Страница 11: НПАОП 0.00-1.20-98. Про затвердження правил безпеки систем газопостачання україни (32388)

При виникненні вогню поблизу залізничних і автомобільних цистерн їх слід негайно вивезти в безпечне місце. Якщо це зробити неможливо, цистерни необхідно зрошувати водою.

1. Порядок відпуску ЗВГ споживачам встановлюється інструкцією, розробленою з врахуванням вимог цих Правил і затвердженою керівником.
2. Балони ЗВГ, які одержують підприємства для виробничих цілей, забороняється передавати іншим підприємствам, а також використовувати в побутових і комунально-побутових приладах, вони повинні мати білу розпізнавальну кільцеву смугу завширшки не менше 100 мм.
3. Балони повинні транспортуватися з накрученими на горловину запобіжними ковпаками і заглушками на спеціально обладнаних автомашинах.

Перевезення балонів на вантажних автомашинах із звичайним кузовом допускається з використанням дерев’яних ложементів або брусів, гумових або мотузкових кілець, із застосуванням заходів, які запобігають їх падінню.

1. В автомашинах, призначених для перевезення ЗВГ, вихлопна труба від двигуна повинна бути виведена до їх передньої частини.

В автомашинах, які використовуються для перевезення балонів періодично або тимчасово, на вихлопній трубі на весь час рейсу повинен встановлюватись іскрогасник.

На кожній автомашині повинні бути два вогнегасники місткістю не менше 5 л кожний і червоний прапорець в передньому кутку лівого борту.

1. При перевезенні зріджених газів автомобільним транспортом повинні виконуватися вимоги безпеки перевезень, визначені чинним законодавством.
2. Забороняється стоянка АЦЗГ і автомашин, навантажених балонами, біля місць з відкритим вогнем і місць можливого масового скупчення людей (ринки, магазини, видовищні заклади та ін.).
3. Машину типу «клітка» і бортові машини з балонами у разі потреби дозволяється зупинити не більше як на 1 годину на відстані не менше 10 м від житлових будинків і 25 м від громадських будівель.

АЦЗГ у разі необхідності їх стоянки більше як на 1 годину (крім спеціально обладнаних площадок для заправки) дозволяється ставити на відстані не менше 20 м від житлових будинків і 40 м — від громадських будівель.

Відстань від місця стоянки автомашин для перевезення ЗВГ до вигрібних ям, льохів і кришок колодязів підземних комунікацій повинна бути не менше 5 м.

1. Балони з ЗВГ можуть зберігатися як в спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі за умови їх захисту від атмосферних опадів і сонячних променів.

Зберігання в одному приміщенні балонів ЗВГ з балонами інших газів забороняється.

Допускається зберігання балонів у кількості до 10 шт. в спеціальних шафах.

1. Склади для зберігання балонів повинні бути одноповерховими з покриттям легкого типу (вагою не більше 120 кг на 1 кв. м) і не мати горищних приміщень.

Стіни, перегородки, покриття складів повинні бути із негорючих матеріалів, не нижче II ступеня вогнестійкості, вікна і двері повинні відкриватися назовні.

Скло вікон і дверей повинно бути матовим або пофарбоване білою фарбою.

Висота складських приміщень для балонів повинна бути не менше 3,25 м від підлоги до нижніх виступних частин покрівельного покриття.

Підлога складів повинна бути рівна і мати несковзку поверхню із матеріалів, які унеможливлюють іскроутворення.

1. Освітлення складів для балонів повинно відповідати вимогам для приміщень з вибухонебезпечними зонами категорії А.
2. Склади для балонів повинні мати природну або «примусову» постійно діючу вентиляцію, яка забезпечує не менше ніж трикратний повітрообмін.

При цьому із нижньої зони приміщення складу слід забирати не менше 2/3 нормованого об’єму повітря, яке видаляється.

1. Склади для балонів ЗВГ повинні розташовуватися в зоні захисту від блискавки не нижче II категорії надійності.
2. Складське приміщення для зберігання балонів повинно бути поділене вогнетривкими стінами на відсіки, в кожному з яких допускається зберігання не більше 500 балонів.

Кожний відсік повинен мати самостійний вихід назовні.

Заповнені і порожні балони мають зберігатися роздільно.

1. Балони, заповнені ЗВГ, повинні зберігатись у вертикальному положенні з встановленою заглушкою на штуцері вентиля.
2. Резервуарні, геотермальні (ГТУ), випарні, змішувальні, групові та індивідуальні балонні установки
3. Резервуарні, геотермальні, випарні, змішувальні, групові та індивідуальні балонні установки (ГБУ) ЗВГ (надалі — установки) повинні прийматися в експлуатацію одночасно з газовим обладнанням об’єктів, для газопостачання яких вони призначені.
4. До прийняття в експлуатацію резервуари ЗВГ, установки і їх газопроводи повинні бути випробувані на міцність і щільність відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, СНиП 3.05.02-88 і з урахуванням розділу 7 цих Правил. При введенні в експлуатацію (до пуску газу) резервуари установок, їх обладнання і обв’язувальні газопроводи повинні бути піддані контрольному опресовуванню повітрям згідно з вимогами розділу 6 цих Правил.
5. Порядок експлуатації установок і заходи безпеки при виконанні всього комплексу робіт в процесі експлуатації визначаються правилами технічної експлуатації з урахуванням рекомендацій заводів-виготовлювачів і вимогами розділів 4.8 і 7 цих Правил.
6. Робочий тиск ЗВГ після регулятора установки повинен відповідати проекту. ЗСК і ЗЗК установок повинні настроюватися на тиск згідно з п. 4.4.6 цих Правил.
7. Установки з несправностями, які можуть призвести до аварій в системі газопостачання або до нещасних випадків, повинні бути негайно зупинені.
8. ЗВГ з пониженим вмістом пропану можуть використовуватись в резервуарних установках тільки за умови забезпечення випарення рідини і запобігання можливої конденсації парів ЗВГ в зовнішніх газопроводах при низьких температурах повітря і грунту.
9. Теплоносій у випарники повинен подаватися тільки після заповнення резервуарів ЗВГ.
10. Злив газу в резервуари і заміну балонів слід проводити в денний час.
11. Перед зливом ЗВГ в резервуари все обладнання установок і АЦЗГ, а також гумотканинні рукави слід перевірити.

Злив ЗВГ забороняється при виявленні несправностей, закінченні терміну чергового технічного огляду резервуарів, відсутності залишкового тиску в них і відсутності на установках первинних засобів пожежогасіння.

1. АЦЗГ і резервуари в період зливу-наливу повинні з’єднуватись гумотканинними рукавами з штуцерами рідинної і парової фаз.

АЦЗГ і рукави перед зливом повинні заземлятися. Від’єднувати АЦЗГ від заземлювального пристрою дозволяється тільки після закінчення зливу і установки заглушок на штуцери вентилів.

1. При наповненні резервуарів слід керуватися вимогами підрозділу 4.8 цих Правил. Присутність сторонніх осіб і користування відкритим вогнем в місцях проведення зливно-наливних операцій забороняється.
2. При зливі газу не допускається переповнювання резервуарів понад встановлений рівень.

Відкачування надлишків ЗВГ і невипарених залишків з резервуарів повинно проводитись в АЦЗГ.

1. Після наповнення резервуарів повинна бути перевірена герметичність з’єднань. Виявлені витоки ЗВГ повинні усуватися негайно.
2. Технічне обслуговування установок повинно проводитися 1 раз на 3 місяці при позитивних температурах зовнішнього повітря і не рідше 1 разу на місяць — при негативних.
3. При технічному обслуговуванні установок підлягають огляду:

запірна арматура, регулятори, випарники, запобіжні клапани, трубопроводи, стики, фланцеві, різьбові, зварні з’єднання на витікання газу; перевіряються:

справність захисних кожухів, огорожі і запорів на них, а також наявність попереджувальних написів, укомплектованість засобами пожежогасіння;

справність різьби на штуцерах патрубків для приєднання рукавів при зливі ЗВГ з АЦЖГ, наявність заглушок на штуцерах;

справність і параметри настройки регуляторів тиску; при необхідності настроюють регулятор на заданий режим роботи;

запобіжні клапани на спрацювання при тиску налагодження;

справність і правильність показання манометрів шляхом короткочасного їх відключення і повернення вказівної стрілки на нуль.

1. Поточний ремонт установок повинен проводитись не рідше 1 разу на рік. Обсяг робіт визначається технічним станом обладнання.

При ремонті установок повинні виконуватися роботи, які входять в технічне обслуговування, а також:

перенабиття сальників на вентилях і змазування пробкових кранів, перевірка ходу запірних пристроїв і герметичність фланцевих, різьбових і зварних з’єднань;

розбирання регулятора, запобіжних пристроїв і запірної арматури, огляд, збирання і налагодження регулятора і запобіжних пристроїв на встановлені режими їх роботи.

1. Плановий ремонт установок повинен проводитися за затвердженими графіками.

В графіках слід враховувати строки проведення планового ремонту, передбаченого паспортами заводів-виготовлювачів на окремі види обладнання.

1. Резервуари установок і балони для ЗВГ підлягають технічному огляду в строки згідно з вимогами п. 4.8.73 цих Правил і Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

ГТУ підлягають технічному огляду 1 раз на 5 років. У зв’язку з неможливістю (з конструктивних особливостей ГТУ) проведення внутрішніх оглядів останні замінюються гідравлічним випробуванням.

1. Про всі роботи з ремонту і технічного огляду резервуарів занотовується в експлуатаційному паспорті резервуара.
2. В житлових і громадських будинках в одному приміщенні дозволяється встановлювати один балон місткістю 50 л.

При місткості балона до 27 л дозволяється встановлювати в одному приміщенні два балони (один з них запасний).

У житлових будинках балони належить розміщати в кухнях у місцях, доступних для огляду.

1. Відстань від балона до газової плити має становити не менше 0,5 м і від радіатора опалення або печі не менше 1 м. При влаштуванні екрана, який захищає балон від нагрівання, відстань від балона до радіатора опалення або печі можна зменшувати до 0,5 м. Відстань між балоном і екраном повинна бути не менше 0,1 м. При розміщенні балона проти топкових дверцят печей відстань між балоном і топковими дверцятами повинна бути не менше 2 м.
2. Приєднання балона до газових приладів виконується гумотканинним рукавом. Рукав повинен бути суцільний, мати довжину не більше 5 м і кріпитися до стіни.

Рукав не повинен проходити через стіни, двері і вікна. В місцях приєднання до приладу і регулятора рукав повинен надягатися на гофровані наконечники і кріпиться металевими хомутами, які забезпечують надійність і герметичність приєднання. Застосування дротяних скруток не допускається.

1. Поза будинками індивідуальні ГБУ повинні розташовуватися в шафах, які замикаються, зроблених з негорючих матеріалів, або під замикальними кожухами, що закривають верхню частину балона і регулятор. Шафи повинні мати у верхній і нижній частинах прорізи або решітки-жалюзі для вентиляції.
2. Індивідуальні ГБУ біля стін повинні встановлюватися на відстані не менше 0,5 м від дверей і вікон першого поверху і 3 м — від вікон і дверей цокольних і підвальних поверхів, а також від колодязів підземних комунікацій і вигрібних ям.

Не допускається розташування балонів біля запасних (пожежних) виходів, з боку фасадів будівель, у місцях проїзду транспорту.

Шафи для балонів і балони під замикальними кожухами повинні бути встановлені на вогнетривкій основі висотою не менше 0,1 м.

1. Балон може приєднуватись до газопроводу за допомогою мідних трубок або гумотканинних рукавів довжиною не більше 0,5 м. З’єднання балона з регулятором повинно бути шорстким.

Гумотканинні рукави повинні відповідати вимогам державних стандартів і не повинні мати пошкоджень зовнішнього шару гуми.

1. Під час заміни балонів забороняється користуватися відкритим полум’ям, вмикати і вимикати електроосвітлення.
2. Застосування групових ГБУ допускається для житлових будинків, які мають сумарну кількість не більше 24 квартир.
3. На огорожах майданчиків резервуарних, випарних, змішувальних установок і ГТУ, шафових групових ГБУ повинні бути попереджувальні написи «Вогненебезпечно. Газ».
4. Установки ЗВГ повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння — скринькою з піском місткістю 0,5 куб. м, лопатами, вогнегасником типу ОУ-2 або ОП-5.
5. При потребі проведення поблизу установок робіт з будівництва або ремонту підземних інженерних мереж, а також в інших випадках, при яких можливе пошкодження установки і газопроводів, організація, що веде роботи, повинна одержати письмовий дозвіл від організації, яка експлуатує установку і веде облік виданих дозволів. В письмовому дозволі повинні бути зазначені умови і порядок проведення робіт.

Про початок робіт організація, яка їх веде, повинна сповістити експлуатаційну організацію не пізніше ніж за 5 днів.

У період проведення робіт експлуатаційна організація повинна здійснювати щоденний контроль.

1. Захист сталевих підземних споруд систем газопостачання від електрохімічної корозії
2. Всі види захисту від електрохімічної корозії (надалі — ЕХЗ), передбачені проектом, повинні бути введені в дію до здавання побудованих підземних споруд в експлуатацію.
3. Відповідальними за стан ЕХЗ споруд систем газопостачання є їх власники.
4. Експлуатація установок ЕХЗ споруд систем газопостачання повинна виконуватись за вимогами ГОСТ 9.602-89, РДИ 204 УССР 067-89.
5. Налагоджувальні і експлуатаційні роботи на установках ЕХЗ, а також проведення електричних вимірювань повинні здійснюватися персоналом, який пройшов спеціальну підготовку і має посвідчення на право роботи з електроустановками напругою до 1 000 В, з додержанням вимог Правил устройства электроустановок (надалі — ПУЕ), затверджених Міненерго СРСР 04.07.84; Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей (надалі — ПТЕ), затверджених Міненерго СРСР 20.02.1989 р. і Правил безпечної експлуатації електроустановок (далі — ПБЕ), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 06.10.97 № 257, зареєстрованих в Мін’юсті України 13.01.98 № 11/2451.
6. Експлуатація засобів ЕХЗ споруд систем газопостачання населених пунктів, як правило, повинна здійснюватися спеціалізованими службами СПГГ.