V.4 Системи розподілу електроживлення IT

Системи розподілу електроживлення IT ізольовані від «землі», під’еднання до «землі» можливе для однієї точки системи через комплексний опір або обмежувач напруги. Частини апаратури, які потребують ущемлення, під’єднують до уземлення користувача.



Нейтраль може буїи ізольована від «землі» або під’єднана через комплексний опір або обмежувач напруги

Цю систему з ізолюванням від «землі» широко застосовуюють у деякому устаткувані у Франції, - із під’єднанням до «землі» через комплексний опір та у разі напруги 230/400 В; та у Норвегії, - із застосуванням обмежувача напруги, незадіяною найтраллю та за напруги між фазами 230 В.

Рисунок V.7 - Приклади трифазної (з нейтраллю) системи розподілу електроживлення IT



Система може бути ізольована від «землі».

Рисунок V.8 - Приклад трифазної системи розподілу електроживлення IT



ДОДАТОК W

(довідковий)

ДОДАВАННЯ СТРУМІВ ДОТИКУ

Цей додаток надає обґрунтування вимог та випробовувань, зазначених у S.1.8.2.

W.1 Струм дотику від електронних кіл

Існують два зовсім різних механізми, які визначають проходження струму через тіло людини під час дотику до електронного кола (або шини живлення), залежно від того, чи уземлене воно, чи ні. Ця різниця між уземленими та неуземленими (вільними) колами не така сама, як між АПАРАТУРОЮ І КЛАСУ та АПАРАТУРОЮ II КЛАСУ. Вільні кола можуть бути в АПАРАТУРІ І КЛАСУ, а уземлені в АПАРАТУРІ II КЛАСУ.

Вільні кола зазвичай, але не тільки, застосовують у телекомунікаційній апаратурі, а уземлені - в апаратурі обробки інформації.

Для розгляду найгіршого з можливих випадків у цьому додатку припускають, що ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ КОЛА вільні, а ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ЖИВЛЕННЯ та організм людини (ОБСЛУГА або ОПЕРАТОРИ) - уземлені. Це не означає, що ОБСЛУГА може торкатись частин, які недоступні ОПЕРАТОРУ. «Уземлення» кола означає, що коло або безпосередньо ущемлене, або якимось чином пов’язане із «землею» так, що його потенціал по відношенню до «землі» визначений.

W.1.1 Вільні кола

Якщо коло вільне, струм (Іо) через тіло людини є витоком «паразитної» або додаткової ємності (С) крізь ізоляцію трансформатора мережі (див. рисунок W.1).

Рисунок W.1 - Струм дотику від вільного кола



Це струм від джерела відносно високої напруги та з великим комплексним опором і його значення вцілому не залежить від напруги, яка діє у колі. У цьому стандарті струм через тіло (Іо) обмежується застосуванням під час випробовувань вимірювального приладу D, який імітує тіло людини.

W.1.2 Уземлені кола

Якщо електронне коло ущемлене, струм через тіло людини (І о) визначають дійовою напругою (V) у колі, яке, у порівнянні з тілом людини, є джерелом з малим опором (див. рисунок W.2). Будь який виток струму від трансформатора мережі (див. W.1.1) буде відведений на землю і через тіло людини проходити не буде.

Рисунок W.2 - Струм дотику від ущемленого кола

У цьому стандарті струм через тіло (Іо) обмежено значенням максимальної напруги, встановленим для доступного кола, яке може бути КОЛОМ БННН або (за умов обмеження доступу) КОЛОМ НТМ.

W.2 З’єднання декількох одиниць апаратури

Цей випадок типовий для апаратури обробки інформації, особливо по відношенню до телекомунікації, коли велика кількість одиниць апаратури може бути під’єднана до однієї одиниці за схемою «зірки». Прикладом цього є телефонні комутатори або інформаційні пристрої, під’єднані до РАВХ (локальна АТС з вхідним та вихідним зв’язком), які можуть мати десятки або сотні приєднувальних пристроїв. Цей приклад використовують у подальшому описі (див. рисунок W.3).

Кожний інформаційний пристрій може спричинити струм у тілі людини, яка доторкається до приєднувального кола (І1, 12 і т.ін.), додаючи його до струму, спричиненого колами РАВХ. Якщо декілька кіл з’єднані у загальній точці, їх індивідуальні струми дотику будуть додаватись і це являє певну небезпеку для уземленого тіла людини, яка доторкнулась до приєднувального кола.

У подальших підпунктах розглянуті різні способи застереження від цієї небезпеки.

Рисунок W.3 - Додавання струмів дотику у РАВХ



W.2.1 Ізоляція

Ізоляція всіх приєднувальних кіл одне від одного і від «землі» та обмеження струмів (11, 12, і т. д.) до безпечного значення - відповідно до W.1.1. Це припускає або застосування у РАВХ окремих джерел живлення для кожного приєднувального пристрою, або застосування для кожного з них індивідуальних лінійних трансформаторів. Такі рішення не можуть бути економічно вигідними.

W.2.2 Загальна точка повернення, ізольована від «землі»

Під’єднання усіх приєднувальних кіл до загальної точки повернення, ізольованої від «землю. (Таке під’єднання до загальної точки, у деяких випадках, може бути необхідне за функціональних причин). У цьому випадку загальний струм від усіх приєднувальних кіл буде проходити через тіло людини, за умов торкання нею будь-якого проводу будь-якого приєднувального кола. Цей струм може бути обмежено лише керуванням значень струмів 11, 12.... І о , відносно кількості приєднувальних пристроїв РАВХ. Однак, величина загального струму буде, у всякому разі, менша ніж арифметична сума 11 + 12+...+ Іо завдяки розбіжності фаз та інших ефектів.

W.2.3 Загальна точка повернення, під’єднана до «землі»

Під’єднання усіх приєднувальних кіл до загальної точки повернення та під’єднання її до «землі». Це відповідає випадку, описаному у W.1.2, і не має обмежень до кількості пристроїв, які під’єднують, але вимагає застосування уземлення високої якості, розраховане на максимально можливе значення загального струму, тому що безпека залежить від дієвості уземлення.

ДОДАТОК X

(довідковий)

УМОВИ МАКСИМАЛЬНОГО НАГРІВАННЯ ПІД ЧАС ВИПРОБОВУВАННЯ ТРАНСФОРМАТОРІВ

(див. С.1)

Відповідно до вимог С.1 під час проведення випробовувань трансформаторів навантаження повинне забезпечувати їх максимальне нагрівання У цьому додатку наведено різні методи створювання таких умов Застосування інших методів також можливе і забезпечення відповідності вимогам С.1 не обмежене лише наведеними прикладами

Х.1 Визначання максимального вхідного струму

Визначають значення вхідного струму за умов номінального навантаження. Його позначають Іо, див. крок А таблиці Х.1. Значення може бути встановлене експериментально, або за характеристиками, наданими виробником.

Навантаження прикладають до вихідної обмотки або до виходу імпульсного блока живлення. Навантаження швидко, як це тільки можливо, регулюють до отримання максимального вихідного струму, який можливо підтримувати протягом приблизно 10 с роботи. Цей струм позначають Іо див. крок В таблиціХ.1. Потім випробовування повторюють, за умов встановлення струну відповідно до кроку С та, якщо необхідно, кроків від D до J таблиц Х. 1. Вхідний струм для кожного кроку відзначають та підтримують доки:



  1. температура трансформатора не стане стала без спрацьовування будь-яких компонентів або пристрою захисту (власний захист), в останньому випадку подальші випробовування не проводять;

  2. спрацьовує, компонент або пристрій захисту, у цьому випадку негайно фіксують температуру обмотки і, з урахуванням типу захисту, проводять випробовування згідно із розділом Х.2.

Якщо будь-який компонент або пристрій захисту спрацьовує, до закінчення 10 с після подавання вхідної напруги, за значення Іо беруть значення струму безпосередньо перед спрацьовуванням захисту.

Під час проведення випробовувань, зазначених у кроках від С до J таблиц Х. 1, зміну навантаження до потрібної величини необхідно виконувати так швидко, як це тільки можливо, та, за необхідності, підлаштовувати через 1 хв після прикладання вхідної напруги. Під час випробовування можлива зворотна послідовність виконання кроків.

Таблиця Х.1 - Кроки випробовувань

Кроки

Вхідний струм трансформатора або імпульсного блока живлення

А

Вхідний струм за умов номінального навантаження = Іт,

В

Максимальне значення вхідного струму після 10 с роботи = І м

С

Іт ч 0,75 (Ім - Іт)

D

Іт ч 0,50 (Ім - Іт)

Е

Іт ч 0,25 (Ім - Іт)

F

Іт ч 0,20 (Ім - Іт)

G

Іт ч 0,15 (Ім - Іт)

Н

Іт ч 0,10 (Ім - Іт)

J

Іт ч 0,05 (Ім - Іт)

Х.2 Порядок проведення випробовування на перевантаження



Я

Електронний захист

Термозахист

Захист від надструмів

кщо проведення випробовування згідно з Х.1 відповідає випадку X. 1 b), то невеликими кроками (по 5 %) або зменшують струм з цього стану, або збільшують, починаючи з номінального навантаження до стану, коли температура стане сталою без спрацьовування будь-якого електронного захисту. Навантаження встановлюють таке, щоб досягнута температура залишалась на декілька градусів нижча за номінальну температуру термозахисту.

Навантаження встановлюють таке, щоб струм, що протікає, відповідав початку розімкнення за характеристикою пристрою захисту від надструмів.

ДОДАТОК Y

(довідковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ОПРОМІНЕННЯ

(див. 4.3.13.3)

  • .1 Випробовувальна апаратура

Зразки піддають ультрафіолетовому опромінюванню із застосуванням одного з таких приладів:

  • подвійно огородженої вугільної електричної дуги (див. Y.3) тривалої дії. Випробовувальна апаратура повинна працювати за температури чорної панелі (63 ±і 3 ) °С та відносної вологості (50 ± 5) %;

  • ксенонової електричної дуги (див. Y.4) тривалої дії. Випробовувальна апаратура повинна працювати за потужності 6500 Вт, охолоджуваної водою ксеноново-дугової лампи, із спектром випромінення 0,35 Вт/м2 на довжині хвилі 340 нм, за температури чорної панелі (63 ± 3) °С та відносної вологості (50 ± 5) %.

  • .2 Встановлення випробовуваних зразків

Зразки встановлюють вертикально у середину циліндра освітлювальної апаратури, найширшу сторону зразків треба повернути до дуги, їх треба встановлювати так, щоб не торкались один одного.

  • .3 Апаратура з вугільно-дуговим випроміненням

Апаратуру, описану у ISO 4892-4, або еквівалентну, застосовують відповідно до порядку, наданому у ISO 4892-1 та ISO 4892-4 із застосуванням фільтра типу 1 без водяного розпорошування.

  • .4 Апаратура з ксеноново-дуговим випроміненням

Апаратуру, описану у ISO 4892-2, або еквівалентну, застосовують відповідно до порядку, наданого у ISO 4892-1 та ISO 4892-2 за методом А без водяного розпорошування.

Примітка. Вираз «без водяного розпорошування» означає, що зразки під час випробовування не оббризкують водою. Це не потрібно плутати з водяним охолодженням, яке потрібно для нормальної роботи апаратури.

ДОДАТОК НА

(довідковий)

ПЕРЕЛІК ТЕХНІЧНИХ ВІДХИЛІВ ТА ЇХ ПОЯСНЕНЬ

Пункт (підпункт)

Модифікації

1.4.5 Вибір напруги живлення під час випробовувань

Додати: «В Україні апаратура повинна бути розрахована на НОМІНАЛЬНУ НАПРУГУ 220 В для однофазної чи 380 В для трифазного живлення з допустимими відхилами + 10% та мінус 10 %

1.5.8 Кмпоненти апаратури, яку під’єднують до системи електроживлення ІТ

Додати: «В Україні компоненти, під’єднані між фазою та ущемленням або між фазою та нейтраллю, повинні бути розраховані на напругу між фазами»

1.7.2 Інструкції з безпеки

Додати: «В Україні для АПАРАТУРИ КЛАСУІ з ПІД’ЄДНАННЯМ З’ЄДНУВАЧЕМ ТИПУ А у інструкціях повинна бути зазначена необхідність її обов’язкового ущемлення»

Пояснення:




Встановлено авдповідно до наявних показників та виконання мережі електроживлення в Україні

1.7.12 Мова

Додати: «Для України якщо не передбачено обслуговування апаратури тільки виробником, документація для ОБСЛУГИ повинна бути виконана на українською мовою»


Пояснення:

Недостатнє розповсюдження в Україні англійської мови

2.3.3 Ізоляції від небезпечних напруг

Пояснення:

Додати: «В Україні застосування способу b) не допустимо»



Встановлено відповідно до наявних показників та виконання мережі електроживлення в Україні.

6.2.2 Порядок проведення випробовувань на електричну міцність Додати: «В Україні застосовують обидва випробовування і згідно з 6.2.2.1 і згідно з 6.2.2.2»

Пояснення:

Забезпечує більш повну перевірку електричної міцності компонента

  1. Випробовування імпульсами Додати: «В Україін згідно з 6.2.1 а) застосовують U0 = 3,5 кВ”

  2. Випробовування незмінною напругою В Україні згідно з 6.2.1 а) застосовують 3,0 кВ для телефонів та

навушників та 2,5 кВ - для іншої апаратури, і згідно з 6.2.1 b) та с) застосовують -1,5 кВ

Пояснення:

Встаовлено відповідно до наявних показників та виконання мережі електроживлення в Україні