Не допускається застосування заглушок на трубопроводах, що
відключаються на довгий час від інших трубопроводів, які
перебувають під тиском. У таких випадках необхідно передбачати
знімну ділянку трубопроводу, а на кінцях діючих трубопроводів слід
установити заглушки. Факт установки й зняття заглушок на лініях з
ЛЗР повинен реєструватися в журналі за підписом особи, що
встановила або зняла заглушки.
9.1.36. Усі заглушки мають бути пронумеровані та розраховані
на необхідний тиск.
9.1.37. Не допускається проводити ремонтні роботи на
трубопроводах, заповнених ЛЗР.
9.1.38. Для усіх трубопроводів, призначених для
транспортування ЛЗР, має бути передбачене продування їх парою або
інертним газом.
9.1.39. Усі тепловидільні поверхні трубопроводів та
обладнання повинні бути теплоізольованими. Ізоляція має бути
гладкою, стійкою до вологи, механічних пошкоджень та негорючою.
Ділянки теплоізоляції, пошкоджені під час ремонту або що
просочилися транспортованими продуктами, слід замінювати.
9.2. Перегонка ефірно-олійної сировини з водяною парою та
гідродистиляція.
9.2.1. Подрібнення сировини необхідно здійснювати тільки на
обладнанні, призначеному для цієї мети.
9.2.2. Аспірувальні пристрої повинні оглядатися у терміни, що
встановлені інструкціями з експлуатацій, з метою виявлення та
усунення негерметичності й очищатися від пилу.
9.2.3. Системи аспірації повинні забезпечувати видалення пилу
з робочої зони обладнання, що виділяє пил. Вентилятори систем
аспірації повинні розміщуватися за пиловловлювальними пристроями
(циклонами, пиловловлювальними камерами тощо) зовні виробничих
приміщень.
9.2.4. Виконання аспіраційного обладнання, що переміщує
зерновий пил і пару ефірної олії, має відповідати вимогам, що
висуваються до системи витяжної вентиляції з приміщень
категорії Б.
9.2.5. Норії для транспортування зернової рослинної сировини
до перегінних апаратів повинні відповідати вимогам пункту 6.37 і
бути обладнані блокуванням, що забезпечує відключення
електрообладнання під час забивання норії матеріалом.
9.2.6. Під час роботи контейнерів при паровій перегонці
квітково-трав'янистої сировини виділення пари води й ефірної олії
унаслідок негерметичності запірної арматури не допускається.
9.2.7. У перегінних апаратах мають бути передбачені
автоматичні пристрої для припинення подачі пари в разі підвищення
тиску у верхній частині апарата, а також пристрої, що блокують
роботу апарату в разі попадання у турнікети чужорідного тіла.
9.2.8. Ємності для збору олії з флорентін мають бути
металевими з кришками, що герметично закриваються.
Забороняється перенесення ефірної олії в ємностях з
відкритими кришками.
9.2.9. Запірна арматура на трубопроводах етилового ефіру та
його розчинів повинна бути виготовлена із сталі.
9.2.10. Виробничі приміщення відділень дистиляції та
вакуум-дистиляції місцел мають бути обладнані системою аварійної
вентиляції відповідно до вимог СНіП 2.04.05-91.
9.2.11. У місцях можливого виділення пожежовибухонебезпечних
парів (відділення сорбції-десорбції та дистиляції місцели) мають
бути передбачені сигналізатори їх довибухонебезпечних (20% від
значення НКМПП) концентрацій, що блокуються із системою аварійної
вентиляції виробничих приміщень.
9.2.12. Спуск кубового залишку з перегінних апаратів слід
проводити із спеціальними пристроями, що виключають його
розбризкування.
9.2.13. Адсорбери-десорбери мають бути захищені від сонячного
проміння та пофарбовані світлою фарбою.
9.2.14. Забороняється проводити десорбцію ефірної олії з
активованого вугілля у відкритих десорберах.
9.2.15. Стаціонарно встановлені десорбери мають бути
обладнані АУП.
9.2.16. Активоване вугілля повинне зберігатися в мішках на
складі відповідно до розділу 6 цих Правил. Місця пересипання
активованого вугілля (сушіння, відбір проб, завантаження
десорберів тощо) необхідно забезпечити засобами пожежогасіння
відповідно до Норм забезпечення вогнегасниками та пожежним
інвентарем (додаток 3).
9.3. Переробка ефірно-олійної сировини методом екстракції.
9.3.1. Обладнання для екстракції ефірно-олійної сировини
необхідно встановлювати на відкритих майданчиках. Огорожі
майданчиків мають бути ґратчастими, унеможливлювати утворення
непровітрюваних просторів. Для захисту обладнання від прямого
сонячного проміння слід передбачати установку навісів з негорючих
матеріалів.
9.3.2. При завантаженні сировини в завантажувальні пристрої
або бункери та вивантаженні відпрацьованої сировини з колон
екстракцій слід застосовувати автоматичні живильники-дозатори, що
блокуються з сигналізаторами рівня продукту та забезпечують
створення шару сировини (сировинної пробки), що виключають
випаровування розчинника.
9.3.3. Режим роботи шнекового випарника, співвідношення
сировини та розчинника в екстракторі мають бути такими, щоб
розчинник у відходах сировини на виході з вивантажувального
пристрою був відсутній.
9.3.4. За вмістом залишків розчинника у відходах сировини
повинен здійснюватися періодичний контроль відповідно до
технологічного регламенту.
9.3.5. Для запобігання перекиданню розчинника з верхньої зони
у випарник екстрактори мають бути обладнані пристроєм
автоматичного відведення розчинника з верхньої зони.
9.3.6. У разі зупинки випарників на тривалий період їх слід
очищати від залишків продукту, продувати інертним газом або
водяною парою.
9.3.7. Відпрацьовану сировину необхідно видаляти з бункера
відходів відразу після його заповнення.
Забороняється зберігання та складування відходів у цехах і на
ділянках екстракції.
9.3.8. Відходи необхідно вивозити з території підприємства в
спеціально обладнаних автомобілях, вихлопні труби яких мають бути
виведені під радіатор і забезпечені іскрогасниками.
Автотранспорт не повинен стояти під бункером більше часу,
необхідного для разового вивантаження відходів.
9.3.9. Транспортери вивантаження відходів мають бути
обладнані стаціонарною системою пожежогасіння з автоматичним або
дистанційним ручним запуском.
9.3.10. У конструкціях екстракторів робочі органи, що
обертаються, зубчасті передачі мають бути виготовлені з
матеріалів, що виключають іскріння. Ланцюгові та зубчасті передачі
обладнання цеху екстракції повинні мати постійний шар густого
мастила.
9.3.11. Мастило підшипників усіх частин машин і трансмісій,
що труть, повинне проводитися регулярно згідно з інструкцією з
експлуатацій даного устаткування. Перегрів підшипників не
допускається.
9.3.12. У разі аварійної ситуації на обладнанні екстракції
слід:
припинити подачу розчинника та сировини;
злити з технологічного обладнання весь розчинник до збірника
оборотного розчинника, а місцелу - до збірника місцели (або до
ємності аварійного зливання);
відключити електроенергію.
9.3.13. Робота дистиляційних апаратів дозволяється тільки
після запуску води до теплообмінника.
9.3.14. Перед запуском у роботу холодильників,
теплообмінників і конденсаторів слід перевірити справність
контрольно-вимірювальних або регулювальних приладів арматури,
теплоізоляції.
9.3.15. Рівень заповнення періодичних випарних установок для
концентрації місцел не повинен перевищувати 2/3 їх місткості.
9.3.16. Швидкість вакуумування апаратів з місцелами повинна
виключати їх скипання та викид.
9.3.17. Зниження вакууму слід проводити інертним газом,
подавання якого до вакуум-апаратів повинна бути передбачена
технологічною схемою виробництва.
9.3.18. Розчинення конкретів в етиловому спирті необхідно
проводити в спеціально пристосованих для цієї мети закритих
ємностях.
9.3.19. Розлиті місцели або розчинники необхідно засипати
піском, пісок слід збирати дерев'яними лопатами або совками з
кольорового металу, воскові відкладення на підлозі повинні
вишкрібатися, щоб не допускати іскроутворення.
9.3.20. Технологічне обладнання має бути обладнане системою
аварійного зливання у разі виникнення аварійної ситуації або
пожежі.
9.3.21. Пристрої, призначені для аварійного зливання ЛЗР та
ГР з ємностей та апаратів, мають бути справними, засувки ліній
аварійного зливання повинні мати пізнавальні знаки, а підступи до
них повинні бути вільними.
Аварійний злив можна проводити тільки за вказівкою начальника
цеху, установки або керівника ліквідації аварії (пожежі).
9.3.22. Як аварійні можуть бути використані ємності
проміжних, міжцехових складів і спеціальні ємності, загальний
об'єм яких має бути на 10% більше сумарного об'єму зливних рідин,
що містяться в межах відсіку і приміщення. 9.3.23. Аварійна ємність перед зливанням ЛЗР має бути продута
інертним газом або парою.
9.3.24. Аварійне зливання рідин із закритих апаратів слід
проводити тільки під надлишковим тиском водяної пари або інертного
газу, а з відкритих апаратів - за допомогою насосів або
самопливом.
9.3.25. Тривалість аварійного зливання з апаратів і
технологічних ліній не повинна перевищувати 15 хвилин.
9.3.26. Система аварійного зливання повинна мати ручний
дистанційний або автоматичний привід.
9.3.27. Трубопроводи систем аварійного зливання повинні
прокладатися з ухилом у напрямку аварійних ємностей та мати
мінімальну кількість поворотів. Діаметр трубопроводу аварійного
зливання має бути не менше 100 мм. Установка засувок за всією
довжиною аварійного трубопроводу не допускається (за винятком
засувок апаратів). Лінія аварійного зливання має бути захищена
гідравлічним затвором. Висота гідрозатворів має бути не менше 250
мм.
10. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих
робіт.
10.1. Організовувати та проводити на підприємстві вогневі
роботи слід відповідно до вимог Інструкції з організації
безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та
вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства
праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255
, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України
23.06.2001 за N 541/5732 (далі - ДНАОП 0.00-5.12-01), і цих
Правил.
10.2. Начальник підрозділу, на якому проводяться вогневі
роботи (або його заступник), призначає відповідальних за
підготовку і проведення вогневих робіт, а також визначає обсяг та
зміст підготовчих робіт, послідовність їх виконання, заходи
безпеки при виконанні вогневих робіт, порядок контролю за станом
повітряного середовища.
10.3. Наказом керівника підприємства має бути визначене місце
постійного проведення вогневих робіт, яке обладнується відповідно
до вимог НАПБ А.01.001-2004 та оснащується засобами
пожежогасіння. Під час проведення вогневих робіт у такому місці
наряд-допуск не оформлюється.
10.4. Тимчасові вогневі роботи на підприємстві дозволяються
тільки після оформлення наряду-допуску.
Керівник підрозділу, де проводяться вогневі роботи на
тимчасових місцях, зобов'язаний оформити наряд-допуск на виконання
тимчасових вогневих робіт за формою, встановленою
ДНАОП 0.00-5.12-01 у день їх проведення та видати
виконавцю. За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони
наряд-допуск повинен бути узгоджений з нею напередодні виконання
робіт. Виправлення в наряді-допуску не допускаються.
В аварійних випадках проведення вогневих робіт здійснюється
під безпосереднім наглядом керівника, що видав наряд-допуск, з
обов'язковим повідомленням керівника підприємства та пожежної
охорони.
10.5. Під час виконання одних і тих самих вогневих робіт на
одному й тому самому місці, одним і тим самим виконавцем
наряд-допуск може бути продовжений на одну добу. Під час
проведення вогневих робіт одного виду в одному приміщенні
декількома виконавцями оформляється один наряд-допуск, у якому
вказуються всі прізвища виконавців. Після закінчення терміну дії
наряд-допуск повинен бути оформлений знову.
10.6. Для впорядкування обліку проведення вогневих робіт та
видачі нарядів-допусків на їх виробництво на підприємстві повинен
вестися Журнал реєстрації нарядів-допусків на виконання вогневих
робіт (додаток 2).
Порядок зберігання журналу визначається керівником
підприємства.
10.7. Відповідальний за проведення вогневих робіт відповідає
за наявність у виконавця оформленого наряду-допуску на ці роботи,
забезпечення пожежної безпеки на місці проведення робіт,
інструктаж з пожежної безпеки всіх учасників робіт, забезпечення
місця проведення вогневих робіт засобами пожежогасіння.
10.8. Виконавець вогневих робіт є відповідальним за
справність застосовуваного обладнання, дотримання правил пожежної
безпеки і не має права розпочинати роботу без оформленого
наряду-допуску.
10.9. Проведення вогневих робіт допускається лише після
вжиття заходів, які унеможливлюють виникнення пожежі: очищення
робочого місця від горючих матеріалів, захисту розташованого поряд
технологічного обладнання та трубопроводів, забезпечення
первинними засобами пожежогасіння, а за необхідності - тимчасовими
системами пожежогасіння. Вид (тип) та кількість первинних засобів
пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт,
визначаються з урахуванням можливості виникнення та розвитку
пожежі і вказуються в наряді-допуску.
10.10. Місце проведення вогневих робіт має бути очищене від
горючих матеріалів у радіусі, указаному в табл. 1.
Таблиця 1. Допустима відстань до незахищених горючих
конструкцій, матеріалів та поверхонь
------------------------------------------------------------------
|Висота точки зварювання| 0-2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 |10 |Понад|
