ДБН В.2.2-13-2003 сторінка 18 з 26
Зміст
- 22. Інвентарні при залах
- 25. Приміщення пожежного поста та для чищення зброї
- 26. Приміщення для очікування у тирах
- 28. Комори і складські приміщення:
- 29. Приміщення для одержання і здавання лиж
- 30. Приміщення для зберігання човнів (елінг)
- 31. Приміщення для холодильних машин
- 33. Склади:
- 34. Приміщення для приготування
- 35. Хлораторні із застосуванням
- 36. Приміщення для зберігання
- 37. Приміщення для сушіння
16
-
За рахунок санітарних вузлів
22. Інвентарні при залах
15
-
1
23. Приміщення для стоянки машин з догляду за льодом (із приямком для скидання і розтоплювання крижаної стружки)
10
За балансом із залу для глядачів
10 (1/3 із верхньої і 2/3 із нижньої зони;
24. "Бокси" - приміщення в тирах для перевдягання і зберігання зброї і боєприпасів для окремих команд (без душових), побутові приміщення для робітників, охорони громадського порядку, рятувальників, лабораторія для хімічного і бактеріологічного аналізу в басейнах
18
2
3 (у лабораторії місцеві відсоси - за завданням на проектування)
25. Приміщення пожежного поста та для чищення зброї
18
-
2
26. Приміщення для очікування у тирах
2
2
27. Приміщення охорони у тирах, чергового адміністратора на лижних базах для масового катання
-
1
28. Комори і складські приміщення:
а) із постійним перебуванням обслуговуючого персоналу
б) з короткочасним перебуванням обслуговуючого персоналу
16
10
-
-
2
1
29. Приміщення для одержання і здавання лиж
16
-
1
30. Приміщення для зберігання човнів (елінг)
-
-
0,5
31. Приміщення для холодильних машин
16
4
5
32.Хлораторні у басейнах
16
10
12
ДБН В.2.2-13-2003 С. 61
Закінчення таблиці 23
1
2
3
4
33. Склади:
а) реагентів, господарських
10
-
2
хімікатів і фарб
б) зброї
16
-
2
в) боєприпасів
5
-
1
г) хлору
5
10
12
34. Приміщення для приготування
дезинфікуючих розчинів
16
3
3
35. Хлораторні із застосуванням
електролізних установок напірного
типу (з електролізом циркуляційної
води)
16
2
2
36. Приміщення для зберігання
і видавання напрокат черевиків
із ковзанами і лижних черевиків
18
2
3
37. Приміщення для сушіння
спортивного одягу
22
2
3
*) У неробочий час у цих приміщеннях слід передбачати зниження температури повітря в межах до 5 °С з урахуванням відновлення нормованої температури повітря до початку робочого часу. Вибір системи опалення в цих приміщеннях (повітряне, водяне й ін.) визначається техніко-економічним обґрунтуванням.
**) Вирішення системи повітрообміну в залах ванн басейнів повинно виключати утворення застійних зон при переважанні витяжки над припливом в об'ємі не більше 0,5 кратного обміну повітря за годину. Розрахункова температура в зоні перебування глядачів може бути знижена до 20 °С.
***) Забезпечується технологічним обладнанням від самостійного джерела енергії.
Примітка 1. У приміщеннях, не зазначених у таблиці, температуру повітря і кратність повітрообміну приймають за вимогами відповідних норм.
Примітка 2. Розрахункову кількість глядачів у залі при проектуванні систем вентиляції приймають виходячи з 100 % заповнення місць для глядачів.
Примітка 3. Розрахункова температура повітря наведена в таблиці (крім 1 і 2) для робочого часу в холодний період року; у теплий період року температура в приміщеннях приймається згідно з вимогами СНІП 2.04.05.
Примітка 4. У період, коли спортивні зали або криті ковзанки з місцями для глядачів (див. 1 і 2) використовуються для навчально-тренувальних занять (без присутності глядачів), розрахункова температура повітря в них (у холодний період року) приймається, як для спортивних залів і критих ковзанок без місць для глядачів див. 4 і 5).
Примітка 5. У спортивних залах і критих ковзанках із місцями для глядачів (1 і 2) розрахункова температура повітря, наведена в цій таблиці для холодного періоду року, може бути витримана тільки в зоні розміщення місць для глядачів, а в зоні перебування осіб, які займаються (змагаються), температура може прийматися такою, яка передбачена в 4 і 5 для спортивних залів і критих ковзанок без місць для глядачів відповідно.
Примітка 6. При проектуванні спортивних залів, призначених і для проведення в них фізкультурно-оздоровчих занять, розрахункова температура в них приймається, як і для спортивних залів.
5.3 Відносну вологість повітря слід приймати:
а) 30-60 % - у спортивних залах без місць для глядачів, приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять і залах для підготовчих занять у басейнах;
б) 50-65 % - у залах ванн басейнів (у тому числі веслувальних).
Нижні межі відносної вологості наведені для холодного періоду року за температур, зазначених у таблиці 23.
При теплотехнічному розрахунку огороджувальних конструкцій залів ванн басейнів відносну вологість повітря слід приймати 67 %, а температуру - плюс 27-30 °С.
С. 62 ДБН В.2.2-13-2003
В разі застосування клеєдерев'яних конструкцій у зоні їх розташування повинна цілодобово і цілорічно забезпечуватися відносна вологість не менше 45 %, температура повітря не повинна перевищувати плюс 35 °С.
5.4 Розрахунок повітрообміну в універсальних залах критих ковзанок із штучним льодом і місцями для глядачів повинен провадитися для таких експлуатаційних режимів:
- за функціонування льоду і місць для глядачів;
- за функціонування місць для глядачів без штучного льоду;
- за функціонування льоду без використання місць для глядачів.
У спортивних залах без штучного льоду та у залах ванн басейнів з місцями для глядачів розрахунок повітрообміну належить провадити для двох режимів - з глядачами і без них.
5.5 Нагрівальні прилади і трубопроводи в спортивних залах, приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять, залах для підготовчих занять і залах басейнів (у тому числі для оздоровчого плавання і навчання плаванню) не повинні виступати з площини стін на висоту до 2 м від підлоги. Крім того, у всіх приміщеннях для перебування людей з оголеним тілом розміщення нагрівальних приладів і трубопроводів опалення повинно виключати можливість отримання опіків. У приміщеннях із вологим і мокрим режимами влаштування ніш у зовнішніх стінах для розміщення нагрівальних приладів не допускається.
5.6 У вогневих зонах критих тирів як нагрівальні прилади слід застосовувати гладенькі труби, розміщуючи їх уздовж нижньої частини бічних стін.
5.7 Самостійні системи припливної та витяжної вентиляції з механічним спонуканням слід передбачати для:
спортивних залів, залів для підготовчих занять у басейнах і приміщень фізкультурно-оздоровчих занять;
залів ванн басейнів (у тому числі для оздоровчого плавання та навчання плаванню) і залів веслувальних басейнів;
душових, роздягалень для осіб, які займаються, масажних і приміщень для відпочинку тих, хто займається у басейнах;
службових приміщень для адміністративного та інженерно-технічного персоналу, інструкторсько-тренерського складу, побутових приміщень для робітників;
стрілецьких галерей з вогневими зонами критих тирів і стрілецьких галерей напіввідкритих тирів, що мають стінку з бійницями;
хлораторних і складів хлору;
технічних приміщень (насосно-фільтрувальних, бойлерних та ін.).
У приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять, вбудованих у житлові будинки, допускається природна вентиляція з неорганізованим припливом.
Систему витяжної вентиляції із санітарних вузлів і приміщень для куріння допускається об'єднувати з системою витяжної вентиляції із душових.
Видаляння повітря із зальних приміщень, за винятком залів ванн басейнів, слід передбачати витяжними системами з природним спонуканням.
У малих населених пунктах, житлових районах і в сільській місцевості спортивні зали без місць для глядачів або за їх кількості не більше 100 допускається проектувати з природною припливно-витяжною вентиляцією з забезпеченням однократного повітрообміну за годину.
5.8 У системах повітряного опалення зальних приміщень, суміщених з вентиляцією та кондиціонуванням повітря, допускається застосування рециркуляції повітря. При цьому об'єм зовнішнього повітря, яке подається, не повинен бути меншим зазначеного у таблиці 23.
5.9 У спортивних залах місткістю більше 800 глядачів і критих ковзанках з місцями для глядачів слід передбачати самостійні системи повітророзподілу для зони розміщення місць для глядачів і для зони перебування тих, хто займається (змагається).
5.10 Організація повітрообміну в критих і напіввідкритих тирах повинна передбачати подавання припливного повітря у верхню зону стрілецької галереї з боку торцевої стіни (позаду стрілецьких місць) по всій її ширині. Видаляння повітря в критих тирах слід передбачати під стелею вогневої зони
ДБН В.2.2-13-2003 С. 63
(за 4-6 м попереду лінії вогню) в об'ємі 2/3 загальної кількості повітря, що видаляється, і з нижньої зони (із розташуванням витяжних отворів з обох бічних сторін за 2 м від лінії вогню) в об'ємі 1/3.
У напіввідкритих тирах за наявності стіни, що відокремлює стрілецькі місця від вогневої зони, видаляння повітря слід передбачати з верхньої і нижньої зон безпосередньо біля стіни. В разі влаштування проміжних вогневих рубежів витяжка повинна передбачатися перед кожною лінією вогню окремо з забезпеченням можливості переключення зон витяжки.
5.13 Вентиляцію приміщень хлораторних і складів хлору слід передбачати періодичної дії. Видаляння повітря слід здійснювати з двох зон: верхньої - в об'ємі 1/3 і нижньої - 2/3 загального об'єму витяжки.
Вентиляційні агрегати необхідно розміщувати поза цими приміщеннями. Керування агрегатами слід здійснювати дистанційно від пускових пристроїв, які встановлюються безпосередньо біля входу до приміщення.
5.14 Холодопродуктивність холодильних станцій критих ковзанок із штучним льодом слід приймати за літніми навантаженнями з урахуванням параметрів внутрішнього повітря, наведених у таблиці 23.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?