Інвентаризація на складі виявила нестачу, а доступ до товару мали шестеро працівників. Або підприємство шукає касира чи адміністратора клієнтської бази й хоче знати про кандидата більше, ніж написано в резюме. У таких випадках поруч зі співбесідою та перевіркою документів керівники розглядають тест на правдивість. Його проводять різними методами, зокрема на класичному поліграфі або за рухами очей і реакцією зіниць. Про другий метод знають менше, тому варто розібратися, як він влаштований, чого вимагає від підприємства і де його межі.

Як працює тест за рухами очей

Метод називається EyeDetect, його розробила американська компанія Converus. Людина сідає перед монітором, на якому одне за одним з’являються короткі твердження, і на кожне відповідає «правда» або «неправда». Камера фіксує, як змінюється діаметр зіниць, як погляд рухається рядком, де затримується і скільки часу йде на відповідь. Розробник пояснює принцип так: коли людина щось приховує, мозок працює напруженіше, ніж під час правдивої відповіді, і це позначається на мимовільних реакціях очей. Датчиків на тіло не кріплять. Оцінку обчислює алгоритм, однаково для кожного учасника, а спеціаліст готує питання, проводить тест і пояснює звіт.

Чим метод відрізняється від класичного поліграфа

Класичний поліграф реєструє інші показники: дихання, роботу серця й судин, реакцію шкіри. Для цього на тілі закріплюють датчики, а записані дані аналізує поліграфолог. Така перевірка зазвичай триває кілька годин і дає більше простору для розмови зі спеціалістом, а це важливо в заплутаних ситуаціях. Тест за рухами очей коротший — 30–45 хвилин — і стандартизований: усі учасники однієї перевірки читають ті самі твердження. Це різні інструменти, і вибір залежить від завдання. Коли за день треба перевірити кількох людей за однаковим переліком питань, короткий формат простіше вписати в робочий графік.

Коли до тесту звертається роботодавець

  • Добір на посади з доступом до грошей, товару чи даних: касири, комірники, водії-експедитори, бухгалтери, охоронці, системні адміністратори.

  • Внутрішнє розслідування після крадіжки, нестачі або витоку інформації, коли коло людей із доступом відоме, а прямих підтверджень немає.

  • Періодичні перевірки, наприклад раз на пів року чи рік, для тих, хто працює з касою, складом або клієнтською базою.

Питання стосуються тільки роботи й конкретних фактів: чи брала людина гроші з каси за певний період, чи передавала комусь базу клієнтів. Думок і намірів тест не оцінює, а приватного життя працівників у таких перевірках не торкаються. У Львові такий тест проводить Наталя Мариняк; на її сайті описано, як відбувається перевірка працівників за рухами очей — від погодження тем до звітів.

Що має організувати підприємство

Перша умова — добровільність. Кожен учасник дає письмову згоду; відмова сама по собі нічого не доводить, і примушувати нікого не можна. Людям варто заздалегідь пояснити, як проходить процедура і про що питатимуть. Друга умова — перелік питань. Його погоджують зі спеціалістом наперед, формулювання однакові для всіх, і кожен учасник читає їх до початку тесту. Зміст залежить від галузі: на складі питають про товар, у фінансовій компанії — про рахунки й документи, в ІТ-компанії — про доступ до коду та даних клієнтів. На сайті спеціаліста зібрано приклади для різних галузей із типовими темами перевірок.

Третя умова — приміщення: тиха кімната зі столом і розеткою, куди під час тесту ніхто не заходитиме. На одну людину слід передбачити 30–45 хвилин, тож за робочий день зазвичай перевіряють 6–8 осіб. Тест доступний українською, російською, англійською та німецькою мовами. Його проводять у львівському офісі на вул. Городоцькій, 45 або на підприємстві, куди спеціаліст приїжджає з обладнанням; офісів в інших містах немає. Виїзд у межах Львівської області безкоштовний, в інші області України — за фіксовану плату; актуальні умови вказано на сайті.

Для віддалених працівників і кандидатів з інших міст є онлайн-варіант — VerifEye того самого розробника. Людина проходить тест зі свого смартфона за 15–20 хвилин, PDF-звіт надходить протягом п’яти хвилин після завершення. Точність, за даними Converus, становить 84–89 % і залежить від умов: освітлення, тиші, дотримання інструкції. Для внутрішніх розслідувань спеціаліст зазвичай радить тест на обладнанні, який людина проходить у його присутності. Письмова згода потрібна так само.

Результат і межі методу

Після тесту роботодавець отримує PDF-звіт щодо кожного учасника. У ньому вказано оцінку достовірності за шкалою від 1 до 99. Значення 50 і вище алгоритм зараховує до категорії «заслуговує на довіру», нижчі — «не заслуговує довіри». Спеціаліст пояснює, як читати цифри, а за потреби додає до звіту супровідний лист. Доступ до звітів варто залишити лише уповноваженій особі: це чутлива інформація про людей.

За даними Converus, точність EyeDetect — 86–90 %. Тобто приблизно 10–14 результатів із кожної сотні можуть бути хибними, і сприймати звіт як вирок не можна. Це один з аргументів поряд із документами, даними обліку, записами камер і поясненнями працівників. Є обмеження і щодо учасників: у стані сп’яніння тест не проводять, а про хвороби чи ліки, які впливають на зіниці або швидкість реакції, спеціаліста слід попередити до тесту. Рішення за підсумками перевірки ухвалює керівник. Як оформити згоду, чи згадувати перевірки у внутрішніх документах і які кроки допустимі після отримання звіту — питання трудового права, і з ними варто звернутися до юриста.