Страница 13: ДСТУ-Н EN 1991-1-2:2010. Єврокод 1. Дії на конструкції. Частина 1-2. Загальні дії. Дії на конструкції під час пожежі (62830)

5. The ventilation factor wf may be calculated as:

(F.3)

where

a_v=А_v/А_f is the area of vertical openings in the facade (А _v) related to the floor area of the compartment (А _f) where the limit

0,025<av<0,25 should be observed

a_h=А_h/А_f is the area of horizontal openings in the roof (Аh) related to the floor area of the compartment (А _f)

Н is the height of the fire compartment [m]

For small fire compartments [А f<100 m²] without openings in the roof, the factor wf may also be calculated as:

(F.4) where

О - is the opening factor according to annex A

(6) It shall be verified that:

(F.5)

where tfi,d is the design value of the standard fire resistance of the members, assessed according to the fire Parts of prEN 1992 to prEN 1996 and prEN 1999

.

Додаток G
(довідковий)
КУТОВИЙ КОЕФІЦІЄНТ

Annex G
(informative)
CONFIGURATION FACTO

R

G.1 General

G.1 Загальні положенн

1. яВизначення кутового коефіцієнту Ф наведено в 1.5.4.1, його математичний

The configuration factor Ф is defined in 1.5.4.1, which in a mathematical form i

sвираз має такий вигляд:

given by:

cos в, cos
dFdi-d2= 42

Ж>1_₂

dA .

(G.1)

(див. Рисунок G.1).

Figure G.1).

Кутовий коефіцієнт визначає частину

загального випроміненого тепла, що залишає випромінювальну поверхню та досягає приймаючої поверхні. Його значення залежить від розміру випромінювальної поверхні, відстані між випромінювальною та приймаючою поверхнями та від їх взаємно розташування

Рисунок G.1 - Передача випроміненого
тепла між двома поверхнями з нескінченно

The configuration factor measures the

fraction of the total radiative heat leaving a given radiating surface that arrives at a given receiving surface. Its value depends on the size of the radiating surface, on the distance from the radiating surface to the receiving surface and on their relative orientation (see

Figure G.1 — Radiative heat transfer between
two infinitesimal surface area

sмалими площами

2. Якщо випромінювач має рівномірні температуру і здатність

випромінювати, визначення можна

спростити: «просторовий кут, в межах якого випромінювальне середовище можна бачити з окремої поверхні з нескінченно малою площею, розділеного на 2л».

3. Передача випроміненого тепла до нескінченно малої площі випуклої поверхні конструкції визначається лише

розташуванням та розмірами пожежі (вплив розташування).

4. Передача випроміненого тепла до нескінченно малої площі увігнутої поверхні конструкції визначається розташуванням та розмірами пожежі (вплив розташування), а також випромінюванням від інших частин конструкції (вплив затінення).

5. In cases where the radiator has uniform temperature and emissivity, the definition can be simplified to: “the solid angle within which the radiating environment can be seen from a particular infinitesimal surface area, divided by 2п”.

6. The radiative heat transfer to an infinitesimal area of a convex member surface is determined by the position and the size of the fire only (position effect).

The radiative heat transfer to an infinitesimal area of a concave member surface is determined by the position and the size of the fire (position effect) as well as by the radiation from other parts of the member (shadow effects)

.

7. Максимальні значення кутового (5) Upper limits for the configuration

коефіцієнту Ф наведені в Таблиці G.1. factor Ф are given in Table G.1.

Table G.1 — Limits for configuration factor Ф

Таблиця G.1 - Межі кутового коефіцієнту Ф

G.2 Вплив затінення

(1) Спеціальні правила визначення впливу затінення для різних матеріалів наведені у відповідних частинах Єврокодів.

G.3 Зовнішні конструкції

1. Для визначення температури зовнішніх конструкцій прийнято, всі випромінювальні поверхні мають

прямокутну форму. Ці поверхні включають вікна та інші прорізи у стінах протипожежного відсіку і еквівалентні прямокутні поверхні полум’я, див. додаток В.

2. Для розрахунку кутового коефіцієнта в цьому випадку спершу окреслюють прямокутник по периметру поперечного перерізу конструкції, що сприймає передачу випроміненого тепла, як показано на Рисунку G.2 (Це приблизно враховує вплив затінення). Значення Ф визначають для точки Р, що розташована посередині кожної зі сторін цього прямокутника.

3. Кутовий коефіцієнт для кожної сприймаючої поверхні необхідно визначати як суму складових від кожної зони на випромінювальній поверхні (зазвичай чотири), яка видно з точки Р на сприймаючій поверхні, як показано на Рисунках G.3 та G.4. Ці зони повинні бути визначені відносно точки Х, де горизонтальний перпендикуляр до

сприймаючої поверхні торкається

площини, яку містить випромінювальна поверхня. Внесок зон, які не видно з точки

G.2 Shadow effects

1. Specific rules for quantifying the shadow effect are given in the material orientated parts of the Eurocodes.

G.3 External members

2. For the calculation of temperatures in external members, all radiating surfaces may be assumed to be rectangular in shape. They comprise the windows and other openings in fire compartment walls and the equivalent rectangular surfaces of flames, see annex B.

3. In calculating the configuration factor for a given situation, a rectangular envelope should first be drawn around the cross-section of the member receiving the radiative heat transfer, as indicated in Figure G.2 (This accounts for the shadow effect in an approximate way). The value of Ф should then be determined for the mid-point P of each face of this rectangle.

The configuration factor for each receiving surface should be determined as the sum of the contributions from each of the zones on the radiating surface (normally four) that are visible from the point P on the receiving surface, as indicated in Figures G.3 and G.4. These zones should be defined relative to the point X where a horizontal line perpendicular to the receiving surface meets the plane containing the radiating surface. No contribution should be taken from zones that are not visible from the point P, such as the shaded zones in Figure G.4

.

Р, наприклад, як заштриховані зони на Рисунку G.5, не враховують.

5. Якщо точка Х розташована поза випромінювальною поверхнею,

розрахунковий кутовий коефіцієнт

визначають додаванням складових двох прямокутників, що простираються від точки Х до віддаленої сторони випромінювальної поверхні, а потім відніманням складових прямокутників, що простираються від точки Х до найближчої сторони випромінювальної поверхні.

6. Складову кожної зони необхідно визначати так:

4. If the point X lies outside the radiating surface, the effective configuration factor should be determined by adding the contributions of the two rectangles extending from X to the farther side of the radiating surface, then subtracting the contributions of the two rectangles extending from X to the nearer side of the radiating surface.

4. The contribution of each zone should be determined as follows:Пояснення

1 Периметр




Key

1 Envelope






























Рисунок G.2 - Периметр сприймаючих
поверхонь

Figure G.2 — Envelope of receiving surface

sa) receiving surface parallel to radiating surface:




where a=h/s b=w/s




a) якщо сприймаюча поверхня паралельна випромінювальній поверхні:




(G.2)




де a=h/s b=w/s
























s - відстань від точки Р до точки до Х;

h - висота зони на випромінювальній поверхні;

w - ширина цієї зони.

2. якщо сприймаюча поверхня перпендикулярна до випромінювальної поверхні:

Ф =

2. якщо сприймаюча поверхня в площині під кутом Q до випромінювальної поверхні (рисунок G.5):

s is the distance from P to X;

h is the height of the zone on the radiating surface;

w is the width of that zone.

2. receiving surface perpendicular to radiating surface:

(G.3)

2. receiving surface in a plane at an angle

Q to the radiating surface

:

1

2л


1-b cos0j .

tan

1+ b² -2b cos# ,

a
1+ b²- 2bcos0^,


a cos0

• 2 n ^5

+ Sin 0 ,

tan ¹


b - cos 0

2 • 2 z> '°^,5

+ Sin в .

+ tan ¹


cos0

■ 2 n ^5

+ Sin 0 J

(G.4)





















b Receiving surface

Ф=(Ф1+Ф2+Ф3+Ф4)

Key

а Radiating surface




Пояснення

а Випромінювальна поверхня b Сприймаюча поверхн

я

Рисунок G.3 - Сприймаюча поверхня в
площині, що паралельна до
випромінювальної поверхні

Figure G.3 — Receiving surface in a plane
parallel to that of the radiating surfac

e
































Пояснення

а Випромінювальна поверхня

b Сприймаюча поверхня

Ф=(Ф1+Ф2)

Key

а Radiating surface

b Receiving surfac

e

Рисунок G.4 - Сприймаюча поверхня в площині, що перпендикулярна до випромінювальної поверхні

Figure G.4 — Receiving surface perpendicular
to the plane of the radiating surfac

e




Пояснення

а Випромінювальна поверхня

b Сприймаюча поверхня





Р

Key

а Radiating surface b Receiving surface

исунок
G.5 - Сприймаюча поверхня в
площині, що розташована під кутом Q до
випромінювальної поверхні

Figure G.5 — Receiving surface in a plane at an angle Q to that of the radiating surfaceБІБЛІОГРАФІЯ	BIBLIOGRAPHY
EN ISO 1716:2002, Реакція на випробування на вогнестійкість будівельних виробів - Визначення теплоти згорання. EN 1363-2, Випробування на вогнестійкість - Частина 2: Альтернативні та додаткові методики.	EN ISO 1716:2002, Reaction to fire tests for building products - Determination of the heat of combustion (ISO 1716:2002). EN 1363-2, Fire resistance tests - Part 2: Alternative and additional procedures.







Додаток НА

(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ (ДСТУ), ІДЕНТИЧНИХ МС,
ПОСИЛАННЯ НА ЯКІ Є В EN 1991-1-2:2002

Позначення та назва європейського стандарту	Ступінь відповідності	Позначення та назва державного стандарту України (ДСТУ)
EN 1990:2002 Єврокод: Основи проектування конструкцій	IDT	ДСТУ-Н Б В.1.2-13:2008 Система надійності та безпеки у будівництві. Настанова. Основи проектування конструкцій (EN 1990:2002, IDT)
EN 1991-1-1 Єврокод 1: Дії на конструкції - Частина 1-1: Загальні дії - Питома вага, власна вага, експлуатаційні навантаження для споруд	IDT	ДСТУ-Н Б EN 1991-1-1:2010 Єврокод 1. Дії на конструкції. Частина 1-1. Загальні дії. Питома вага, власна вага, експлуатаційні навантаження для споруд (EN 1991-1-1:2002, IDT)
EN 1991-1-3 Єврокод 1: Дії на конструкції - Частина 1-3: Загальні дії - Снігові навантаження	IDT	ДСТУ-Н Б EN 1991-1-3:2010 Єврокод 1. Дії на конструкції. Частина 1-3. Загальні дії. Снігові навантаження (EN 1991-1-3:2003, IDT)
EN 1991-1-4 Єврокод 1: Дії на конструкції - Частина 1-4: Загальні дії - Вітрові навантаження	IDT	ДСТУ-Н Б EN 1991-1-4:2010 Єврокод 1. Дії на конструкції. Частина 1-4. Загальні дії. Вітрові навантаження (EN 1991-1-4:2005, IDT)
prEN 1992-1-2 Єврокод 2: Проектування залізобетонних конструкцій - Частина 1-2: Загальні положення - Розрахунок конструкцій на вогнестійкість	IDT	ДСТУ-Н EN 1992-1-2:201Х Єврокод 2. Проектування залізобетонних конструкцій. Частина 1-2. Загальні положення. Розрахунок конструкцій на вогнестійкість (EN 1992-1-2:2004, IDT)
prEN 1993-1-2 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій - Частина 1-2: Загальні положення - Розрахунок конструкцій на вогнестійкість	IDT	ДСТУ-Н EN 1993-1-2:2010 Єврокод 3. Проектування сталевих конструкцій. Частина 1-2. Загальні положення. Розрахунок конструкцій на вогнестійкість (EN 1993-1-2:2005, IDT)
prEN 1994-1-2 Єврокод 4: Проектування сталезалізобетонних конструкцій - Частина 1-2: Загальні положення - Розрахунок конструкцій на вогнестійкість	IDT	ДСТУ-Н EN 1994-1-2:201Х Єврокод 4. Проектування сталезалізобетонних конструкцій. Частина 1-2. Загальні положення. Розрахунок конструкцій на вогнестійкість (EN 1994-1-2:2005, IDT)
prEN 1995-1-2 Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій - Частина 1-2: Загальні положення - Розрахунок конструкцій на вогнестійкість	IDT	ДСТУ-Н EN 1995-1-1:201Х Єврокод 5. Проектування дерев’яних конструкцій. Частина 1-2. Загальні положення. Розрахунок конструкцій на вогнестійкість (EN 1995-1-2:2004, IDT)
prEN 1996-1-2 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій - Частина 1-2:	IDT	ДСТУ-Н EN 1996-1-1:201Х Єврокод 6. Проектування кам’яних конструкцій. Частина 1-2. Загальні положення. Розрахунок конструкцій на







Загальні положення - Розрахунок конструкцій на вогнестійкість		вогнестійкість (EN 1996-1-1:2005, IDT)
prEN 1999-1-2 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій - Частина 1-2: Розрахунок конструкцій на вогнестійкість	IDT	ДСТУ-Н EN 1999-1-2:201Х Єврокод 9. Проектування алюмінієвих конструкцій. Частина 1-2. Розрахунок конструкцій на вогнестійкість (EN 1999-1-1:2007, IDT)

Скачать бесплатно