ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ІНСПЕКТОР СРСР
ЗАТВЕРДЖЕНО
Головним державним
санітарним інспектором СРСР
16.05.1957 № 246-57
САНІТАРНІ ПРАВИЛА
щодо улаштування, утримання та обладнання молокороздавальних пунктів на промислових підприємствах
(зі змінами, внесеними від 6 лютого 1961 р. № 352-61)
I. Загальна частина
1. На промислових підприємствах, де організовано постачання молока, останнє повинно видаватися і споживатися лише в їдальнях або буфетах підприємств і цехів.
У разі відсутності на підприємствах їдалень, буфетів зберігання, роздача і споживання молока робітниками та службовцями мають здійснюватися у спеціально виділених з цієї метою приміщеннях - молокороздавальних пунктах та їх філіях у цехах.
2. Молокороздавальні пункти можуть розміщуватися як в окремо виділених з цією метою приміщеннях, так і у виробничих будівлях, за умови ізоляції від виробничих цехів.
3. Відкриття молокороздавальних пунктів і цехових філій допускається тільки за узгодженням і з дозволу органів Державного санітарного нагляду.
4. Усі промислові підприємства, як правило, повинні постачатися лише розфасованим у пляшки або пакети молоком.
У разі неможливості отримання молока в пляшках (пакетах), воно повинно попередньо піддаватися кип'ятінню або пастеризації.
5. Забезпечення молоком робітників та службовців денних, вечірніх і нічних змін має провадитися окремо. Видача молока повинна провадитися протягом робочого дня.
6. Не повинні допускатися перебої у доставці молока і видача молока в особистий посуд.
7. Повинно бути забезпечено безперебійне постачання молока робітникам та службовцям протягом усіх сезонів року.
II. Санітарні вимоги до улаштування молокороздавальних пунктів
8. Молокороздавальні пункти повинні мати такі приміщення:
1) приміщення для приймання молока, що надходить, і його пастеризації (або кип'ятіння);
2) приміщення для охолодження і зберігання молока;
3) кімнату для роздавання і споживання молока;
4) мийну для молочного посуду (бідонів, фляг).
Примітка. У разі неможливості виділення окремого приміщення для мийної остання може бути розміщена у приміщенні для роздавання і споживання молока, але за обов'язкової умови відділення її перегородкою від основного приміщення. Для цехових філій достатньо мати одну кімнату для роздавання і споживання молока.
9. Для молокороздавальних пунктів повинні виділятися світлі, сухі й опалювані приміщення.
Не допускається улаштування молокороздавальних пунктів у підвальних приміщеннях.
В окремих випадках за дозволом органів Державного санітарного нагляду допускається розміщення у напівпідвальному приміщенні.
10. До молокороздавальних пунктів повинні бути підведені водопровід і каналізація.
11. Молокороздавальний пункт повинен мати витяжну вентиляцію над місцями пастеризації або кип'ятіння молока і віконні прорізи, що відчиняються, з фрамугами і кватирками.
12. Приміщення молокороздавальних пунктів мають бути оштукатурені, панелі стін у кімнаті приймання молока і в мийній - облицьовані плиткою, у кімнаті споживання молока - покриті масляною або клейовою фарбою. Підлога повинна бути гладкою без щілин і вибоїн, покриття підлоги має бути виконане з вологостійких матеріалів, що легко очищуються.
13. Приміщення молокороздавальних пунктів повинні мати природне освітлення зі світловим коефіцієнтом не нижче 1:8 і бути забезпечені достатнім штучним освітленням не нижче 50 люкс на поверхні столів.
14. Для зберігання особистого і санітарного одягу працівників молокороздавальних пунктів повинно бути виділене спеціальне місце, обладнане індивідуальними шафами.
III. Обладнання молокороздавальних пунктів
15. Приміщення для охолодження і зберігання молока повинно бути обладнано холодильними установками (холодильна камера, холодильна шафа, ванна з льодом) залежно від потужності й розміру підприємства.
16. Для теплової обробки молока (пастеризація, кип'ятіння) повинні бути встановлені пастеризатори або, у крайньому випадку, парові котли.
Кип'ятіння молока у бідонах і флягах забороняється.
17. У приміщенні для роздавання і споживання молока робітниками повинні бути встановлені столи, стільці; столи мають бути покриті клейонками або скатертинами, допускається покриття столів кришками зі скла, пластмаси.
18. Приміщення для споживання молока повинні бути забезпечені вішалками для верхнього одягу і спецодягу. Для миття рук повинні бути обов'язково передбачені вмивальники з наявністю мила, щіток, рушника.
П.п. 17 і 18 поширюються на цехові філії (1).
_______________
(1) Філії для роздавання і приймання молока в цехах мають бути обладнані холодильними установками.
19. Приміщення для миття посуду, стаканів, пляшок, бідонів, фляг та ін. повинні бути обладнані мийними ваннами з підведенням гарячої і холодної води, а також шафами для зберігання чистого посуду, стелажами.
20. Біля входу в приміщення молокороздавального пункту повинні бути встановлені скребки, решітки або мати для очищення взуття від бруду.
IV. Санітарні вимоги до утримання приміщень і обладнання
21. Усі приміщення молокороздавального пункту повинні утримуватися у зразковій чистоті, для чого повинно провадитися ретельне їх прибирання: підлога повинна підмітатися вологим способом і обов'язково митися, столи, підвіконня, двері - протиратися вологою ганчіркою.
22. Білення стін, стель повинно провадитися в міру їх забруднення. Плановий ремонт провадити не рідше одного разу на рік.
23. Усі металеві частини пастеризаторів, які стикаються з молоком, після закінчення роботи повинні ретельно промиватися холодною і гарячою водою із застосуванням 0,5 - 2% розчину кальцинованої соди з подальшим ополіскуванням окропом; перед початком роботи вони також обмиваються гарячою водою.
Парові котли і фляги з-під молока повинні митися теплою водою (45 - 48 град.) із додаванням соди й ополіскуватися гарячою водою при температурі не нижче 90 град.
Скляний посуд (пляшки, стакани та ін.) повинен спочатку обмиватися теплою водою з подальшим миттям у гарячій воді із содою і потім ополіскуватися і просушуватися (у сушильній шафі, полицях та ін.). Стакани повинні зберігатися у закритому вигляді у шафі, пляшки - у спеціальних ящиках.
24. Щітки, мочалки, якими миють посуд, повинні бути після роботи ретельно вимиті, прокип'ячені, просушені і зберігатися у спеціально виділеному місці.
25. На молокороздавальному пункті категорично забороняється зберігання особистих речей працівників, обладнання та інвентарю, що не мають до нього відношення, а також приготування їжі.
V. Порядок приймання молока
26. При транспортуванні молока на роздавальні пункти промислових підприємств у флягах, пляшках, пакетах, воно має бути захищене від атмосферних опадів, пилюки.
Під час приймання молока повинна перевірятися цілісність закупорки пляшок; фляги повинні надходити у запломбованому вигляді. При порушенні цілісності закупорки пляшок, фляг таке молоко не повинно прийматися на молокороздавальний пункт.
27. Молоко на роздавальний пункт має надходити із супровідним документом і відповідати чинному ГОСТу. Забороняється видача молока з кислотністю вище 21 град.
28. Молоко залежно від виду розливу має надходити на охолодження (пляшкове, в пакетах) або піддаватися (фляжне молоко) пастеризації (кип'ятінню).
29. У разі необхідності молоко повинно досліджуватися в лабораторіях санепідстанцій на відповідність його чинному ГОСТу.
VI. Боротьба з комахами і гризунами
30. Із настанням теплої пори року всі вікна, що відкриваються, фрамуги і кватирки повинні бути закриті сітками. З метою боротьби з мухами повинні бути широко використані протимушині засоби.
Застосування отруйних речовин для боротьби з мухами не допускається.
31. З метою захисту від гризунів усі отвори в стінах, підлозі повинні бути забиті металевою стружкою із цементом, битим склом. За наявності гризунів повинні застосовуватися лише механічні способи боротьби: мишоловки, капкани, верші.
32. У випадках необхідності боротьби із комахами дезінфекційними засобами або з гризунами - хімічними засобами ця робота проводиться тільки спеціалістами (дезінфектори, дератизатори) за узгодженням з органами санітарного нагляду.
VII. Особиста гігієна персоналу
33. Працівники молокороздавального пункту допускаються до роботи лише після попереднього медичного огляду, обстеження на туберкульоз з обов'язковою рентгеноскопією грудної клітки та обстеження з метою виявлення носіїв-збудників кишкових інфекцій та гельмінтозу. У подальшому ці обстеження проходять у строки, що встановлюються місцевими органами санепідслужби. Медогляд проходять раз на квартал і щороку перевіряються на туберкульоз.
34. Особи, які страждають хворобами, переліченими в чинній Інструкції про обов'язкові медичні огляди, затвердженій Головним державним санітарним інспектором СРСР 6 лютого 1961 р. № 352-61, до роботи не допускаються.
35. Працівники молокороздавального пункту зобов'язані виконувати такі правила особистої гігієни:
а) слідкувати за чистотою тіла, рук, взуття, одягу; після користування убиральнею ретельно мити руки, працювати в чистому санітарному одязі і дотримуватися чистоти робочого місця;
б) обов'язково пройти санітарний мінімум у строки, встановлені органами Державного санітарного нагляду;
в) після проходження медичного огляду пред'являти адміністрації, у віданні якої перебуває молокороздавальний пункт, а також за вимогою органів санітарного нагляду особисту медичну книжку з позначками про медичний огляд.
36. На молокороздавальному пункті обов'язкова наявність санітарного журналу для запису вказівок і пропозицій органів санітарного нагляду.
VIII. Відповідальність і контроль за виконанням санітарних правил
37. Персональна відповідальність за виконання цих санітарних правил покладається на адміністрацію, у віданні якої перебуває молокороздавальний пункт.
38. Контроль за виконанням цих правил покладається на органи санітарно-епідеміологічної служби та персонал медсанчастин і пунктів охорони здоров'я.
http://www.sot.zp.ua
