---

Розміри у метрах

Пояснення:

1. - зразки і вимірювальне устатковання (див. рисунок F.2);

2. - місце тестової пожежі.

Рисунок F.1 - Вигляд зверху кімнати тестових пожеж

Пояснення:

1 - стеля.

Рисунок F.2 - Місце для розміщування зразків і вимірювального устатковання

ДОДАТОК G

(обов'язковий)

ТЛІННЯ (ПІРОЛІЗНЕ) ДЕРЕВИНИ (TF 2)

G.1 Паливо

Приблизно 10 висушених букових брусків (вміст вологи = 5 %), розміром близько 75 мм х 25 мм х 20 мм кожний.

G.2 Нагрівальна плита

Нагрівальна плита повинна мати борознисту поверхню діаметром 220 мм із вісьмома концентричними канавками, глибиною 2 мм і шириною 5 мм кожна. Відстань від зовнішньої канавки до краю плити повинна бути 4 мм, а відстань між канавками - 3 мм. Нагрівальна плита повинна мати потужність близько 2 кВт.

Температуру на поверхні нагрівальної плити треба вимірювати температурним давачем, який закріплено в п'ятій канавці, рахуючи від краю плити, так, щоб було забезпечено гарний термічний контакт.

G.3 Розміщування

Бруски треба розміщувати на поверхні нагрівальної плити, у контакті з поверхнею 20-міліметровою стороною відповідно до рисунка G.1 так, щоб давач температури знаходився між брусками і не був затуленим.

Пояснення:

1 - борозниста нагрівальна плита;

2 - температурний давач;

3 - дерев'яні бруски.

Рисунок G.1 - Розташовання брусків на нагрівальній плиті

G.4 Швидкість нагрівання

Потужність плити підбирають так, щоб протягом приблизно 11 хв її температуру підвищити від навколишньої температури до 600 °С.

G.5 Умова закінчення випробовування

m_E = 2 дБ/м.

G.6 Критерії дійсності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути таким, щоб характеристики m від у та m від часу знаходилися в межах, зазначених на рисунках G.2 та G.3 відповідно, за умов відсутності відкритого полум'я до того моменту, доки або всі сповіщувачі видадуть сигнал пожежної тривоги, або буде досягнуто значення m = 2 дБ/м, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

Якщо ж умову m_E = 2 дБ/м буде досягнуто раніше ніж спрацюють усі зразки іонізаційних сповіщувачів, то тест вважають дійсним тільки в тому випадку, якщо було досягнуто значення у = 1,6.

Пояснення:	Пояснення:
1 - значення m;	1 - значення m;
2 - значення у.	2 - час.
Рисунок G.2 - Граничні значення залежності m від у, пожежа TF2	Рисунок G.3 - Граничні значення залежності m від часу, пожежа TF2

ДОДАТОК Н

(обов'язковий )

ТЛІННЯ БАВОВНИ (TF 3)

Н.1 Паливо

Приблизно 90 шматків кручених бавовняних ґнотів, довжиною приблизно 80 см і вагою приблизно 3 г кожний. На ґнотах не повинно бути ніякого захисного покриву за необхідності вони можуть бути випрані і висушені.

Н.2 Розміщування

Ґноти кріплять до кільця діаметром приблизно 10 см і підвішують на висоті приблизно 1 м над пластиною з непального матеріалу, як показано на рисунку Н.1.

Рисунок Н.1 - Розміщення бавовняних ґнотів

Н.3 Підпалювання

Нижні кінці ґнотів треба підпалювати так, щоб надалі вони жевріли. У випадку займання - негайно задути. Початком тесту вважають момент, коли всі ґноти жевріють.

Н.4 Умова закінчення випробовування

m_E = 2 дБ/м

Н.5 Критерії дійсності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути таким, щоб характеристики m від у та m від часу знаходилися в межах, зазначених на рисунках Н.2 та Н.3 відповідно, до того моменту, доки або всі сповіщувачі видадуть сигнал пожежної тривоги або буде досягнуто значення m = 2 дБ/м, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

Пояснення:	Пояснення:
1 - значення m;	1 - значення m;
2 - значення у.	2 - час.
Рисунок Н.2 - Граничні значення залежності m від у, пожежа TF3	Рисунок Н.3 - Граничні значення залежності m від часу, пожежа TF3

ДОДАТОК І

(обов'язковий)

ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ СИНТЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

(ПОЛІУРЕТАНУ) (TF 4)

I.1 Паливо

М'який пінний поліуретан без добавок, що уповільнюють горіння, зі щільністю приблизно 20 кг/м³. Зазвичай досить трьох матів розміром приблизно 50 см х 50 см х 2 см кожний, однак кількість може бути уточнено для забезпечування дійсності тесту.

I.2 Розміщування

Мати треба розміщувати один на одному на листі з алюмінієвої фольги, краї якого загнуті нагору для утворення піддону.

I.3 Підпалювання

Підпалювати, зазвичай, треба з кута нижнього мата, однак точне місце підпалювання може бути обрано так, щоб одержати дійсні результати випробовування. Для сприяння займанню можна використовувати невелику кількість чистої пальної речовини (наприклад, 5 см³ метилового спирту).

I.4 Умова закінчення випробовування

у_Е=6

I.5 Критерії дійсності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути таким, щоб характеристики m від у та m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках 1.1 та 1.2 відповідно, до того моменту, доки або всі сповіщувачі видадуть сигнал пожежної тривоги або буде досягнуто значення у = 6, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

Пояснення:	Пояснення:
1 - значення m;	1 - значення m;
2 - значення у.	2 - час.
Рисунок І.2 - Граничні значення залежності m від у, пожежа TF4	Рисунок І.3 - Граничні значення залежності m від часу, пожежа TF4

ДОДАТОК J (обов'язковий)

ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ РІДИНИ

(n-гептан) (TF 5)

J.1 Паливо

Приблизно 650 г суміші n-гептану (чистота 99 %) із приблизно 3 % толуолу (чистота 99 %) за об'ємом. Кількість може бути уточнено для забезпечування дійсності випробовування.

J.2 Розміщування

Суміш гептан/толуол треба спалювати в квадратному сталевому піддоні розмірами близько 33 см х 33 см х 5 см.

J.3 Підпалювання

Підпалювати треба за допомогою полум'я або іскри тощо.

J.4 Умова закінчення випробовування

у_Е= 6

J.5 Критерії дійсності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути таким, щоб характеристики m від у та m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках J.1 та J.2 відповідно, до того моменту, доки або всі сповіщувачі видадуть сигнал пожежної тривоги або буде досягнуто значення у = 6, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

Якщо ж умови у_Е = 6 буде досягнуто раніше, ніж спрацюють усі зразки розсіяного або пропущеного світла, то тест вважають дійсним тільки в тому випадку, якщо було досягнуто значення m = 1,1 дБ/м.

Пояснення:	Пояснення:
1 - значення m ;	1 - значення m ;
2 - значення у.	2 - час.
Рисунок J.1 - Граничні значення залежності m від у, пожежа TF5	Рисунок J.2 - Граничні значення залежності m від часу, пожежа TF5

ДОДАТОК К

(довідковий )

ВІДОМОСТІ ЩОДО КОНСТРУКЦІЇ ДИМОВОГО КАНАЛУ

Димові сповіщувачі спрацьовують, коли сигнал(и) від одного або більше димових чутливих елементів відповідають визначеному критерію. Концентрація диму в чутливому(-их) елементі(-ах) залежить від концентрації диму навколо сповіщувача, але це співвідношення зазвичай складне і залежить від ряду чинників, таких як орієнтація, монтування сповіщувача, швидкість повітряного потоку, турбулентність, швидкість зростання концентрації диму тощо. Відносна зміна значення порога спрацьовування, виміряного в димовому каналі, є основним розглянутим параметром під час оцінювання стабільності димових сповіщувачів, які випробовують на відповідність цьому стандарту.

Існує багато різних варіантів побудови димового каналу, придатних для проведення випробовувань згідно з цим стандартом, але в будь-якому випадку під час розглядання його конструкції і характеристик повин-ні бути враховані такі моменти.

Для вимірювання значення порога спрацьовування потрібно зростання концентрації аерозолю доти, поки сповіщувач не спрацює. Це простіше забезпечити в димовому каналі замкнутого типу. Димовий канал повинен бути обладнаний системою очищання його після кожного застосування аерозолю.

Рисунок К.1 - Димовий канал, робоча секція, вид збоку

Щоб повітряний потік у робочому об'ємі димового каналу став наближеним до ламінарного та однорідного, турбулентний повітряний потік, що утворюється у каналі через наявність вентилятора, пропускається через спрямовувальний елемент (див. рисунки К.1 та К.2). Це може бути досягнуто застосовуванням фільтра, стільникового випрямляча або сполученням обох, котрі залежно від обставин містяться в повітряному потоці зверху за течією від робочого об'єму каналу. Якщо використовують фільтр, то він повинен бути досить великим, щоб не перешкоджати проходженню аерозолю. При цьому треба прийняти заходи, щоб забезпечити гарне перемішування повітряного потоку для одержання однорідної температури і концентрації аерозолю перш, ніж він потрапить на спрямовувальний елемент. Ефективне перемішування може бути досягнуто, якщо аерозоль у канал подають проти руху повітряного потоку.

Потрібен також пристрій для підігрівання повітря перед подаванням його в робочу секцію. Канал повинен бути обладнаний системою регулювання підігрівання повітря у режимі підтримування встановлених

значень температури в робочому об'ємі і в режимі зміни температури за визначеним законом. Підігрівати треба за допомогою низькотемпературних нагрівачів для уникнення одержання сторонніх аерозолів або зміни характеристик випробовувального аерозолю.

Рисунок К.2 - Димовий канал, робоча секція, перетин А-А

Для уникнення порушення умов випробовування, наприклад, внаслідок турбулентності, особливу увагу треба приділяти розміщуванню елементів у робочому об'ємі. Усмоктування повітря через ІВК створює швидкість повітряного потоку близько 0,04 м/с в області вхідних отворів корпусу камери. Однак ефект усмоктування буде незначний, якщо ІВК розташовувати на відстані від 10 см до 15 см за сповіщувачем за напрямком повітряного потоку.

Димовий канал може бути розрахованим на швидкість потоку повітря, вільного від аерозолю, 5 м/с і 10 м/с, що не повинно створювати завад для роботи в режимі вимірювання порога спрацьовування.

ДОДАТОК L

(довідковий)

ВІДОМОСТІ, ЩО МІСТЯТЬ ВИМОГИ

ЩОДО РЕАКЦІЇ СПОВІЩУВАЧА НА ПОЖЕЖІ,

ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ ПОВІЛЬНО

Принцип дії найпростішого сповіщувача засновано на порівнянні сигналу, що надійшов від його чутливого елемента, з визначеним граничним значенням (порогом тривоги). Коли сигнал чутливого елемента досягає граничного значення, сповіщувач формує сигнал тривоги. Концентрація диму, за якої це відбувається, є значенням порога спрацьовування сповіщувача. У такому простому сповіщувачі поріг тривоги - величина постійна, що не залежить від швидкості зміни в часі сигналу чутливого елемента.