Ж.5 Форма і кількість перешкод залежать від роду скачок. Відстань між ними 30-50 м. Першу перешкоду встановлюють не менше ніж за 40 м від старту, далі ділянка для розбігу перед перешкодою - 30 м (перед ровом - 35 м), довжина прямої за перешкодою - не менше 15м. Висота перешкод залежить від умов конкуру і може коливатися від 1,0 м до 2,0 м (для рекордних стрибків – до 2,8 м).
Манежі
Ж.6 Розміри манежу визначаються з розрахунку радіуса повороту коня, що галопує, - 10-11 м. Мінімальний розмір манежу, розрахованого на роботу 12 коней, - 36х18 м без урахування площ під трибуни і допоміжних приміщень. Співвідношення довжини манежу до його ширини 2:1. Висота до низу виступних конструкцій - 8,0-11,0 м. По стінах на висоту 1,5-2,0 м роблять похилу дощату обшивку в ялинку з дубових дощок завтовшки не менше 3 см із залишенням прозору в підлозі на висоту можливого удару копит не нижче 50 см. Нахил обшивки визначається укосом її основи від вертикалі на 30-40 см у бік поля. Ширина в'їзних воріт 2,5-3,5 м у світлі (двостулкові, з відчиненням за ходом коня).
Ж.7 Підлогу в манежі виконують, вкладаючи по добре вирівняній і ущільненій землі шар утрамбованої глини завтовшки 15-20 см, а потім шар тирси завтовшки 20-30 см. До тирси можна додати пісок в об'ємному співвідношенні 1:1. Покриття вкладають шарами 5-10 см з укочуванням котком вагою до 200 кг (очищення і розпушування провадиться боронуванням).
Ж.8 Температура повітря в манежі повинна бути не вище 8-10 °С.
Вентиляція повинна бути організована таким чином, щоб запобігати конденсації пари через високу вологість, що виникає під час роботи великої кількості коней.
Освітлення повинно бути розсіяним і безтіньовим. Вікна розміщують на висоті не нижче 2,5 м від підлоги. Не слід влаштовувати вікна з південної сторони.
Ж.9 Для нормальної організації змагань при манежі необхідно передбачати комплекс допоміжних приміщень для адміністрації, суддів, спортсменів і коней, складські та інвентарні приміщення, кузню, шорну, фуражну. Крім того, при манежі можуть бути розміщені і клубні приміщення. Окремо передбачають комплекс приміщень для глядачів (трибуни, вестибулі, буфети, каси тощо).
ДБН В.2.2-13-2003 С. 83
а)
б)
а) іподром для скачок з перепонами та гладких скачок; б) іподром для скачок з перепонами
Рисунок Ж.1 - Схеми іподромів
Рисунок Ж.2 - Елементи обладнання стайні
С. 84 ДБН В.2.2-13-2003
Стайні
Ж. 10 Стайні можуть бути двох типів - постійні і тимчасові. Перші призначені для постійного утримання коней, тому вхід у денники передбачається з коридору. Другі допускають тимчасове утримання коней на іподромах, тому вихід із денників передбачається безпосередньо назовні.
Ж. 11 У стайнях, як правило, передбачається природна вентиляція і виключається можливість появи протягів, тому за коридорної системи одні ворота розраховуються на 20-25 коней.
Ж. 12 Висота стайні 3,5-4,5 м, ширина внутрішніх коридорів 2,0-3,5 м. Розмір подвійного денника 3,0 х 3,5 м, одинарного - 1,8 х 3,5 м. Площа віконних прорізів повинна складати не менше 10 % площі підлоги. Нижній край вікон повинен знаходитися на висоті не менше 2,75 м від рівня підлоги. Розмір зовнішніх воріт 1,6х2,4 м, ширина дверей у денниках 1,2 м. Висота перегородок із боку коридору 2,5-2,6 м.
Двері повинні відчинятися назовні (можливі розсувні). У денниках уклон підлоги повинен мати 8 % уклону у бік коридору (або назовні - у денниках, що виходять назовні), де розташований каналізаційний стік для відведення нечистот у закриті колодязі.
Годівниці влаштовують на висоті 90 см і обладнують автоматичними комплексами. У стайнях повинні бути приміщення для конюхів, для підковування коней, шорня, фуражна, склад.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 85
ДОДАТОК И
(довідковий)
СТАДІОНИ
Стадіони є основними спортивними та фізкультурно-оздоровчими спорудами, які бувають відкритими та закритими. Окрім того, вони поділяються на спортивні, клубні, відомчі, навчальних закладів та ін. Залежно від розміру, призначення та ролі у системі обслуговування стадіони включаються у фізкультурно-спортивні комплекси або розміщуються окремо.
Стадіони за призначенням поділяються на тренувальні та демонстраційні або тренувально-демонстраційні.
За місткістю трибун стадіони слід поділяти на:
Значні стадіони загальноміського значення повинні обслуговувати місто чи місто та прилеглий до нього сільський район. На них проводяться змагання міського, обласного, державного та міжнародного масштабів. Стадіони середньої місткості також формують загальноміські центри чи центри планувальних районів. Стадіони малої місткості входять до спортивних комплексів житлових районів або є загальноміськими спорудами для малих міст. Футбольно-легкоатлетичний стадіон*) проектують овально-еліптичної форми з розташуванням місць І зони (див. додаток С) на поздовжніх трибунах.
Трибуни стадіонів можуть бути одно-, дво-, три- та чотиристоронніми та ін. Односторонні трибуни призначені для стадіонів місткістю до 10 тис. глядачів. Двосторонні трибуни - від 7 до 50 тис. глядачів. Тристоронні трибуни не мають широкого розповсюдження. Чотиристоронні трибуни призначені для стадіонів місткістю від 20 тис. глядачів. Для оптимальних умов видимості на стадіонах поздовжня чи тільки головна трибуна має більшу кількість рядів.
За конструктивними ознаками трибуни стадіонів можна поділити на:
Земляні трибуни влаштовують на схилі виїмки (суміщені виїмка та насип). Комбіновані трибуни являють собою нижній ярус земляний, а верхній - на відкритих конструкціях.
Трибуни на опорних конструкціях (залізобетонних, металевих або дерев'яних) влаштовують з різною кількістю ярусів. Одноярусні трибуни слід проектувати за місткості стадіону до 20 тис. місць, двоярусні чи багатоярусні - понад 40 тис. місць.
С. 86 ДБН В.2.2-13-2003
ДОДАТОК К
(рекомендований)
Таблиця K.1 - РОЗМІРИ, ОДНОЧАСНА ПРОПУСКНА СПРОМОЖНІСТЬ,
РЕКОМЕНДОВАНІ ВАРІАНТИ ВИКОРИСТАННЯ КРИТИХ СПОРТИВНИХ
СПОРУД, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ
МАЛОМОБІЛЬНИХ КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ
|
Найменування споруди
|
Розміри
|
ОПС (люд.)
|
Рекомендовані варіанти використання
|
||
|
|
Довжина
|
Ширина
|
Висота
|
|
|
|
Універсальний ігровий зал
|
42
|
24
|
8
|
24(12)
|
Заняття інвалідів із ПОРА: баскетбол на колясках, волейбол сидячи, квадрегбі, теніс, баскетбол, волейбол; інвалідів із ДЗ: ролінгбол (для залу 36х18 м)
|
|
Зал спортивних ігор
|
30
|
18
|
7
|
24(10)
|
Заняття інвалідів із ПОРА: волейбол сидячи, квадрегбі; інвалідів із ДЗ: голбол, торбол
|
|
Зал загально-фізичної підготовки
|
24
|
15-12
|
4,8
|
20(10)
|
Елементи гімнастики, елементи спортивних ігор для всіх категорій інвалідів
|
|
|
18
|
|
|
|
|
|
Зал аеробіки, жіночої оздоровчої гімнастики, хореографії
|
18
|
18
|
3,9
|
25
|
Заняття інвалідів із ДС, ДЗ
|
|
|
15
|
15
|
|
15
|
|
|
Зал боротьби
|
15
|
12
|
4,0
|
10
|
Заняття боротьбою інвалідів з ДС, ДЗ
|
|
Приміщення тренажерної техніки
|
3 розрахунку 6,5 м2 на 1 люд. ОПС
|
3,9
|
-
|
Заняття інвалідів усіх категорій
|
|
|
Критий плавальний басейн:
|
25
|
16
|
5,4
|
64(32)
|
Заняття інвалідів усіх категорій
|
|
з ванною спортивно-оздоровчого плавання глибиною 1,8-2,05 м
|
25
|
12
|
|
48(24)
|
|
|
з ванною оздоровчого плавання глибиною 1,8-2,05м
|
16,6
|
8
|
5,4-4,8
|
24(12)
|
|
|
з ванною для навчання плаванню глибиною 0,6-1,35 м
|
12,5
|
6
|
3,0
|
20(10)
|
Навчання плаванню дітей-інвалідів усіх категорій
|
|
|
12,5
|
8
|
|
|
|
|
Примітка 1. Наводяться параметри залів і басейнів, що рекомендовані для закладів масового типу. Примітка 2. ОПС – одночасна пропускна спроможність споруд. Примітка 3. У дужках зазначена одночасна пропускна спроможність споруди (ОПС) при заняттях інвалідів, що використовують крісла-коляски. Примітка 4. Інваліди з ПОРА – з порушенням опорно-рухового апарата; ДЗ – з дефектом зору, ДС – з дефектом слуху. Примітка 5. Вимоги до планувальної організації, обладнання й опорядження залів і басейнів слід приймати за вимогами ВСН 62 і цих Норм.
|
ДБН В.2.2-13-2003 С. 87
ДОДАТОК Л
(обов'язковий)
ПАРАМЕТРИ СПОРТИВНИХ СПОРУД
Рисунок Л.1 - Схеми уклонів поверхні відкритих площинних спортивних споруд
Рисунок Л.2 - Схема для визначення розмірів ванн для стрибків у воду і відстаней між пристроями для стрибків (експлікації літерних позначень і найменування розмірів - у таблиці Л.1)
Рисунок Л.3 - Графік часу реверберації
Примітка 1. Для залів спортивних ванн басейнів слід приймати показники за нижньою межею зони; для решти зальних приміщень - середні показники зони, але не вище верхньої межі, яка є гранично допустимою.
Примітка 2. На частотах нижче 500 Гц час реверберації допускається збільшувати на 15-20 %.
Примітка 3. Для зальних приміщень із місцями для глядачів графік наведений за 75 % заповнення місць для глядачів
С. 88 ДБН В.2.2-13-2003
Таблиця Л.1 - ПАРАМЕТРИ ПРИСТРОЇВ ДЛЯ СТРИБКІВ У ВОДУ
|
Літерні позначення, наведені на рис. Л.2, і розміри
|
Параметри пристроїв для стрибків у воду (розміри, м)1)
|
|||||||
|
|
Висота2)
|
Дошки трамплінів
|
|
Платформи вишок
|
||||
|
|
|
1
|
3
|
1
|
3
|
5
|
7,5
|
10
|
|
|
Довжина
|
5
|
5
|
4,5
|
5
|
6
|
6
|
6
|
|
|
Ширина3)
|
0,5
|
0,5
|
0,6
|
0,8
|
1,5
|
1,5
|
2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
А - від осі4) назад до стінки ванни
|
Умовні позначення
|
А-1
|
А-3
|
А-1пл
|
А-3пл
|
А-5
|
А-7,5
|
А-10
|
|
|
Розмір
|
1,5-1,8
|
1,5-1,8
|
0,75
|
1,25
|
1,25-1,5
|
1,5
|
1,5
|
|
А-А - від осі назад до краю платформи, що розташована нижче
|
Умовні позначення
|
-
|
-
|
-
|
-
|
А-А5/1
|
А-А7,5.3(1)
|
А-А10/5(3;1)
|
|
|
Розмір
|
-
|
-
|
-
|
-
|
0,75
|
0,73-1,5
|
0,75-1,5
|
|
Б - від осі до бічної стінки ванни
|
Умовні позначення
|
Б-1
|
Б-3
|
Б-1пл
|
Б-3пл
|
Б-5
|
Б-7,5
|
Б-10
|
|
|
Розмір
|
2,5-3
|
3,5
|
2,3
|
2,9
|
4,25
|
4,5
|
5,25
|
|
В - між осями сусідніх пристроїв
|
Умовні позначення
|
В-1
|
В-3; В-3/1
|
-
|
-
|
В-5/3(1)
|
В-7,5/5 (3;1)
|
В-10/7,5 (5;3;1)
|
|
|
Розмір
|
1,9-2,4
|
1,9-2,4
|
-
|
-
|
2,1
|
2,5
|
2,75
|
|
Г - від осі уперед до стінки ванни
|
Умовні позначення
|
Г-1
|
Г-3
|
Г-1пл
|
Г-3пл
|
Г-5
|
Г-7,5
|
Г-10
|
|
|
Розмір
|
9,0
|
10,25
|
8,0
|
9,5
|
10,25
|
11,0
|
13,5
|
|
Д - висота від поверхні платформи (дошки трампліна) до виступних конструкцій стелі або платформи, що розташована вище, розміщеної на одній з нею вертикальній осі
|
Умовні позначення
|
Д-1
|
Д-3
|
Д-1пл
|
Д-3пл
|
Д-5
|
Д-7,5
|
Д-10
|
|
|
Розмір
|
5,0
|
5,0
|
3,0
|
3,0
|
3,0-3,4
|
3,2-3,4
|
3,4
|
|
Е - від осі назад і у боки, на яких повинна бути витримана висота Д
|
Умовні позначення
|
Е-1
|
Е-3
|
Е-1пл
|
Е-3пл
|
Е-5
|
Е-7,5
|
Е-10
|
|
|
Розмір
|
2,5
|
2,5
|
2,75
|
2,75
|
2,75
|
2,75
|
2,75
|
|
Ж - від осі вперед, на якій повинна бути витримана висота Д
|
Умовні позначення
|
Ж-1
|
Ж-3
|
Ж-1пл
|
Ж-3пл
|
Ж-5
|
Ж-7,5
|
Ж-10
|
|
|
Розмір
|
5,0
|
5,0
|
5,0
|
5,0
|
5,0
|
5,0
|
6,0
|
|
И - глибина води по осі пристрою для стрибків
|
Умовні позначення
|
И-1
|
И-3
|
И-1пл
|
И-3пл
|
И-5
|
И-7,5
|
И-10
|
|
|
Розмір
|
3,4-3,8
|
3,8-4,0
|
3,4
|
3,8
|
3,8-4,2
|
4,2-5,0
|
4,5-5,5
|
|
К/Л - відстань уперед від осі і глибина води на цій відстані
|
Умовні позначення
|
К/Л-1
|
К/Л-3
|
К/Л-1пл
|
К/Л-3пл
|
К/Л-5
|
К/Л-7,5
|
К/Л-10
|
|
|
Розмір
|
6/3,3-3,7
|
6/3,7-3,9
|
6/3,3
|
6/3,3-3,7
|
6/3,7-3,9
|
8/4,0-4,4
|
12/4,25-4,75
|
|
М/Н - відстань у боки від осі і глибина води на цій відстані
|
Умовні позначення
|
М/Н-1
|
М/Н-3
|
М/Н-1пл
|
М/Н-3пл
|
М/Н-5
|
М/Н-7,5
|
М/Н-10
|
|
|
Розмір
|
2,5/3,3-3,7
|
3,25/3,7- 3,9
|
2,05/3,3
|
2,65/3,3- 3,7
|
4,25/3,7-3,9
|
4,5/4,0-4,4
|
5,25/4,25- 4,75
|
|
1) У ваннах, спеціалізованих для стрибків у воду, і в універсальних ваннах завдовжки 50 м, призначених для змагань національного і більш високого масштабу із стрибків у воду, слід приймати найбільші розміри з наведених у цій таблиці. 2) Допустимі відхилення висоти пристроїв для стрибків від поверхні води: ?? 0,1 м для трамплінів: ?? 0,1 – для платформи вишки. 3) За ширини платформи вишок, яка перевищує мінімальну (зазначену в цій таблиці), необхідні відстані В слід збільшувати на половину додаткової ширини платформи (платформ). 4) За вісь, від якої ведеться відлік, приймається вертикаль, що проходить через передній край даного пристрою для стрибків, по його поздовжній осі. |
