Продовження таблиці Б. 1
|
Терміни |
Позначення |
Характеристика |
Одиниця виміру |
|
1.11 Система розподіленого електрообігрівання |
- |
Сукупність функціонально зв'язаних між собою електронагрівальних секцій різного типу, електроустановчих виробів загального призначення, кабельних ліній і електропроводок для зовнішніх з'єднань електронагрівальних елементів з шафою керування або блоком живлення, а також механічних кріпильних та захисних елементів |
- |
|
1.12 Акумуляційний шар |
- |
Шар однорідного матеріалу в будівельній конструкції, призначений для накопичення та подальшої віддачі теплоти повітрю приміщення |
- |
|
1.13 Лицьовий шар (або покриття) |
- |
Верхній шар підлоги, який безпосередньо піддається експлуатаційним впливам |
- |
|
1.14 Прошарок |
- |
Проміжний шар підлоги, який зв'язує покриття з нижнім шаром підлоги |
- |
|
1.15 Гідроізолювальний шар |
- |
Шар, який перешкоджає прониканню через підлогу стічних та ґрунтових вод |
- |
|
1.16 Стяжка (основа під покриття) |
- |
Шар підлоги для вирівнювання поверхні нижчого шару |
- |
|
1.17 Підстилаючий шар |
- |
Шар підлоги, що розподіляє навантаження на основу |
- |
|
2 Електротехнічні поняття |
|||
|
2.1 Кабельна електронагрівальна секція |
- |
Електронагрівальна секція, в якій як розподілений нагрівальний елемент використовують одно-або багатожильний нагрівальний кабель |
- |
|
2.2 Нагрівальний кабель
|
- |
Кабельний виріб, призначений для перетворення електричної енергії в теплову з метою опалення |
- |
|
2.3 Номінальна питома потужність електронагрівальної секції |
Pn |
Потужність для визначення у розрахунках питомого лінійного або поверхневого тепловиділення |
Вт/м Вт/м2 |
Продовження таблиці Б. 1
|
Терміни |
Позначення |
Характеристика |
Одиниця виміру |
|
2.4 Нормована теплова потужність електронагрівальної секції |
- |
Потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданих температурних умовах |
Вт |
|
2.5 Встановлена потужність електронагрівальної секції |
- |
Максимальна потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданому діапазоні умов експлуатації |
Вт |
|
2.6 Робоча напруга електронагрівальної секції |
- |
Номінальна ефективна напруга, за якої передбачена експлуатація електронагрівальної секції |
В |
|
2.7 Робоча температура електронагрівальної секції |
- |
Максимально допустима температура електронагрівальної секції під робочою напругою, що діє на ізоляцію електронагрівальних елементів |
°С |
|
2.8 Максимальна температура електронагрівальної секції |
- |
Температура, встановлена для електронагрівальної секції, і обумовлена властивостями матеріалів, з яких вона виготовлена |
°С |
|
2.9 Номінальний робочий опір жили |
- |
Опір постійному струму жили нагрівального кабелю завдовжки 1 м у холодному стані (при температурі 20 °С) |
Ом |
|
2.10 Живильний кабель і (провід) |
- |
Кабель (провід), який з'єднує нагрівальну секцію з електричною мережею живлення |
- |
|
2.11 З'єднувальна муфта
|
- |
Елемент нагрівальної секції, який електричко і механічно з'єднує нагрівальний кабель з живильним кабелем (проводом) або нагрівальні кабелі між собою та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання |
|
|
2.12 Кінцева муфта |
- |
Елемент нагрівальної секції, який електричне і механічно з'єднує різнорідні жили нагрівального кабелю та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання |
- |
|
2.13 Терморегулятор |
- |
Термочутливий керуючий пристрій системи керування нагрівальною секцією з циклічною дією, призначений для підтримання заданого споживачем теплового режиму в приміщенні |
Ом |
Продовження таблиці Б. 1
|
Терміни |
Позначення |
Характеристика |
Одиниця виміру |
|
2.14 Датчик температури |
- |
Вхідна частина приладу керування нагрівальною секцією, яка фіксує температуру підлоги або повітря у приміщенні і передає її електричним сигналом, що відповідає цій температурі, до терморегулятора |
0С |
|
2.15 Крок укладання нагрівального кабелю |
- |
Відстань (в осях) між паралельними суміжними частинами нагрівального кабелю, який укладають у вигляді "змійовика" |
см |
|
3 Теплотехнічні поняття |
|||
|
3.1 Теплостійкість огороджувальної конструкції |
- |
Властивість огороджувальної конструкції змінювати температуру внутрішньої поверхні під впливом коливання температури зовнішнього повітря або температури в приміщенні |
|
|
3.2 Тепловий режим приміщення |
- |
Сукупність чинників і процесів, які формують тепловий внутрішній мікроклімат приміщення в процесі експлуатації |
" |
|
3.3 Потік теплоти |
Q |
Кількість теплоти, що проходить крізь конструкцію за одиницю часу |
Вт |
|
3.4 Питомий потік теплоти |
q |
Кількість теплоти, що проходить крізь поверхню огороджувальної конструкції, віднесена до одиниці площі |
Вт/м2 |
|
3.5 Розрахункове тепловиділення нагрівальної секції |
Qreqht |
Розрахункова величина, яка визначає кількість лінійного або поверхневого тепловиділення нагрівальної секції |
Вт/м Вт/м2 |
|
3.6 Теплопровідність |
- |
Властивість матеріалу конструкції переносити теплоту під дією різниці (градієнта) температур на його поверхні |
|
|
3.7 Коефіцієнт теплопровідності матеріалу |
λ |
Величина, що кількісно дорівнює щільності потоку теплоти, який проходить в ізотермічних умовах крізь шар матеріалу завтовшки 1 м за різниці температур в один градус Цельсія |
Вт/(м2∙ °С) |
Продовження таблиці Б. 1
|
Терміни |
Позначення |
Характеристика |
Одиниця виміру |
|
3.8 Термічний опір шарів огороджувальної конструкції |
R |
Обернена величина поверхневої щільності потоку теплоти, що проходить крізь шар матеріалу огороджувальної конструкції за різниці температур на його поверхні в один градус Цельсія |
(м2 ∙°С)/Вт |
|
3.9 Коефіцієнт теплозасвоєння огороджувальної конструкції |
Y |
Відношення величини амплітуди гармонійних коливань щільності потоку теплоти через нерівномірність віддачі теплоти системою опалення до величини амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні зовнішньої огорожі |
Вт/(м2∙°С) |
|
3.10 Коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу |
s |
Величина, яка відображає властивість матеріалу сприймати теплоту при коливанні температури на його поверхні |
Вт/(м2∙°С) |
|
3.11 Теплова інерція огороджувальної конструкції |
D |
Величина, що чисельно дорівнює сумі добутків термічних опорів окремих шарів огороджувальної конструкції на коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу цих шарів |
- |
|
3.12 Коефіцієнт тепловіддачі (теплообміну, теплосприй-няття) огороджувальної конструкції |
α |
Величина, що чисельно дорівнює тепловому потоку між поверхнею конструкції і навколишнім середовищем |
Вт/(м2 ∙0С) |
|
3.13 Приведений коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції |
kr |
Середньозважений коефіцієнт теплопередачі теплотехнічне неоднорідної огороджувальної конструкції |
Вт/(м2 ∙0С) |
|
3.14 Середньодобова температура внутрішнього повітря приміщення |
tv |
Середньодобова температура, яка визначається з урахуванням комфортних умов чи технологічних вимог до виробничих процесів |
0С |
Умовні позначення основних індексів:
b- база, основа
с- додаток
d- година, доба
h- теплота
ht- опалення, тепловтрати приміщення
i-цілочисельний перелік
max- максимальне значення
n- нормативне значення
r- зведене значення
req- потрібне значення
si- внутрішнє середовище
sе- зовнішнє середовище
v-середньодобове значення1, 2, 3 - порядкова нумерація символу
Δ- перепад, надмірність температури
υ- вентиляція
ДОДАТОК В
(рекомендований)
Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД
В.1 Вихідні дані
Нагрівальна секція укладається в підлогу приміщення площею 16,0 м2, розташованого на першому поверсі будинку. Ескіз плану підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.1. Розріз підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.2.
Sht - крок укладання нагрівального кабелю;
dk - діаметр нагрівального кабелю
Рисунок В.1 - Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі
1 - стіна; 2 - лицьове покриття; 3 - підоснова; 4 - датчик температури; 5 - стяжка;
6 – нагрівальний кабель; 7 - монтажна стрічка; 8 - теплоізоляція;
9 - плита міжповерхового перекриття; 10 - торцева теплоізоляція
Рисунок В.2 - Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією
Шари, розташовані вище нагрівального кабелю:
-цементно-піщана стяжка:
товщина msi10,03 м;
коефіцієнт теплопровідності λsi10,93 Вт/( м2 ∙ 0С);
-клеюча мастика:
товщина msi20,001м;
коефіцієнт теплопровідності λsi20,17Вт/( м2 ∙ 0С);
-підоснова:
товщина msi30,003м;
коефіцієнт теплопровідності λsi30,047Вт/( м2 ∙ 0С);
-лицьове покриття:
товщина msi40,003м;
коефіцієнт теплопровідності λsi40,33Вт/( м2 ∙ 0С).
Шари, розташовані нижче нагрівального кабелю:
-цементно-піщана стяжка:
товщина mse10,01 м;
коефіцієнт теплопровідності λse1 0,93 Вт/( м2 ∙ 0С);
-теплоізоляція:
товщина mse20,05 м;
коефіцієнт теплопровідності λse20,041 Вт/( м2 ∙ 0С);
-плита міжповерхового перекриття:товщина mse30,25 м;коефіцієнт теплопровідності λse3 1,74 Вт/( м2 ∙ 0С).
Розрахункова втрата теплоти в приміщенні Qvht = 1170 Вт.
В.2 Порядок розрахунків
В.2.1 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані вище нагрівального кабелю за 3.3
Rsi= msi1 / λsi1+ msi2 / λsi2 + msi3 / λsi3+ msi4 / λsi4+1/ αsi=
=0,03 / 0,93+0,001 / 0,17+0,003 / 0,047+0,003 / 0,33+1 / 9,9 =0,212 (м2 ∙ 0С)/Вт
В.2.2 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані нижче нагрівального кабелю за 3.3
Rse= mse1 / λse1+ mse2 / λse2+ mse3 / λse3+1/ αse=
= 0,01 / 0,93+0,05 / 0,041+0,25 /1,74 +1/23,26 = 1,418 (м2 ∙ 0С)/Вт.
В.2.3 Визначимо теплову потужність нагрівальної секції за (3.1)
Qreqht = Qvht ∙ (Rsi + Rse ) / Rse =1170 (0,212+1,418) /1,418 = 1345 Вт.
В.2.4 Визначимо електричну потужність нагрівальної секції за (3.2)
Preqht=kz ∙ Qreqht=1,3 ∙ 1345=1748 Вт.
В.2.5 Довжину нагрівального кабелю визначаємо за (3.3)
Lk = Preqht I Рn = 1748/18 = 97 м .
В.2.6 Вибираємо нагрівальну секцію потужністю Preqht = 1900 Вт з такими параметрами: довжина нагрівального кабелю Lk = 105 м, зовнішній діаметр кабелю dk = 0,008 м, допустима кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра Krd≥6.
В.2.7 Крок укладання кабелю визначаємо за формулою (3.4)
Sht=100 ∙ Fht / Lk = 100 ∙ 16,0 / 105 = 0,15 м.
В.2.8 Перевірка на допустиму кратність радіуса г внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю виконується за формулою (3.5),
де Kr=8,9>Krd =6;
Kr=r / 2 ∙ dk= (Sht -0,008)/2 ∙ dk= (0,15 -0,008)/ 2 ∙ 0,008 = 8,9 .
ДОДАТОК Г
(рекомендований)
Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА
Г.1 Вихідні дані
Будинок розміщений у м. Києві. Приміщення розташоване на 12 поверсі і є торцевою житловою секцією з однією зовнішньою стіною з вікном і трьома внутрішніми перегородками.
Геометричні розміри приміщення і вікон наведені у таблиці Г.1.
Таблиця Г.1
|
Найменування об’єкта |
Індекс |
Ширина, b , м |
Довжина, а, м |
Висота, h, м |
Площа, F, м2 |
|
Приміщення |
si |
3 |
4 |
3 |
12 |
|
Вікно |
F |
2 |
- |
2 |
4 |
