіною з віконним прорізом

0,5

0,5

-

2 Між довгим боком ліжка і зовнішньою стіною з віконним прорізом

0,9

0,9

0,9

3 Між довгими боками ліжок

0,8

1,0

0,9

4 Між короткими боками ліжок або коротким боком ліжка та огороджувальною конструкцією

1,0

1,7

1,0

5 Між ліжком і шафою:

- із двостулковими дверцятами

1,0

1,7

1,0

- із розсувними дверцятами

0,7

1,4

0,7

6 Між коротким і довгим боками ліжок

1,0

1,0

-

При житлових кімнатах будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів слід передбачати лоджії, балкони або тераси глибиною не менше 1,5 м. Допускається замінювати лоджії, балкони та тераси при кожній кімнаті на загальні - для однієї-двох житлових груп. У разі такого рішення їх площу слід приймати із розрахунку 0,8 м² на кожного мешканця, глибину - не менше 1,8м і розташовувати при кімнатах відпочинку.

У кожній житловій групі для лежачих хворих при санітарних кімнатах, а у відділеннях для осіб, спроможних самостійно пересуватися, на дві-чотири житлові групи слід передбачати балкон або лоджію, обладнані пристроями для сушіння білизни, провітрювання постільних речей та одягу.

При визначенні розмірів санітарних вузлів (загальних і при житлових кімнатах) слід враховувати вимоги ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-17.

Розміри приміщень санітарних вузлів у плані для мешканців будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, психоневрологічних інтернатів слід приймати згідно з таблицею 10.

Таблиця 10 - Розміри приміщень санітарних вузлів у плані

Приміщення

Розміри кабін у плані, м, не менше

для спроможних до самообслуго­вування

для тих, хто потребує догляду

пересувається на кріслах-колясках

1 Вбиральня загального користування¹⁾ (унітаз, умивальник)

1,6 × 1,8

(зі шлюзом)

-

1,6 × 1,8

(без шлюза)

2 Вбиральня при житловій кімнаті (унітаз, умивальник)

1,3 × 1,8

1,6 × 1,6

1,9 × 2,0

З Суміщений санітарний вузол

(унітаз, умивальник, душ)

1,3 × 2,4

(з піддоном)

1,6 × 1,8

(без піддона)

1,3 × 2,4

(з піддоном)

1,6 × 1,8

(без піддона)

2,3 ×2,4

(без піддона)

4 Суміщений санітарний вузол

(унітаз, умивальник, ванна)

1,6 × 2,1

-

-

5 Душова кабіна з місцем для роздягання

1,2 × 2,0

1,2 × 2,6

1,6 × 2,6

6 Кабіна особистої гігієни жінок

(біде, умивальник, унітаз)

1,2 × 2,4

1,2 × 2,4

1,8 × 2,6

¹⁾ У вбиральні загального користування при двох і більше кабінах з унітазами слід передбачати умивальники у шлюзі.

6.3.14 Двері санітарних вузлів для мешканців повинні відчинятися назовні і забезпечуватися вентиляційними гратами в нижній частині, а також заскочками, що допускають відмикання їх із зовнішнього боку.

Мінімальні розміри кабін вбиралень для персоналу повинні бути 0,85 м × 1,2 м (у разі відчинення дверей назовні) і 0,85 м × 1,5 м (у разі відчинення дверей усередину), душових кабін - 0,8 м × 1,0 м (відкритих) і 0,85 м × 1,8 м (закритих).

Ширина коридорів у будинках закладів соціального захисту населення повинна бути не менше:

а) у житлових відділеннях:

для осіб, що вільно пересуваються, - 1,8 м;

для осіб, що пересуваються з допоміжними опорними пристроями і накріслах-колясках - 2,2 м;

для лежачих хворих будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, для хворих відділень інтенсивного медичного догляду і медико-педагогічної корекції психоневрологічних інтернатів - 2,2 м;

б) в обслуговуючих групах приміщень:

культурно-дозвіллєвих та фізкультурно-оздоровчих, лікувально-трудових і виробничих - 2,0 м;

медичних (приймальному відділенні і перед процедурними та кабінетами, де передбачені місця для очікування) - 2,2 м;

службово-побутових - 1,5 м.

Коридори не повинні мати місцевих звужень і виступних частин.

6.3.17 При входах до будинків, а також усередині будинків закладів соціального захисту населення, до складу яких входять відділення для лежачих хворих, осіб з обмеженими можливостями пересування та інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках, розташованих вище першого поверху, окрім сходів, слід передбачати пандус з уклоном не більше 1:12. Ширина пандуса повинна бути не менше 1,2 м при однобічному русі і не менше 1,8м- при двобічному. На початку і кінці пандуса слід передбачати горизонтальні площадки завдовжки не менше 1,5 м.

За довжини пандуса більше 6 м повинні передбачатися проміжні горизонтальні площадки завдовжки не менше 1,5 м.

Пандус завдовжки більше 3,0 м, як і сходи, повинен мати по обидва боки огорожу з двома поручнями на висоті 0,7 м і 0,9 м і бортик заввишки не менше 0,05 м. У психоневрологічних інтернатах необхідно передбачати сітчасту огорожу сходів та пандусів з площадками на висоту 1 м від рівня поруччя.

Поручні сходів та пандусів мають бути безперервними.

Поверхню пандусів слід передбачати шорсткою.

6.3.18 Ширина дверних прорізів у чистоті повинна бути не меншою:

а) у житлових відділеннях:

1) будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, територіальних центрів, будинків закладів соціального захисту для бездомних громадян:

між коридором і житловими кімнатами, загальними і підсобними приміщеннями — 0,8 м, а за необхідності переміщення на кріслі-колясці або лікарняній каталці - 1,1 м;

між житловими кімнатами і лоджією, балконом або терасою - 0,7 м, а за необхідності переміщення на кріслі-колясці або лікарняній каталці - 0,9 м;

між передпокоєм, житловою кімнатою та санвузлом, між коридором і вбиральнею - 0,6 м, а за необхідності переміщення на кріслі-колясці - 1,1 м;

у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м.

2) психоневрологічних інтернатів:

у житлових приміщеннях відділень соціо-реабілітаційного профілю і для осіб з високим рівнем адаптації та автономної активності - 0,9 м;

у житлових приміщеннях відділень інтенсивного медичного догляду і медико-педагогічної корекції - 1,1 м;

у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м;

б) в обслуговуючих групах приміщень:

- у залах для глядачів та фізкультурно-оздоровчих занять, гурткових, їдальні, кабінетах лікарів процедурних, палатах приймального відділення та ізолятора, лікувально-трудових приміщеннях - 1,1 м;

в інших приміщеннях - 0,9 м;

у коридорах на шляхах евакуації - 1,2 м.

На засклених дверях по обидва боки повинні передбачатися захисні грати заввишки не менше 1,2 м від низу дверей.

Природне освітлення приміщень будинків соціального захисту населення слід проекту­ вати з урахуванням вимог ДБН В.2.5-28.

У верхній частині вікон житлових приміщень необхідно передбачати фрамуги з бічними щитками. Висота розташування засувок фрамуг має бути в приміщеннях для громадян похилого віку не більше 1,6 м, а для інвалідів-колясочників - 1,3 м від рівня підлоги.

Орієнтацію вікон житлових кімнат, кімнат відпочинку, кімнат денного перебування у будинках закладів соціального захисту населення слід приймати на південь, південний схід, схід.

За наявності сонцезахисту допускається орієнтувати вікна перерахованих вище приміщень на південний захід.

У разі орієнтації віконних прорізів палат приймального відділення та ізолятора, приміщень пралень, гурткових кімнат, кабінетів лікарів на азимути 130-315° для ІІІБ, ІІІВ, IVB кліматичних зон і 200-290° для ІІВ кліматичної зони необхідно передбачати трансформуючий сонцезахист.

Сонцезахистні пристрої на вікнах не повинні погіршувати умови природної освітленості приміщень і перешкоджати евакуації людей з будинків. Виконувати їх слід з негорючих матеріалів.

Розміщення вбудованих приміщень в житлових корпусах закладів соціального захисту населення слід приймати згідно з ДБН В.2.2-15.

7 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

При проектуванні будинків закладів соціального захисту населення необхідно передба­чати протипожежні заходи згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-13 та інших нормативних документів, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, які діють на території України.

Будинки закладів соціального захисту населення слід проектувати не нижче ІІ ступеня вогнестійкості. Допускається розміщувати приміщення територіальних центрів у будинках іншого призначення не нижче III ступеня вогнестійкості. При цьому приміщення територіальних центрів повинні відокремлюватися від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу. Ступінь вогнестійкості будинків і типи протипожежних перегородок та перекриттів визначаються згідно з ДБН В.1.1-7.

Площу поверху (в межах протипожежного відсіку) необхідно приймати залежно від ступеня вогнестійкості будинку і поверховості відповідно до вимог ДБН В.2.2-9 (таблиця 1).

Будинки закладів соціального захисту населення повинні бути обладнані автоматичними установками пожежної сигналізації.

Обладнання будинків закладів соціального захисту населення автоматичними установками по­жежної сигналізації та пожежогасіння здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9 (додаток С), ДБН В.2.2-10 (додаток Е) та інших відповідних нормативних документів, виходячи із сфери їх застосування. Під час проектування зазначених установок слід керуватися ДБН В.2.5-13.

Приймальні пристрої автоматичних установок пожежної сигналізації необхідно розміщува­ти в приміщенні диспетчерського пункту інженерного обладнання або в приміщенні персоналу з цілодобовим чергуванням, обладнаному згідно з ДБН В.2.5-13.

Будинки закладів соціального захисту населення слід обладнувати системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей не нижче 3-го типу згідно з ДБН В.1.1-7 (таблиця 6).

Сигнали від приймально-контрольних приладів автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння слід виводити па пульт централізованого спостереження Державної пожежної

Приміщення, у яких розміщуються персональні комп'ютери, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 (старе позначення ОУ-2) чи ВВК-2 (старе позначення ОУ-3) або один вогнегасник водопійний аерозольний ВВПА-400 на три комп'ютери, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення відповідно до НАПБ Б.03.001.

Влаштування у приміщеннях закладів соціального захисту населення систем протидимного захисту у разі пожежі слід виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.05, ДБН В.1.1-7 і ДБН В.2.2-9.

Житлові приміщення, як і лікувально-трудові майстерні, слід відокремлювати від приміщень іншого призначення протипожежними стінами 3-го типу з влаштуванням ізольованих евакуаційних виходів або розміщувати їх в окремих корпусах.

7.10 Двері комор і майстерень, пов'язаних із зберіганням та обробкою горючих матеріалів повинні бути протипожежними 2-го типу (вогнестійкістю ЕІ 30).

У лікувально-трудових, лікувально-виробничих и виробничих майстернях забороняється використання вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

7.11 Протипожежні двері 2-го типу слід встановлювати:

у перегородках і стінах, що відокремлюють житлові приміщення від громадських;

у стінах, що відокремлюють житловий корпус від переходів до блоків із громадськими приміщеннями;

у перегородках, що відокремлюють ліфтовий хол від поповерхових коридорів або у ліфтових шахтах, що влаштовуються поза об'ємом сходових кліток.