Нижня частина спуску має бути такою, щоб відвідувач міг завершити поїздку без сторонньої допомоги.
Рис. 39. Схема дитячої гірки:
А - стартова ділянка; В - ділянка ковзання; С - кінцева ділянка; D - висота гірки
Довжина стартової ділянки має бути не менше 350 мм з нахилом від 0° до 5° у напрямку ділянки ковзання.
Для гірок, що стоять окремо, висота бортиків стартової ділянки має бути не менше 700 мм (рис. 40).
Для гірок, що прибудовуються, з висотою вільного падіння більше 1000 мм висота бортиків стартової ділянки має бути від 700 мм до 900 мм.
Захисну поперечину встановлюють на висоті від 700 мм до 900 мм від
рівня підлоги стартової ділянки.
Нахил ділянки ковзання вимірюють осьовою лінією.
Рис. 40. Бортики та захисна поперечина гірки, що прибудовується:
О
1 - поперечина; А -стартова ділянка; В - ділянка ковзання;
С - кінцева ділянка
Рис. 41. Бортики гірки, що стоїть окремо
450 мм - для початкових двох метрів по висоті гірки (від стартової ділянки);
1000 мм - для іншої частини гірки.
здійснюється на відстані 100 мм від верху бортика.
а
б
її»
Спіральна гірка
Криволінійна гірка
Рис. 42. Спіральна та криволінійна гірки
Внутрішній діаметр тунельної ділянки гірки має бути не менше 750 мм.
тип 1 - гірка, кінцева ділянка якої має середній кут нахилу не більше 10°;
тип 2 - гірка, кінцева ділянка якої має середній кут нахилу не більше 5°.
Таблиця 9. Довжина кінцевої ділянки гірки
Рис. 43. Кінцева ділянка гірки типу 1:
С - кінцева ділянка гірки 5.21.20.Кінцева ділянка гірки типу 2 наведена на рис. 44.
Рис. 44. Кінцева ділянка гірки типу 2:
С - кінцева ділянка гірки; Н - висота кінцевої ділянки гірки
над поверхнею ґрунту
5.21.21.Мінімальні довжини кінцевої ділянки С гірок наведені в табл. 9.
У міліметрах
Довжина ділянки ковзання В |
Довжина кінцевої ділянки С |
|
|
тип 1 |
тип 2 |
< 1500 |
> 300 |
|
1500 < В < 7500 |
> 500 |
> 0,3В |
> 7500 |
> 1500 |
|
Рис. 45. Закінчення гірки типу 1 із продовженням до поверхні ґрунту
R - радіус вигину закінчення гірки; Н - висота кінцевої ділянки
гірки над поверхнею ґрунту
100° мін
R 50 мін
Рис. 46. Закінчення гірки типу 1 над поверхнею ґрунту:
R - радіус вигину закінчення гірки; Н - висота кінцевої ділянки гірки над поверхнею ґрунту; а - кут відхилення від горизонталі передньої крайки закінчення гірки
200 мм - для гірок з довжиною ділянки ковзання менше 1500 мм;
350 мм - для гірок з довжиною ділянки ковзання більше 1500 мм.
бортиками (рис. 47) з висотою h згідно табл. 10.
Для гірок із плоским дном дозволяється відхилення бортиків від вертикальної площини на кут не більше 30°. аб
a=30° макс
Рис. 47. Профілі гірки:
Гірка з овальним дномГіркаізплоским дном
a - припустимий кут відхилення від вертикальної площини бортика гірки із плоским дном
Таблиця 10. Висота бортиків гірки
Уміліметрах
Висота вільного падіння |
Висота бортика h, не менше |
до 1200 |
100 |
від 1200 до 2500 |
150 |
більше 2500 |
500 |
Рис. 48. Зони гірки, що стоїть окремо:
1 - ігрова зона; 2 - зона приземлення; 3 - зона безпеки
Рис. 49. Зони тунельної гірки:
1 - ігрова зона; 2 - зона приземлення; 3 - зона безпеки
5.21.32.Зони тунельної гірки наведені на рис. 49.
Загальні вимоги до зони приземлення встановлюються відповідно до вимог пунктів 5.14 - 5.14 цих Правил.
Таблиця 11. Параметри зони приземлення гірки
У міліметрах
Параметри |
Гірка |
|
|
тип 1 |
тип 2 |
Ширина зони приземлення b, не менше |
1000 |
1000 |
Радіус зони приземлення R, не менше |
1500 |
1500 |
Довжина зони приземлення в кінцевій ділянці гірки І, не менше |
2000 |
2000 |
Рис. 50. Зона приземлення гірки:
А - стартова ділянка; В - ділянка ковзання; С - кінцева ділянка; b - ширина зони приземлення; R - радіус зони приземлення; її - зона приземлення з боків гірки; І2 - зона приземлення в кінцевій ділянці гірки; l - довжина зони приземлення в кінцевій ділянці гірки
тип 1 - одиночна пряма гірка з радіусними ділянками тільки у верти-
кальній площині із середнім ухилом не більше 70 % і висотою не більше 3 м;
тип 2 - одиночна гірка із середнім ухилом від 11 % до 18 % і висотою не більше 3 м;
тип 3 - одиночна гірка без обмеження висоти із середнім ухилом не більше 13 %, на якій відвідувач може досягати середньої швидкості спуску 5 м/с і максимальної швидкості спуску 7 м/с;
тип 4 - одиночна швидкісна гірка без обмеження висоти із середнім ухилом від 13 % до 20 %, на якій відвідувач може досягати середньої швидкості спуску 10 м/с і максимальної швидкості спуску 14 м/с;
тип 5 - одиночна високошвидкісна гірка без обмеження висоти із середнім ухилом не менше 20 %, на якій відвідувач може досягати максимальної швидкості спуску більше 14 м/с; тип 6:
тип 6.1 - гірка типу 3 з декількома окремими паралельними трасами (прямими та вигнутими у вертикальній площині), розташованими поруч одна з одною всією довжиною, на якій відвідувач може досягати максимальної швидкості спуску до 7 м/с;
тип 6.2 - гірка типу 4 з декількома окремими паралельними трасами (прямими та вигнутими у вертикальній площині), розташованими поруч одна з одною всією довжиною, на якій відвідувач може досягати максимальної швидкості спуску до 14 м/с; тип 7 - широка пряма гірка із середнім ухилом не більше 25 % і не вище 8 м над рівнем води, на якій відвідувач може досягати максимальної швидкості спуску до 5 м/с.
час перевірки гірки на навантаження від води має враховуватися подвоєний обсяг води, що подається на гірку.
падіння з водної гірки; падіння на водній гірці; зіткнення відвідувачів; опіки;
застрявання;
забрудненість і засмічення води;
інші травми, пов’язані з дефектами поверхні ковзання в зоні спуску.
У місцях стику двох частин гірки дозволяється різниця висот, але вона не повинна бути проти напрямку спуску та не повинна травмувати відвідувача.
Краї стиків у зоні спуску повинні мати закруглення по обидва боки.
Висота східців має бути не менше 140 мм і не більше 240мм.
Кути і краї східців повинні мати закруглення радіусом не менше 3 мм.