---

Рисунок 15 — Контактні затискачі для кабельних наконечників чи плоских виводів

A — опорна деталь

О — діаметр місця розміщення жили проводу

Прийнятно

Рисунок 16 — Ковпачкові контактні затискачі

Неприйнятно

ІЕС 60721/96

Рисунок 17 — Конструкція нерознімних з’єднан

ь

Вигляд з торця

Прийнятно

Тип А

Тип В

Неприйнятно

Вигляд з торця

Рисунок 18 — Приклади безгвинтових контактних затискачів пружинного типу

З’єднання штирове циліндричне

Рисунок 19 — Приклади безгвинтових з'єднань
(перша частина)

Рисунок 19 — Приклади безгвинтових з’єднань (друга частина)

Рисунок 20А — Ілюстрація «шлейфового» способу приєднання

1 - контактні затискачі 5 - лампа

2 - живлення 6 - світильник А

З - баласт 7 - світильник В

4 - стартер

Рисунок 20В — Ілюстрація «наскрізної проводки», яка закінчується у світильнику
(може бути використана для трифазної наскрізної проводки, в якій світильник по черзі
під'єднують між L1, L2, L3 та нейтральним проводом

5. - лампа

6. - світильник А

7. - світильник В

Жорстка опорна поверхня

Гвинт саморізний з гострим і плоским кінцем

ІЁС 60726/96

Рисунок 22 — Приклади самонарізних, різенарізних і різеформувальних гвинтів (відповідно до ISO 1891)

Гвинт різефор му вальний

1. - контактні затискачі

2. —живлення

З - баласт

4. - стартер

Рисунок 20С — Ілюстрація «наскрізної проводки», яка не закінчується у світильнику

I EC 60725/96

Примітка. Для удару по боковій поверхні зразка опорну поверхню належить встановити вертикально.

Рисунок 21 — Пристрій для випробовування ударом куле

ю

ІЕС 60727/96

Провід мережі

Z2

A - Шлях спливу

В - Повітряний проміжок (провід мережі)

С - Повітряний проміжок (провід внутрішнього монтажу)

Рисунок 24 — Вимірювання шляхів спливання і повітряних проміжків в контактному затискачі мережі

Високоомний вольтметр

Рисунок 25 — Обертальний барабан

Примітка. Полярність діода може бути змінена

Рисунок 26 — Схема перевіряння безпечності запалювального пристрою

Температура займання (°С)

Час

Рисунок 27 — Температура займистості деревини в функції часу

притискний гвинт

Рисунок 28 — Приклад допустимого ступеня паяння

1ЕС 60731/96

ДОДАТОКA
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ
для визначання умов, за яких струмопровідні деталі
стають струмовідними, здатними викликати
ураження електричним струмом

Для визначання умов, за яких струмопровідна деталь стає струмовідною, здатною виклика­ти ураження електричним струмом, світильник, що працює за нормованої напруги і номінальної частоти, випробовують таким чином:

1. Вимірюють силу струму спливання між деталлю, що перевіряють та уземленням, у цьо­му разі опір безіндуктивного вимірного кола повинен становити (2000 ± 50) Ом. Якщо виміряне амплітудне значення сили змінного струму більше ніж 0,7 чи 2 мА постійного струму, то конк­ретну деталь вважають струмовідною.

Якщо частота більша ніж 1 кГц, то значення 0,7 мА множать на число, еквівалентне значен­ню частоти в кілогерцах, але воно не повинно перевищувати 70 мА (амплітудне значення). Значен­ня сили струмів спливання компонентів складають.

2. Вимірюють значення напруги між деталлю, що перевіряють і будь-якою доступною для дотику деталлю, у цьому разі опір безіндуктивного вимірного кола повинен становити 50 000 Ом. Якщо виміряне амплітудне значення напруги більше ніж 34 В, то конкретну деталь вважають стру­мовідною.

Під час цих випробовувань один Із полюсів джерела живлення повинен бути уземлений.

Примітка. Спрощений метод вимірювання — у стадії розгляду.

ДОДАТОКВ
(обов’язковий)

ВИМІРЮВАЛЬНІ ЛАМПИ

Для випробовування відповідно до розділу 12 зручно використовувати набір ламп найбільш роз­повсюджених типів. їх відбирають із числа ламп серійного виробництва, з характеристиками близь­кими до середніх, зазначених у відповідних стандартах. Відібрані лампи слід відпалити (не менше 24 год для ламп розжарювання і не менше ніж 100 год для трубчастих люмінесцентних ламп і інших розрядних ламп) з незначними перервами, з подальшим перевірянням їх характеристик для підтверд­ження відповідності вимогам стандартів і стабільності. Лампи належить використовувати в якості вимірювальних не довше 3/4 їх призначеного ресурсу в нормальних умовах експлуатації. Перед кожним випробовуванням перевіряють відсутність будь-яких дефектів чи ознак, що при­зводять до виходу лампи із ладу. У розрядних ламп належить регулярно контролювати відсутність помітного зниження робочих електричних характеристик, які можуть впливати на температуру світильника.

За можливості приєднання лампи до електричного кола у різних положеннях (наприклад, люмі­несцентна лампа), її треба відповідно маркувати для забезпечення однозначності встановлення лампи. З вимірювальними лампами треба поводитися обережно, зокрема, не треба переміщувати натрієві, металогалогенові І амальгамні люмінесцентні лампи, що не охололи.

Вибрана для конкретного випробовування світильника лампа, за типом і потужністю, повин­на відповідати зазначеній в маркованні світильника.

Якщо вибір форми, конструкції чи зовнішнього оздоблення лампи визначений виробником світильника, то вибирають таку модифікацію, за якої створюється найбільш важкий тепловий режим. В інших випадках треба використовувати лампи загального призначення.

Під час відбирання ламп для використання в якості вимірювальних і ламп для випробовування конкретного світильника, необхідно керуватися нижченаведеними вимогами.

ЛАМПИ РОЗЖАРЮВАННЯ

У разі надання для випробовування світильників з лампами, що створюють найбільш неспри­ятливі умови, виникає необхідність враховувати два основні способи перенесення тепла — випро- міненням і конвекцією.

1. Випроміненням

Матеріали світильника нагріваються випроміненням від ламп розжарювання безпосередньо навколо них І особливо вище ламп, які передають тепло через поверхню колби.

Зазвичай, для створення цих умов використовують лампи в прозорій колбі. Форма тіла роз­жарювання в лампах з високою напругою створює незначну асиметрію форми теплового еипромі- нення отже малоймовірно, що виникнуть значні прямі, утворюючі нерівномірність, його складові. Помітною є просторова нерівномірність випромінення в лампах, розрахованих на низьку напругу (100—130)В, так як ці лампи з осьовим або поперечним тілом розжарювання можуть створювати асиметричні форми випромінення тепла, досить суттєвими в деяких конструкціях. Для рефлек­торних ламп складно отримати прозору поверхню колби в ділянці горловини. Якщо у світильнику передбачено використання ламп з відбивачем, що пропускає тепло, то для випробовування за­стосовують саме такі лампи. Відповідно впливає також і висота світлового центра лампи.

2. Конвекцією

Патрони для ламп і приєднані до них проводи сприймають тепло від цоколя лампи і, якщо світильник працює з лампою в положенні цоколем уверх, то конвекцію створює зовнішня поверхня лампи. Для створення таких умов необхідні лампи для теплових випробовувань (ЛТВ), виготовлені згідно з ІЕС 60634.

Якщо лампи ЛТВ відсутні, то використовують альтернативні пампи для теплових випробо­вувань (АЛТВ). Це означає наступне.

В якості АЛТВ використовують «звичайні» лампи тієї самої групи, із значенням на 5 °С мен­шим, ніж наведене у таблиці З ІЕС 60432 в разі вимірювання в умовах, що зазначені в ІЕС 60360.

Наступні рекомендації можуть допомогти під час відбирання відповідних ламп.

У лампах з прозорою І матовою колбою найвища температура цоколя переважно ство­рюється в пампах, що мають:

1. біле покриття чи колбу темного кольору;

2. маленьку колбу;

3. невелику висоту світлового центра.

Невеликі відмінності від значень які наведені у таблиц З ІЕС 60434, треба коригувати згідно з ІЕС 60634 регулюючи випробовувальну напругу ламп ЛТВ. У цьому разі регулювання не повинно стати причиною підвищення потужності ламп більше ніж 105 % від нормованої (відповідно 103,2 % напруги).

Потрібно зауважити, що під час проведення теплових випробовувань не треба доторкатися до зовнішньої поверхні лампи, в будь-якій частині колби з високою температурою, яка від області цоколя поширюється на всю поверхню колби і може спричинити опік руки.

Для дзеркальних ламп І ламп з дзеркальним куполам для вимірювання температури треба застосовувати лише випробовувальну напругу.

Лампи ЛТВ, призначені для підвищення температури цоколя, не використовують для випро­бовування на старіння.

Якщо маркованням світильника передбачено застосування спеціальних ламп чи використання спеціальних ламп є очевидним, то випробовування провадять з такими спеціальними лампами.

Лампи вибирають відповідно до максимальної потужності, що зазначена у маркованні світиль­ника. У сумнівних випадках світильники, у яких в маркованні зазначені лампи з цоколем Е27 чи В22 максимальною потужністю 60 Вт також належить випробовувати з лампою потужністю 40 Вт в колбі у вигляді кулі.

Нормована для вимірювальної лампи напруга повинна бути типовою для значення напруги жив­лення, наявних у продажу ламп розжарювання, для яких світильник призначений.

Якщо світильник призначений для двох чи більше груп напруг мережі, наприклад, для 200— 250 В І для 100—125 В, то випробовування належить провадити з лампою із найменшою напругою ряду (тобто із найбільшою силою струму) з врахуванням викладеного раніше у переліку а) комен­тарів.

Якщо вибирають ряд ламп для випробовування, то звертають увагу на вимогу 3.2.8.

Якщо лампа працює із вмонтованим у світильник незалежним трансформатором чи аналогіч­ним пристроєм, то параметри випробовувальної лампи повинні відповідати зазначеним у марко- ванні світильника, трансформатора чи в їх інструкціях з експлуатації'.

ТРУБЧАСТІ ЛЮМІНЕСЦЕНТНІ І ІНШІ РОЗРЯДНІ ЛАМПИ

Під час роботи лампи в стандартних умовах (згідно з ІЕС на лампи), напруга на лампі, її сила струму і потужність повинні бути відповідати наскільки можливо нормованим значенням, наведе­ним у стандартах ІЕС на лампи з допустимим відхилом 2,5 % від цих значень.

У випадку відсутності зразкового баласту, відбирання ламп провадять використовуючи серійні баласти, повний опір котрих, за сили струму калібрування, знаходиться в межах ±1 % від повного опору зразкового баласту.

Примітка 1. Лампи з вмонтованим баластом, що застосовують для випробовування відповідно до розділу 12 відносять до люмінесцентних чи інших розрядних ламп.

Якщо світильник призначений для ламп розжарювання і ламп із вмонтованим баластом чи інших розрядних ламп з послідовно з'єднаною ниткою розжарювання, то випробовування його провадять з найбільш несприятливою лампою (як правило, з лампою розжарювання).

Примітка 2. Якщо світильник призначений для роботи з комбінацією ламп (наприклад, лампа розжарювання плюс розрядна лампа), то його випробовування провадять в найбільш несприятливій, з точки зору теплового режиму, ком­бінації.

Вважається, що за однакової потужності ламп світлорозсівні матеріали нагріваються більше від розрядної лампи чи розрядної лампи з послідовно з'єднаної ниткою розжарювання, ніж від лампи розжарювання.

Примітка 3, Для випробовування світильників, розрахованих для ламп, на які в даний час відсутні технічні умо­ви, відбирання вимірювальних ламп треба провадити після консультації з виробником.

ДОДАТОК С
(обов’язковий)