Класифікаційна познака, обов'язкова частина |
са, % |
Sia, % |
Мпа, % |
ра, % |
sa, % |
Ni‘, % |
Сг1, % |
Моа, % |
Інші1, % |
E6913-G Аі/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50b |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu:0,20b |
E6915-G Аі/абоР |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu:0,20b |
E6916-G А і/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu:0,20b |
E6918-G Аі/абоР |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu:0,20b |
Е6915-4М2Р |
0,15 |
0,60 |
1,65—2,00 |
0,03 |
0,03 |
0,90 |
N. S. |
0,25—0,45 |
N. S. |
Е6916-4 М2 Р |
0,15 |
0,60 |
1,65—2,00 |
0,03 |
0,03 |
0,90 |
N. S. |
0,25—0,45 |
N. S. |
E69.16-N3CM1 А |
0,12 |
0,80 |
1,20—1,70 |
0,03 |
0,03 |
1,20—1,70 |
0,10—0,30 |
0,10—0,30 |
N. S. |
E6916-N4M3 Аі/абоР |
0,12 |
0,80 |
0,70—1,50 |
0,03 |
0,03 |
1,50—2,50 |
N. S. |
0,35—0,65 |
N. S. |
E6916-N7CM3 А |
0,12 |
0,80 |
0,80—1,40 |
0,03 |
0,03 |
3,00—3,80 |
0,10—0,40 |
0,30—0,60 |
N. S. |
Е6918-4 М2Р |
0,15 |
0,80 |
1,65—2,00 |
0,03 |
0,03 |
0,90 |
N. S. |
0,25—0,45 |
N. S. |
E6918-N3M2 А |
0,10 |
0,60 |
0,75—1,70 |
0,030 |
0,030 |
1,40—2,10 |
0,35 |
0,25—0,50 |
V:0,05 |
E7610-G Аі/абоР |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu:0,20b |
E7611-G Аі/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu: 0,20b |
E7613-G Аі/абоР |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu: 0,20b |
E7615-G Аі/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00Ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu: 0,20b |
E7616-G Аі/абоР |
N. S. |
0,80ь |
1*00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu: 0,20b |
E7618-G Аі/абоР |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu: 0,20b |
E7618-N4M2 А |
0,10 |
0,60 |
1,30—1,80 |
0,030 |
0,030 |
1,25—2,50- |
0,40 |
0,25—0,50 |
V:0,05 |
E7816-N4CM2 А |
0,12 |
0,80 |
1,20—1,80 |
0,03 |
0,03 |
1,50—2,10 |
0,10—0,40 |
0,25—0,55 |
N. S. |
E7816-N4C2M1 А |
0,12 |
0,80 |
1,00—1,50 |
0,03 |
0,03 |
1,50—2,50 |
0,50—0,90 |
0,10—0,40 |
N. S. |
E7816-N5M4 А |
0,12 |
0,80 |
1,40—2,00 |
0,03 |
0,03 |
2,10—2,80 |
N. S. |
0,50—0,80 |
N. S. |
E7816-N5CM3 А |
0,12 |
0,80 |
1,00—1,50 |
0,03 |
0,03 |
2,10—2,80 |
0,10—0,40 |
0,35—0,65 |
N. S. |
E7816-N9M3 А |
0,12 |
0,80 |
1,00—1,80 |
0,03 |
0,03 |
4,20—5,00 |
N. S. |
0,35—0,65 |
N. S. |
E8310-G Аі/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu: 0,20b |
E8311-G Аі/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu: 0,20b |
E8313-G і/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu: 0,20b |
Кінець таблиці 9В
Класифікаційна познака, обов'язкова частина |
са, % |
Sia, % |
Мпа, % |
Ра, % |
s’, % |
Nia, % |
Сг*, % |
Моа, % |
Інші’, % |
E8315-G А і/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10fa Cu:0,20b |
E8316-G А і/або Р |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu:0,20b |
E8318-G Аі/абоР |
N. S. |
0,80ь |
1,00ь |
N. S. |
N. S. |
0,50ь |
0,30ь |
0,20ь |
V:0,10b Cu:0,20b |
E8318-N4C2M2 А |
0,10 |
0,60 |
1,30—2,25 |
0,030 |
0,030 |
1,75—2,50 |
0,30—1,50 |
0,30—0,55 |
V:0,05 |
а Одиничні значення визначають мінімум, за винятком якщо інше не зазначено. N. S. — не визначено. ь Для того, щоб задовольнити вимогам сплаву хімічного складу «G», наплавлений метал має містити мінімальний рівень хоча б одного з перерахованих елементів. Додаткові вимоги щодо хімічного складу узгоджують постачальник і покупець. |
Процедура округлення
Для того щоб встановити відповідність вимогам цього стандарту, реальні експериментальні значення треба округлювати, використовуючи ISO 31-0:1992, додаток В, правило А. Якщо результати вимірювань отримані за допомогою устатковання, що калібрують в одиницях вимірів, які відрізняються від використовуваних в цьому стандарті, їх, перед округленням, необхідно перевести в одиниці виміру відповідно до цього стандарту. Якщо необхідно порівнювати середнє значення з вимогами цього стандарту, округлювати треба тільки після обчислення середнього значення. Якщо стандарт щодо методу випробовування, поданий в нормативних посиланнях цього стандарту, передбачає процедуру округлення відмінну від вказівок цього стандарту, треба використовувати процедуру округлення стандарту щодо методу випробовування. Результати округлення мають відповідати вимогам відповідної таблиці для класифікування під час випробовування.
5 МЕХАНІЧНІ ВИПРОБОВУВАННЯ
Загальні положення
Випробовування на розривання і на удар треба виконувати в стані після зварювання і/або в стані термооброблення після зварювання, використовуючи для випробовування наплавлений металу шва зварного з'єднання типу 1.3 згідно з ISO 15792-1, з використанням електродів діаметром 4,0 мм в умовах зварювання, описаних нижче в 5.2 і 5.3.
Температури попереднього підігрівання і температури між проходами
5.2А Класифікація за границею плинності і роботою удару 47 Дж
Зварюють експериментальну пробу наплавленого метала за температури від 120 °С до 175 °С, окрім першого шару, який можна зварювати без попереднього нагрівання.
5.2В Класифікація за тимчасовим опором розриванню і роботою удару 27 Дж
Зварювання експериментальної проби наплавленого металу не низьководневими електродами (покривів типів 10, 11 і 13) виконують в температурному діапазоні від 160 °С до 190 °С. Зварюють електродами з основним покривом (типів 15, 16 і 18) в температурному діапазоні від 90 °С до 130 °С.
Послідовність проходів
Напрям зварювання для виконання проходу не повинен змінюватися. Кожен прохід має бути зварений силою струму в межах від 70 % до 90 % максимальної величини, рекомендованої виробником. Незалежно від типу покриву, зварювання треба виконувати на змінному струмі (а.с.), якщо електрод рекомендований як для змінного (а.с.), так і для постійного струму (d.c.), або на постійному струмі потрібної полярності, якщо електрод рекомендований лише для постійного струму (d.c.).
5.3А Класифікація за границею плинності і роботою удару 47 Дж
Пробу треба зварювати з виконанням 6—10 шарів металу шва. Всі шари, окрім верхніх двох, мають складатися з двох проходів. Два верхніх шари виконують у складі двох або трьох проходів кожен.
6 ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ
5.3В Класифікація за тимчасовим опором розриванню і роботою удару 27 Дж
Пробу треба зварювати з виконанням 7—9 шарів металу шва. Всі шари мають складатися з двох проходів, окрім верхніх двох шарів, виконаних трьома проходами на шар.
Хімічне аналізування виконують на будь-якому відповідному випробному зразку. У разі сумніву, треба використовувати зразки згідно ISO 6847. Можна застосовувати будь-який метод аналізування, але, в разі сумніву, треба звертатися до встановлених опублікованих методів.
6А Класифікація за границею плинності і роботою удару 47 Дж
Результати хімічного аналізування мають задовольняти вимогам, наведеним вище в таблиці ЗА.
6В Класифікація за тимчасовим опором розриванню і роботою удару 27 Дж
Результати хімічного аналізування мають задовольняти вимогам, наведеним у таблиці 9В для класифікаційних випробовувань.
7 ВИПРОБОВУВАННЯ КУТОВОГО ШВА
Зварне з’єднання для випробовування кутового шва має відповідати наведеному в ISO 15792-3.7А Класифікація за границею плинності і роботою удару 47 Дж
Матеріал пластини вибирають із ряду матеріалів, для яких електрод рекомендовано виробником, або це має бути нелегована сталь з максимальним вмістом вуглецю (С) до 0,30 %. Поверхню очищають від окалини, іржі та інших забруднень. Товщина пластин (t) має бути від 10 мм до 12 мм, ширина (w) — не менше ніж 75 мм і довжина (І) — не менше ніж 300 мм. Діаметри електрода для кожного типу випробуваного покриву, положення зварювання під час випробовування і потрібні результати випробування наведено в таблиці 10А.
7В Класифікація за тимчасовим опором розриванню і роботою удару 27 Дж
Пластина має бути з нелегованої сталі з максимальним вмістом вуглецю (С) до 0,30%. Поверхні під зварювання мають бути чистими. Товщина (t), ширина (w) і довжина (І) пластин, положення зварювання під час випробовування для кожного типу покриву і потрібні результати випробування наведено в таблиці 10В
.Таблиця 10А—Вимоги щодо випробовування кутових швів (класифікація за границею плинності і роботою удару 47 Дж)
Символ положення для класифікації |
Тип покриву |
Положення . зварювання при випробуванні |
Діаметр електрода’, мм |
Теоретична товщина кутового шва, мм |
РІЗНИЦЯ у величині катета, мм |
Максимальна випуклість, мм |
1 або 2 |
С RXb В |
РВ |
6,0 |
4,5 мін 5,0 мін 5,0 мін |
1,5 макс 2,0 макс 2,0 макс |
2,5 3,0 3.0 |
3 |
А RR |
РВ |
6,0 |
5,0 мін |
2,0 макс |
з,о. |
5 |
R В |
РВ |
6,0 5,0 |
4,5 мін |
1,5 макс |
2,5 |
1 або 2 |
С RXb В |
PF |
4,0 |
4,5 макс 4,5 макс 5,5 макс |
— |
2,0 |
1,2 або 5 |
С RXb В |
РВ |
4,0 |
4,5 макс 4,5 макс 5,5 макс |
1,5 макс 1,5 макс 2,0 макс |
2,5 2,5 3,0 |
Кінець таблиці 10А
Символ положення для класифікації |
Тип покриву |
Положення зварювання при випробуванні |
Діаметр електрода', мм |
Теоретична товщина кутового шва, мм |
Різниця у величині катета, мм |
Максимальна випуклість, мм |
5 |
В |
PG |
4,0 |
5,0 мін |
— |
1,5е |
’ У тих випадках, коли найбільший діаметр, необхідний для заявленого положення зварювання, менший від установленого, використовують найбільший діаметр, встановлюючи при цьому критерії на умовах пропорційності. У протилежному випадку не позначений діаметр електрода не вимагає перевірки. b RX включає R, RC, RA і RB ° Максимальне значення увігнутості. |