2.5.157 У разі кріплення ОКНН до фазного проводу слід забезпечувати такі найменші відстані від проводів з прикріпленим або навитим ОК:

1) до конструкції опори в разі відхилення від дії вітру – згідно з табл. 2.5.27;

2) до землі, інженерних споруд і природних перешкод –згідно з табл. 2.5.30-2.5.36, 2.5.41, 2.5.42, 2.5.45-2.5.51.

  1. У разі підвішування на ПЛ ОК будь-якого типу опори і їх закріплення в ґрунті слід перевіряти з урахуванням додаткових навантажень, які при цьому виникають.
  2. Окремі відрізки ОК з'єднують спеціальними з'єднувальними муфтами, які рекомендується розміщувати на анкерних опорах.

Висота розміщення з'єднувальних муфт на опорах ПЛ повинна бути не меншою за 5 м від основи опори.

До опор ПЛ, на яких розміщують з'єднувальні муфти ОК, у будь-яку пору року слід забезпечувати під'їзд транспортних засобів зі зварювальним і вимірювальним обладнанням.

На опорах ПЛ, у разі розміщення на них муфт ОК, додатково до знаків, вказаних у 2.5.18, слід наносити такі постійні знаки:

  • умовне позначення ВОЛЗ;
  • порядкове число з'єднувальної муфти.

Проходження ПЛ по ненаселеній і важкодоступній місцевостях

2.5.160 Відстані від проводів ПЛ до поверхні землі в ненаселених і важкодоступних місцевостях у нормальному режимі ПЛ не повинні бути меншими за подані в табл. 2.5.30.

Найменші відстані визначають за найбільшої стріли провисання проводу без урахування його нагрівання електричним струмом:

-за найвищої температури повітря за 2.5.60;

-за температури повітря по 2.5.23 при гранично допустимих значеннях напруженості електричного поля для ПЛ 750 кВ;

- за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою (2.5.1) і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61.

2.5.161 Під час вибору трас ПЛ усіх класів напруг рекомендується не займати землі, які зрошуються дощувальними установками. Допускається проходження ПЛ цими землями за умови виконання вимог будівельних норм і правил на меліоративні системи та споруди.

Таблиця 2.5.30 – Найменші відстані від проводів ПЛ до поверхні землі в ненаселеній і важкодоступній місцевості

Характеристика місцевості

Найменша відстань, м, для ПЛ напругою, кВ

до 20

35-110

150

220

330

500

750

ПЛЗ

Ненаселена місцевість; райони степів з не придатними для землеробства ґрунтами

6

6

6,5

7

7,5

8

12

5

Важкодоступна місцевість

5

5

5,5

6

6,5

7

10

5

Недоступні схили гір, скелі, бескиди тощо

3

3

3,5

4

4,5

5

7,5

3

2.5.162 У місцях перетину ПЛ з меліоративними каналами найменша відстань по вертикалі від проводів за вищої температури повітря без урахування нагрівання проводу електричним струмом до підіймальної або висувної частини землерийних машин, розміщених на дамбі або бермі каналів, у робочому положенні або до габаритів землесосів за найбільшого рівня високих вод повинна бути не меншою за: 2 м – для ПЛ до 20 кВ; 4 м – для ПЛ 35-110 кВ; 5 м – для ПЛ 150-220 кВ; 6 м – для ПЛ 330 кВ; 9 м – для ПЛ 500-750 кВ.

Опори слід розміщувати поза смугою земель, відведених у постійне користування для меліоративних каналів.

  1. Якщо ПЛ проходить паралельно з меліоративними каналами, крайні проводи ПЛ у разі невідхиленого їх положення слід розміщувати поза смугою земель, відведених у постійне користування для меліоративних каналів.
  2. Шпалерний дріт для підвішування винограду, хмелю та інших аналогічних сільськогосподарських культур або дріт огорожі культурних пасовищ, який перетинається з ПЛ 110 кВ і вище під кутом менше ніж 70°, слід заземлювати через кожні 50-70 м у межах охоронної зони ПЛ. Опір заземлення не нормується, переріз заземлювального провідника повинен бути не меншим від перерізу дроту шпалери чи огорожі в зоні перетину.

Проходження ПЛ по території, зайнятій насадженнями

2.5.165 Необхідно, як правило, уникати прокладення ПЛ уздовж земель, зайнятих лісами І групи, а саме: лісами-заповідниками, національними та природними парками, лісами, які мають наукове чи історичне значення, заповідними лісовими ділянками, природними пам'ятками, лісами першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання, лісами / і II зон округів санітарної охорони курортів, міськими лісами та лісопарками, державними захисними лісосмугами, захисними лісосмугами вздовж залізниць, автомобільних доріг загальнодержавного, республіканського та обласного значення, охоронними лісосмугами на берегах рік, озер, водоймищ та інших водних об'єктів, включаючи охоронні лісосмуги, які захищають нерест цінних промислових риб, лісами зелених зон міст, інших населених пунктів і промислових підприємств, полезахисними лісосмугами, особливо цінними лісовими масивами, насадженнями лісоплодових порід.

2.5.166 Для проходження ПЛ по території, зайнятій насадженнями, слід прорубувати просіки.

Ширину просік у насадженнях слід приймати залежно від висоти насаджень з урахуванням їх перспективного росту протягом 25 років з моменту вводу ПЛ в експлуатацію та групи лісів:

  1. У насадженнях з перспективною висотою порід до 4 м ширину просік приймають такою, що дорівнює відстані між крайніми проводами ПЛ плюс 6 м (по 3 м у кожен бік від крайніх проводів). У разі проходження ПЛ по території фруктових садів вирубувати просіки не обов'язково.
  2. У разі проходження ПЛ по території, зайнятій лісами І групи, а також у парках і фруктових садах ширину просіки А, м, обчислюють за формулою:

(2.5.26)

де D – відстань по горизонталі між крайніми, найбільш віддаленими проводами фаз, м;

В – найменша допустима відстань по горизонталі між крайнім проводом ПЛ і кроною дерев (ці відстані повинні бути не меншими від вказаних у табл. 2.5.31), м;

 – горизонтальна проекція стріли провисання проводу і підтримувального ізоляційного підвісу, м, за найбільшого їх відхилення згідно з формулою (2.5.21) з урахуванням типу місцевості за 2.5.45;

К – радіус горизонтальної проекції крони з урахуванням перспективного росту протягом 25 років з моменту введення ПЛ в експлуатацію, м.

Таблиця 2.5.31 – Найменша відстань по горизонталі між проводами ПЛ і кронами дерев

Напруга ПЛ, кВ

До 20

35-110

150-220

330-500

750

Найменша відстань, м

3

4

5

6

7

Радіуси проекцій крон дерев основних лісоутворювальних порід приймають такими, м:

сосна, модрина – 7,0;

ялина, ялиця, клен, осика – 5,0;

дуб, бук – 9,0;

липа, береза – 4,5.

Для інших порід дерев радіуси проекцій крон визначають під час конкретного проектування згідно з даними власника насаджень.

3) У лісах II групи (насадженнях, що не входять у І групу) ширину просіки приймають такою, що дорівнює більшому з двох значень, обчислених за формулою (2.5.26) і за формулою:

A = D + 2H,(2.5.27)

де Н – висота насаджень з урахуванням перспективного росту, м.

  1. Для ПЛЗ ширину просік у насадженнях слід приймати не меншою ніж відстань між крайніми проводами плюс 2 м у кожен бік незалежно від висоти насаджень. У разі проходження ПЛЗ по території фруктових садів з деревами висотою понад 4 м відстань від крайніх проводів до дерев повинна бути не меншою ніж 2 м.
  2. Окремі дерева чи групи дерев, які ростуть поза просікою і загрожують падінням на проводи або опори ПЛ, слід вирубувати.

2.5.167 У місцях зниження рельєфу, на косогорах і в ярах просіку прорубують з урахуванням перспективної висоти насаджень; при цьому, якщо відстань по вертикалі від верху крон дерев до проводу ПЛ більша ніж 9 м, просіку прорубують тільки під ПЛ шириною, яка дорівнює відстані між крайніми проводами плюс 2 м у кожен бік.

Після закінчення монтажу місця порушення схилів на просіках слід засадити чагарниковими породами.

2.5.168 По всій ширині просіки по трасі ПЛ її слід очистити від вирубаних дерев і чагарників, викорчувати пні або зрізати їх під рівень землі і рекультивувати.

Проходження ПЛ по населеній місцевості

2.5.169 Проходження ПЛ по населеній місцевості слід виконувати відповідно до вимог державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». ПЛ 35 кВ і вище необхідно, як правило, розміщувати за межами сельбищних територій. Допускається спорудження ПЛ 35 кВ і нижче до підстанцій глибокого вводу в містах з населенням понад 500 тис. чол., а також у межах сельбищних територій усіх видів поселень з будинками у три поверхи і нижче.

Допускається перетин ПЛ 35 кВ і вище протяжних сільських населених пунктів з однорядною чи дворядною забудовою за умови виділення коридору між садибами, ширина якого для ПЛ 35-220 кВ має дорівнювати ширині охоронної зони відповідно до табл. 2.5.32, а для ПЛ 330-750 кВ – ширині санітарно-захисної зони відповідно до табл. 2.5.32 плюс 20 м з кожного боку зони.

Кут перетину з вулицями (проїздами) не нормується. У разі проходження ПЛ уздовж вулиці допускається розташовувати проводи над проїзною частиною.

Для запобігання вимушеним наїздам транспортних засобів на опори ПЛ, установлені в межах міських і сільських вулиць та доріг, їх слід огороджувати відповідно до вимог будівельних норм і правил.

2.5.170 Кріплення проводів ПЛ на штирових (стрижневих) ізоляторах повинно бути подвійним, а на ПЛЗ –посиленим. У разі застосування підвісних і полімерних ізоляторів кріплення проводів на проміжних опорах слід виконувати за допомогою глухих затискачів.

Таблиця 2.5.32 – Відстань від проводів до межі зон і споруд

Напруга, кВ

Відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів до межі зон і споруд, м

Проводи у невідхиленому стані

Проводи в стані найбільшого відхилення

Відстань до межі охоронної зони

Відстань до межі санітарно-захисної зони

Відстань до будівель, споруд, гаражів

До 20 кВ

10

-

2

35

15

-

4

100

20

-

4

150

25

-

5

220

25

-

6

330

30

20

8

500

30

30

10

750

40

40

10

2.5.171 Найменші відстані від проводів ПЛ до поверхні землі в населеній місцевості в нормальному режимі роботи ПЛ слід приймати не меншими від поданих у табл. 2.5.33.

Найменші відстані визначають за найбільшої стріли провисання проводу без урахування його нагрівання електричним струмом за розрахункового ожеледного навантаження згідно з формулою (2.5.1) і за температури повітря під час ожеледі згідно з 2.5.61, а також за вищої температури повітря.

2.5.172 У місцях перетину ПЛ з вулицями, проїздами тощо відстані по вертикалі від проводів перерізом алюмінієвої частини, меншим за 185 мм2, до поверхні землі слід перевіряти також на обрив проводу в суміжному прогоні за середньорічної температури повітря, без урахування нагрівання проводів електричним струмом. Ці відстані повинні бути не меншими від поданих у табл. 2.5.33.

У разі проходження ПЛ у спеціально відведених (у межах міст) коридорах, а також для ПЛ з проводами перерізом алюмінієвої частини 185 мм і більше перевіряти вертикальні відстані в разі обриву проводів не потрібно.

2.5.173 Відстань по горизонталі від основи опори ПЛ до кювету або бордюрного каменя проїзної частини вулиці (проїзду) повинна бути не меншою за 2,0 м; відстань до тротуарів і пішохідних доріжок не нормується.

Для запобігання наїздам транспортних засобів на опори ПЛ, установлені в межах міських і сільських вулиць і доріг, їх слід огороджувати відповідно до вимог будівельних норм і правил.

2.5.174 Допускається проходження ПЛ над виробничими будівлями та спорудами промислових підприємств І і II ступеня вогнестійкості відповідно до будівельних норм і правил пожежної безпеки будівель і споруд, які мають покрівлю з негорючих матеріалів. При цьому відстань по вертикалі від проводів ПЛ до вищезазначених будівель і споруд за найбільшої стріли провисання повинна бути не меншою від вказаних у табл. 2.5.33.

Проходження ПЛ 330 кВ і вище над виробничими будівлями допускається за умови забезпечення захисту персоналу, що знаходиться або може знаходитися в будівлі, від впливу електричного поля.

Таблиця 2.5.33 – Найменша відстань по вертикалі від проводів ПЛ до поверхні землі, виробничих будівель і споруд у населеній місцевості

Умови роботи ПЛ

Найменша відстань, м, для ПЛ напругою, кВ

до 35

110

150

220

330

500

750

Нормальний режим:

- до поверхні землі

7

7

7,5

8

8

8

12

- до виробничих будівель і споруд

3

4

4

5

6

8

12

Обрив проводу в суміжному прогоні до поверхні землі

4,5

4,5

5,0

5,5

6

-

-