НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в україні


стрічок тощо повинно здійснюватися в обмежених кількостях, лише

для забезпечення навчального процесу відповідно до затверджених

програм і в приміщеннях лаборантських (препараторських) при

відповідних навчальних кабінетах.

Після закінчення занять усі пожежовибухонебезпечні речовини

та матеріали повинні бути прибрані з навчальних класів, кабінетів,

майстерень у спеціально виділені і обладнані приміщення.

7.3.2. Кількість парт (столів) в навчальних класах та

кабінетах не повинна перевищувати граничну нормативну

наповнюваність класних груп, встановлювану Міністерством освіти та

науки України, а також показників, установлених чинними нормами

проектування навчальних закладів.

7.3.3. Зі складу учнів та вихованців шкіл, шкіл-інтернатів

повинні створюватися ДЮП, роботу яких необхідно організовувати

згідно з Положенням про цю організацію, затвердженим Міністерством

освіти та науки України та погодженим з Міністерством України з

питань надзвичайних ситуацій.

7.3.4. У багатоповерхових будівлях шкіл, шкіл-інтернатів

класи для дітей молодшого віку слід розміщувати на нижчих поверхах

з урахуванням вимог будівельних норм.

7.3.5. У навчальних закладах забороняється використання

побутових електрокип'ятильників, прасок та інших

електронагрівальних пристроїв за межами спеціально відведених і

обладнаних приміщень.

Не дозволяється розміщення в будівлях діючих шкіл

вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних приміщень та складів, у

тому числі на основі оренди.

7.3.6. Співробітники навчальних закладів та наукових установ

зобов'язані знати пожежну небезпеку хімічних речовин і матеріалів,

засоби їх гасіння та дотримуватися заходів безпеки під час роботи

з ними.

7.3.7. У лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР та гази,

необхідно передбачати централізоване постачання й роздавання їх на

робочі місця із застосуванням закритої безпечної тари.

На робочих місцях кількість цих речовин не повинна

перевищувати змінну потребу. Змінна кількість ЛЗР та ГР повинна

зберігатися в металевих ящиках або шафах.

7.3.8. Усі роботи, пов'язані з можливістю виділення токсичних

або пожежовибухонебезпечних парів та газів, повинні проводитися

лише у витяжних шафах, коли працює вентиляція.

Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або

несправною вентиляцією, а також якщо в них є речовини, матеріали

та устаткування, що не мають відношення до виконуваних операцій,

забороняється.

7.3.9. Витяжні шафи, в яких проводяться такі роботи, повинні

мати верхні та нижні відсоси, а також бортики, котрі запобігають

стіканню рідини на підлогу.

7.3.10. Відпрацьовані ЛЗР та ГР слід збирати у спеціальну

герметичну тару, яку наприкінці робочого дня видаляють із

приміщення для регенерації або утилізації.

7.3.11. Посудини, в яких проводилися роботи з ЛЗР та ГР,

після закінчення досліджень повинні негайно промиватися

пожежобезпечними розчинами.

7.3.12. Після закінчення роботи у фотолабораторіях,

приміщеннях із рентгенівськими установками проявлені плівки треба

здавати на зберігання до архіву. У невеликих кількостях (не більше

10 кг) дозволяється їх зберігання у вогнетривкій шафі на робочому

місці.

7.3.13. Проведення робіт на дослідних установках, де

застосовуються пожежовибухонебезпечні речовини і матеріали,

допускається лише після прийняття їх в експлуатацію спеціальною

комісією, призначеною наказом по установі. Комісія повинна

підготувати висновок (акт) про можливість використання таких

установок у даному приміщенні.

7.4. Лікувальні заклади (із стаціонаром)

7.4.1. У багатоповерхових лікарнях палати для важкохворих та

дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Палатні відділення

дитячих лікарень слід розміщувати не вище п'ятого поверху, палати

для дітей до 7 років - не вище другого поверху (за винятком

випадків, що обумовлені будівельними нормами).

7.4.2. Лікарні та інші лікувальні заклади з постійним

перебуванням важкохворих, не здатних самостійно пересуватися,

повинні забезпечуватися ношами з розрахунку: одні ноші

на 5 хворих.

7.4.3. Палатні відділення, пологові, операційні, процедурні

кабінети не допускається розміщувати в підвальних та на цокольних

поверхах.

7.4.4. Відстань між ліжками у лікарняних палатах має

становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід - не менше

1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні

захаращувати виходи й проходи.

7.4.5. Подання кисню хворим повинно здійснюватися, як

правило, централізовано, з установленням балонів (не більше 10) за

межами будівлі лікувального закладу у прибудовах з негорючих

матеріалів або з центрального кисневого пункту (коли кількість

балонів понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон

біля зовнішньої негорючої стіни будівлі закладу у металевій шафі.

Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будівлі, що стоїть

окремо, на відстані не менше 25 м від будівель з постійним

перебуванням хворих.

За відсутності централізованого постачання киснем порядок

користування кисневими подушками визначається наказом

(розпорядженням) адміністрації лікувального закладу.

7.4.6. Установлення кип'ятильників, водонагрівачів і титанів,

стерилізація медичних інструментів та перев'язних матеріалів,

прожарювання білизни, а також розігрів парафіну й озокериту

допускається лише у спеціально пристосованих для цієї мети

приміщеннях. Стерилізатори для кип'ятіння інструментів і

перев'язних матеріалів повинні мати закриті підігрівники

(спіралі). Опорні поверхні стерилізаторів повинні бути негорючими.

Стерилізатори з повітряним прошарком між опорною поверхнею та

днищем також мають встановлюватися на негорючій основі.

7.4.7. У лабораторіях, на постах відділень, у кабінетах

лікарів та старших медсестер допускається зберігання не більше

3 кг медикаментів і реактивів, що відносяться до ЛЗР та ГР (спирт,

ацетон, ефір тощо), при цьому тільки у спеціальних негорючих

шафах, що замикаються. Під час зберігання повинна враховуватися

їхня сумісність.

7.4.8. Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських

приміщеннях необхідно зберігати суворо за асортиментом, при цьому

не допускається спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами.

7.4.9. В аптеках, які містяться у будівлях іншого призначення

(у тому числі лікарняних корпусах), загальна кількість

легкозаймистих та горючих медикаментів, реактивів (спирти, ефіри

тощо) не повинна перевищувати 100 кг.

В аптеках допускається зберігати не більше двох балонів з

киснем, які повинні бути вміщені у вертикальному положенні в

спеціальних гніздах та надійно закріплені.

7.4.10. Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад

300 кг повинні розміщуватися в окремо розташованих будівлях.

Відстань від архівосховищ до сусідніх будівель має бути не менше

15 м. Якщо плівки менше 300 кг, дозволяється розміщення

архівосховища у приміщеннях будівель лікувальних закладів,

відгороджених протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

7.4.11. В одній секції архівосховища допускається зберігати

не більше 500 кг плівки. Кожна секція повинна мати самостійну

витяжну вентиляцію. Двері з секції повинні відчинятися назовні.

Сховища повинні мати природне освітлення із співвідношенням площі

вікон до площі підлоги не менше як 1:8. Карниз даху над вікнами

сховища повинен бути негорючим.

7.4.12. Архіви повинні мати центральне водяне опалення. У

сільській місцевості за наявності печей топочні отвори та засувки

слід улаштовувати з боку коридору. У приміщеннях сховища

забороняється встановлювати електрощитки, пристрої для

відключення, електричні дзвінки, штепсельні з'єднання. У неробочий

час електропроводка у сховищах повинна бути знеструмлена.

7.4.13. Допускається зберігання плівок та рентгенограм за

межами архіву, коли їх кількість у приміщенні не перевищує 4 кг.

У цьому випадку плівки та рентгенограми необхідно зберігати в

металевій шафі (ящику) не ближче 1 м від опалювальних приладів.

У приміщеннях, де встановлені такі шафи, не допускається палити та

застосовувати електронагрівальні прилади будь-яких типів.

7.4.14. Архівосховища обладнуються металевими (або

дерев'яними, обшитими залізом по негорючому теплоізоляційному

матеріалу) фільмостатами (шафами), розділеними на секції

завглибшки і завдовжки не більше 0,5 м. Кожна секція повинна

щільно зачинятися дверцятами. Відстань від фільмостатів (шаф) до

стін, вікон, стелі та підлоги повинна бути не менше 0,5 м.

7.4.15. Адміністрація лікувального закладу зобов'язана щодня

після закінчення виписки хворих повідомляти місцеву пожежну

частину про кількість хворих, котрі перебувають у кожній будівлі

закладу.

7.4.16. У будівлях лікувальних закладів не допускається:

розміщувати в корпусах з палатами для хворих приміщення, не

пов'язані з лікувальними процесами (крім визначених нормами

проектування), або здавати приміщення в оренду під інше

призначення;

застосовувати в оздобленні приміщень матеріали, які за

токсичністю продуктів горіння належать до груп Т3, Т4 згідно з

ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и

материалов. Номенклатура показателей и методы их определения";

здійснювати подавання кисню у лікарняні палати за допомогою

гумових та пластмасових трубок, а також трубопроводами, котрі

мають нещільні місця у з'єднаннях; прокладати киснепроводи у

підвалах, підпіллях, каналах, а також під будівлями і спорудами;

улаштовувати топочні отвори печей в лікарняних палатах;

розміщувати в підвальних та на цокольних поверхах майстерні,

склади, комори для зберігання пожежовибухонебезпечних речовин і

матеріалів, а також ЛЗР та ГР;

використовувати керогази, гасниці, примуси для стерилізації

медичних інструментів; підігрівати парафін і озокерит

безпосередньо на вогні (слід застосовувати спеціальні

підігрівники);

розміщувати хворих, коли їх кількість перевищує 25 осіб, у

дерев'яних будівлях з пічним опаленням;

установлювати ліжка в коридорах, холах та на інших шляхах

евакуації;

користуватися прасками, електроплитками, іншими

електронагрівними приладами у лікарняних палатах та інших

приміщеннях, де перебувають хворі (мають бути виділені спеціальні

приміщення);

застосовувати настільні та інші гасові лампи (як виняток,

допускається застосування ліхтарів типу "летюча миша").

7.5. Видовищні та культурно-просвітницькі установи

7.5.1. Будівлі театрів, цирків, кіноконцертних залів, інших

видовищних установ, а також криті спортивні споруди на 800 і

більше місць, відкриті спортивні споруди з трибунами на

1000 чоловік і більше (з приміщеннями під трибунами) перед кожним

відкриттям сезону повинні бути перевірені на предмет відповідності

вимогам пожежної безпеки й прийняті міжвідомчими комісіями,

утворюваними органами місцевого самоврядування. Перевірці також

підлягають усі сезонні споруди літніх театрів, естрад, виставочних

павільйонів, цирків-шапіто тощо.

7.5.2. Під час укладання із зарубіжними організаціями,

фірмами договору, контракту на проведення гастролей, вистав та

виставок необхідно відображати в ньому вимоги чинних в Україні

правил пожежної безпеки, інформувати про заходи, що намічаються,

та місця їх проведення органи державного пожежного нагляду.

7.5.3. У музеях та картинних галереях на доповнення до плану

евакуації людей повинен бути опрацьований план евакуації

експонатів та інших цінностей, а в цирках і зоопарках - план

евакуації тварин.

7.5.4. У разі необхідності проведення спеціальних вогневих

ефектів на відкритих майданчиках відповідальним постановником

(головним режисером, художнім керівником) повинні бути опрацьовані

й здійснені (за погодженням з органами державного пожежного

нагляду) заходи щодо запобігання пожежам.

7.5.5. Усі горючі декорації, сценічне оформлення,

драпірування в залах для глядачів та експозиційних залах, фойє

мають бути важкозаймистими або обробленими вогнезахисними

речовинами для надання їм таких властивостей. Дерев'яні

конструкції сценічної коробки (колосники, робочі галереї тощо)

повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують і

групу вогнезахисної ефективності.

Організація, яка проводить обробку, зобов'язана надати

власникові установи акт із зазначенням дати проведення робіт та

терміну дії просочення.

Власник повинен організовувати щоквартальну перевірку якості

вогнезахисної обробки декорацій, сценічного оформлення і щороку -

дерев'яних конструкцій. У разі необхідності вогнезахисна обробка

повинна поновлюватися.

Миття планшету сцени слід здійснювати водним розчином, що

містить вогнезахисну речовину.

7.5.6. На планшеті сцени повинна бути нанесена червона лінія,

що вказує межу опускання протипожежної завіси (за її наявності).

Декорації та інші предмети оформлення сцени не повинні виступати

за цю лінію.

Після закінчення спектаклю (репетиції) протипожежна завіса

повинна негайно опускатися і щільно прилягати до планшета сцени за