3.47. Використані дрантя й обтиральні матеріали слід вчасно прибрати в металеву шухляду.
3.48. При вилуговуванні деталей за допомогою розчину акустичної соди потрібно оберігати руки від влучення на них розчину, працюючи в гумових рукавичках і захисних окулярах.
3.49. При продуванні порожнин стисненим повітрям потрібно працювати в респіраторі і захисних окулярах; не допускати присутності сторонніх осіб на робочому місці.
3.50. Не можна застосовувати стиснене повітря для видалення сміття, окалини й обдування одягу - це небезпечно.
Для видалення пилу, бруду і стружки слід застосовувати щітки-змітки.
3.51. Ремонт устаткування, машин і механізмів у цехових умовах потрібно виконувати на відведених для цього місцях.
Не можна робити ремонтних і складальних робіт у проходах цеху.
3.52. При виконанні слюсарно-складальних робіт із групою робітників необхідно погоджувати свої дії з іншими робітниками і виконувати команди старшого.
3.53. Під час складання машин і механізмів не можна залишати деталі у висячому положенні.
3.54. При підгонці великовагових деталей слід вживати заходів для того, щоб деталлю або інструментом не заподіяти шкоди навколишнім.
Не можна допускати віддачі кінців стропа, не перевіривши закріплення деталі.
3.55. Не допускається перевіряти співвісність отворів сполучаємих деталей на дотик. Для перевірки співвісності слід використовувати спеціальний інструмент (оправлення, штифти).
3.56. Перед вибивкою оправлень, заклепок або болтів потрібно попередити працюючих поруч.
3.57. Не можна виконувати складальні роботи з випадкових настилів, драбин, шухляд або виступаючих частин механізмів.
3.58. Закриваючи агрегат кришкою, слід ретельно оглянути всю внутрішню порожнину корпуса механізму і продути стисненим повітрям. При продуванні потрібно працювати в захисних окулярах.
3.59. Необхідно остерігатися пасових передач; не братися руками за ремінь для зупинки верстата, надягати і переводити ремінь тільки за допомогою наведення (штанги з гачком) або ремненадівача.
3.60. При установці обертових частин механізму (роторів, колінчатих валів і т.п.) на призначене для них місце слід простежити, щоб вони входили без заїдання, не підправляти їх руками, а використовувати для заведення спеціальні пристосування.
3.61. Перед пуском або провертанням (після зборки і ремонту) машини, механізму, агрегату і т.п. слід міцно установити на місце всі штатні огородження і захисні пристосування.
У тих випадках, коли спробний пуск необхідний при знятих огородженнях, потрібно виставити попереджувальні знаки і переконатися, що небезпека нікому не грозить.
Випробування механізму при знятих огородженнях повинно проводитися в присутності особи, відповідальної за проведення ремонтних робіт.
3.62. Перш ніж приступати до пайки або зварювання бочок або інших посудин з-під пальних речовин, а також перед роботою усередині посудин або цистерн з-під цих речовин (бензину, гасу) слід вимагати, щоб їх промили гарячою водою або продули парою, або за розпорядженням майстра зробити це самому слюсарю-судноремонтнику.
3.63. Не допускається робити огляд бочок, цистерн, газо- і нафтопродуктів із застосуванням відкритого вогню, а також робити поблизу них роботу із сильно нагрітими предметами.
3.64. Не можна заходити з відкритим вогнем і курити у вогненебезпечних приміщеннях (газогенераторських і складських), де зберігаються бензин, бензол і т.п., це може привести до вибуху; у таких приміщеннях - працювати з інструментом, що не дає іскор.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
По закінченні роботи слюсар-судноремонтник зобов'язаний:
4.1. Упорядкувати своє робоче місце, прибрати й очистити його від бруду, сміття, а промаслені обтиральні матеріали віднести в металеву шухляду з металевою кришкою, що закривається.
Прибрати горючі і їдкі рідини, що застосовувалися при промиванні і реконсервації деталей.
4.2. Прибрати інструменти, що застосовувалися в роботі, пристосування і вимірювальні прилади, укласти їх в інструментальну шухляду або здати в комору.
4.3. Обійти робоче місце, переконатися, що після роботи не залишилося неприбраних матеріалів, пристосувань, незакріплених деталей, тліючого дрантя і промаслених ганчірок.
4.4. Про закінчення роботи і відхід повідомити керівнику роботи.
4.5. Зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і прибрати у відведене місце для збереження, окреме від місця збереження повсякденного одягу й особистих речей. Прийняти душ і надягти повсякденний одяг.
4.6. При одержанні під час роботи навіть незначних травм або при нездужанні звернутися в медпункт із метою запобігання можливих захворювань або ускладнень.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. У процесі виконання роботи важливо запобігти виникнення аварійної ситуації.
Ознаками можливих аварійних ситуацій можуть служити:
- займання, виникнення пожежі при виконанні вогневих робіт (електро- і газозварювання, газорізання) поблизу легкозаймистих або горючих матеріалів;
- загазованість приміщень (поява стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості, посилення серцебиття);
- відключення електроенергії (обрив проводів живлення, несправності заземлення й інші ушкодження електроустаткування);
- раптова поява в корпусі устаткування відчутного електричного струму;
- мимовільна зупинка устаткування або поломка;
- раптове падіння вантажів, удар предметів, що рухаються, та інше.
5.2. При виникненні пожежі на місці виконання робіт слюсарю-судноремонтнику слід ліквідувати її в початковій стадії, використовуючи первинні засоби пожежегасіння (ПЗП): вогнегасники, внутрішні пожежні крани, бочки з водою, шухляди з піском, стаціонарні установки пожежегасіння й інші.
Якщо ліквідувати пожежу власними силами і наявними ПЗП не вдається, необхідно:
- повідомити по телефону про пожежу в пожежну охорону. При цьому повідомити місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, про наявність людей у районі пожежі і своє прізвище;
- повідомити про пожежу чергового або вахтового, керівника робіт;
- по можливості до прибуття пожежних вжити заходів по локалізації вогнища пожежі й евакуації людей і організувати зустріч пожежної команди.
5.3. При появі стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості слюсарю-судноремонтнику слід виявити, чи працює приточно-витяжна вентиляція і при її працездатності прийняти міри по ліквідації ушкоджень.
У випадку неможливості відновлення роботи вентиляції слід припинити роботу, довести до відома керівника робіт і діяти відповідно його вказівкам.
При виявленні високої загазованості приміщень слід вивести з приміщень людей, надати потерпілим першу допомогу і викликати швидку допомогу. Сповістити про це керівнику робіт і залишити приміщення у відповідності зі схемою евакуації.
5.4. При раптовому вимиканні електроенергії та електроосвітлення не можна пересуватися в темряві до включення аварійного або основного освітлення. Після включення аварійного освітлення слюсарю-судноремонтнику слід виявити причину порушення (обрив проводів живлення, несправності заземлення та інші ушкодження), довести до відома керівника робіт.
При несправності електроустаткування не можна намагатися самому усунути несправність. Необхідно викликати електромонтера.
5.5. При раптовій появі в корпусі устаткування відчутного електричного струму слюсарю-судноремонтнику слід припинити роботу, виключити устаткування і довести до відома керівника робіт.
При виникненні короткого замикання слід відключити штатну електроапаратуру і повідомити черговому електрику і керівнику робіт. Не дозволяється самостійно виконувати роботу по ремонту електроустаткування.
5.6. При поломці чи мимовільній зупинці устаткування слюсарю-судноремонтнику слід виключити устаткування, припинити роботу, повідомити керівника робіт і діяти відповідно до його вказівок, керуючись знаннями, отриманими при спеціальному навчанні по пожежно-технічному мінімумі.
5.7. При виході з ладу контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматики блокувальних пристроїв необхідно припинити роботу, відключити устаткування і викликати наладчика по ремонту засобів автоматики. Про це повідомити керівника робіт.
5.8. При розриві трубопроводів і шлангів гідравліки, стиснутого повітря, систем пари слюсарю-судноремонтнику необхідно припинити подачу штатної арматури, повідомити про аварію керівнику робіт і приступити до ліквідації аварії, керуючись знаннями, отриманими при спеціальному навчанні по пожежно-технічному мінімумі.
5.9. У випадку раптового припинення дії вентиляції в замкнутому і важкодоступному судновому приміщенні необхідно негайно припинити роботу, повідомити про те, що трапилося, керівнику робіт і залишити приміщення.
5.10. При виявленні несправності риштувань (підмостків) або порушення працюючими на них правил безпеки необхідно повідомити про це керівнику робіт.
5.11. Для запобігання нещасних випадків при вантажно-підйомних роботах та транспортуванні металоконструкцій слюсарю-судноремонтнику слід переконатися у відсутності людей в небезпечній зоні, перевірити наявність і справність огороджень та попереджувальних надписів.
5.12. При оповіщенні по системі сигналізації й оповіщення (пожежній сигналізації, гучномовній, світловій і інших) про пожежонебезпечну ситуацію на судні або в цеху необхідно діяти відповідно до інструктажу в частині евакуації, проведеного керівником робіт.
При задимленості шляхів евакуації необхідно використовувати засоби індивідуального захисту, з місцями збереження яких необхідно бути ознайомленим заздалегідь і бути навченим як ними користуватися.
Евакуюватися необхідно в напрямку, позначеному покажчиками.
5.13. При недотриманні працюючими вимог по забезпеченню безпечних умов праці і пожежної безпеки створюються передумови різних видів ураження людей: від вогню, токсичних продуктів у повітряному середовищі, диму, електричних розрядів, поранень, забитих місць, падіння з висоти й інших, впливу частин механізмів і устаткування, що рухаються й обертаються, переміщаються вантажопідйомними пристроями, деталями і виробами, і інше.
5.14. При нещасному випадку, що відбувся з Вами або поруч працюючими, необхідно повідомити керівника робіт, зробити самодопомогу або подати першу допомогу потерпілому. Подання першої медичної допомоги слід проводити у наступному порядку:
5.14.1. При пораненнях із кровотечею до прибуття швидкої допомоги необхідно зупинити кровотечу шляхом накладення джгута або притиснення судини, що кровоточить, вище місця ураження. Місце накладення джгута попередньо обернути чистим рушником, бинтом або хусткою. Не можна рану торкати руками або промивати водою.
5.14.2. При переломах кінцівок слід укласти потерпілого на підлогу у зручне для потерпілого положення й очікувати лікаря.
При вивихах необхідно на ушкоджене місце накласти фіксуючу пов'язку або шину і при можливості доставити до лікаря.
5.14.3. При забитих місцях для зменшення болю необхідно покласти холодний компрес, при саднах і подряпинах місце навколо рани обробити йодом або забинтувати стерильним бинтом.
5.14.4. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії струму шляхом відключення живлення рубильником або відділення потерпілого від струмоведучих частин, використовуючи діелектричні предмети (сухий ціпок, ремінь, мотузка, сухий одяг).
При відтягуванні потерпілого слід братися за сухий одяг, не доторкаючись до оголених частин тіла, діяти одною рукою. Потім викликати швидку допомогу.
5.14.5. При термічних опіках слід негайно вжити заходів по припиненню впливу високої температури на потерпілого, зупинити людину, що біжить у палаючому одязі, палаючий одяг згасити водою, піском, накиданням щільної тканини, видалити тліючі частини одягу, накласти стерильну марлеву пов'язку, викликати лікаря.
5.14.6. При опіках кислотами і лугами місце опіку промити струменем води з-під крана або цебра, після чого звернутися в медпункт.
5.14.7. У випадку ураження ока світловим випромінюванням зварювальної дуги або влученням в очі сторонніх тіл слід відразу звернутися в медпункт.
5.14.8. У випадку ураження парами, газами, димом необхідно винести потерпілого на свіже повітря, а при зупинці дихання негайно почати штучне дихання до прибуття лікарської допомоги або відновлення дихання.
5.14.9. При непритомності слід укласти хворого на спину з опущеною головою, розстебнути комір, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обляпати обличчя холодною водою, поплескати по щоках, при необхідності зробити штучне дихання і викликати лікаря.
5.15. На місці події нещасного випадку слід зберегти до розслідування обставин, що привели до нещасного випадку, стан устаткування й обстановку, якими вони були в момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю навколишніх працівників, не викликає аварію і не порушить хід виробничого процесу).
ДОДАТОК 1 Довідковий
ПЕРЕЛІК нормативних актів, на підставі яких розроблена Інструкція
1. ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, м. Київ, «Основа», 1998 р.
2. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.02 р.
3. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів, т. К4, м. Київ, «Основа», 1995 р.
4. ГОСТ 12.0.003.74 «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація».
5. Класифікатор професій ДК-003-95 випуску 2003 р.
6. НАОП 1.4.74-1.04.86 «Правила пожежної безпеки для будуємих і ремонтуємих суден» ППБО-130-85.
7. НАОП 1.4.74-2.24-78. ОСТ5.0241-78. Охорона праці при будуванні і ремонті суден. Основні положення.
8. Правила пожежної безпеки для будуємих і ремонтуємих суден. Затверджені МНС України наказ № 136 від 23.03.2004 р.
9. НАОП 1.4.74-2.25-84. ОСТ5.0330-84. Вантажно-розвантажувальні роботи при будуванні і ремонті суден. Вимоги безпеки.
