8.9.5.12. Під час зберігання азотної та сірчаної кислот слід вжити заходів щодо недопущення стикання їх з деревиною, соломою та іншими матеріалами органічного походження. 

Концентровану азотну кислоту не дозволяється розливати в скляні бутелі. З цією метою використовуються спеціальні резервуари з нержавіючої сталі.

8.9.5.13. Склади речовин, що бурхливо реагують з водою (карбіди, лужні метали, перексід барію тощо), слід розміщувати в сухих добре вентильованих одноповерхових приміщеннях з легким дахом. Усередині цих приміщень не повинно бути водяних, парових та каналізаційних труб. Дахи та стіни не повинні пропускати атмосферні опади, приміщення повинні мати захист від потрапляння ґрунтових вод.

8.9.5.14. Карбід кальцію слід зберігати в сухих добре провітрюваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути на 0,2 м вище планувальної позначки прилеглої території. Забороняється розміщувати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях і на низьких місцях, які можуть бути затоплені. 

8.9.5.15. Барабани з карбідом кальцію слід зберігати на складах як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні. На механізованих складах дозволяється зберігання барабанів з карбідом кальцію в три яруси у разі вертикального зберігання, а при відсутності механізації - не більше трьох ярусів при горизонтальному зберіганні та не більше двох ярусів при вертикальному зберіганні. Між ярусами барабанів повинні бути покладені дошки завтовшки 40 - 50 мм. 

Ширина проходів між покладеними в штабелі барабанами з карбідом кальцію повинна бути не менше 1,5 м.

8.9.5.16. Бутелі з кислотами повинні встановлюватися на стелажах не більше ніж у два яруси заввишки або зберігатися на підлозі групами не більше 100 шт. у кожній у два або чотири ряди, розділені бортиком висотою не менше 0,15 м. 

8.9.5.17. Не дозволяється:

проводити на складах роботи, які не пов'язані із зберіганням хімічних речовин;

входити персоналові у вогких (вологих) одязі і взутті до складських приміщень, де зберігаються лужні метали та інші речовини, які вступають у реакцію з водою;

застосовувати для закривання бутелів з кислотою пробки з органічних матеріалів (дерева, тканини тощо);

укладати тару з натрієм на стелажах на висоті менше ніж 0,2 м від рівня підлоги.

8.9.6. Склади балонів з газами

8.9.6.1. Балони з газами повинні зберігатися на спеціальних складах або на майданчиках, які захищені від впливу опадів та сонячного проміння. Для захисту від прямої дії сонячних променів на балони скло віконних отворів складу необхідно зафарбовувати білою фарбою або обладнувати сонцезахисними пристроями. 

8.9.6.2. Покриття підлог та рамп складів повинне бути виконане з матеріалів, які не утворюють іскор при ударі.

8.9.6.3. У разі зберігання балонів на відкритих майданчиках споруди, які захищають їх від дії опадів та сонячного проміння, повинні бути виконані з негорючих матеріалів.

8.9.6.4. Балони з горючими газами слід зберігати окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами, а також з токсичними газами. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір.

8.9.6.5. Під час зберігання та транспортування балонів з киснем не можна допускати потрапляння на них жиру і стикання арматури з промасленими матеріалами. Під час перекантування балонів з киснем вручну забороняється братися за вентилі.

8.9.6.6. На балонах, у яких виявлене витікання газу, слід закрити вентиль або негайно вивезти їх зі складу в безпечне місце.

8.9.6.7. Приміщення для зберігання горючих газів необхідно обладнати стаціонарними газовими аналізаторами, а при їх відсутності керівник об'єкта повинен установити порядок відбирання і контролю проб повітря переносними газоаналізаторами.

8.9.6.8. Балони з горючими газами, які мають башмаки, повинні зберігатися у вертикальному положенні в спеціальних гніздах, клітках та інших пристроях, які унеможливлюють їх падіння.

Балони, які не мають башмаків, слід зберігати в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах чи стелажах. Висота штабеля в цьому випадку не повинна перевищувати 1,5 м, а всі вентилі повинні бути закриті запобіжними ковпаками і повернені в один бік.

У разі укладання балонів у штабелі між рядами повинні бути уміщені прокладки, які унеможливлюють розкочування балонів та стикання їх між собою.

8.9.6.9. Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні мати постійно працюючу примусову вентиляцію, яка забезпечує в приміщенні безпечні концентрації газів. На цих складах допускається водяне, парове низького тиску або повітряне опалення. На дверях (воротах) складів балонів з газами необхідно вивішувати таблички із зазначенням вогнегасної речовини, яку дозволяється застосовувати у разі пожежі. Обслуговувальний персонал повинен знати про пожежну небезпеку газів, які зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.

8.9.6.10. Не дозволяється:

зберігання будь-яких сторонніх речовин, матеріалів, устатковання, предметів на складах балонів з газами;

транспортування та зберігання балонів з газами без запобіжних ковпаків і нагвинчених на штуцери заглушок;

зберігання балонів з пошкодженим корпусом (вм'ятинами, тріщинами, корозією тощо), а також з простроченим терміном періодичного огляду;

зберігання балонів з горючими газами та окислювачами в приміщеннях, які не є спеціальними складами балонів;

удари балонів між собою під час завантаження, розвантаження і зберігання, падіння ковпаків та балонів на підлогу; 

допуск до складу осіб у взутті, яке підбите металевими цвяхами чи підковами;

перевищення встановлених норм заповнення балонів стисненими, зрідженими або розчиненими газами (норма заповнення та методи її контролю повинні зазначатися в інструкції).

8.9.7. Склади ЛЗР та ГР

8.9.7.1. Відкриті склади ЛЗР і ГР слід розміщувати на майданчиках, які мають більш низьку позначку рівня щодо прилеглих будівель та населених пунктів. У разі неможливості виконання цієї вимоги необхідно передбачати додаткові заходи, які унеможливлюють розлив ЛЗР та ГР під час аварії на території підприємства. 

Відстань від будівель та споруд складів ЛЗР та ГР до інших будівель, споруд підприємства, населених пунктів, а також планування розміщення устатковання складів ЛЗР і ГР повинні відповідати вимогам будівельних норм.

8.9.7.2. Для наземних резервуарів ЛЗР та ГР та відкритих майданчиків для зберігання ЛЗР та ГР у тарі необхідно передбачати замкнуте непроникне обвалування або непроникну стінку з негорючих матеріалів, які розраховані на гідростатичний тиск рідини, що розлилася, не менше 0,5 м з пандусами для переходу через обвалування або загороджувальну стінку.

8.9.7.3. Обвалування (стінки), їхні перехідні містки, сходи, огорожі повинні постійно підтримуватися в справному стані. Майданчики всередині обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими та засипаними піском. Випадково розлиті ЛЗР та ГР варто негайно прибрати, а місця розлиття посипати піском.

8.9.7.4. Наземні резервуари мають бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання дії сонячних променів.

8.9.7.5. На кожен резервуар необхідно складати технологічну карту, у якій указуються номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання рідини, мінімальний залишок, швидкість наповнення та випорожнення.

8.9.7.6. У процесі експлуатації резервуарів слід здійснювати постійний контроль за клапанами та вогнеперешкоджувачами. При температурі повітря вище нуля перевірки повинні проводитися не рідше одного разу на місяць, а нижче нуля - не рідше двох разів на місяць. Узимку клапани та сітки слід очищати від льоду.

Під час огляду резервуарів, відбирання проб або вимірювання рівня рідини необхідно застосовувати пристрої, які унеможливлюють іскроутворення у разі ударів.

8.9.7.7. Підігрівати в'язкі та застигаючі нафтопродукти в резервуарах (у встановлених межах) дозволяється за умови висоти рівня рідини над підігрівниками не менше 0,5 м.

8.9.7.8. Для резервуарів, у яких зберігаються сірчисті нафтопродукти, повинен бути розроблений графік планових робіт щодо очищення від відкладень пірофорного сірчистого заліза.

8.9.7.9. У разі появи тріщин у швах, у металі стінок або днища діючий резервуар повинен бути негайно спорожнений.

Роботи з ремонтування резервуарів дозволяється проводити, як правило, лише після повного звільнення резервуара від рідини, відокремлення від нього трубопроводів, відкриття всіх люків, ретельного очищення (пропарювання та промивання), відбирання з резервуарів проб повітря та аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації.

Перед ремонтуванням резервуарів необхідно накрити повстю, просоченою антипіренами, усі засувки на сусідніх резервуарах та трубопроводах (улітку повсть змочити водою). Електро- та газозварювальну апаратуру дозволяється розміщувати на відстані не ближче 50 м від резервуарів.

8.9.7.10. На складах резервуарного парку повинен бути запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, яка необхідна для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі.

8.9.7.11. Подавання залізничних цистерн для зливання і наливання, а також їх вивезення слід робити без поштовхів та ривків. Гальмування залізничних цистерн металевими башмаками на території зливно-наливних пристроїв заборонено. З цією метою необхідно застосовувати дерев'яні підкладки.

Якщо подавання для зливання (наливання) і вивезення вагонів-цистерн з ЛЗР, які мають температуру спалаху парів 28° C і нижче, проводиться тепловозами, то треба здійснювати їх прикриття одним чотиривісним порожнім вагоном або вагоном (платформою), навантаженим негорючим вантажем. 

8.9.7.12. Перед наливанням нафтопродуктів персонал підприємства, який відпускає їх (або працівники охорони), повинен шляхом зовнішнього огляду переконатися в наявності та справності заземлення, іскрогасника та інших захисних пристроїв на автоцистерні, а також у її забезпеченості первинними засобами пожежогасіння.

8.9.7.13. Зливно-наливні пристрої, трубопроводи, стояки та арматура повинні піддаватися регулярному огляду та планово-попереджувальному ремонту. Виявлені несправності та витікання слід негайно усунути, а при неможливості усунення - відключити несправні елементи.

Сходи естакад повинні постійно утримуватися в справному стані.

8.9.7.14. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій повинні застосовуватися акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.

8.9.7.15. Зливальні шланги повинні мати наконечники з матеріалів, які унеможливлюють іскроутворення при ударі.

Залізничні колії, естакади, трубопроводи, телескопічні труби, наконечники шлангів та зливних пістолетів повинні бути заземлені. Опір заземлювальних пристроїв слід перевіряти щорічно відповідно до графіка, який затверджений керівником підприємства.

8.9.7.16. Зберігати ЛЗР і ГР у тарі слід у будівлях або на майданчиках під навісами (у залежності від кліматичних умов). Навіси слід влаштовувати лише з негорючих матеріалів. Не дозволяється зберігання в тарі на відкритих майданчиках нафтопродуктів з температурою спалаху 45° C і нижче.

8.9.7.17. Зберігання рідин з температурою спалаху парів вище 120° C об'ємом до 60 м3 дозволяється в підземних сховищах з горючих матеріалів за умови улаштування підлоги з негорючих матеріалів та засипання шаром утрамбованої землі товщиною не менше 0,2 м. 

8.9.7.18. Дверні прорізи в приміщеннях для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати пороги з пандусами висотою не менше 0,15 м для попередження розливання рідини у разі аварії. Підлоги в цих приміщеннях повинні бути з негорючих матеріалів та мати ухили для стоку рідини до лотків та трапів.

8.9.7.19. При зберіганні бочок із ЛЗР і ГР у будівлях необхідно дотримуватися таких вимог:

вручну укладати бочки на підлогу не більше ніж у два яруси;

укладати бочки механізовано, не більше ніж: у п'ять ярусів - для ГР і три яруси - для ЛЗР;

укладати не більше двох бочок завширшки штабеля або стелажа;

укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд заввишки незалежно від виду нафтопродуктів;

проходи для транспортування бочок повинні бути шириною не менше 1,8 м, а проходи між стелажами або штабелями - не менше 1 м.

8.9.7.20. При зберіганні бочок на відкритих майданчиках необхідно:

у межах однієї обгородженої (обвалованої) території розміщати не більше шести штабелів;

дотримуватися таких розмірів одного штабеля: його довжина не повинна перевищувати 25 м, а ширина - 15 м;

передбачати відстань між штабелями на одному майданчику не менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків - не менше 20 м, між штабелем та валом (стіною) - не менше 5 м; 

укладати бочки на майданчиках не більше ніж у два яруси заввишки і з проходами завширшки не менше 1 м через кожні два ряди.

8.9.7.21. Бочки повинні укладатися пробками догори.

8.9.7.22. Порожні металеві бочки, забруднені нафтопродуктами, необхідно зберігати окремо на спеціально відведених майданчиках із щільно закритими пробками (люками), укладеними не більше ніж у чотири яруси і відповідно до вимог, які установлені для зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих майданчиках (підпункт 8.9.7.20 цих Правил).

8.9.7.23. Для розливання ЛЗР та ГР повинен бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), який обладнаний відповідними пристроями для виконання цих робіт та первинними засобами пожежогасіння.

Відпускати ЛЗР та ГР споживачам дозволяється за допомогою сифона або насоса лише в спеціальну тару з кришкою (пробкою), яка щільно закривається. Відпускання ЛЗР та ГР у скляні та поліетиленові посудини заборонено.

Прямий телефонний зв'язок між складом і найближчою пожежною частиною (центральним пультом пожежного зв'язку населеного пункту) повинен проходити щоденний контроль справності перед початком роботи складу.

8.9.7.24. Не дозволяється:

зменшення висоти обвалування, яка розрахована за будівельними нормами;

експлуатація резервуарів, які мають перекоси, тріщини, а також несправні контрольні прилади, підвідні продуктопроводи, стаціонарні протипожежні пристрої та інше устатковання;