Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"




(абзац другий частини третьої статті 16 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 3 пункту 26 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)



До коштів страхування на випадок безробіття застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

(частину третю статті 16 доповнено новим абзацом третім
 згідно із Законом України від 01.12.2006 р. N 424-V,
 у зв'язку з цим абзаци третій - четвертий вважати
 відповідно абзацами четвертим - п'ятим)

Резерв коштів Фонду зберігається на спеціальному рахунку в уповноваженому банку України.

Резерв коштів Фонду використовується за цільовим призначенням за рішенням правління Фонду.

4. Рішення про перерахування тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитний рахунок приймає правління Фонду.

Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку визначається Кабінетом Міністрів України, а умови, порядок обслуговування та збереження цих коштів визначаються договором між банком і виконавчою дирекцією Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

(статтю 16 доповнено частиною четвертою
 згідно із Законом України від 17.01.2002 р. N 2980-III)

5. Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.

(статтю 16 доповнено частиною п'ятою
 згідно із Законом України від 17.01.2002 р. N 2980-III)

6. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

(статтю 16 доповнено частиною шостою згідно
 із Законом України від 16.06.2005 р. N 2664-IV)

Стаття 17. Розмір та порядок сплати страхових внесків

1. Розміри страхових внесків визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати:

1) виплату застрахованим особам забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;

2) створення резерву коштів Фонду;

3) покриття витрат Фонду у зв'язку із:

відшкодуванням Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 цього Закону;

фінансуванням витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

4) фінансування заходів, передбачених статтею 71 цього Закону.

(частину першу статті 17 доповнено пунктом 4
 згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

2. Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

3. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

(абзац перший частини третьої статті 17 у редакції
 Закону України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 цього Закону.

У разі ліквідації або реорганізації роботодавець зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду на день ліквідації або реорганізації та звернутися за місцем здійснення його обліку як платника страхових внесків для отримання довідки про відсутність заборгованості.

(абзац шостий частини третьої статті 17 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.02.2006 р. N 3456-IV)

4. Особи, зазначені у частинах третій та четвертій статті 6 цього Закону, сплачують страхові внески в строки, які визначаються страховиком.

5. Страхові внески, які відповідно до цього Закону підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його реєстрації в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.

(статтю 17 доповнено частиною п'ятою згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

6. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На порядок сплати цих внесків не поширюється податкове законодавство.

(статтю 17 доповнено частиною шостою згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

Стаття 18. Звільнення від сплати страхових внесків

Від сплати страхових внесків звільняються:

застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

застраховані особи в частині отриманої допомоги по частковому безробіттю.

Стаття 19. Порядок обчислення розміру страхових внесків

1. Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік:

для роботодавця - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошове забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

(абзац другий частини першої статті 19 із змінами, внесеними 
згідно із Законами України від 09.04.2004 р. N 1678-IV,
від 25.12.2008 р. N 799-VI)

для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

(абзац третій частини першої статті 19 із змінами, внесеними 
згідно із Законами України від 09.04.2004 р. N 1678-IV,
від 25.12.2008 р. N 799-VI)

для осіб, зазначених у частинах третій і четвертій статті 6 цього Закону, - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку);

для страхувальників, які здійснюють виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими угодами - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

(частину першу статті 19 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

2. Страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

(частина друга статті 19 у редакції
 Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 4 пункту 26 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)



(частина друга статті 19 у редакції
 Закону України від 03.06.2008 р. N 309-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

3. Роботодавці - суб'єкти підприємницької діяльності відносять страхові внески на валові витрати, суми страхових внесків виключаються з доходів працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

(абзац перший частини третьої статті 19 із змінами, внесеними 
згідно із Законом України від 09.04.2004 р. N 1678-IV)

Роботодавці, діяльність яких фінансується за рахунок державного та/або місцевих бюджетів, сплачують страхові внески з коштів, передбачених на ці цілі.

Стаття 20. Відносини з цільовими страховими фондами та органами виконавчої влади

(назва статті 20 у редакції Закону
 України від 15.01.2009 р. N 884-VI)

1. Фонд у своїй діяльності співпрацює з іншими страховими фондами, що здійснюють загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у виконанні функцій збору страхових внесків і контролю за їх сплатою, щодо формування та ведення інформаційної системи платників страхових внесків шляхом обміну інформацією про застрахованих осіб, у проведенні заходів, пов'язаних з виплатою забезпечення та наданням соціальних послуг, і має право в кожному конкретному випадку приймати спільні рішення щодо фінансування цих заходів.

(абзац перший частини першої статті 20 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.01.2009 р. N 884-VI)

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону, взаємодіють з органами державної податкової служби, праці та соціального захисту населення, іншими органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів по виконанню цього Закону.

(частину першу статті 20 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 15.01.2009 р. N 884-VI)

2. Виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним фондом України за рахунок коштів, що відшкодовуються Фондом.

РОЗДІЛ V
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

Стаття 21. Обчислення страхового стажу

1. Страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

2. Період, протягом якого застрахована особа була звільнена відповідно до цього Закону від сплати страхових внесків або отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсій по інвалідності, державної соціальної допомоги, яка призначається інвалідам замість пенсії), включається до страхового стажу.

(частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.02.2006 р. N 3483-IV)

3. До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом.

4. Строк проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби) до запровадження страхування на випадок безробіття для цієї категорії осіб прирівнюється до страхового стажу у разі звільнення зі служби за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця - з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, для інших осіб - з дня звільнення.

(статтю 21 доповнено частиною четвертою згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

Стаття 22. Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю

1. Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;