1. Дата та/або час зберігання

Формат часу може містити не більше ніж 19 знаків.

Теплолічильник принаймні повинен передавати значення, що мають коди 0, 8 і 26.

  1. 3.5 Значення для «И/>, номер тарифу

«W» складається з однієї цифри. Якщо лічильник має тільки один тариф, то попередній розділовий знак (десяткову крапку) і цифру не ставлять. Теплолічильник може мати до 9 тарифів (1. 2. 3 9).

  1. 3.6 Використання символів «7&» і • для збережених значень

Зазначене вище кодування набору даних застосовують для попередньо збережених значень. Зміст того або іншого числа має бути погоджено між постачальником лічильника і користувачем.

Таку послідовність можна також застосовувати для документування взаємозв'язку між познач­кою часу та одним або кількома значеннями, що характеризують теплові процеси. Якщо в тепло- лічильнику зберігається кілька визначених значень часу, то він повинен передавати відповідний час зберігання, час тієї або іншої події тощо під тими самими позначками «W».

  • «*» застосовують як попередній розділовий знак у тому разі, якщо відновлення попередньо збереженого значення виконується автоматично;

  • «&» застосовують як альтернативний попередній розділовий знак у тому разі, якщо віднов­лення попередньо збереженого значення виконують вручну;

  • «VV» — номер збереженого значення. Теплолічильник може мати до 99 попередньо збе­режених значень.

Якщо в теплолічильнику не передбачено можливості зберігання даних, то всю цю послідов­ність не застосовують.

  1. Кодування одиниці вимірювання в наборі даних

Якщо передане значення має одиницю вимірювання, то її познаку відокремлють «*» і кодують

у такий спосіб:

— «J»

Енергія

Джоуль (Дж)

— «С»

Температура:

Градус Цельсія (°С)

— «kJ»

— «MJ»

— «GJ»

— «Wh»

Кілоджоуль (кДж) Мегаджоуль (МДж) Гігаджоуль (ГДж) Ват-година (Вт-год)

— «W»

Потужність:

Ват (Вт)

— «kWh»

Кіловат-година (кВт-год)

— «kW»

Кіловат (кВт)

—«MWh»

Мегават-година (МВт-год)

— «MW»

Мегават (МВт)

— «GWh»

Гігават-година (ГВт-год)

— «GW»

Гігават (ГВт)



Об'єм:


Час та/або дата:

— «ті»

Мілілітр (мл)

«S»

Секунда (с)

— «І»

Літр (л)

— «т»

Хвилина (хв)

— «m3»

Кубічний метр (м3)

— «h»

Година (год)



— «D»

День (д)



— «М»

Місяць (міс.)



— «У»

Рік (Р )


Витрата:


Масова витрата:

— «Ips»

Літр на секунду (л/с)

— «kgps»

Кілограм на секунду (кг/с)

— «Ірт»

Літр на хвилину (п/хв)

— «кдрт»

Кілограм на хвилину (кг/хв)

— «Iph>

Літр на годину (л/грд)

— «kgph»

Кілограм на годину (кг/год)

— «m3ph»

Кубічний метр на годину



э/год)

  1. Кодування значення в наборі даних

Під значенням розуміють виміряне або обчислене значення. Воно може містити настановчу інформацію постачальника, інформацію про помилку передавання або дані про позначку дати та/або часу.

  1. Кодування вимірюваного значення

Вимірюване значення подають від 1 до 32 цифровими символами. Для теплолічильника мак­симальна кількість символів залежить від коду запису.

  1. Кодування повідомлення про помилку передавання

Зазначені нижче цифри позначають визначені види помилок:

  • «0» немає помилок

  • «1» лише зовнішня помилка

  • «2» зовнішня і внутрішня помилки одночасно

  • «З» лише внутрішня помилка

  • «4» зарезервовано для подальшого застосування

  • «5» помилка визначення витрати

  • «6» обрив у перетворювачі температури у подавальному трубопроводі

  • «7» коротке замикання в перетворювачі температури у подавальному трубопроводі

  • «8» обрив у перетворювачі температури у зворотному трубопроводі

  • «9» коротке замикання в перетворювачі температури у зворотному трубопроводі

Кілька помилок може бути об'єднано в одне повідомлення із застосуванням символу «8» як розділового знака. Повідомлення про помилку не містить одиниць вимірювання.

  1. Кодування дати та/або часу

Позначка дати і часу має таку загальну структуру:

YYYY-MM-DD & hh : mm: зз

І секунди; від 00 до 59

: як розділовий знак хвилини; від 00 до 59 : як розділовий знак години; від 00 до 23 & як розділовий знак дні; від 01 до 31 — як розділовий знак місяці; від 01 до 12 — як розділовий знак рік (наприклад, 1991)

Кілька прикладів наборів даних, ідо містять інформацію про позначку дати та/або часу:

— Відносний час, що пройшов від останньої події (перезапускання. поновлення роботи тощо)

6.31 (471 Th) —тривалість роботи 4711 год.

6.35 (15*m) — тривалість інтегрування 15 хв.

У цьому разі має бути застосовано лише одну одиницю вимірювання. Її треба обов'язково зазначити. При цьому можна застосовувати будь-які одиниці часу.

— Дійсний час дня

6.34(11:55:00) — час. коли трапилася подія (досягнення максимального значення вимірюваної величини тощо).

Розділовий знак «:» означає, що наведене значення є часом. У цьому разі немає необхідності зазначати одиниці вимірювання. Значення повинне містити принаймні години та хвилини.

Другий розділовий знак «:» та наступне за ним значення секунд не обов'язкові.

— Дійсна дата

6.36 (1991-12-24) — час зберігання.

Розділовий знак «—» визначає вказане значення як дату. У цьому разі немає необхідності зазначати одиницю вимірювання. Це єдиний формат дати, що застосовують для позначки дати.

— Позначка дійсної дати і часу

6.10 (1991-12-24811:55:00) — час останнього перезапускання.

Розділовий знак «&» визначає зазначене значення як позначку дати і часу. Символи перед познач­кою «&» визначають дату в стандартному форматі, а після неї — час. Останній розділовий знак «:» та наступне за ним значення секунд не є обов'язковими. У цьому разі немає необхідності зазначати одиницю вимірювання

5.6 Подання пов’язаних значень

У разі, якщо неможливо задокументувати взаємозв'язок дати і часу з параметрами теплового процесу в опції «W», то протокол пропонує інший режим кодування.

У цьому разі теллолічильник повинен відсилати набори даних у такій послідовності:

  • спочатку має бути відправлено всі поточні за часом зчитування набори даних і непов'язані набори даних:

  • поле пов’язаних наборів даних можна відкрити відправленням одного або кількох позна­чок часу (часу перезапускання і часу зберігання або тільки часу зберігання тощо):

  • потім має бути відправлено всі набори даних, пов'язані із зазначеним часом;

  • для того щоб відкрити наступне поле з пов'язаними наборами даних, попереднє поле повинно закінчуватися новим повідомленням часу, у разі закінчення передавання даних воно повинне закінчуватися символом ЕТХ і контрольною характеристикою ВСС.

6 ЗВ’ЯЗОК ТЕПЛОЛІЧИЛЬНИКА ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ

ПРОТОКОЛУ ПЕРЕДАВАННЯ ДАНИХ ЗГІДНО З EN 60870-5

Цей протокол застосовують для M-Bus та індукційного інтерфейсу. Його також можна засто­совувати зі струмовою петлею (СП) та оптичним інтерфейсом, і в цьому разі на лічильник нано­сять відповідну позначку, що ідентифікує протокол.

Цей протокол застосовує лише рівні 1, 2, 7 взаємозв'язку відкритих систем (OSI) відповідно до ISO/IEC 7498-1.

  1. Режими роботи теплолічильників за протоколом згідно з EN 60870-5

EN 60870-5 описує різні режими зв'язку. У наведених нижче підпунктах зазначено режими, які застосовують для теплолічильників.

  1. Тип передавання

Асинхронне послідовне побітове старт-стопове передавання (старт-стоп) згідно з EN 60870-5-1 треба застосовувати у напівдуплексному режимі. Стан очікування треба передавати логічною оди­ницею «1». Інтервали очікування між столовим і стартовим бітами є недопустимими.

  1. Швидкість передавання

Мінімальна швидкість передавання даних 300 бод є обов'язковою і повинна бути запрогра­мована для всіх випадків Більші швидкості у бодах залежать від конкретної структури M-Bus і фізичних з єднань, і їх не завжди можна застосовувати. Всередині однієї системи M-Bus допус­каються різні швидкості передавання інформації.

  1. Якість сигналу

Значення якісних характеристик сигналу повинні відповідати вимогам, викладеним у розділі 4 стандарту ISO/IEC 7480 за категоріями Р1 для передаваного сигналу і РА для прийманого сигналу.

Для перевірки (див. додаток А) застосовують навантажувальний резистор 60 Ом.

  1. Формат сигналу

Формат сигналу повинен відповідати стандарту EN 60870-5-1, що передбачає один стартовий біт, вісім бітів даних, один біт перевірки на парність і один столовий біт. Усі байти передають, по­чинаючи з найменш значущого біта.

  1. Клас формату

Слід застосовувати клас формату FT1.2 згідно з EN 60870-5-1. Клас формату відповідає кла­сові вірогідності даних І2 і забезпечує інтервал Хеммінга 4.

  1. Застосовувані формати фреймів

Національна примітка

Фрейм — структуроеаний набір даних, що мас визначені заголовок та кінець послідовності

У таблицях цього підпункту порядок передавання даних подано зліва направо.

Короткі фрейми фіксованої довжини (наприклад, запит даних):

S — стартовий біт;

Р — біт перевірки на парність;

Е — столовий біт.


еллолнильники

EN 60870-5-1

S

D1 08

Р

Е




0

0 0 0 0 1 0 0 0

1

1


0

С-поле

Р

1


Октети даних користувача

0

А-поле

Р

1

0

Контрольна сума (CS)

Р

1


0

0 1 10 10 0 0

1

і

Довгі фрейми зі змінною довжиною (передавання інформації)


s

DI D8

Р

Е


0

0 0 0 1 0 1 1 0

1

1


Заголовок _ фіксованої

ДОВЖИНИ

0

L-поле

Р

і

0

L-none

Р

1

0

0 0 0 1 0 1 1 0

1

1

0

С-лоле

Р

1


0

А-поле

Р

1


Октети даних користувача

Кінець по­слідовності

0

СІ-поле

Р

і


Дані теплоль чильника


Інформативна частина (не більше ніж 252 октети)



0

Контрольна сума (CS)

Р

1



0

0 1 10 10 0 0

1

1

Окр

Октет

емий контрольний знак




S

D1 DB

Р

Е


0

10 10 0 111

1

1