Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
НАПБ В 01.021-97_510
/ 23

  1. Технічна документація повинна переглядатись не рідше одного разу на три роки, а також при зміні умов експлуатації установок (систем).

  2. Приймально-контрольна апаратура установок (систем) повинна встановлюватись у приміщеннях (диспетчерські пункти, пожежні пости) з персоналом, що здійснює цілодобовий контроль за функціонуванням установок (систем).

  3. Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути забезпечений телефонним зв'язком з пожежною охороною і приміщенням станції пожежегасіння.

  4. У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) повинна бути вивішена інструкція про порядок дій оперативного (чергового) персоналу при одержанні сигналів про пожежу і несправності установки.

  5. Пристрої ручного пуску установок (систем) повинні бути забезпечені захистом від випадкового приведення їх до дії та механічного пошкодження.

Установки пожежної (охоронно-пожежної) сигналізації

  1. Пожежні сповіщувачі в установках пожежної (ПС) та охоронно-пожежної (ОПС) сигналізації повинні функціонувати цілодобово.

  2. У суміщених установках ОПС повинно бути забезпечено окреме видання сигналів тривоги від пожежних і охоронних сповіщувачів.

При підключенні ОПС на пульти централізованого нагляду (ПЦН) для пожежної сигналізації повинні бути виділені на пульті окремі номери.

  1. Пожежні сповіщувачі, встановлені в місцях, де можливе їх механічне пошкодження, повинні бути обладнані захисними пристроями, що не впливають на їх працездатність.

Під час проведення ремонтних робіт у приміщеннях, що підлягають захисту, сповіщувачі повинні захищатись від попадання на них фарби, побілки, штукатурки і т. ін.

  1. Забороняється встановлювати замість несправних сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф блокування в місці їх встановлення. Заміна одного типу сповіщувача на інший при зміні умов експлуатації або технологічного процесу в приміщенні, що підлягає захисту, повинна виконуватись за узгодженням з проектною організацією і місцевими органами державного пожежного нагляду.

  2. До сповіщувачів повинен бути забезпечений вільний доступ, місця їх установки повинні мати достатню освітленість. Відстань від матеріалів і обладнання, що складуються, до сповіщувачів повинна бути не менше 0, 6 м.

У випадку ремонту або несправності ручних пожежних сповіщувачів на них повинна бути вивішена таблиця з відповідною інформацією.

  1. Траси лінійної частини засобів ПС і ОПС повинні бути доступні для огляду.

Забороняється прокладання лінійної частини ПС і ОПС повітряними лініями і підвішення сигналізації на опорах силових мереж.

Установки пожежегасіння

  1. Переведення установок з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених в нормативних документах.

  2. Органи управління установками пожежегасіння повинні бути забезпечені покажчиками (стрілками) і написами: "Відкрито", "Закрито" ("Увімкнуто", "Вимкнуто").

  3. Балони і ємкості установок пожежегасіння, маса вогнегасної речовини і тиск середовища в яких менше розрахункових значень на 10% і більше, підлягають дозарядженню або перезарядженню.

  4. Балони і ємкості з вогнегасною речовиною повинні розміщуватись на місцях, що виключають потрапляння на них прямих сонячних променів і безпосередній (без загороджувальних щитків) вплив опалювальних і нагрівальних приладів.

  5. В місцях, де є небезпека механічного пошкодження, зрошувачі повинні бути захищені надійними огородженнями, що не впливають на поширення тепла і не змінюють карту зрошування.

  6. У межах одного приміщення, що підлягає захисту, повинні бути встановлені зрошувачі з вихідними отворами одного діаметру. 8.1.32. Зрошувачі повинні постійно утримуватись в чистоті і справному стані. В період проведення у приміщеннях, що підлягають захисту, ремонтних робіт зрошувачі повинні бути захищені від потрапляння на них штукатурки, фарби, побілки і т.ін.

  7. Встановлювати замість розкритих і несправних зрошувачів пробки і заглушки, а також складувати матеріали і встановлювати обладнання на відстані менше 0, 9 м від зрошувачів забороняється.

  8. У приміщеннях з агресивним середовищем, що підлягають захисту, трубопроводи установок пожежегасіння повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою.

  9. При експлуатації установок забороняється:

  • використання трубопроводів установок для підвішування або кріплення будь-якого обладнання;

  • приєднання виробничого обладнання і санітарних приладів до живлячих трубопроводів установки;

  • встановлення запірної арматури і фланцевих з'єднань на живлячих та розподільних трубопроводах.

  1. Біля кожного вузла управління повинна бути вивішена табличка з зазначенням приміщень, що потребують захисту, типу і кількості зрошувачів у секції установки і функціональної схеми обв'язки. Засувки і крани повинні бути пронумеровані у відповідності зі схемою обв'язки.

  2. Перегородки вузла управління, розміщеного поза приміщеннями, що захищаються установкою, можуть бути заскленими або сітчастими. Приміщення вузлів управління повинні мати аварійне освітлення і бути постійно закритими.

  3. Біля кожного розподільного пристрою установок газового пожежегасіння повинна бути табличка з зазначенням найменування і місцезнаходження приміщення, що підлягає захисту.

  4. В резервуарах установок (систем) для зберігання запасу води повинні бути пристрої, що перешкоджають витраті води на інші потреби.

  5. Крани дистанційного пуску (для дренчерних установок з гідравлічним і пневмопуском) повинні знаходитись в ящиках з заскленими дверцятами або у захисних коробках зі склом і бути опломбовані. На захисному склі повинні бути написи "Номер напрямку. Найменування приміщення, що підлягає захисту. Відкрити (натиснути) при пожежі".

  6. Приміщення, що захищаються установками об'ємного пожежегасіння, повинні бути обладнані дверима, що самозакриваються, з ущільненнями в притворах.

  7. Приміщення насосних станцій і станцій пожежегасіння повинні бути забезпечені аварійним освітленням, закриті на замок, ключі від якого повинні знаходитись у обслуговуючого і оперативного персоналу.

  8. Біля входів до приміщень насосних станцій і станцій пожежегасіння повинні бути таблички і постійно функціонувати світлові табло "Станція пожежегасіння", "Насосна станція".

У приміщеннях станцій повинні бути чіткі і акуратно виконані схеми обв'язки станцій і принципові схеми установок, а також інструкції про дії обслуговуючого персоналу.

  1. У приміщеннях станцій пожежегасіння повинні бути в наявності комплекти засобів першої медичної допомоги, а також ізолюючі протигази.

  2. Тиск в системі автоматичного пожежегасіння повинен перевірятись щоденно. Спад тиску не повинен перевищувати 0, 02 МПа (0, 2 кгс/куб. см) за добу.

  3. Не рідше одного разу на рік необхідно проводити цикл випробувань всієї системи автоматичної установки пожежегасіння з оформленням протоколу (акту) випробувань.

  4. Не рідше одного разу на три роки слід проводити гідравлічні випробування апаратів і трубопроводів установок пожежегасіння і зрошування на міцність і пневматичні випробування на герметичність.

  5. Не рідше одного разу на п'ять років треба проводити суцільне промивання, продування і очищення від бруду та іржі апаратів і трубопроводів. Результати перевірки і випробувань оформляються актами.

  6. Щорічно в період підготовки до зимового періоду сухотруби до резервуарів і насосних станцій повинні продуватись повітрям через дренажні лінії.

На установках пінного гасіння необхідно не рідше одного разу на рік перевіряти якість піноутворюючих засобів.

  1. Протипожежне водопостачання

    1. При наявності на території підприємства або поблизу нього (в радіусі 200 м) природних або штучних вододжерел (річки, озера, ставки, басейни, градирні і т.ін.) до них повинні бути влаштовані під'їзди (пірси) з майданчиками розмірами не менше 12х12 м для установки пожежних автомобілів і забору води у будь-яку пору року.

    2. При наявності штучних пожежних водойм необхідно:

  • слідкувати за рівнем води в водоймах і при виявленні витоку води негайно вживати заходів по ремонту водойм і наповненню їх водою;

  • забезпечувати цілість та справний стан водозабірних пристроїв;

  • не допускати засмічення водойм сміттям і сторонніми предметами.

  1. Мережа протипожежного водопроводу повинна постійно знаходитись у справному стані і забезпечувати витрату води, що вимагається на потребу пожежегасіння.

При відключенні ділянок водопровідної мережі або зменшенні тиску в мережі нижче того, що вимагається, необхідно сповіщати про це об'єктову пожежну охорону.

  1. Внутрішні мережі протипожежного водопроводу в будівлях і спорудах, що не опалюються, в холодну пору року повинні бути звільнені від води або відповідним чином утеплені.

  2. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу повинні бути укомплектовані рукавами і стволами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83. Пожежні рукави повинні бути сухими і добре згорнутими (укладеними) в подвійну скатку або "гармошку". Пожежний рукав повинен бути приєднаний до крана і ствола. Необхідно не рідше одного разу на шість місяців виконувати перемотку рукавів на нову складку.

  3. При експлуатації пожежних гідрантів необхідно забезпечити справний стан і вільне відкривання колодязів у будь-яку пору року, а також можливість безперешкодного встановлення пожежної колонки на гідрант. В зимову пору, залежно від місцевих умов, гідранти повинні бути утеплені і своєчасно очищатись від снігу і льоду.

  4. Пожежні гідранти і гідранти-колонки повинні не рідше ніж через кожні шість місяців (навесні і восени) перевірятись на працездатність, а водопровідні мережі не рідше одного разу на рік - на водоподачу. Колодязі повинні своєчасно звільнятись від води.

  5. Водонапірні башти повинні бути пристосовані для відбору води пожежною технікою в будь-яку пору року.

Використання для господарських потреб і для виробничих завдань об'єму води, призначеного для потреб пожежегасіння, забороняється.

    1. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм (вододжерел), а також у напрямку руху до них, повинні бути встановлені відповідні стандартні показчики (об'ємні з світильником або плоскі, виконані з використанням флуоресцентних або світловідбивних покриттів).

    2. У приміщеннях насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання і схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинно бути вказано їх призначення. Порядок включення насосів-підвищувачів повинен визначатись інструкцією.

    3. Кожна насосна станція пожежегасіння повинна мати телефонний зв'язок. При сигналі про пожежу до насосної станції пожежегасіння негайно повинен бути направлений обслуговуючий персонал цієї станції.

    4. Всі пожежні насоси станції повинні утримуватись в постійній експлуатаційній готовності і перевірятись на створення належного напору, що вимагається, шляхом пуску не рідше одного разу на місяць.

  2. Пожежна техніка. Первинні засоби пожежегасіння

    1. Для розміщення первинних засобів пожежегасіння, як правило, повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити і стенди.

Пожежні стенди і щити, а також окремі види первинних засобів пожежегасіння слід встановлювати на території або в приміщеннях на видних і легкодоступних місцях, якомога ближче до виходів з приміщень.

  1. Розміщення, обслуговування, випробування на працездатність, перезарядження, а також застосування при гасінні вогнегасників слід здійснювати згідно інструкцій і паспортів підприємств-виробників.

  2. Вогнегасники допускається використовувати для гасіння тільки тих класів пожеж, які вказані в інструкціях (паспортах) підприємств-виробників.

  3. Ручні вогнегасники повинні розміщуватись за ГОСТ 12.4.009-83 шляхом:

  • навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1, 5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відкривання;

  • встановлення в пожежні шафи разом з пожежними кранами, в спеціальні тумби або на пожежні щити і стенди.

  1. Розміщені на підприємстві вогнегасники повинні бути заряджені, справні і постійно готові до дії.

Вогнегасники, що розміщуються поза приміщеннями або у приміщеннях, що не опалюються, і не призначені для експлуатації при мінусових температурах, на холодний період слід прибирати до приміщень, що опалюються. У цих випадках на пожежних щитах і стендах повинна поміщатись інформація про місце розташування найближчого приміщення, що опалюється, де зберігаються вогнегасники.

  1. Вибір типу вогнегасників і розрахунок необхідної їх кількості та пожежної техніки слід виконувати у відповідності з рекомендованим додатком N 10.

  2. Бочки для води повинні бути заповнені.

  3. Пісок перед заповненням ящика повинен бути просіяний і просушений.

  4. Азбестове чи повстяне полотно (кошму) слід зберігати у металевих футлярах з кришками, періодично (не рідше одного разу на місяць) просушувати і очищати від пилу.

  5. Визначення розрахункових витрат на пожежегасіння резервуарів, насосних цехів та інших приміщень або площадок з технологічним обладнанням, наведено у таблицях інформаційного додатку 11, визначення розрахункових витрат на охолодження резервуарів - у інформаційному додатку N 12, а засобів порошкового пожежегасіння - в інформаційному додатку N 13.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →