---

3 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЛІГОНІВ ТПВ

Склад проекту

3.1 Проект полігона ТПВ згідно з ДБН А 2.2-3 має складатися з таких розділів:

1. Загальна пояснювальна записка

2. Технологічний розділ: розрахунок місткості, технологічна схема з урахуванням черговості
   будівництва, подовжній і поперечний технологічні розрізи, режим експлуатації, розрахунок потреби в
   експлуатаційному персоналі, машинах і механізмах, рекомендації щодо рекультивації ділянки після
   закриття полігона ТПВ

3. Генеральний план ділянки: вертикальне планування, упорядкування, дороги, спеціальні гідро­технічні споруди (водовідвідні нагірні канави, дамби, водонепроникні основи тощо

4. Архітектурно-будівельний розділ

5. Санітарно-технічний розділ

6. Електротехнічний розділ

7. Основні техніко-економічні показники

8. Зведений кошторис

9. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

10. Санітарно-захисна зона і система моніторингу

11. Санітарно-технічний паспорт полігона ТПВ.

Інженерні дослідження території полігона ТПВ

2. На ділянці території, виділеної під полігон ТПВ, повинні бути виконані комплексні інженерні
   вишукування, які включають топоґеодезичну зйомку, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні, екологічні
   та санітарно-гігієнічні дослідження.

3. Для проектування полігона ТПВ необхідно мати план всієї ділянки в масштабі 1:5001:2000
   залежно від ступеня складності рельєфу та план ділянки господарської зони в масштабі 1:500. Ситуаційний
   план складається в масштабі 1:50001:25000 залежно від розміру очікуваної зони впливу на навколишнє
   середовище та ступеня її відображення.

4. Інженерні дослідження виконуються, як правило, за два етапи. На першому етапі - з метою
   обґрунтування вибору ділянки розміщення полігона ТПВ за варіантами, на другому - з метою одержання
   вихідних даних для розроблення необхідної проектної документації. Склад і обсяг інженерних досліджень
   установлюється технічним завданням.

Розрахунок місткості полігона ТПВ

3.5 Проектна місткість полігона ТПВ розраховується для обґрунтування розмірів ділянки скла­дування ТПВ. Розмір земельної ділянки, що відводиться під складування ТПВ, визначається залежно від:

• строку експлуатації полігона ТПВ;

• чисельності населення району, що обслуговується, з урахуванням перспективи його зростання;

• норми накопичення ТПВ та їх щільності;

• обсягу всіх інших відходів, що складуються з ТПВ (вуличне та будівельне сміття, деякі промислові
  відходи, які дозволено складувати разом з ТПВ та інші);

• геометричної форми ділянки та допустимої висоти складування відходів;

• методу, який приймається для ущільнення відходів при складуванні;

• напрямку подальшого використання земельної ділянки після закриття та рекультивації полігона
  ТПВ.

3.6 З урахуванням продуктивності застосовуваних на полігонах ТПВ машин і механізмів уста­новлюється така класифікація споруд залежно від річного об'єму прийнятих ТПВ (у тис. м³/рік): до 50,
51-100, 101-500, 501-1000, більше 1000.

Розрахунок потреби у засобах механізації (вітчизняного виробництва) для полігона ТПВ наведений у додатку Г.

3.7 Площа ділянки складування ТПВ орієнтовно визначається діленням проектної місткості полігона
ТПВ (м³) на середню висоту складування відходів (м) із урахуванням їх ущільнення, середньої чи­сельності населення, що обслуговується, та за умови експлуатації полігона протягом не менше 15-20 років.

Рекомендовані площі ділянки складування ТПВ залежно від середньої чисельності населення наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1- Рекомендована площа ділянки складування ТПВ, га

3.8 Полігони ТПВ, що мають загальну висоту (для полігонів ТПВ у котлованах і ярах - глибину) понад 20 м і навантаження на використовувану площу понад 10 т/м², (або 100 тис. т/га), відносяться до категорії високонавантажених полігонів ТПВ. Площу ділянки (F) для високонавантаженого полігона ТПВ (при попередніх розрахунках) можна обчислити за емпіричною формулою:

, (3.1)

де N — середня чисельність населення, яке буде обслуговуватися за розрахунковий строк експлуа­тації, тис. чол.;

Т — розрахунковий термін експлуатації полігона ТПВ, років.

3.9 Проектування полігона ТПВ здійснюється на основі плану відведеної земельної ділянки та
прийнятої технології складування. Фактична місткість полігона ТПВ визначається на основі техно­логічних планів і розрізів.

Схема полігона ТПВ

10. Основними елементами полігона ТПВ (рис. 3.1) є: під'їзна дорога, ділянка складування ТПВ,
    господарська зона, інженерні споруди і комунікації.

11. Під'їзна дорога з'єднує автомобільну дорогу загального користування з ділянкою складування
    ТПВ. Під'їзну дорогу розраховують на двосторонній рух. Категорія й основні параметри під'їзної дороги
    визначають відповідно до розрахункової інтенсивності руху (автомобілів/добу).

12. Основна споруда полігона ТПВ - ділянка складування ТПВ. Вона займає, як правило, до 85...95 %
    загальної площі полігона ТПВ (залежно від об'єму ТПВ, що приймаються).

Ділянку складування розбивають на черги експлуатації з урахуванням забезпечення приймання відходів на кожній черзі протягом 3-5 років. У складі першої черги виділяють пусковий комплекс на перші 1-2 роки.

Складування відходів на першій, другій і, якщо дозволяє площа ділянки, на третій черзі ведеться на висоту у 2-3 яруси (висота ярусу приймається рівною 2,0... 2,5 м).

13. Кожна наступна черга експлуатації здійснюється шляхом збільшення рівня насипу ТПВ до
    проектної позначки з подальшим складуванням шарами висотою 2,0...2,5 м. Розбивка ділянки скла­дування на черги виконується з урахуванням рельєфу місцевості та річної кількості ТПВ, що складуються.

14. Територія полігона ТПВ, у тому числі ділянка складування і господарська зона, має бути
    захищеною від затоплення зливовими та талими водами з вище розташованих земельних масивів (діля­нок). Для забезпечення запобігання попаданню стоку зливових і талих вод, а також фільтрату з території
    полігона у зовнішні водовідвідні споруди проектується комплекс гідротехнічних споруд. Господарська
    зона, обвалування, зелені насадження, інженерні комунікації займають, як правило, 5...15 % загальної
    площі полігона ТПВ.

Рис. 3.1- Рекомендована схема розміщення основних споруд полігона ТПВ

а - при співвідношенні довжини і ширини полігона ТПВ менше 1:2; б - те саме при співвідношенні понад 1:3; 1 - під'їзна дорога; 2 - господарська зона; 3 - нагірна канава; 4 - огорожа; 5 - зелена зона; 6 - ґрунт для ізолюючих шарів; 7 - майданчики складування ТБО; І, II і III - черги експлуатації

Поверхневі (зливові та талі) води з території полігона збирають у секційний контрольно-регулюючий ставок. Місткість кожної секції слід розраховувати на об'єм максимального добового дощу, що пов­торюється раз на 10 років.

Освітлені води після контролю їх якості слід спрямовувати:

• чисті - на виробничі потреби, при відсутності споживача - на водоскид;

• забруднені - до ставка-випарника або до загальних каналізаційних чи спеціальних (при полігоні
  ТПВ) очисних споруд стічних вод.

15. Як правило, на відстані 1...2 м від водовідвідної канави розміщується огорожа території полі­гона ТПВ. По периметру на смузі шириною 5...8 м проектується садіння дерев, прокладаються інженерні комунікації (водопровід, каналізація), встановлюються щогли електроосвітлення. За відсутності
    інженерних споруд на цій смузі відсипаються кавальєри ґрунту, який буде використаний для ізоляції ТПВ.

16. Господарська зона проектується на перетині під'їзної дороги з межею полігона ТПВ, що
    забезпечує можливість експлуатації зони на будь-якій стадії його заповнення. У господарській зоні
    розміщуються адміністративні, побутові та виробничі будинки і споруди.

Проектування ділянки складування

3.17 На ділянці складування передбачається створення котловану або траншеї. Глибина котловану,
який риють у основі полігона ТПВ, залежить від рівня ґрунтових вод. Основа днища котловану повинна
бути на 2 м вище прогнозованого рівня ґрунтових вод.

Ґрунт, що виймається з котловану під час його будівництва, використовують для проміжної та остаточної ізоляції ТПВ.

3.18 Розміщення ґрунту з котлованів першої черги проектують у кавальєрах по периметру полігона
ТПВ, з котлованів другої черги грунт подається на ізоляцію ТПВ на картах першої черги.

3.19 Днище котловану проектують, як правило, горизонтальним, що забезпечує розподіл фільтрату по всій площі основи полігона ТПВ, проте, за необхідності, воно може бути з невеликим ухилом для стоку фільтрату в місце його збирання. Залежно від рельєфу місцевості і черговості складування ТПВ ділянка розбивається на кілька котлованів. На ділянках з ухилом понад 0,5 % проектується каскад котлованів (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 - Рекомендоване розміщення котлованів у основі полігона ТПВ

1 - кавальєр ґрунту; 2 - поверхня ділянки до розроблення котловану; 3 - основа ділянки складування; 4 - дорога, РГВ - рівень ґрунтових вод

20. Перепад верхнього і наступних проміжних котлованів, а також різниця відміток основ двох
    суміжних котлованів не повинні перевищувати 1 м (за більшої різниці потрібен розрахунок на стійкість
    дамб). За необхідності влаштування на поверхні проміжних дамб проектують тимчасову дорогу для
    проїзду сміттєвозів. На ділянках, розміщуваних у ярах, каскад котлованів поділяється дамбами.

21. При проектуванні висотних полігонів ТПВ найбільш економічними є земельні ділянки, близькі за
    формою до квадрата, і такі, що припускають максимальну висоту складування ТПВ. Закладання укосів
    висотного полігона визначається розрахунками надійності залежно від фізико-механічних характеристик
    ТПВ та ґрунтів кар'єрів, із яких будуть відсипатися огороджувальні споруди. По контуру підошви схилів
    висотного полігона ТПВ слід передбачати лотки для збирання та відведення фільтрату.

Схематично розріз висотного полігона ТПВ подано на рис. 3.3.

12

9

Рисунок 3.3 - Рекомендована схема висотного полігона ТПВ

I - лісова смуга; 2 - бічний зовнішній ізолювальний шар; 3 - проміжний ізолювальний шар; 4 - ТПВ, які укладаються
на робочій карті; 5 - тимчасова тупикова дорога; 6 - тимчасовий проїзд з твердим покриттям; 7 - тверді побутові
відходи; 8 - природна або штучна водонепроникна основа; 9 - насичені фільтратом відходи; РФ - рівень фільтрату,
РГВ - рівень ґрунтових вод; 10 - лоток для збирання та відведення фільтрату дощових і талих вод зі схилів;

11 - обвалування фільтратозбірного лотка; 12 - нагірна канава для збирання та відведення незабрудненого поверх­невого стоку (дощових і талих вод)

22. Дно і укоси котловану повинні мати протифільтраційні екрани з природних матеріалів із
    коефіцієнтом фільтрації води не більшим 10^-9 м/с і товщиною не меншою 1,0 м.

23. Якщо протифільтраційний екран з мінерального ґрунту не відповідає вимогам 3.22, застосовують штучний протифільтраційний екран, що має коефіцієнт фільтрації води не більший за 10^-9 м/с, строк
    дії більший ніж 75 років, стійкий до можливих навантажень, ультрафіолетового випромінювання і пошкодження гризунами. Для захисту штучної гідроізоляції від механічних ушкоджень на її поверхню

насипають шар дрібного піску, подрібненого суглинку або дрібнозернистих промислових відходів (IV класу небезпеки) з розміром зерна не більше 0,5 мм, завтовшки не менше 0,5 м. Матеріал штучної гідроізоляції має бути хімічно стійким до тривалого впливу фільтрату.

24. Використання інших матеріалів для укладання протифільтраційних екранів допускається за
    умови, що вони мають коефіцієнт фільтрації води не більш 10^-9 м/с.

25. Відведення земельної ділянки під складування ТПВ на території яру повинно включати його
    верхів'я, що гарантує збирання і видалення стоку талих і дощових вод найпростішими методами. Ділянка
    яру за довжиною розбивається, починаючи з верхів'я, на черги будівництва. Кожна черга будівництва зі
    зниженого боку захищається від зсувів земляною дамбою. На рис. 3.4 показано багатокаскадну схему
    складування ТПВ у яру.