Однак слід зауважити, що компетенцією такої комісії( групи фахівців) не є розгляд спорів, які виникли між адміністрацією і потерпілим з приводу призначення одноразової допомоги та її розмірів. Такі конфлікти повинні розв'язуватися в загальному порядку розгляду трудових спорів, тобто через КТС і народний суд.

У колективному договорі (угоді) повинні міститися зобов'язання власника про відшкодування потерпілому моральної шкоди, які відповідали б вимогам законодавства. Відсутність практики застосування цієї нової норми створює певні труднощі щодо реалізації зазначених вимог на місцях. Однак це не повинно призводити до порушення прав працівника на одержання певної компенсації за моральну шкоду у випадках, коли під впливом небезпечних або шкідливих виробничих факторів порушилися його нормальні життєві зв'язки, він не в змозі повністю реалізувати свої звички і бажання, погіршилися його відносини з оточуючими людьми та потребуються від працівника додаткові зусилля для організації подальшого свого життя.

Певний механізм відшкодування моральної шкоди визначено "Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 № 472.

Головним засобом розв'язання цього питання слід вважати домовленість сторін (за участю профспілкової організації). Якщо ж згоди між працівником і власником досягти не вдалося, спір про відшкодування моральної шкоди розглядається народним судом.

Правила не містять жорстких регламентів щодо порядку підтвердження наявності моральної шкоди. Отже, питання повинно розглядатися власником не тільки за висновком компетентної медичної організації (наприклад, МСЕК, ЛКК), а й за заявою потерпілого.

Відповідно до статті 22 Закону одним з найважливіших підрозділів колективного договору повинні бути комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці.

Ці заходи бажано формувати у вигляді спеціального додатку до колективного договору, а загальну суму коштів, що асигнуються із фонду охорони праці підприємства на їх виконання, обумовлювати також у текстовій частині договору.

Особливе місце і значимість цих заходів серед зобов'язань колективного договору випливає з того, що завдяки їм в умовах діючого виробництва досягається відчутний прогрес у забезпеченні охорони праці, робочі місця доводяться до нормативних вимог, умови праці наближаються до комфортних. Не випадково, що стаття 21 Закону вимагає використовувати кошти фонду охорони праці тільки на зазначені цілі та звільнює ці кошти від оподаткування.

Отже, при формуванні заходів з охорони праці колективного договору дуже важливо слідкувати, щоб цільові кошти надсилалися за призначенням і не використовувалися, наприклад, на ремонти покрівель, підлог, устаткування та інші роботи щодо підтримання основних фондів (включаючи інженерно-технічні засоби безпеки) у належному технічному стані, на організацію навчання кадрів, придбання спецодягу, молока, змиваючих і знешкоджуючих засобів, благоустрій та озеленіння території, надання працюючим пільг і компенсацій, на природоохоронні та інші подібні заходи. Всі вони повинні фінансуватися з інших фондів (джерел).

Недоцільно змішувати і дублювати заходи колективного договору з планом економічного і соціального розвитку підприємства, планом організаційно-технічних, технологічних та інших заходів, які спрямовані на підвищення ефективності, пошук резервів виробництва та є програмою дій адміністрації у зазначеному напрямку.

Під час вирішення виробничих завдань, безумовно, впроваджується нова техніка, більш прогресивна технологія, засоби механізації та автоматизації, здійснюються інші заходи, які одночасно з підвищенням ефективності виробництва та продуктивності праці поліпшують умови і безпеку на виробництві (інакше й бути не може). Однак переписувати ці заходи у колективний договір як цільові з охорони праці (із фінансуванням за рахунок спеціального фонду) буде неправильно. Взаємозв'язок таких заходів з колективним договором може бути лише у тому, що власник покладає на себе обов'язок досягти кінцевого результату завдяки цим заходам, наприклад: зниження до нормативних вимог рівня запиленості, загазованості повітря робочої зони, усунення інших шкідливих виробничих факторів у конкретному виробництві, вивільнення працівників від важких робіт, нічних змін тощо. Яким чином буде досягнуто кінцевої мети, тобто реалізації колдоговірного зобов'язання - це вже справа власника.

Для прикладу нижче наводяться деякі заходи, що можуть вважатися цільовими і виконуватися за рахунок фонду охорони праці:

- розробка, виготовлення та встановлення нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо);

- реконструкція системи природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості робочих місць діючого виробництва;

- розробка, виготовлення і монтаж нових, реконструкція наявних вентиляційних систем та пристроїв, установок для кондиціонування повітря у приміщеннях діючого виробництва, а також у кабінах управління металургійним устаткуванням, мостовими кранами ливарних цехів тощо;

- здійснення конструктивних рішень та заходів, що забезпечують на діючому устаткуванні виключення або зниження до регламентованих рівнів шуму, вібрації, шкідливих випромінювань та інших факторів;

- впровадження устаткування та пристроїв, які забезпечують застосування безпечної напруги до 12В - у приміщеннях особливо небезпечних та до 42В - у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом;

- введення в електроустаткування пристроїв для контролю стану ізоляції та засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадках пошкодження цієї ізоляції;

- виконання робіт щодо застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;

- обладнання спеціальних механізмів та пристроїв, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті, наприклад, по ремонту, склінню вікон та ліхтарів, очищенню скла, обслуговуванню освітлювальної арматури тощо;

- заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами, виводу людей із небезпечних зон (наприклад, шляхом запровадження засобів механізації, дистанційного управління, більш надійної герметизації устаткування тощо);

- реконструкція у діючих виробництвах систем опалення з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів;

- впровадження більш безпечних і нешкідливих засобів транспортування різних вантажів, сировини і матеріалів на заміну ручних трудомістких операцій (наприклад, пневмотранспорту для сипучих, пилових матеріалів, трубопровідних систем для перекачування кислот, лугів до місць їх застосування тощо);

- виготовлення спеціальних площадок, сходів та інших засобів для безпечного виконання робіт щодо ручного зачалювання контейнерів та інших пакетованих вантажів, відкривання люків залізничних напіввагонів, обслуговування запірної арматури, розташованої на висоті тощо;

- заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями.

Перелік цих заходів можна було б продовжити. Розглядаючи їх, слід чітко уявляти кінцеву мету конкретної роботи і погоджуватися з включенням до колдоговору та фінансуванням її з фонду охорони праці лише тоді, коли робота дозволяє в умовах діючого виробництва досягти більш високого рівня охорони праці відносно існуючого (досягнутого раніше) рівня.

Рекомендована форма комплексних заходів наведена у додатку 1.

Зобов'язання колдоговору (угоди) певною мірою повинні відповідати принципам економічного стимулювання та матеріальної відповідальності за стан охорони праці.

Це означає, з одного боку, що підприємство повинно бути готовим відшкодувати всі збитки від незабезпечення нормативних умов праці, від аварій та нещасних випадків (профзахворювань). Конкретні ж посадові особи та працівники, з вини яких це сталося, повинні знати, що за колдоговором (угодою) та відповідно чинного законодавства вони зобов'язані відшкодувати підприємству певну частину завданих збитків.

З іншого боку, економічний механізм управління охороною праці повинен передбачати систему заохочень для тих працівників, які сумлінно виконують законодавчі та інші нормативні акти з цих питань, не допускають порушень вимог особистої та колективної безпеки, приймають активну участь та проявляють ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві. Оплата праці, премії (у тому числі установлення спеціального виду преміювання), винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці, моральні заохочення-все повинно використовуватися для того, щоб належним чином оцінити особистий вклад працівника. I саме колдоговір (угода), як свідчить стаття 29 Закону "Про охорону праці", має установлювати будь-які види заохочень за сумлінне ставлення до вирішення завдань охорони праці.

Зобов'язання колдоговору (угоди) є двосторонніми, тому цей документ повинен містити не тільки вимоги для власника (адміністрації підприємства), а й зобов'язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, додержання встановлених вимог поводження з машинами, механізмами, інструментом та пристроями, обов'язкового користування засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Будь-хто з працівників підприємства зобов'язаний виконувати положення колдоговору (угоди) з тих питань охорони праці, які його стосуються. Законом "Про охорону праці" передбачено, що за допомогою колдоговору (угоди) необхідно вирішувати й ряд інших важливих питань соціального характеру, а саме:

- встановлювати розмір вихідної допомоги (але не менше тримісячного заробітку) працівникові, який змушений розірвати трудовий договір з причин невиконання власником вимог законодавства та зобов'язань колдоговору (угоди) з охорони праці;

- визначати умови здійснення грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому продуктів, якщо робота працівників має роз'їзний характер;

- встановлювати строк вивільнення від основної роботи уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці (із збереженням середнього заробітку) для можливості виконання ним своїх громадських обов'язків та проходження навчання з охорони праці.

Виходячи із Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, колективний договір може також визначати з тією ж метою строк вивільнення від основної роботи членів зазначеної комісії.

Залежно від характеру виробництва, складу трудового колективу, специфіки галузі у колективному договорі (угоді) визначаються зобов'язання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці інвалідів, неповнолітніх, пенсіонерів, осіб, які тимчасово залучаються до виконання громадських робіт за договорами з центрами зайнятості населення тощо.

Враховуючи, що загальнішою проблемою суспільства є поліпшення становища жінок, необхідно приділяти особливу увагу зобов'язанням щодо поліпшення їхніх умов праці, санітарно-побутового та медичного обслуговування, вивільнення від важких, шкідливих робіт та нічних змін.

Важливо, щоб ці заходи мали економічне підґрунтя та інженерно-технічне забезпечення, щоб скорочення жінок на важких, шкідливих, нічних роботах проводилось не примусово, адміністративними методами, а з врахуванням інтересів трудівниць, шляхом їх матеріальної заінтересованості, впровадження додаткових пільг за рахунок підприємства (наприклад, надання жінці легшої роботи із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою; призначення жінці передпенсійного віку щомісячної грошової допомоги у розмірі не менше державної пенсії на період, що залишився до пенсії тощо).

До трудових договорів забороняється включати умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством, колективним договором (угодою) становище працівників.

Додаток 1

КОМПЛЕКСНI ЗАХОДИ

щодо досягнення встановлених нормативів безпеки

гігієни праці та виробничого середовища,

підвищення існуючого рівня охорони праці,

запобігання випадкам виробничого травматизму,

професійних захворювань і аваріям

п/п

Найменування

заходів

Вартість робіт

тис. крб.

Ефективність

заходів

Строк

виконання

Особи відповідальні за

(робіт)

Асигно-вано

Фактично витрачено

Планується

Досягнутий

результат

виконання

1

2

3

4

5

6

7

8

П р и м і т к и:

1.У графу 3 заноситься сума коштів фонду охорони праці, яку за попередніми підрахунками планується використати на конкретну роботу, а у графу 4-фактичні витрати за підсумками виконання заходу.

2.У графу 5 заноситься соціальна ефективність заходу, якої планується досягти після його виконання, а у графу 6-досягнутий результат по факту.