Кількість вантажних станцій і вантажних районів у залізничних вузлах і в містах, їхнє розташування і спеціалізація встановлюються проектом із урахуванням планування міської території, раціональної технології переробки вантажів у вузлі у взаємодії усіх видів транспорту, концентрації вантажної роботи на меншій кількості станцій і створення єдиної транспортної мережі для обслуговування міста (населеного пункту), промислових та інших підприємств.

Приймально-здавальні операції між станцією і підприємством, що має під'їзну колію, передбачаються, як правило, на станціях примикання загальної мережі залізниць.

У пунктах перевантаження вантажів із залізниці однієї ширини колії на іншу при відповідному обґрунтуванні проектуються перевантажувальні станції, як правило, з роздільними сортувальними комплектами для кожної колії, а також пункти перестановки вагонів.

У пунктах перевантаження вантажів із залізничного на водний транспорт проектуються передпортові (портові) станції або районні парки. У пунктах передачі вагонів із залізничного на морський транспорт, у залізнично-поромному сполученні проектуються спеціалізовані станції для обслуговування поромних комплексів, як правило, з послідовним розташуванням парків.

Технічні умови розташування пунктів перевалки і складування вибухо- чи пожежонебез-печних вантажів повинні бути погоджені з місцевими органами влади.

11.10Нові вантажні станції в найбільших вузлах і містах, як правило, слід передбачати наскрізними з послідовним розташуванням парків і з паралельним чи послідовним розташу-ванням вантажного району.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 55

При невеликих обсягах місцевої роботи (до 100-150 вагонів за добу) допускається проектувати вантажні станції тупиковими з паралельним чи послідовним розташуванням парків і паралельним розташуванням вантажного району.

На вантажних станціях повинні передбачатися:

  • приймально-відправні колії;
  • колії і пристрої для сортування вагонів за пунктами навантаження і розвантаження,розформування і формування поїздів, які проводяться маневровим порядком;
  • вантажні райони, колії загального користування, призначені для навантажування-роз-вантаження, а також колії для виконання маневрових операцій;
  • спеціалізовані складські приміщення та площадки для зберігання вантажів, які маютьнеобхідні фронти навантаження-розвантаження та обладнані засобами механізації і ав-томатизації вантажних робіт.

На вантажних станціях, у разі необхідності, також проектують:

  • колії для приймання і відправлення транзитних поїздів;
  • сортувально-відправні парки;
  • виставочні колії.

  1. Залізничні вузли, що передбачаються в пунктах примикання і перетину нової лінії зіснуючою, проектуються з однією об'єднаною станцією для обслуговування існуючої і новоїліній. Проектування в таких вузлах двох і більше станцій допускається при відповідномуобґрунтуванні.
  2. Розв'язки підходів з існуючими головними і з'єднувальними коліями, як правило,проектуються за напрямками руху з пересіченням в одному (із улаштуванням у разі не-обхідності шлюзів) чи в різних рівнях. При відповідному обґрунтуванні допускається проек-тувати розв'язки за видами руху або за напрямками.

Черговість будівництва окремих шляхопровідних розв'язок встановлюється проектом залежно від розмірів і характеру руху поїздів.

  1. У великих залізничних вузлах необхідно передбачати можливість пропуску тран-зитних вантажних поїздів і кутових потоків без заходу на завантажені поїзною і маневровоюроботою станції, для чого при потребі проектуються залізничні обходи або з'єднувальні колії,які повинні мати довжину (включаючи і колійний розвиток на постах примикання), що забез-печує можливість зупинки на них поїзда найбільшої довжини без перекриття руху на з'єдна-них напрямках.
  2. Нові пасажирські технічні станції, парки резервного рухомого складу, колії, спорудиі пристрої (перевалочні бази, великі склади і т.ін.), які не мають прямого зв'язку з обслугову-ванням населення міста, розміщуються за межами сельбищної території. Розвиток існуючихстанцій у межах сельбищної території міст допускається при відповідному техніко-еконо-мічному обґрунтуванні і за умови підтвердження розрахунками дотримання допустимогорівня шуму.
  3. Корисну довжину приймально-відправних колій для вантажного руху слід встанов-лювати відповідно до вимог, приведених у п. 2.8 з урахуванням уніфікованої корисної довжи-ни колій на прилеглих напрямках; її мінімальне значення приймати рівним 850 м і 1050 м, адля частини станційних колій при техніко-економічному обґрунтуванні - 1700 м і 2100 м.

Для організації постійного обертання з'єднаних поїздів на роздільних пунктах, де ці поїзди з'єднують і роз'єднують, або вони зупиняються для схрещення, обгону чи технічного обслуговування вагонів, корисна довжина частини станційних колій приймається рівною довжині з'єднаних поїздів, які обертаються на лініях, що примикають до станції. Залежно від місцевих умов допускається для об'єднання і роз'єднання з'єднаних поїздів проектувати паралельно головним коліям додаткові вхідні і вихідні колії необхідної довжини.

С. 56 ДБН В.2.3-19-2008

Корисна довжина приймально-відправних колій на під'їзних коліях, а також колій для поїздів або груп вагонів, що передаються на вантажні станції (райони) і промислові підприємства маневровим порядком, встановлюється проектом і повинна відповідати вимогам маршрутизації.

  1. У випадках подовження приймально-відправних колій на окремих дільницях і напрямках залізничних ліній станції роз'їзди й обгінні пункти, на яких колії підлягають подо-вженню в першу чергу, а також кількість колій, що подовжуються, на кожному роздільномупункті встановлюються проектом залежно від розміру і характеру руху поїздів на розрахун-кові терміни.
  2. Корисну довжину колій, що спеціалізуються для пропуску, приймання і відстою па-сажирських поїздів, слід встановлювати відповідно до найбільшої довжини поїздів, яканамічається для даної залізничної лінії на десятий рік експлуатації. При цьому, для новихстанцій наскрізного типу (на лініях із значним пасажирським рухом) передбачається мож-ливість збільшення довжини приймально-відправних колій для розташування пасажирськихплатформ довжиною до 650 м, якщо це обґрунтовується техніко-економічними розрахунка-ми на найближчу перспективу.
  3. Корисна довжина сортувальних колій на сортувальних і дільничних станціях вста-новлюється залежно від довжини приймально-відправних колій, технологічного процесу ро-боти станції, добової кількості вагонів, що перероблюються, і характеру вагонопотоків.Корисна довжина сортувальної колії повинна відповідати довжині сформованого поїзда (уважких умовах - половині поїзда) чи групи вагонів, збільшеної не менше ніж на 10 %.
  4. Корисна довжина витяжних колій на сортувальних, дільничних, вантажних і паса-жирських технічних станціях встановлюється з розрахунку розташування на них поїзда по-вної довжини. На сортувальних і дільничних станціях у важких умовах корисна довжинавитяжних колій повинна становити не менше половини довжини поїзда. На проміжнихстанціях першої черги будівництва корисну довжину витяжних колій допускається проекту-вати рівною 200 м. Корисна довжина запобіжних тупиків повинна бути не менш 50 м, авловлюючих тупиків - визначається розрахунком.
  5. Кількість приймально-відправних колій (без головної) на роз'їздах, обгінних пун-ктах і проміжних станціях встановлюється залежно від характеру і розмірів руху поїздіввідповідно до прийнятої схеми роздільного пункту і повинна бути не менше зазначеної утаблиці 16.

При організації на одній з колій триколійної лінії двостороннього руху поїздів в умовах пакетного графіка кількість приймально-відправних колій на проміжних станціях слід збільшувати на 1-2 колії. Кількість додаткових приймально-відправних колій, що передбачається у випадках примикання під'їзних колій і за наявності великої місцевої роботи, установлюється розрахунком.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 57

11.21На дільничних і сортувальних станціях кількість колій у парках приймається за нор-мами, наведеними у таблицях 17-19.

В об'єднаному приймально-відправному парку, у парках приймання або відправлення потрібна кількість колій визначається при сумарній розрахунковій кількості парних і непарних вантажних поїздів, а при спеціалізації колій за напрямками руху або підходами - окремо для кожного напрямку або підходу. На станціях, які приймають поїзди із затяжного спуску, потрібна кількість приймально-відправних колій збільшується на одну колію.

11.22Кількість колій у приймально-відправних парках для вантажного руху на дільнич-них станціях при відсутності зміни локомотивів транзитних поїздів повинна відповідати нор-мам таблиці 17, а при зміні локомотивів - таблиці 19. Однак, якщо зміни локомотивіввимагають менше 24 поїздів за добу, слід користуватися таблицею 17 зі збільшенням кількостіколій на одну.

На дільничних станціях поперечного типу при розмірах руху 18 пар і більше поїздів за добу зі зміною локомотивів слід проектувати ходову колію. На дільничних станціях поперечного типу двоколійних залізничних ліній у випадку, коли змінюється більше 38 локомотивів, при обґрунтуванні допускається укладати дві ходові колії.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 59

11.23Кількість сортувальних колій на дільничних станціях встановлюється залежно відкількості призначень згідно з планом формування поїздів, добової кількості вагонів, які пере-роблюються, технологічного процесу і місцевої роботи станції з урахуванням виділення колійдля вагонів:

  • з небезпечними вантажами класу 1(ВМ);
  • стиснутими і скрапленими газами.

11.24На сортувальних станціях кількість колій у парках приймання вантажних поїздів,що надходять у розформування, повинна відповідати нормам таблиці 18, а в парках відправ-лення поїздів свого формування - нормам таблиці 19. При незначній кількості транзитних по-їздів без переробки і зміни в них локомотивів вони додаються до розрахункової кількостіпоїздів свого формування і за нормами таблиці 19 визначається загальна кількість колій дляпоїздів свого формування і транзитних без переробки. Якщо ж транзитні поїзди обробляються в окремому транзитному парку або немає зміни локомотивів, то кількість колій для такихпоїздів визначається відповідно за нормами таблиці 19 або 17. Для нових сортувальнихстанцій резерв поїзних локомотивів слід приймати 15 %.

Потрібна кількість ходових колій у парках сортувальних станцій встановлюється залежно від схеми станції, прийнятої технології роботи і заданого обсягу роботи.

11.25Кількість сортувальних колій на сортувальних станціях встановлюється залежно відкількості призначень згідно з планом формування поїздів (включаючи призначення по-рожніх вагонів), добової кількості вагонів кожного призначення і технології формування по-їздів. На кожне призначення плану формування виділяється, як правило, окрема сортувальнаколія, а для призначень із добовим вагонопотоком більше 200 вагонів - дві колії.

Додатково необхідно передбачати колії:

  • не менше двох колій для ремонту вагонів (з урахуванням перенесення трудомісткогобезвідчіпного ремонту з парку відправлення). Між ними, а також між ними і суміжнимиколіями повинні бути розширені міжколійні відстані;
  • для вагонів, які направляються під розвантаження або навантаження, сортування абоперевантаження;
  • для вагонів, які перебувають під охороною;
  • для вагонів кутового потоку (на двосторонніх станціях);
  • для вагонів із небезпечними вантажами класу 1(ВМ), негабаритними вантажами, стис-нутими і скрапленими газами;
  • для перестановки вагонів на період очищення станції від снігу й інших місцевих потреб;
  • 1-3 колії для покриття нерівномірності вагонопотоку окремих призначень та форму-вання з'єднаних поїздів (залежно від обсягу роботи).

Конструкція горловин сортувального парку повинна забезпечувати ефективне використання змінної спеціалізації колій і осаджування вагонів з боку гірки з найменшими перервами в її роботі.

11.26При організації паралельного розпуску составів на гірках підвищеної і великої по-тужності в сортувальному парку передбачається дві відсівні колії.

Кількість колій у сортувально-відправних парках сортувальних станцій визначається в проекті.

11.27При технічному обслуговуванні з'єднаних поїздів на довгих коліях дільничних і со-ртувальних станцій без роз'єднання, потрібна кількість колій у приймально-відправних пар-ках визначається для заданої кількості з'єднаних поїздів за нормами таблиці 17 чи 19.

С. 60 ДБН В.2.3-19-2008

Якщо ж з'єднані поїзди обслуговуються роз'єднаними, то кількість колій, визначена за нормами п. 11.21 для кожного заданого числа составів одинарної довжини, збільшується на кількість колій, зазначених в таблиці 20.

При виконанні операцій із з'єднання і роз'єднання з'єднаних поїздів на передвузловій проміжній станції кількість приймально-відправних колій на ній установлюється проектом.

11.28 На станції примикання під'їзної колії, якщо її колійний розвиток недостатній, проектуються в комплексі з промисловими підприємствами додаткові колії, які забезпечать переробку вагонопотоку підприємств із урахуванням перспективи їх розвитку. Кількість додаткових приймально-відправних колій для маршрутних і інших поїздів, що надходять на станцію примикання із загальної мережі під навантаження або розвантаження на під'їзних коліях, приймається за таблицею 21.

На двоколійних лініях при примиканні під'їзних колій з двох боків станції додаткові приймально-відправні колії проектуються також із двох боків станції; в обґрунтованих випадках допускається будівництво шляхопровідної розв'язки під'їзної колії з головними коліями в різних рівнях.

Корисна довжина додаткових приймально-відправних колій повинна відповідати стан- дартній величині, прийнятій на даному напрямку, з подовженням, у разі потреби, існуючих колій станції.