Страница 20: НПАОП 02.0-1.04-05. Правила охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості (32394)

1. Відповідальним за безпечну експлуатацію всіх систем канатної установки повинен бути оператор лебідки, який повинен завжди слідкувати за тим, щоб усі працівники перед початком маніпуляцій з канатною установкою перебували в безпечному місці, де їм не загрожує небезпека навіть у разі непередбачуваної аварії. Розпорядження оператора лебідки працівникам слід виконувати обов’язково. Лебідник повинен мати професійну підготовку, принаймні кваліфікаційний 5-й розряд, і посвідчення навчального закладу для допущення до роботи з підвищеною небезпекою відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

(підпункт 15.8.24 пункту 15.8 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду від 07.11.2007р. № 257)

1. Намотування і розмотування канатів працівникам потрібно здійснювати так, щоб унеможливлювалося перебування працівників під канатами, між канатами та під підвішеним вантажем. Не повинно бути будь-яких маніпуляцій з вантажем, що рухається вздовж несучого каната. Вантаж можна виправляти за допомогою ручного інструменту тільки за умови, що тягові канати не рухаються і не перебувають під натягом.

Працівники, які на схилах маніпулюють з лісоматеріалами за допомогою ручного інструменту, повинні працювати з нагірного боку, постійно контролюючи стан схилу вище від себе. Під час підтягування тягового каната до вантажу необхідно тримати кінець каната чи петлю в рукавицях. Не слід намотувати канат навколо будь-яких частин тіла.

1. Переходи через натягнуті і навантажені канати та переміщуваний вантаж, а також перебування всередині внутрішнього кута канатів під час їх руху і в зоні напрямку натягнутих канатів і петель не дозволяються.
2. 1. Місця вивантажування стрельованої канатною установкою деревини необхідно вчасно звільняти для наступного приймання круглих лісоматеріалів під час повторного руху каретки з вантажем. Під час наближення каретки з вантажем до місця вивантажування в зоні можливого руху канатів та деревини слід припиняти будь-які роботи.

Роботи з спускання (підіймання) деревини слід організовувати так, щоб унеможливлювалось перебування людей і виконання робіт під трасою канатної установки у межах усієї ширини просіки за винятком працівників, які обслуговують канатно-блочне обладнання.

1. Обслуговуючий персонал канатної установки повинен щоденно контролювати стан канатів, опор і анкерних пристроїв. Через кожні 3 місяці канатну установку повинен оглядати механік підприємства і наслідки огляду записувати в спеціальний журнал.
2. 1. Рух мобільних канатних установок на автомобільних дорогах повинен організовуватися відповідно до Правил дорожнього руху.
   2. Трелювання з використанням лісоспусків
   3. 1. Трелювання на лісоспусках необхідно здійснювати відповідно до режиму, який передбачений картою технологічного процесу на проведення робіт. Роботи повинні проводитися в світлу пору доби.
      2. Ширина небезпечної зони вздовж лісоспусків повинна становити:

60 м (по 30 м з кожного боку) — при схилі з кутом нахилу до 15°;

120 м (по 60 м з кожного боку) — при схилі з кутом нахилу 16-30°;

на всю ширину схилу, якщо кут нахилу перевершує 30°.

1. Між працівниками-сигнальниками повинна бути встановлена звукова або видима сигналізація. У разі відсутності зв’язку спускання деревини слід припиняти. При видимій сигналізації перед початком роботи повинні бути розставлені на безпечній відстані від лісоспуску працівники, які виконують функції сигнальників, з таким розрахунком, щоб кожен з них бачив своїх сусідів і весь лоток лісоспуску був у полі їх зору.
2. 1. Спускати колоди (хлисти) потрібно після отримання з нижнього майданчика сигналу про прибуття попередньої колоди і готовності до приймання наступної, а також за відсутності в небезпечній зоні людей, техніки, тварин.
   2. 1. Трелювати деревину лісоспуском із схилів, на яких у межах небезпечної зони нависають гірські породи або пласти снігу, дозволяється лише після усунення можливості їх обвалу.
      2. У разі розміщення лісоспуску вище дороги проїзд нею на час спускання деревини має бути припинений.
      3. Для проходів працівників до місця роботи на верхній майданчик лісоспуску і в зворотному напрямку повинна бути підготовлена стежка із переходами у важких місцях (через глибокі водотоки, крутояри, зсувні місця, завали тощо) за межами небезпечної зони лісоспуску, на територіях, обладнаних для помірного ризику. Переміщення працівників конструкціями лісоспуску і в прилеглій до нього небезпечній зоні не повинне дозволятись.
      4. У разі розкочування хлистів (колод) на верхньому майданчику найближчі до лісоспуску хлисти (колоди) повинні бути закріплені.
      5. Спускання деревини потрібно розпочинати зверху зрубаної частини пасіки. Під час проведення робіт необхідно:

спускати лісоспуском хлисти і колоди з обрубаними (обпиляними) на рівні з поверхнею стовбура гілками і сучками, а також не більше одного хлиста (колоди) за один прийом;

не залишати хлисти і колоди на лісоспусках після закінчення роботи або в обідню перерву.

1. У зимовий період перед початком спускання хлистів і колод лотки повинні бути очищені від снігу.

Застосовування як гальмівних засобів у лотку піску, гальки та інших сипучих матеріалів не повинне мати місця, оскільки це сприяє створенню завалів хлистів (колод).

1. У разі утворення в лотку завалу хлистів або колод спускання повинно бути призупинене, а завал необхідно ліквідувати. Ліквідацію завалу дозволяється розпочинати лише після закріплення канатами хлистів і колод, які розміщуються на лісоспуску вище тих, які повинні бути першочергово приведені в рух.
2. 1. Товщина колод для борту дерев’яного лісоспуску (лотка), який призначений для переміщення деревних хлистів і колод, повинна бути не менше 30 см, для спускання полін — установлюватись окремими розрахунками. Несучі і направляючі (бокові) колоди (дошки) конструкції лотка повинні бути підігнані і міцно скріплені між собою. Стики колод (дощок) не повинні мати виступів і нерівностей, спрямованих проти руху деревини.
   2. 1. На верхньому майданчику лісоспуску повинен бути влаштований запираючий пристрій, щоб уникнути випадкового потрапляння колод у лоток у неробочий час, під час ремонту лісоспуску та в інших випадках.
      2. Перед спусканням хлистів чи колод ґрунтом повинно бути підготовлене робоче місце і стежки для відходів працівників після зрушення хлиста (колоди). Перебування працівників з підгірного боку стосовно незакріпленої деревини є небезпечним і не повинне мати місця.

Під час спускання деревних хлистів ґрунтом дозволяється використовувати багри, аншпуги та інші ручні пристрої. Для розвертання хлистів і колод на верхньому майданчику лісоспуску необхідно використовувати лебідки з довжиною каната, що принаймні на 5 м перевищує довжину хлистів (колод), що спускаються. Хлисти та приверхівкове довгоття необхідно спускати товщим кінцем уперед, попередньо його закругливши за допомогою пилки та/чи сокири.

1. Розбирання завалу необхідно здійснювати після припинення спускання хлистів, колод чи полін лісоспуском. Розбирання завалу з хлистів або колод на нижніх майданчиках необхідно виконувати механізованими засобами, ручними лебідками або за допомогою коней, не допускаючи перекочування деревини в місце знаходження працівників та/або коней.
2. 1. Для витягування хлистів та колод із завалу необхідно користуватися канатами довжиною не менше 20 м. Використовувати для розкочування хлистів і колод аншпуги і цапіни небезпечно і не дозволяється.
   2. 1. Розбирання переносних лотків слід здійснювати в напрямку зверху вниз.
   3. Кінне трелювання
   4. 1. Трелювання деревини кіньми дозволяється в рівнинній місцевості та на схилах з кутом нахилу до 30°.
      2. Коней, які використовуються на трелюванні деревини, необхідно підкувати на всі ноги. Підкови повинні мати шипи.

Кожен кінь повинен закріплюватись наказом роботодавця або розпорядженням по виробничому підрозділу за окремим трелювальником.

1. На трелюванні потрібно використовувати неполохливих і неноровистих коней віком старше 3-х років, добре об’їзджених і підготовлених до цієї роботи.
2. 1. Кінне трелювання деревини дозволяється здійснювати на трелювальних волоках шириною не менше 2 м, а в гірських та горбистих умовах — 3 м. На поворотах радіусом до 15 м ширина волока має збільшуватися до 4 м. Мінімальна ширина трелювального волока повинна забезпечити прохідність коня з вантажем і наявність з обох боків 0,5-метрової захисної смуги.
   2. 1. Трелювальний волок необхідно розчистити від деревної і чагарникової рослинності з прибиранням порубних залишків і ламані на твердих ґрунтах. Наявні на волоці пеньки і купини слід зрізати врівень з поверхнею ґрунту, а вологі м’які місця ущільнити настилом з дрібного гілля або іншими способами.
      2. Перед початком роботи потрібно перевірити наявність та справність необхідної збруї і допоміжних засобів (сокири, каната з гаком, ланцюга, клинків). Виїзд у ліс дозволяється лише на справних рухомих засобах, із збруєю і за наявності необхідного інвентарю.
      3. Трелювальнику дозволяється тримати коня не за вуздечку, а за віжки, рухаючись на відстані не менше 2 м позаду вантажу, який трелюється волочінням.
      4. На звільненій від дерев території, розташованій на рівнині, при трелюванні деревини на передках, санках або підсанках з наявністю координатного захисту трелювальнику дозволяється переміщуватися збоку вантажу, тримаючи коня за віжки.
      5. На ділянках трелювального волока довжиною понад 5 м при схилах, крутість яких перевищує в літню суху погоду 15°, а в літню дощову погоду і взимку — 10°, необхідно використовувати гальмівні засоби (ланцюги, скоби тощо) або посипати волок шлаком, піском чи іншими матеріалами проти ковзання.
      6. Початок і кінець ділянок волока, на яких необхідне гальмування, повинні бути відзначені попереджувальними знаками відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
      7. Улітку відстань між окремими кіньми з вантажем на трелювальному волоці при його повздовжній крутості понад 15° повинна становити не менше 100 м. Узимку навіть при куті нахилу волока понад 10° відстань між кіньми, що рухаються з вантажем, має бути не менше 200 м.
      8. У небезпечній зоні наземного спускання деревини не слід допускати в один і той же час комбіноване трелювання (спускання землею і трелювання деревини кіньми, кінне і тракторне трелювання тощо).
      9. При кінному трелюванні пачка хлистів, довгоття чи сортиментів повинна бути міцно зв’язана ланцюгом або канатом. У разі трелювання вниз по схилу крутістю понад 10° кожну колоду необхідно додатково прив’язувати до ланцюга (каната), яким зв’язана сформована пачка деревини.
      10. На трелювальних волоках з поперечними нахилами та на розкоченнях слід уникати випадків утримування колод руками, плечем, аншпугами, іншими засобами, а також перебування працівників при чокеруванні та відчіплюванні деревини з підгірного боку.
      11. Під час трелювання деревини кіньми слід також дотримуватися таких

вимог:

не допускати трелювання довгоття чи хлистів верхівками вперед, їх складування в пачки чи штабелі за наявності в стовбуровій частині нерозділених двох і більше верхівок;

уникати випадків підтягування деревини за допомогою забитої в неї сокири;

не перебувати між конем та деревиною, що чокерується. Чокери необхідно закріплювати на деревині при від’єднаній упряжці;

при трелюванні деревини не намотувати віжки на руку.

1. Якщо деревина, що трелюється кіньми, підлягає навантажуванню автокраном або самонавантажувачем з канатним оснащенням, її необхідно штабелювати на підкладках, розділяючи кілками на пачки з об’ємом, який відповідає підіймальній силі навантажувального засобу.
2. 1. Кінне трелювання повинне здійснюватися в денний час роботи.
   2. 1. Улітку під час відпочинку коней потрібно вкривати попоною для захисту від кровососних комах.
   3. Трелювання гелікоптерами
   4. 1. Трелювання деревини гелікоптерами повинно виконуватись відповідно до вимог експлуатаційної документації для кожного з типів гелікоптерів, цих Правил, згідно з затвердженими роботодавцем інструкціями з охорони праці та картами технологічного процесу.
      2. Перед початком транспортування деревини гелікоптером додатково до вимог пункту 15.2 цих Правил повинні бути виконані такі підготовчі роботи:

облаштування майданчика приземлення;

установлення показників напрямку вітру на лісосіках і верхніх лісоскладах та сигнальних прапорців у кутах верхнього лісоскладу;

установлення знака «Зупинка заборонена» із зоною дії 600 м на відстані 300 м від місць перетину маршруту гелікоптера і комунікацій, якими рухається транспорт;

контрольний обліт гелікоптера для огляду верхніх лісоскладів і майданчиків приземлення та району проведення робіт;

обдування лісосіки гвинтом гелікоптера, її огляд з гелікоптера та землі, а за наявності завислих вершин і гілок на деревах — повторне обдування.

1. Вибір лісосік, верхніх лісоскладів і майданчиків для приземлення гелікоптерів необхідно проводити з обов’язковою участю представників авіаційного підприємства, яке буде виконувати роботи з повітряного трелювання деревини.
2. 1. Маршрут гелікоптера не повинен проходити над населеними пунктами чи відокремленими житловими і виробничими будівлями, а також місцями проведення будь- яких наземних робіт.
   2. 1. Вантажний майданчик повинен мати форму, близьку до прямокутної, бути рівним і вільним від перешкод, розташовуватись на територіях, облаштованих для помірного ризику. Ухил майданчика в усіх напрямках не має перевищувати 10°.
      2. Навколо вантажного майданчика повинні бути смуги безпеки, в яких не має бути дерев чи інших перешкод висотою більше 20 м на відстані 40 м від повздовжньої і поперечної осей майданчика.
      3. Розроблення лісосік і трелювання деревини гелікоптерами необхідно здійснювати в світлий період доби.
      4. Наземна бригада, яка працює з гелікоптером, повинна мати сигнальні прапорці та не менше ніж дві портативні радіостанції або стільки ж мобільних телефонів.