Страница 2: ДСТУ 3850-99. Засоби транспортні дорожні причепи та напівпричепи спеціалізовані (33931)

За наявності змінних параметрів зазначають максимальну величину.

Приклади умовних позначень

ПП 1208 — причіп-панелевоз, що перевозить вантаж масою 12 т та має довжину вантажної площадки 8 м;

НПЦ 1714 — напівпричіп-цистерна, що перевозить вантаж масою 17 т та має об’єм цистерни 14 м3;

ПРХ 1520 — причіп-розпуск-лісовоз, що перевозить вантаж масою 15 т та має вантажну площадку змінної довжини до 20 м.

1. Умовні позначення причепів (напівпричепів)-цистерн:

• для заправлення та транспортування нафтопродуктів — за ГОСТ 27352;
• для транспортування зріджених вуглеводневих газів — за ГОСТ 21561.

4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1. Характеристики
2. Спеціалізовані причепи (напівпричепи) виготовляють відповідно до вимог цього стандарту та технічних умов на конкретні типорозміри за робочими кресленнями, оформленими за встановленим порядком.
3. Кліматичне виконання та категорії розміщення за ГОСТ 15150.
4. Конструкція спеціалізованих причепів (напівпричепів) повинна забезпечувати працездатність протягом терміну служби, зазначеного в технічних умовах на конкретні транспортні засоби за умови виконання споживачем правил експлуатації.
5. Загальні технічні вимоги — за ГОСТ 3163.
6. Вимоги призначення

4.1.5. Величини показників призначення встановлюють у технічних умовах на певний тип транспортного засобу.

1. Габаритні розміри, показники маси, осьові навантаження та швидкість руху спеціалізованого причепа (напівпричепа) повинні бути узгоджені з тяговими параметрами та розмірами автомобіля-тягача.
2. Параметри вантажної площадки спеціалізованого причепа (напівпричепа) повинні бути узгоджені з параметрами вантажу, що перевозиться.
3. Вимоги надійності
4. Показники надійності повинні бути не менше:

• середнє напрацювання на відмову — 16 тис. км;
• середній ресурс до першого капітального ремонту — відповідно до вимог ГССТ 3163;
• призначений термін спужби — не менше 10 років.

1. Методи розрахунку показників надійності — за ДСТУ 2862,
2. Додаткові параметри надійності та їхні величини встановлюють за погодженням із споживачем у технічних умовах на транспортний засіб, затверджених за встановленим порядком.
3. Вимоги ергономіки
4. Ергономічні вимоги — за ГОСТ 27472.
5. Зусилля на рукоятках механізмів, органів керування та пристроїв для підіймання бортів, трапів — за ГОСТ 3163.
6. Вимоги технологічності
7. Конструкція спеціалізованих причепів (напівпричепів) повинна забезпечувати можливість застосування під час їхнього виготовлення блочно-модульного чи агрегатного методу збирання.
8. Експлуатаційна технологічність та ремонтопридатність — за ГОСТ 21624.
9. Конструкція спеціалізованих причепів (напівпричепів) повинна забезпечувати можливість здійснення щоденного технічного обслуговування одним водієм.
10. Рекомендована трудомісткість технічного обслуговування та поточного ремонту — згідно з нормативами, викладеними в таблиці 3.

Таблиця З — Трудомісткість технічного обслуговування

Трудомісткість у люд.-год

1. Конструктивні вимоги
2. Тип причепів (напівпричепів) за конструктивними ознаками установлюють технічним завданням на конкретний транспортний засіб.
3. Конструкція та обладнання повинні відповідати вимогам до перевезення вантажів певної спеціалізації.
4. Гранично допустимі габаритні розміри спеціалізованих транспортних засобів повинні бути відповідними до таблиці 4.
5. Максимальне статичне осьове навантаження на колеса ходового візка причепів (напівпричепів) повинне бути, т,не більше:

• для одновісних10;
• для двовісних16;
• для тривісних22.

1. Конструктивні вимоги до причепів (напівпричепів), призначених:

• для заправлення та транспортування нафтопродуктів — за ГОСТ 27352;
• для транспортування зріджених вуглеводневих газів із тиском до 1,8 МПа — за ГОСТ 21561;

Таблиця 4 — Гранично допустимі габаритні розміри

Розміри у метрах

Причепи

Параметри

Напівпричепи

2.5

4.0

16,5

2.5

4.0

18,35

Габаритні розміри, не більше;

^ ширина висота

довжина (у складі автопоїзда)

Примітка. Допускається збільшення габаритної довжини до 22 м для автопоїздів з двома чи більше причепами.

• ДЛЯ транспортування харчових рідин — за ГОСТ 9218;
• для контейнеровозів — за ГОСТ 19173 та ГОСТ 24098,

1. Поворотний пристрій причепа (напівпричепа) повинен забезпечувати:

• можливість повороту передньої осі (ходового візка), а також тягача на кут не менше 90° у кожен бік відносно поздовжньої осі автопоїзда у разі неповоротної задньої осі (ходового візка) причепа та на кут не більше 45° для конструкцій причепів (напівпричепів) з усіма керованими осями (ходовими візками);
• можливість маневрування автопоїзда під час руху заднім ходом.

1. Приєднувальні розміри — за ГОСТ 2349, ГОСТ 3163 та ГОСТ 12105.
2. Гальмівні системи та приводи до них —за ГОСТ 4364, ГОСТ 22895 та ГОСТ 23181.
3. Прилади зовнішні світлові та ліхтарі зовнішні сигнальні та освітлювальні — за ГОСТ 6964 та ГОСТ 8769.
4. Деталі дерев’яні вантажних платформ — за ГОСТ 9008.
5. Вимоги до сировини, матеріалів, купованих виробів
6. Куповані вироби та матеріали, які використовують для виготовлення причепів (напівпричепів) повинні відповідати вимогам креслень, ТУ та чинних стандартів і мати паспорт, сертифікат чи ярлик підприємства-виробника.
7. Куповані вироби з обмеженим терміном зберігання установлюють на причіп (напівпричіп) не пізніше терміну, визначеного ТУ або іншим документом на поставку цих виробів.
8. Для виготовлення деталей, вузлів, агрегатів причепів (напівпричепів), які працюють під навантаженням або в кліматичних зонах з температурою нижче мінус 40°, не дозволяється використовувати киплячі сталі.
9. Комплектність
10. Комплект поставки, згідно з чинною НД на причепи (напівпричепи), повинен містити інструмент, приладдя, запасні частини та експлуатаційну документацію.
11. Експлуатаційна документація повинна відповідати вимогам ГОСТ 2.601 і, в загальному випадку, містити: паспорт (формуляр), інструкцію з експлуатації, паспорти обладнання, що працює під тиском, та експлуатаційні документи на комплектувальні вироби.
12. Маркування
13. Маркування причепів та напівпричепів повинне здіснюватися згідно з ДСТУ 3525 та ГОСТ 3163.
14. Пакування
15. Вимоги до пакування встановлюють у технічних умовах на причепи (напівпричепи) згідно з ГОСТ 23170.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1. Вимоги електробезпеки

1. Електрообладнання причепів та напівпричепів повинне відповідати ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.2.007.14, ГОСТ 21561 та ГОСТ 27352.
2. Вимоги пожежної безпеки
3. Причепи та напівпричепи повинні відповідати ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 21561 та ГОСТ 27352.
4. Вимоги вибухобезпеки
5. Причепи та напівпричепи, призначені для транспортування речовин, здатних створювати вибухонебезпечне середовище, повинні відповідати ГОСТ 12.1.010.
6. Загальні вимоги безпеки до причепів (напівпричепів) — за ГОСТ 12.2.003
7. Причепи (напівпричепи) для перевезення небезпечних, великогабаритних та великовагових вантажів повинні відповідати чинним нормативним документам.
8. Вимоги безпеки під час експлуатації та обслуговування
9. Причепи та напівпричепи згідно із спеціалізацією повинні відповідати вимогам безпеки за ГОСТ 3163, ГОСТ 21561, ГОСТ 27352, ГОСТ 27472 та цього стандарту протягом усього терміну служби.
10. Розташування, кількість і колір зовнішніх світлових приладів — за ГОСТ 8769.
11. Гальмівні системи та гальмівні якості — за ГОСТ 22895,
12. Конструкція спеціалізованих транспортних засобів повинна забезпечувати їхню бічну стійкість під час повороту.
13. Конструкція причепів (напівпричепів) повинна забезпечувати безпечний та вільний доступ до обслуговуваних вузлів та агрегатів.
14. Рівень зовнішнього шуму, що створюється причепом (напівпричепом) — за ГОСТ 27436.
15. Самоскидні спеціалізовані транспортні засоби пов,инні бути обладнані пристроєм, що утримує кузов у піднятому стані під час ТО чи ремонту.
16. Вимоги до засобів захисту і заходи із забезпечення безпеки
17. Спеціалізовані транспортні засоби, обладнані механічним поворотним пристроєм, повинні мати конструктивні елементи, які захищають людей від травм у разі руйнування приводних тросів, штанг тощо.
18. На всіх спеціалізованих транспортних засобах повинні бути передбачені пристрої, що запобігають перекиданню вантажу.
19. Самоскидні спеціалізовані транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями, які обмежують кут підіймання кузова.
20. Конструкція поворотного пристрою спеціалізованих транспортних засобів повинна забезпечувати можливість прямолінійного (без виїзду на зустрічну смугу) руху автопоїзда, а також мати механізм блокування поворотних осей, візків, коліс у разі руйнування деталей пристрою.
21. Гальмівні системи причепів (напівпричепів) повинні бути обладнані пристроями для забезпечення автоматичної зупинки у випадку пошкодження з’єднувальних гальмівних магістралей, а також елементів приводу керування поворотом у керованих причепах (напівпричепах).
22. Написи, інформаційні таблиці тощо, які містять вимоги до застережних заходів під час транспортування, експлуатації та зберігання причепів (напівпричепів) повинні відповідати ГОСТ 12.4.026, ГОСТ 19433, ГОСТ 27352, Правилам дорожнього руху України.
23. Коди екстрених заходів, зазначені на інформаційних таблицях небезпеки, обов’язкові до виконання в разі небезпеки, повинні бути відповідними до таблиці 5.

Таблиця 5

Літери коду екстрених заходів

Зміст екстрених заходів

Цифри коду екстрених заходів

К

Воду не застосовувати! Застосовувати сухі вогнегасні засоби

Застосовувати водяні струмені

Застосовувати розпорошену воду

Застосовувати пінні вогнегасники або суміші на основі хладонів

Запобігати попаданню речовин у стічні води та водойми

Необхідний повний комплект захисного одягу та дихальний апарат

Необхідна евакуація людей

1. Причепи (напівпричепи) у частині охорони праці повинні відповідати ГОСТ 27472.
2. Матеріали та покриття за відсутністю шкідливого впливу на здоров’я людей повинні відповідати вимогам чинних стандартів.
3. На зовнішніх та внутрішніх поверхнях причепів (напівпричепів) не повинно бути гострих частин, які можуть спричинити травмування людей.
4. Рукоятки керування механізмами причепа (напівпричепа) повинні бути розташовані праворуч у напрямку руху чи ззаду.

6 ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Екологічні вимоги до спеціалізованих транспортних засобів повинні відповідати Закону України «Про дорожній рух» та Державним стандартам у галузі охорони природи.

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Для перевірки відповідності причепів (напівпричепів) вімогам НД підприємство- виробник проводить приймально-здавальні та періодичні випробування.
2. Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожний причіп (напівпричіп).
3. До початку приймально-здавальних випробувань ВТК повинен прийняти всі складальні одиниці згідно з системою контролю, прийнятою на підприємстві, скласти акти прихованих робіт.
4. Приймально-здавальні випробування причепів (напівпричепів) здійснюють у зібраному стані. Комплектність та регулювання — згідно з вимогами конструкторської документації та ТУ на продукцію.
5. Програма приймально-здавгільних випробувань у загальному вигляді повинна містити перевірку якості складання та виготовлення, габаритних та приєднувальних розмірів, гальмівної системи у частині конструкції та якості, електрообладнання, змащування, швів зварних з’єднань, ходової частини, фарбування, матеріалів та купованих виробів, комплектності, марковання, паковання та вимог безпеки.
6. За невідповідності причепів (напівпричепів) вимогам НД здійснюють повторні випробування. В разі незадовільних результатів повторних випробувань причіп (напівпричіп) бракують.
7. Ходові випробування під час приймально-здавальних випробувань підприємство-виробник не виконує.
8. Для перевірки відповідності причепа (напівпричепа) експлуатаційним вимогам та таким, які не підлягають перевірці під час приймально-здавальних випробувань, а також перевірки сталості показників якості, виробник здійснює періодичні випробування.
9. Періодичним випробуванням не рідше ніж один раз у З роки підлягає один причіп (напівпричіп) з річного випуску, який проходив приймально-здавальні випробування.
10. Програма періодичних випробувань у загальному випадку повинна містити перевірку параметрів маси, поперечної стійкості, швидкості руху, ширини габаритного коридору, зусиль на органах керування, ефективності гальмівних систем.
11. Періодичні випробування здійснюють також із метою сертифікації продукції. У цьому разі в програму випробувань повинні вводитись вимоги, обов’язкові для сертифікованої продукції.
12. Результати періодичних випробувань оформлюють протоколом, а приймально- здавальних — актом та свідоцтвом про приймання за ГОСТ 2.601.