Підготовку до теплових випробувань ОК починають зі складання програми випробувань, де визначають вид (лабораторні, павільйонні, натурні) та тип випробувань (кваліфікаційні, періодичні, приймальні, оцінювання відповідності шляхом сертифікації тощо), об'єкти випробувань, район та адресу випробувань (при натурних випробуваннях), орієнтовні терміни, обсяг випробувань, вид ОК, перерізи конструкцій, що контролюються, та інші дані, необхідні для розв'язання поставленої задачі.
У підготовку до теплових випробувань ОК у лабораторних умовах входять роботи:
Ознайомлення з проектною та нормативно-технічною документацією на досліджувану ОК та складання проекту схеми розміщення ПТП і ПТ на дослідному зразку.
Встановлення дослідного зразка в отвір між теплим та холодним відсіками кліматичної камери та герметизація не зайнятої зразком частини отвору між холодним та теплим відсіками. При цьому попередньо здійснюють заповнення віконного та дверного прорізів (за їх наявності), стикових з'єднань (за їх наявності) відповідно до проектного рішення. Допускається заповнювати віконні та дверні отвори плитними теплоізоляційними матеріалами так, щоб товщина і розташування плити відповідали товщині і розташуванню віконної та дверної коробок та виконувалась вимога 6.1.5.
Проведення попереднього обстеження температурного поля поверхонь дослідного зразка з метою уточнення проекту схеми згідно з 8.2.1 розміщення ПТП і ПТ. Для цього повністю змонтований дослідний зразок піддають тепловому впливу за допомогою устаткування, зазначеного в 7.2.2, після чого з метою виявлення теплопровідних включень і термічно однорідних ділянок, їх конфігурації і розмірів знімають температурне поле за допомогою тепловізора або пірометра, виконуючи правила роботи з ними, які зазначені в їх керівництвах з експлуатації. Контури характерних термічно однорідних ділянок та зони з теплопровідними включеннями за результатами цього обстеження наносять на поверхню дослідного зразка. За визначеними контурами складають схему розміщення ПТП і ПТ. Рекомендована схема розміщення наведена в додатку Д.
Встановлення ПТП і ПТ згідно зі складеною схемою їх розміщення та ізолювання теплого та холодного відсіків від зовнішнього повітря за допомогою герметичних дверей.
Встановлення на регулюючій апаратурі значень температури та вологості повітря, які відповідають заданому тепловому режиму в кожному відсіку, та включення холодильного, нагрівального і повітрозволожуючого устаткування кліматичної камери.
8.3 У підготовку до теплових випробувань у натурних умовах входять роботи:
Ознайомлення з проектною та нормативно-технічною документацією на досліджувану ОК та з енергетичним паспортом будівлі. При цьому слід орієнтовно виділити представницькі зони ОК, які містять набір різних типів характерних термічно однорідних ділянок, зони з теплопровідними включеннями, закладними елементами, радіаторами, стояками, утеплювачами, а також визначити очікуваний розподіл поверхневої температури.
Комплектування вимірювальної апаратури і допоміжного обладнання, яке потрібне для проведення теплових випробувань ОК будинку або споруди в натурних умовах. При цьому перед виїздом на досліджуваний об'єкт усі засоби вимірювальної техніки перевірити на їх цілісність та роботоздатність шляхом перевірки напруги джерела струму на кожному приладі з автономним електроживленням і, за потреби, замінити джерело живлення на нове; перевірити роботоздатність за методикою, яка наведена у технічній документації (керівництві з експлуатації, технічному описі або паспорті) засобу вимірювальної техніки, що перевіряється.
Оцінювання метеоумов і показників НС із зовнішнього боку будівлі з застосуванням засобів вимірювальної техніки згідно з 7.3.5.
Проведення оглядової тепловізійної зйомки зовнішньої поверхні з одночасним фотографуванням будівлі і вимірюванням лінійних та кутових розмірів із застосуванням вимірювальної техніки згідно з 7.3.6, що потрібно для визначення фактичних значень площі ділянок, на яких передбачено провести основне вимірювання теплових величин, а також поверхневої температури з застосуванням засобів вимірювання згідно з 7.3.3. У разі неможливості проведення тепловізійної зйомки будинку слід провести зйомку з внутрішнього боку ОК для виявлення термічно однорідних ділянок. При цьому:
внутрішні поверхні базових і виявлених аномальних ділянок піддають детальному термографуванню всередині приміщення, виконуючи його послідовно по намічених ділянках з покадровим записом термограм;
всі термограми і фотографії мають бути анотовані з вказівкою часу, місця й умов зйомки, прив'язки до положення на поверхні будівлі або до конкретного приміщення. На термограмах і фотографіях має бути видно елементи реперів з відомими лінійними розмірами або відстанями між ними.
Розшифрування отриманих термограм із можливим розглядом додаткової інформації, наприклад, довідкових термограм аналогічних ОК, які не мають дефектів з урахуванням впливу чинників, що вказані в додатку Е, та здійснення геометричної прив'язки термограм до лінійних розмірів відповідного будівельного елемента ОК.
Проведення аналізу розподілу поверхневої температури та виявлення представницьких зон будівельного елемента ОК, що включають максимально можливу кількість різних типів характерних термічно однорідних ділянок для більш ретельного тепловізійного обстеження.
При виборі представницької зони необхідно керуватися наступними правилами: - зона, за можливості, має бути на поверхні ОК кутового приміщення, фасад якого орієнтовано на північ, північний захід або північний схід;
зона повинна мати вільний підхід для кріплення первинних перетворювачів (ПТ і ПТП) із зовнішнього та внутрішнього боків ОК та для виконання безконтактних і контактних вимірювань;
зона має знаходитися від землі на висоті не менше ніж 1,5 м.
На поверхні представницької зони визначають базові бездефектні характерні ділянки, що мають різну конструкцію, а також ділянки з аномальними значеннями поверхневої температури.
8.3.7 Розбиття вибраної представницької зони на характерні термічно однорідні ділянки, ділянки з імовірно порушеними теплоізоляційними властивостями та ділянки, які можуть бути віднесені до аномальних і вимагають подальшого детальнішого обстеження. До таких ділянок слід відносити ділянки, температура зовнішньої поверхні яких відрізняється від температури відповідної характерної базової ділянки більше ніж на 2 К.
Складання уточненої схеми розміщення ПТП і ПТ на зовнішній та внутрішній поверхнях досліджуваної ОК. При цьому слід враховувати, щоб місця встановлення ПТ і ПТП були розташовані далеко від елементів, які можуть змінити напрям і значення теплового потоку та температури, що вимірюються.
Встановлення ПТП і ПТ на визначені місця. При цьому їх слід встановлювати в центрах термічно однорідних характерних ділянок ОК та додатково в кутах, стиках і місцях розташування теплопровідних включень. Якщо елементи ОК термічно неоднорідні, то треба встановити на базовій ділянці декілька груп перетворювачів, а при обробленні інформації за результатами вимірювань усереднювати їх покази.
Для врахування можливої неоднорідності ОК і коефіцієнта теплообміну всередині приміщення вимірювання проводяться в трьох точках по вертикалі стіни на відстані 0,5 м від підлоги, 1,5 м від підлоги та 0,5 м від стелі.
8.3.10 Для контактних вимірювань густини теплового потоку встановлюють ПТП на внутрішню поверхню ОК у центрі термічно однорідної зони, при цьому робочі поверхні ПТП мають бути нормальні до напрямку вимірюваного теплового потоку. Для вимірювання температури поверхонь встановлюють ПТ на внутрішньому та зовнішньому боках ОК. На вузькі, але протяжні теплопровідні включення в ОК ПТП встановлюються так, щоб за можливості перекрити включення по ширині. Для таких включень при обробленні результатів вимірювань обчислюється лінійний коефіцієнт теплопередачі (таблиця 4.1).
Допускається проведення вимірювання густини теплового потоку із зовнішнього боку ОК у разі неможливості проникнення у відповідне приміщення або з інших причин (агресивне середовище, флуктуація параметрів повітря).
ПТП встановлюють на відповідне місце так, щоб:
місце встановлення ПТП відповідало одновимірності вимірюваного теплового потоку, тобто на відстані від деталей та вузлів із високим теплосприйняттям (металеві заставні елементи будівельних конструкцій, труби та вентилі водо- і газопостачання, повітроводи та інші елементи вентиляційних систем тощо);
поверхня в місці встановлення ЛТП була зачищена до зняття відчутних (± 0,2 мм) нерівностей і не мала кривизни;
- теплоприймальні поверхні ПТП були нормальні до напряму вимірюваного теплового потоку;
у площині контакту з об'єктом не було повітряних пузирів;
ПТП був екранований від будь-яких зовнішніх впливів, що призводять до виникнення градієнта температури на поверхні ПТП.
Кріплення ПТП на поверхні об'єкта виконують одним із наступних способів:
із застосуванням між поверхнями ОК та ПТП, які дотикаються, в'язкого теплопровідного мастила (наприклад, конденсаторний вазелін згідно з ГОСТ 5774 або герметизуюча будівельна мастика згідно з ГОСТ 14791, які не твердіють та зменшують контактний тепловий опір);
приклеюванням за допомогою клею, що наноситься на поверхні, які дотикаються (клей має бути придатний для використання в умовах експлуатації і допускати наступні зняття ПТП);
із застосуванням відрізку поліетиленової стрічки з липким шаром з одного боку (скотч) згідно з ГОСТ 20477. При цьому необхідно забезпечити відсутність повітряних пузирів у площині контакту ПТП з поверхнею, що контролюється;
із застосуванням відрізка липкої стрічки, на обидва боки якої нанесено клеючий склад; розміри відрізка стрічки повинні дорівнювати габаритам ПТП. Відрізок стрічки наклеюється на контрольовану поверхню, а на стрічку - ПТП;
механічним притисканням із застосуванням спеціального вузла кріплення.
Якщо кріплення ПТП може призвести до небажаних незмивних слідів на поверхні, що псують зовнішній вигляд оздоблення (наприклад, на шпалерах), рекомендується встановлювати ПТП так:
з метою захисту поверхні на місце встановлення ПТП накладають м'яку самоклеючу тонку (завтовшки до 0,05 мм) поліетиленову або фторопластову плівку і видавлюють повітряні пузирі з-під неї;
на зовнішню сторону плівки наносять тонкий шар теплопровідного мастила (технічний вазелін, кремнійорганічний вазелін, мед, що не зацукрився тощо);
на мастило накладають ПТП і притискують до об'єкта за допомогою спеціального притискного вузла кріплення.
ПТП із вбудованим ПТ, чутливий елемент якого розміщено у приповерхневому шарі однієї з робочих поверхонь ПТП, встановлюється так, щоб робоча поверхня з вмонтованим чутливим елементом (спаєм термолари) була звернена до НС.
8.3.11 Для контактних вимірювань температури встановлюють ПТ на поверхні за допомогою клейових сумішей: гіпсу або пластиліну, товщина яких не більше ніж 2 мм. Ступінь чорноти використовуваних клейових матеріалів повинен бути близьким до ступеня чорноти поверхні ОК.
При встановленні ПТ електричний провід від місця закріплення чутливого елемента відводять по поверхні ОК у вздовж ізотерм або мінімального градієнта температури на довжину не менше ніж 50 діаметрів проводу.
У разі, якщо немає можливості встановити і закріпити ПТ на зовнішній поверхні ОК в центрі будь-якої характерної ділянки, допускається вимірювати температуру відповідної зовнішньої поверхні за допомогою безконтактних засобів вимірювання згідно з 7.3.3 і 7.3.4 (тепловізора або пірометра) не рідше одного разу на годину протягом всього терміну вимірювання з обов'язковим точним налаштуванням тепловізора або пірометра.
8.3.12 Налаштовують тепловізор відповідно до вказівок його експлуатаційного документа. Температуру фону і ступінь чорноти (коефіцієнт випромінення) поверхонь ОК, що обстежуються, визначають заздалегідь в актуальному для тепловізора спектральному діапазоні. Температуру фону визначають експериментально згідно з додатком Г. Дані за ступінь чорноти отримують з експлуатаційного документа тепловізора, довідкової літератури [1], [4]-[6] або експериментально з застосуванням приладів згідно з 7.3.7.
При детальному термографуванні для ділянок, що мають різні типи покриття або інші умови радіаційного теплообміну з НС, проводять повторне налаштування тепловізора з урахуванням ступеня чорноти кожної ділянки та фактичної температури фону.
З'єднувальні дроти ПТ і пристроїв, що розміщені із зовнішнього боку ОК, підводяться до вимірювальної апаратури, яка встановлена всередині будівлі, крізь вікно, кватирку або інший отвір, причому місце введення має бути ізольоване, щоб уникнути витоку повітря і теплоти.
Для вимірювання температури внутрішнього та зовнішнього повітря поблизу поверхонь ОК (у межовому шарі) чутливий елемент ПТ встановлюють із застосуванням тримача на відстані (100 ± 10) мм від поверхні ОК і екранують від впливу сторонніх джерел теплового випромінення та потоку повітря.
Опорні спаї термопар поміщаються в термостат зі стабільною та відомою температурою. Допускається застосовувати в якості термостата посудину Дьюара, в якій мають бути одночасно пара, вода і лід дистильованої води. Допускається також застосування окремого пристрою або такого, що входить до складу багатоканального вимірювального комплексу твердотілого термостата - активного з підтриманням заданої температури або ізольованого пасивного з вимірюванням значення температури опорних спаїв.
З'єднувальні дроти ПТП та ПТ підключаються до вторинної вимірювальної апаратури через проміжний багатоточковий перемикач або до входів багатоканального вимірювального комплексу.
