- перевірити справність манометра, наявність клейм;
- включати інструмент тільки після установки його у робоче положення;
- слідкувати, щоб шланги не були зогнуті, не торкались тросів, електрокабелів або шлангів газорізальних апаратів;
— шланги, які замерзли, слід відігрівати у теплому сухому приміщенні. Відігрівати парою не дозволяється;
— у разі перерви у роботі або виявлення несправностей механізмів слід негайно відключити подачу повітря, перекрити повітряний вентиль;
— забороняється перегинати або зав'язувати шланги в вузол для припинення подачі повітря;
— перед роботою пістолетом-розпилювачем чи вудочкою необхідно перевірити надійність кріплення шлангів до інструменту і бачка.
3.23. У місцях застосування нітрофарб та інших лакофарбових матеріалів, що утворюють вибухонебезпечні пари, не можна виконувати газорізальні та інші види вогневих робіт.
3.24. Під час роботи з електрофарбопультом:
— стежити за станом сальникових ущільнень (не допускати попадання фарбувальної сполуки у корпус електродвигуна) і за надійністю приєднання шлангів до штуцерів. У випадку появи течі слід зупинити фарбопульт і усунути негерметичність;
— не прокладати електропроводи по воді, а також не защемляти їх дверима або іншими важкими предметами;
— при перервах у роботі електродвигун знеструмити;
— стежити за показаннями манометра і у випадку підвищення тиску більше граничного знеструмити електродвигун і повідомити керівника робіт про неполадки.
3.25. Під час роботи з пістолетом-розпилювачем:
— під час роботи зі сполуками, що утворюють вогненебезпечні пари, необхідно вжити заходів для віддалення цих парів. Не залишати відкритих осередків вогню поблизу виконання робіт. Під час застосування масляних фарб знаходитися у фарбованому приміщенні більше 4 годин не допускається;
— стежити за справністю повітряних шлангів і за міцністю приєднання їх до штуцерів;
— фарбування швидковисихаючими лаками і фарбами з летучими розчинниками, а також пневматичне фарбування вести тільки у респіраторах.
3.26. Під час роботи з фарбопультами:
— закрити вхідний кран на вудочці, накачати в фарбопульт повітря, опустити всмоктувальний шланг із сіткою у бачок або відро з фарбою, якщо є резервуар, накачати у нього фарбу, відкрити кран напірного шланга і кран вудочки і приступити до пофарбування;
— під час пофарбування уважно стежити за станом фільтра і не допускати його засмічення; фарбу, яка знаходиться у відрі або бочці, систематично перемішувати і підкачувати у резервуар, стежачи за тиском. Не піднімати тиск вище установленої величини;
— періодично перевіряти стан всмоктувального і напірних шлангів і їх з'єднань зі штуцерами фарбопульта. У випадку засмічення розпилювача (форсунки) перекрити запірний кран і прочистити розпилювач;
— припинити роботу з фарбопультом, якщо у швах резервуара є теча.
3.27. Ємність для лаків, фарб, розчинників та інших матеріалів перед чисткою слід пропарити, промити, провітрити.
Тару необхідно відкривати і чистити інструментом, виготовленим з матеріалу, який не утворює іскор.
3.28. Під час роботи з автовишки маляр:
— повинен стояти на підлозі корзини. Щоб уникнути падіння, сидіти і стояти на бортах корзини забороняється;
— під час роботи стежити щоб люди не знаходитися у зоні дії щогли;
— виконувати роботи у нічний час дозволяється тільки при достатньому освітленні робочої зони. У корзині автовишки робітники повинні обов'язково закріпитися запобіжним поясом:
— під час роботи автовишки корзина не повинна торкатися проводів, металевих або залізобетонних опор.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Відключити всі механізми; після їх зупинки, очистити їх.
4.2. Ручний інструмент і пристосування очистити і прибрати у призначене для них місце.
4.3. Прибрати робоче місце.
4.4. Продути шланги і після зниження тиску повітря прибрати їх.
4.5. Зняти і очистити спецодяг, спецвзуття і індивідуальні захисні засоби від пилу та інших забруднень.
4.6. Помити руки, лице з милом; за можливості, прийняти душ.
4.7. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. Маляр повинен знати свої обов'язки згідно з Планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, в якому розроблені заходи щодо сповіщення про виникнення аварійних ситуацій та аварій і про першочергові дії у разі їх виникнення.
5.2. При роботі маляра можливі наступні аварійні ситуації:
а) поява газу в зоні виконання робіт;
б) забивання шлангів;
в) пошкодження електроінструменту;
г) порушення міцності риштувань.
5.3. При несправності шлангів під час малярних робіт механізованим способом роботу негайно припинити, а настил риштувань очистити від розчину.
5.4. Про усі випадки обриву проводів, несправності пристроїв, що заземлюють, та про інші ушкодження електроустаткування потрібно негайно повідомити керівника робіт.
5.5. У разі порушення міцності риштувань, помостів тощо необхідно припинити роботу, обережно покинути небезпечну зону і під керівництвом керівника робіт приступити до локалізації аварійної ситуації.
5.6. У разі виявлення диму чи виникнення загоряння, пожежі необхідно негайно доповісти керівнику робіт і повідомити пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон.
Одночасно з цим припинити роботу і вжити заходів щодо ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, вода, пісок тощо) відповідно до джерела пожежі.
5.7. У разі несподіваної появи газу під час виконання малярних робіт у діючих цехах, необхідно негайно припинити роботу і вийти з небезпечної зони.
5.8. У разі виникнення нещасних випадків чи аварії необхідно викликати швидку допомогу і до приїзду лікаря, після повідомлення керівника робіт, вчасно і правильно надати першу допомогу потерпілому, зберегти на робочому місці обстановку і стан обладнання такими, якими вони були на момент події, якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників та довкіллю.
5.9. Послідовність надання першої допомоги:
• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з ураженої зони, загасити одяг, що спалахнув ) і оцінити його стан;
• визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування;
• вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого у порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);
• викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад;
• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.