Примітка 4. Час автоматичного вимикання живлення, який зазначений у таблиці 2.1 і в 2.4.1.14, є максимальним часом вимикання у разі подвійного замикання в електроустановці із системою IT як з нерозподіленим, так і з розподіленим нейтральним (середнім) провідником.
б) якщо відкриті провідні частини заземлені групами або індивідуально, повинна бути виконана така умова:
RAx Ia50, (2.8)
де RA – сума величин опорів заземлювального пристрою відкритих провідних частин електроустановки споживача електроенергії і захисного провідника, який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм, Ом; Іа – струм, який викликає автоматичне вимикання живлення за час, що не перевищує наведений в 2.4.1.18 для системи ТТ, А.
Примітка 1. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 у формулі (2.8) повинна бути замінена на значення цієї допустимої напруги дотику.
Примітка 2. У разі застосування способу заземлення, що зазначений в б), як правило, слід використовувати ПЗВ. При цьому величина Іаяка відповідає наведеному в таблиці 2.2 значенню часу, може суттєво перевищувати значення номінального вимикаючого диференційного струму ПЗВ.
2.4.1.26 В електроустановках із системою IT можуть бути використані:
пристрої безперервного контролю ізоляції;
пристрої контролю диференційного струму;
системи для виявлення місця пошкодження ізоляції;
пристрої захисту від надструму; – ПЗВ.
Примітка. У разі використання ПЗВ у ряді випадків невимикання живлення при першому замиканні не може бути забезпечено.
Захисні пристрої, які здійснюють автоматичне вимикання живлення в електроустановках з розподіленим нейтральним чи середнім провідником, повинні забезпечувати одночасне вимикання як лінійних провідників, так і нейтрального або середнього провідника.
Додаткова система зрівнювання потенціалів виконується як доповнення до основної системи зрівнювання потенціалів, коли захисний пристрій не може забезпечити виконання вимог до часу автоматичного вимикання живлення (див. 2.4.1.10).
У деяких спеціальних електроустановках з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом, наприклад, які розміщені у ванних і душових приміщеннях, нормативні документи, в яких розглядаються ці електроустановки, можуть вимагати виконання додаткової системи зрівнювання потенціалів за будь-яких обставин.
Додаткова система зрівнювання потенціалів може охоплювати всю електроустановку, її частину або окремі апарати електроустановки.
2.4.1.27 Додаткова система зрівнювання потенціалів повинна об'єднувати (шляхом з'єднання захисними провідниками) всі доступні одночасному дотику відкриті провідні частини стаціонарного електрообладнання і сторонні провідні частини, в тому числі, якщо це можливо, основні металеві частини для укріплення будівельних конструкцій, такі як сталева арматура залізобетона.
До додаткової системи зрівнювання потенціалів повинні бути також приєднані захисні провідники всього електрообладнання, у тому числі штепсельних розеток.
2.4.1.28 Величина опору зв'язку Кд (Ом) між доступними одночасному дотику відкритими і сторонніми провідними частинами, які об'єднані додатковою системою зрівнювання потенціалів, повинна забезпечувати виконання умови (див. також 4.2.3.3):
- в електроустановках змінного струму:
Rд50/Іа; (2.9)
- в електроустановках постійного струму:
Rд120/Іа, (2.10)
де Іа – струм, який являє собою або номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ, якщо такий пристрій застосовується як захисний, або струм, який забезпечує автоматичне вимикання живлення пристроєм захисту від надструму за час до 5 с у разі застосування цього пристрою, А.
Примітка. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 або 120 у формулах (2.9) або (2.10) повинна бути замінена на відповідне значення цієї допустимої напруги дотику.
Захід захисту у разі непрямого дотику шляхом застосування обладнання класу II за ГОСТ 12.2.007.0 передбачається для запобігання виникненню на доступних дотику частинах електрообладнання небезпечної напруги, яка зумовлена пошкодженням основної ізоляції.
Цей захід захисту у разі непрямого дотику одночасно забезпечує і захист від прямого дотику.
Захист шляхом застосування обладнання класу II повинен забезпечуватися або самим електрообладнанням у процесі його виготовлення або здійснюватися у процесі монтажу за допомогою додаткової (див. 2.4.2.4) чи посиленої (див. 2.4.2.5) ізоляції.
Якщо обладнання класу II застосовується в електроустановці або колі як єдиний захід захисту, повинен бути здійснений контроль для запобігання замінам електрообладнання, які можуть знизити ефективність захисту.
Такий захід захисту, якщо він є єдиним, не може бути застосований у колах, що мають штепсельні розетки, або в електроустановках, в яких споживач електроенергії може здійснити несанкціоновану (без дозволу експлуатаційної організації) заміну електрообладнання.
Якщо очікується, що в процесі експлуатації обладнання класу II буде замінено на обладнання класу І, коло живлення цього обладнання повинно мати в своєму складі захисний провідник.
2.4.2.3 Обладнання класу II заводського виготовлення, а також блоки електрообладнання заводського виготовлення, що мають рівноцінну з обладнанням класу II суцільну ізоляцію, повинні успішно витримати іспити (згідно з відповідними стандартами або технічними умовами) та бути певним чином марковані.
Установлення електрообладнання (кріплення, з'єднання з провідниками тощо) не повинно негативно відбиватися на якості захисту, що передбачений інструкціями на це електрообладнання.
Примітка. Зазначене електрообладнання повинно мати знак .
2.4.2.4 Додаткова ізоляція, яку виконують у процесі монтажу електрообладнання, що має основну ізоляцію, повинна разом з останньою забезпечити рівень безпеки цього електрообладнання такий, як у електрообладнання заводського виготовлення, що зазначене в 2.4.2.3.
Виконання додаткової ізоляції повинно відповідати вимогам, які наведені в 2.4.2.6-2.4.2.10, і не впливати негативно на роботу електрообладнання та умови його експлуатації.
Примітка. Електрообладнання з додатковою ізоляцією повинно мати знак , який наноситься на видному місці зовнішньої та внутрішньої сторін його корпуса (кожуха).
2.4.2.5 Посилена ізоляція, що накладається у процесі монтажу на неізольовані струмоведучі частини електрообладнання, повинна забезпечити рівень безпеки цього електрообладнання такий, як у електрообладнання заводського виготовлення, що зазначене в 2.4.2.3.
Виконання посиленої ізоляції повинно відповідати вимогам, які наведені в 2.4.2.7-2.4.2.10, і не впливати негативно на роботу електрообладнання та умови його експлуатації.
Посилена ізоляція повинна застосовуватися тільки в випадках, коли конструктивні особливості електрообладнання перешкоджають виконанню подвійної ізоляції.
Примітка. Електрообладнання з посиленою ізоляцією повинно мати знак , який наноситься на видному місці зовнішньої та внутрішньої сторін його корпуса (кожуха).
У разі застосування додаткової ізоляції, яку виконують у процесі монтажу, готове до експлуатації електрообладнання, всі провідні частини якого відокремлені від струмоведучих частин тільки основною ізоляцією, повинно бути вміщене в ізолюючу оболонку, що забезпечує ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254.
Ізолююча оболонка для забезпечення додаткової або посиленої ізоляції повинна бути стійкою проти можливих електричних, термічних та механічних впливів.
Фарба, лак тощо, як правило, не розглядаються як оболонка, що відповідає цій вимозі. Проте не виключається можливість застосування оболонок, які покриті фарбою, лаком тощо, якщо відповідні нормативні документи, наприклад стандарти, дозволяють це і такі ізолюючі покриття успішно витримали іспити в умовах, зазначених у цих документах.
Якщо попередні випробування ізолюючої оболонки не проводили, перед пуском електрообладнання в експлуатацію повинні бути проведені випробування електричної міцності оболонки.
Ізолююча оболонка не повинна пересікатися провідними частинами, які можуть виносити потенціал.
Ізолююча оболонка не повинна мати кріпильні деталі (наприклад, гвинти, болти тощо) з ізолюючих матеріалів, заміна яких на аналогічні металеві деталі в процесі монтажу і експлуатації могла б викликати зниження рівня ізоляції, що забезпечується цією оболонкою.
Примітка. Якщо крізь ізолюючу оболонку повинно пройти механічне з'єднання (зчленування), наприклад рукоятка керування пристроєм, що розміщений всередині оболонки, це слід виконати так, щоб ефективність захисту від ураження електричним струмом не була знижена.
Якщо ізолююча оболонка має дверці або кришки, які можна відкрити (зняти) без використання інструмента або ключа, всі провідні частини, доступні дотику при відкритих дверцях або знятій кришці, повинні бути захищені ізоляційною огорожею, що забезпечує ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254 і перешкоджає ненавмисному дотику людини до цих частин. Зняття такої огорожі повинно бути можливим тільки за допомогою інструмента або ключа.
Провідні частини, які вміщені в ізолюючу оболонку, не повинні з'єднуватися з захисними провідниками. Проте таке з'єднання може бути передбачено, якщо захисним провідникам необхідно пройти крізь оболонку для приєднання до іншого електрообладнання, чиї кола живлення також проходять крізь цю оболонку. Всередині оболонки ці провідники і їх затискачі повинні бути ізольовані принаймні так само, як струмоведучі частини. Затискачі при цьому повинні мати маркування, яке відповідає маркуванню затискачів РЕ-провідників.
Відкриті провідні частини та проміжні частини не повинні з'єднуватися із захисним провідником, якщо таке з'єднання не передбачено в інструкціях, які супроводжують електрообладнання .
2.4.2.12 Електропроводка в електроустановках з обладнанням класу II повинна мати ізоляцію, яка відповідає принаймні рівню номінальної напруги електроустановки, але не меншому 300/500 В, а також механічний захист цієї ізоляції, використовуючи:
неметалеві оболонки кабелів (проводів) або
неметалеві труби, короби, лотки.
Захід захисту шляхом використання ізолюючих приміщень, зон, площадок призначений для запобігання можливості ураження електричним струмом у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин (див. також 2.1.6).
Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовують ізолюючі приміщення, зони, площадки, захист від прямого дотику повинен бути здійснений шляхом застосування основної ізоляції або огорож чи оболонок (див. 2.1.1).
Відкриті провідні частини повинні бути розміщені так, щоб за звичайних умов експлуатації людина не могла одночасно торкатися двох відкритих провідних частин або відкритої і сторонньої провідних частин, якщо зазначені частини у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин можуть опинитися під різним потенціалом (див. 2.4.3.4).
В ізолюючих приміщеннях (зонах, площадках) не повинні застосовуватися захисні провідники.
2.4.3.4 Якщо підлога і стіни приміщення (зони, площадки) є ізолюючими (див. 2.4.3.5), вимога, що наведена в 2.4.3.2, може бути виконана шляхом достатнього віддалення відкритих і сторонніх провідних частин одна від одної або улаштуванням між ними ефективних бар'єрів або накладанням ізоляції на сторонні провідні частини чи поєднанням цих заходів.
Віддалення провідних частин вважається достатнім (людина не може одночасно торкнутися цих частин простягнутими руками), якщо відстань між ними становить не менше 2,5 м. У разі виходу із зони досяжності ця відстань може бути зменшена до 1,25 м.
Бар'єр вважається ефективним, якщо у разі його наявності відстань між провідними частинами в будь-якому напрямку можливого простягання рук перевищує наведені вище величини для достатнього віддалення. Бар'єри не слід з'єднувати із землею або з відкритими провідними частинами. Як правило, слід використовувати бар'єри з ізоляційних матеріалів.
Ізоляція сторонніх провідних частин повинна мати достатню механічну міцність і витримувати випробувальну напругу не нижче 2000 В змінного струму протягом 1 хвилини.
2.4.3.5 Опір між зовнішньою поверхнею ізолюючої підлоги та стін і землею при вимірюванні в будь-якій точці повинен бути не меншим:
50 кОм при номінальній напрузі електроустановки не вище 500 В;
100 кОм при номінальній напрузі електроустановки вище 500 В.
Якщо значення опору в якійсь точці менше зазначеної величини, підлога і стіни повинні розглядатися як сторонні провідні частини.
2.4.3.6 Повинна бути забезпечена довготривалість наведених в 2.4.3.4 та 2.4.3.5 заходів і виключена можливість зниження їх ефективності. Захист повинен також бути забезпечений, якщо передбачається застосування пересувного або переносного електрообладнання.
Примітка 1. У разі відсутності належного контролю ввід в електроустановку в процесі експлуатації додаткових провідних частин (наприклад, пересувного або переносного обладнання класу І за ГОСТ 12.2.007.0 або сторонніх провідних частин, таких як металеві труби водопроводу) може викликати суттєве зниження ефективності даного заходу захисту.
