Страница 5: ДСТУ IEC 60502-1:2009. Кабелі силові з екструдованою ізоляцією й арматура до них на номінальну напругу від 1 кВ (Um = 1,2 кВ) до 30 кВ (Um = 36 кВ). Частина 1. Кабелі на номінальну напругу 1 кВ (Um = 1,2 кВ) і 3 кВ (Um = 3,6 кВ) (61852)

Приймально-здавальні випробовування зазвичай проводять на кожній будівельній довжині кабелю (див. 3.2.1). Кількість довжин, що підлягають випробовуванню, може бути зменшено відпо­відно до узгодженої процедури контролю якості.

У цьому стандарті встановлені такі приймально-здавальні випробовування:

1. вимірювання електричного опору жил (див. 15.2);

2. випробовування напругою (див. 15.3).

Вимірювання електричного опору проводять на всіх струмопровідних жилах кожної довжини кабелю, відібраної для приймально-здавальних випробовувань, зокрема на концентричній жилі, якщо вона є.

Будівельну довжину кабелю або взятий від неї зразок розміщують у випробовувальному при­міщенні (у якому підтримують сталу температуру) не менше ніж за 12 год до випробовування. Якщо немає гарантії того, що температура ізольованої жили відповідає температурі в приміщенні, опір вимірюють після 24 год перебування кабелю у випробовувальному приміщенні. Допускається ви­мірювати опір на зразку ізольованої жили, витриманому не менше ніж 1 год у ванні з рідиною за регульованої температури.

Виміряний опір обчислюють на довжині 1 км кабелю і за температури 20 °С за формулами і коефіцієнтами, наведеними в ІЕС 60228.

*’Джерело: Dangerous properties of industrial materials, N.I. Sax, fifth edition, Van Nostrand Reinhold, ISBN 0-442-27373-8. (Небезпечні промислові матеріали).

Опір жили за постійного струму за температури 20 °С не повинен перевищувати відповідного значення, вказаного в ІЕС 60228. Для концентричних жил опір повинен відповідати вимогам на­ціональних правил і (або) стандартів.

Випробовування напругою проводять за температури навколишнього середовища, викорис­товуючи за вибором виробника випробовувальну напругу змінного струму промислової частоти або напругу постійного струму.

Для одножильних екранованих кабелів випробувальну напругу прикладають протягом 5 хв між струмопровідною жилою і металевим екраном. Одножильні кабелі без екрана занурюють у воду за температури навколишнього середовища і витримують протягом 1 год, потім випробовувальну напругу прикладають протягом 5 хв між струмопровідною жилою і водою.

Примітка. Для одножильних кабелів без будь-яких металевих елементів випробовування напругою на прохід перебуває на стадії розгляду.

Для багатожильних кабелів з екраном по кожній ізольованій жилі випробовувальну напругу прикладають протягом 5 хв між кожною струмопровідною жилою і металевим елементом.

Для багатожильних кабелів без екрана по кожній ізольованій жилі випробовувальну напругу прикладають протягом 5 хв послідовно між кожною ізольованою жилою і всіма іншими жилами і за­гальними металевими елементами, якщо вони є.

Щоб обмежити тривалість випробовування, струмопровідні жили можна з’єднати відповідним чином для послідовного прикладання напруги із забезпеченням такого порядку з'єднання, щоб напруга прикладалася безперервно протягом не менше ніж 5 хв між кожною жилою та іншою жи­лою і між кожною жилою та металевими елементами, якщо вони є.

Трижильні кабелі допускається випробовувати за один прийом за допомогою трифазного трансформатора.

Випробовувальна напруга промислової частоти повинна становити 2,5U₀ + 2 кВ. У таблиці 11 наведені значення випробовувальної напруги для стандартних номінальних значень напруги (однофазне випробовування).

Таблиця 11 — Випробовувальна напруга під час приймально-здавальних випробовувань

Для трижильних кабелів, якщо випробовувальну напругу прикладають від трифазного транс­форматора, то випробовувальна напруга між фазами повинна бути в 1,73 рази більша ніж значення, що вказані в таблиці 11.

Якщо прикладають напругу постійного струму, то напруга повинна бути в 2,4 рази більше ніж випробовувальна напруга промислової частоти.

У всіх випадках випробовувальну напругу поступово збільшують до заданого значення.

Не повинно відбуватися пробою ізоляції.

13. ВИПРОБОВУВАННЯ ЗРАЗКІВ

    1. Загальні положення

У цьому стандарті встановлено такі випробовування зразків:

1. перевіряння струмопровідної жили (див. 16.4);

2. перевіряння конструктивних розмірів (див. 16.5—16.8);

3. випробовування на теплову деформацію ізоляції з EPR, HEPR, XLPE та еластомерних обо­лонок (див. 16.9).

Перевіряння струмопровідної жили, вимірювання товщини ізоляції і оболонки і вимірювання зовнішнього діаметра проводять на одній будівельній довжині від кожної партії кабелю одного типу і номінального перерізу, за цих умов кількість випробовуваних довжин повинна бути не більше ніж 10 % від загальної кількості довжин, що постачають за даним контрактом.

Фізичні випробовування проводять на зразках, узятих від готових кабелів, за узгодженою про­цедурою контролю якості. За відсутності такої угоди і, якщо загальна довжина постачання переви­щує 2 км для багатожильних кабелів і 4 км для одножильних кабелів, випробовування проводять відповідно до таблиці 12.

Таблиця 12 — Кількість зразків під час випробовування зразків

Якщо будь-яке з випробовувань відповідно до розділу 16 не дасть задовільних результатів, то відбирають два нові зразки від тієї самої партії кабелю і проводять на них ті випробовування, що дали незадовільні результати. Якщо повторні випробовування на двох зразках дали задовільні результати, то всю партію кабелю вважають такою, що відповідає вимогам стандарту. Якщо хоча б на одному з повторних зразків отримано незадовільний результат, то партію кабелю вважають такою, що не відповідає вимогам.

Перевіряння відповідності конструкції жили вимогам ІЕС 60228 проводять зовнішнім оглядом і вимірюваннями.

Метод проведення випробовування наведено в розділі 8 ІЕС 60811-1-1.

Від кожної довжини кабелю, призначеної для випробовування, від одного з його кінців (після видалення наявних пошкоджених ділянок) відбирають зразок кабелю.

Для кабелів, що мають більше трьох жил з однаковою площею перерізу, вимірювання прово­дять на трьох жилах або на 10 % від кількості жил кабелю залежно від того, яке значення більше.

Для кожного зразка ізольованої жили середнє значення, що отримане під час вимірювань і округлене до 0,1 мм, (див. додаток В) повинно бути не менше ніж номінальна товщина, а міні­мальне значення не повинно бути менше ніж 90 % від номінального значення більше ніж на 0,1 мм, тобто:

> 0,9f_n - 0,1, (6)

де f_m— мінімальна товщина, мм;

ї_п — номінальна товщина, мм.

16.5.3 Вимоги щодо неметалевих оболонок

Кожен зразок оболонки повинен відповідати таким вимогам:

1. для неброньованих кабелів і кабелів із зовнішньою оболонкою, що не накладена безпосе­редньо на броню, металевий екран або концентричну жилу, виміряне мінімальне значення не по­винно бути менше ніж 85 % від номінального значення більше ніж на 0,1 мм, тобто:

> 0,85f_n - 0,1; (7)

2. для зовнішніх оболонок, що накладені безпосередньо на броню, металевий екран або кон­центричну жилу, і для розділової оболонки виміряне мінімальне значення не повинне бути менше ніж 80 % від номінального значення більше ніж на 0,2 мм, тобто:

t_m> 0,8f_n - 0,2. (8)

Мінімальну товщину свинцевої оболонки визначають за вибором виробника одним з двох наведених нижче методів, і вона не повинна бути менше ніж 95 % від номінального значення більше ніж на 0,1 мм, тобто:

t_m> 0,95f_n - 0,1. (9)

Вимірювання проводять мікрометром із пласкими поверхнями з діаметром щупів від 4 мм до 8 мм і похибкою не більше ніж ± 0,01 мм.

Вимірювання проводять на зразку оболонки завдовжки близько 50 мм, узятого від готового кабелю. Зразок розрізають уздовж, потім ретельно випрямляють. Після очищення товщину зразка вимірюють у певній кількості точок уздовж периферії, відступивши не менше ніж 10 мм від краю випрямленого зразка, також вимірюють і мінімальну товщину.

Вимірювання проводять мікрометром, що має один плаский щуп і один сферичний щуп або один плаский щуп і один прямокутний щуп завширшки 0,8 мм і завдовжки 2,4 мм. Сферичний або прямокутний щуп підводять до внутрішньої сторони кільця. Похибка мікрометра повинна бути не більше ніж ± 0,01 мм.

Вимірювання проводять на зразку оболонки у вигляді кільця, акуратно відрізаного від кабе­лю. Товщину вимірюють по периферії кільця в достатній кількості точок, також вимірюють і міні­мальну товщину.

Діаметр круглого і товщину плаского дроту вимірюють мікрометром, що має два плоскі щупи і похибку не більше ніж ± 0,01 мм. Для круглого дроту проводять два вимірювання під прямим ку­том на одному і тому самому перерізі і середнє значення двох результатів вимірювань приймають за діаметр дроту.

Вимірювання проводять мікрометром із двома пласкими щупами діаметром близько 5 мм, що має похибку не більше ніж ± 0,01 мм. Для стрічок завширшки до 40 мм включно товщину вимірюють у середній частині стрічки. Для ширших стрічок вимірювання проводять на відстані 20 мм від кож­ного краю стрічки, і середнє значення двох результатів вимірювань приймають за товщину стрічки.

Розміри дротів і стрічок не повинні бути менші ніж значення, вказані в 12.5, більше ніж на:

• 5 % — для круглих дротів;

• 8 % — для пласких дротів;

• 10 % — для стрічок.

Якщо вимірювання зовнішнього діаметра входить до випробовувань зразків, то його проводять відповідно до розділу 8 ІЕС 60811-1-1.

Відбирання зразків і метод проведення випробовування повинні відповідати вимогам роз­ділу 9 ІЕС 60811-2-1 і вказаним у таблицях 17 і 22.

Результати випробовування повинні відповідати значенням, що наведені в таблиці 17 — для ізоляції з EPR, HEPR та XLPE і в таблиці 22 — для компаундів типу SE-i для оболонки.

17 ЕЛЕКТРИЧНІ ВИПРОБОВУВАННЯ ТИПУ

Зразок кабелю завдовжки від 10 м до 15 м піддають випробовуванням, що проводяться в такій послідовності:

1. вимірювання опору ізоляції за температури навколишнього середовища (див. 17.1);

2. вимірювання опору ізоляції за максимально допустимої температури в нормальному режимі (див. 17.2);

3. випробовування напругою протягом 4 год (див. 17.3).

Кабелі на номінальну напругу 1,8/3 (3,6) кВ випробовують також імпульсною напругою на окре­мому зразку кабелю довжиною від 10 м до 15 м (див. 17.4).

Випробовування проводять не більше ніж на трьох ізольованих жилах.

4. .1 Вимірювання опору ізоляції за температури навколишнього середовища

Випробовування проводять на зразку до проведення будь-якого іншого електровипробо- вування.

Після видалення всіх зовнішніх покриттів кабелю ізольовані жили занурюють у воду за тем­ператури навколишнього середовища не менше ніж на 1 год до початку вимірювання.

Прикладають випробовувальну напругу від 80 В до 500 В постійного струму і витримують від 1 хв до 5 хв для того, щоб отримати стабільні результати.