Страница 4: ДБН 363-92. Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості україни (34218)

4.66. У IIIта IVкліматичних районах біля їдальні необхідно влаштовувати терасу   площею 0,8   від   площі   обіднього залу для влаштування на ній літньої їдальні.

4.67.3 харчоблоку необхідно передбачати самостійний вихід назовні.

4.68. Обідній зал та гарячий і холодний цехи, а також мийну посуду-необхідно розташовувати в одному рівні.

4.69.   Виробничі цехи їдальні -допускається    розміщувати    в    одному приміщенні.

4.70.  Мийні кухонного   посуду,   тари   напівфабрикатів   і столового посуду допускається розміщувати в одному приміщенні,      відокремлюючи     їх бар'єрами висотою .

Необхідно передбачати встановлення машин для миття посуду.

4.71.  Комори для продуктів не повинні бути прохідними.

Комори для продуктів і холодильні камери не повинні розміщуватись під мийними, санітарними вузлами та виробничими приміщеннями з трапами.

Холодильні камери не повинні розміщуватись поруч, над або під приміщеннями котельних, бойлсрних і душових.

4.72.  У кухнях і гарячих цехах слід передбачати  встановлення електричного обладнання, у т.ч. — печей СВЧ.

Для вертикального транспортування їжі передбачається влаштовувати вантажні підйомники.

4.73. Ліфти для виробничих потреб харчоблоків     необхідно проектувати згідно  з розділом будівельних норм на проектування підприємств громадського харчування.

4.74.     Площі         господарських приміщень необхідно   приймати     за табл. 12.

4.75. Для   будинків-інтернатів допускається     проектувати   пральну  (якщо такої нема в населеному пункті),    розраховану на прання білизни в день на одне місце.

Склад і площу приміщень пральні треба приймати згідно з табл.13.

Таблиця 12

Примітка. Комори необхідно обладнувати стелажами, полицями та штангами-вішалками.

Таблиця 13

Ці приміщення рекомендується розміщувати у надвірних господарських прибудовах

4.76.Heдопускається розміщувати входи в приміщення пральні навпроти входів у приміщення харчоблоку або спалень.

4.77. Стіни   приміщень   пральні   слід облицьовувати керамічною плиткою на висоту 1.5м.

4.78.  Склад і площі приміщень котельних, пралень, гаражів, а також овочесховищ, льодовень і теплиць для обслуговування будинків-інтернатів слід визначати за розрахунком, виходячи із місткості     інтернатів     та     місцевих умов.     Ці     споруди, запроектовані за відповідними нормами, необхідно розташовувати   в     господарській      зоні інтернату  або в комунально-складській зоні села.

5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

5.1.  У всіх типах житлових будинків для престарілих   необхідно передбачати спорудження        систем      господарсько-питного водопроводу,        каналізації, теплопостачання,      гарячого водопостачання, електропостачання та слабкострумових пристроїв.

5.2.  Інженерний   благоустрій   може вирішуватись з урахуванням підключення до   централізованих   загальноселищних мереж   або автономно на одну або групу будівель.

5.3.  Санітарно-технічні   та   електpо-технічні пристрої, що не обумовлені цими нормами, слід проектувати за діючими нормами    відповідних    будинків    і приміщень.

5.4. Теплопостачання, опалення, вентиляцію та кондиціювання повітря в будинках для престарілих слід      проектувати   відповідно до будівельних норм на проектування котельних установок,  теплових    мереж,    опалення,     вентиляції та кондиціювання повітря, а також цих норм.

5.5.   У   приміщеннях   будинків-інтернатів, за винятком санітарних вузлів,     складських     та     інших підсобних   приміщень,   слід передбачати   скриту   прокладку   трубопроводів, електричних і слабкострумових мереж.

5.6.   Розрахункову температуру та кратність повітрообміну для проектування опалення    в   приміщеннях  для   престарілих слід приймати згідно з табл. 14.

5.7.  Граничну температуру теплоносія в системах опалення слід приймати .

5.8.  Середня    температура    поверхні опалювальних   пристроїв (враховуючи печі), повинна бути не вище 85°С.

При проектуванні систем опалення необхідно передбачати можливість їх по-фасадного регулювання та підключення.

5.9.  Нагрівальні пристрої в шафах для сушіння одягу та сушарки для рушників

повинні приєднуватись  до   системи   гарячого водопостачання.

5.10.  Для    одноповерхових будинків-інтернатів місткістю до 15 осіб слід розробляти  варіант пічного опалення,  керуючись вимогами СНиП 2.04.05-86.

5.11.   Господарські та     побутові будівлі, в т.ч. й ті, що розташовуються в цокольному та підвальному поверхах будинків для престарілих, проектуються не опалюваними.

5.12.  У   житлових будинках для престарілих квартирного типу та в будинках з елементами   обслуговування   вентиляційна  система проектується за нормами, передбаченими для житлових будинків.

5.13.  У спальних кімнатах передбачається природна вентиляція.

Примітка. Для спальних кімнат, що проектуються для IVкліматичного району, допускається передбачати витяжну вентиляцію з механічним збудником.

5.14.  Видалення повітря  із спальних кімнат, що мають поруч санітарні вузли, слід передбачати через санітарні вузли.

5.15.  Видалення  повітря з шафи для сушіння         одягу     слід передбачати в об'ємі /год.

5.16.  У   медичних   приміщеннях повинні бути самостійні витяжні канали.

5.17.  У житлових будинках для   престарілих квартирного типу допускається використання   газу за умов додержання норм, передбачених для житлових будинків. В інших типах будинків застосовувати газ допускається тільки в котельних установках, які обслуговуються спец-персоналом.

Таблиця  14

Примітки. 1. При розміщенні підсобних приміщень харчоблоку (білизняні, душові та інш.) у підвальних поверхах повітрообмін необхідно збільшувати на одну кратність.

2. У холодильних камерах зберігання овочів і фруктів повинно передбачатись: доплив — з механічним  збудником, відтік — з природним збудником.

5.18.  Електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення закладів для    престарілих    необхідно проектувати згідно з вимогами розділу будівельних норм на проектування електрообладнання громадських        будівель    масового будівництва та правил   улаштування електроприладів,   а   також вимог цих норм.

5.19.  У палатах ізолятора та в процедурному кабінеті необхідно передбачати джерела ультрафіолетового випромінювання.

5.20. Установку штепсельних розеток слід передбачати в таких приміщеннях: вестибюль, роздягальня, загальна кімната, спальні (за кількістю ліжок), медична кімната, процедурний кабінет, передпокій ізолятора, кабінет завідуючого, кімната персоналу, коридори, майстерні, прасувальні, приміщення харчоблоку (крім комор і приміщень з вологими процесами).

5.21.  У     спальнях     і     палатах ізолятора слід передбачати пристрої для чергового (нічного) освітлення,    що приєднані     до   мережі   аварійного освітлення.

5.22.    Улаштування    аварійного освітлення для евакуації людей слід передбачати   в   загальних   кімнатах,   вестибюлях і гардеробних, на сходах , коридорах, холах та їдальнях.

5.23. Зовнішнє   освітлення   території слід        проектувати згідно з вимогами «Инструкции по проектированию наружного освещения городов,    поселков    городского    типа   и  сельских населенных мест».

5.24.  В     будинках-інтернатах   рекомендується передбачати установку електричних   годинників. Годинники   слід встановлювати в вестибюлях, загальних кімнатах та їдальнях.

5.25. У будинках-інтернатах слід  передбачати:

— радіоточки (радіотрансляційної мережі) — у загальних кімнатах, спальнях (за кількістью ліжок), медичних    кімнатах,    ізоляторі, кабінетах завідуючого,   персоналу, на заскленій веранді, в майстернях та їдальні;

— телефони—  у вестибюлі, кабінеті завідуючого (у кімнаті персоналу), медичній кімнаті;

— телеантени або телевізійні кабельні лінії для приєднання до те- левізорів — у вестибюлях, загальних кімнатах, їдальнях, спальнях;

— кнопки —   біля всіх зовнішніх вхідних      дверей      з       елект-родзвінками.

У кабіні туалету необхідно передбачати встановлення кнопки дзвінка, якою можна користуватися з унітазу або від дверей. Електричний дзвінок слід розміщувати в кімнаті чергового або в приміщенні загального користування.

Рекомендується передбачати палатну сигналізацію для виклику персоналу.

5.26. Захист від блискавок необхідно проектувати згідно з вказівками з проектування та налагодження   захисту будівель і споруд від блискавок.

6. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

6.1.  При   проектуванні  будинків для престарілих квартирного типу та будинків з елементами обслуговування слід керуватися протипожежними вимогами, що ставляться до житлових будинків.

6.2.  При    проектуванні   будинків-інтернатів слід  керуватися протипожежними    вимогами,    що    ставляться    до відповідних приміщень громадських будинків і цими нормами.

6.3.  Земельні ділянки будинків-інтернатів слід розташовувати в радіусі обслуговування пожежних депо або по-жпостів на відстані від них не більше З KM.

6.4.  Навколо   будівель    будинків-інтернатів необхідно передбачати проїзди для пожежних машин на відстані не менше 5м   і   не  більше   8м   від стін житлових корпусів, а для решти будинків — за протипожежними нормами.

6.5. Витрати води для зовнішнього пожежогасіння слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84.

6.6.  Будинки-інтернати повинні бути не нижче другого ступеня вогнетривкості.

Ступінь вогнетривкості будинків з прибудовами, що не опалюються, слід приймати за ступенем вогнетривкості частини будинку, що опалюється.

6.7. Площа поверху між протипожежними стінами  1-го   типу залежно     від ступеня вогнетривкості  й  кількості  поверхів будинків повинна бути не більше наведеної в табл. 15.

6.8.  Житлові корпуси    будинків   для престарілих     повинні відокремлюватися від     будинків      іншого      призначення протипожежними стінами 2-го типу.

6.9. Перепади рівнів підлог у виробничих приміщеннях та залах їдалень не допускаються.

6.10.  Огороджуючі     конструкції   переходів  між будинками (корпусами) повинні мати межу   вогнетривкості,   що відповідає основному будинку (корпусу). Пішохідні та комунікаційні тунелі слід проектувати    з  негорючих    матеріалів. Стіни будинків-інтернатів у    місцях приєднання до них тунелів та переходів слід передбачати з негорючих матеріалів з межею вогнетривкості-2 години; двері в отворах цих стін, що ведуть до переходів і тунелів повинні бути протипожежними 2-го типу.

Таблиця 15

Примітки. 1.  При наявності автоматичного пожежегасіння  площа, поверху  між  протипожежними стінами може бути збільшена не більше ніж удвічі.                     

2. Площу поверху між протипожежними стінами одноповерхових-будинків з двоповерховою частиною, що займає менше 15% площі забудови будинків,  слід- приймати як для одноповерхових будинків.

3.  Ступінь вогнетривкості прибудованих до будинку навісів, піддашків, терас, а також службових та інших будинків і споруд, що відділені протипожежними стінами,  допускається приймати нижчого ступеня вогнетривкості, ніж вогнетривкість будинку.