9.1.3. Пневмоприводи мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.001-85 «ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации».
9.1.4. У процесі проектування, будівництва, реконструкції вибухопожежонебезпечних технологічних систем, обладнання та трубопроводів, які під час експлуатації зазнають впливу вібрації, треба передбачати заходи для її зменшення та унеможливлення аварійної руйнації обладнання й розгерметизації систем.
Допустимі рівні вібрації для окремих видів обладнання та його вузлів, деталей, методи і засоби контролю цих величин та засоби зниження їх рівня повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования» та Державним санітарним нормам виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
9.1.5. Вимоги до шумових характеристик повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности» та Санітарним нормам виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженим постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (далі — ДСН 3.3.6.037-99).
9.1.6. Вибираючи обладнання відповідно до вимог чинних НД та цих Правил, треба враховувати умови забезпечення мінімального рівня пожежовибухонебезпечності технологічних систем.
Вибираючи обладнання за показниками надійності та рівня пожежовибухозахищеності, треба враховувати категорії пожежовибухонебезпечності технологічної системи або об’єкта.
Не допускається експлуатація обладнання у разі його невідповідності паспорту заводу-виробника, вимогам проектних, технологічних, чинних НД та цих Правил.
9.1.7. Для основного технологічного обладнання встановлюється граничний технічний строк експлуатації (ресурс) з урахуванням конкретних умов роботи. Дані про ресурс роботи повинні бути наведені у паспортах на обладнання.
9.1.8. Для трубопроводів та арматури проектна організація має встановити розрахунковий строк експлуатації, який має бути зазначено в проектній документації та в паспорті на трубопровід.
9.1.9. Усі машини і апарати, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), мають відповідати вимогам законодавства.
Запобіжні клапани, які встановлено на апарати, що працюють під тиском, мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085-2002 «Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности».
9.1.10. Обертові та рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів мають бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные».
9.1.11. Фланцеві з’єднання на трубопроводах для гарячих та лужних розчинів треба закривати захисними кожухами.
Не допускається фланцеві з’єднання трубопроводів замуровувати в стіни, перекриття або фундаменти.
9.1.12. Експлуатація устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687.
9.1.13. Виготовляти технологічне устаткування мають спеціалізовані підприємства.
Якість виготовленого технологічного устаткування та трубопроводів має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, паспортним даним та документу підприємства-виробника, що засвідчує їх якість.
9.1.14. Конструкція та надійність теплообмінних елементів технологічного обладнання мають унеможливити взаємне проникнення теплоносія та продукту, що нагрівається.
9.1.15. Виробниче обладнання треба розміщувати раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперебійність технологічного процесу.
Технічне обслуговування та ремонт обладнання треба виконувати відповідно до ГОСТ 28.001-83 «Система технического обслуживания и ремонта техники. Основные положения».
9.1.16. Монтаж технологічного обладнання та трубопроводів проводять відповідно до вимог СНиП 3.05.05-84.
9.1.17. Не допускається розташовувати технологічне обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв:
зверху або знизу допоміжних приміщень;
знизу естакад технологічних трубопроводів з горючими, їдкими та вибухопожежонебезпечними продуктами;
зверху майданчиків незахищених насосних та компресорних установок, крім випадків використання герметичних безсальникових насосів або в разі застосування спеціальних заходів безпеки, що унеможливлюють попадання вибухопожежонебезпечних речовин на нижче встановлене обладнання.
9.1.18. Не допускається застосовувати обладнання та трубопроводи, матеріали та комплектувальні вироби за відсутності документів, що засвідчують їх якість та відповідність вимогам чинних НПАОП та НД.
9.1.19. Не допускається зварювати трубопроводи та резервуари, що перебувають під тиском, незалежно від того, чим їх заповнено.
Під час виконання зварювальних робіт на сталевих трубопроводах, на місцях монтажу трубопроводів І категорії, які входять до складу блоків І категорії вибухонебезпечності, проводять 100 % контроль зварних з’єднань неруйнівними методами.
9.1.20. Для герметичного з’єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працює у контакті з ЛЗР та ГР, використовують ущільнення торцевого типу.
9.1.21. Тепловипромінювальні апарати, паропроводи, устаткування повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88 «Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов», затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 № 155. Температура зовнішніх поверхонь устаткування, що випромінює тепло, не повинна перевищувати 43 °С згідно з вимогами ДСТУ ЕN 563-2001 (ЕN 563:1994, ІDT) «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь» (далі — ДСТУ ЕN 563-2001).
За потреби розташування зовнішньої теплоізоляції технологічних апаратів та трубопроводів передбачають заходи захисту від попадання до них ГР.
9.1.22. Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- і пожежозахисту у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках має забезпечувати зручну і безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій.
9.1.23. Резервуари, ємності, призначені для зберігання скраплених вуглеводневих газів і ЛЗР з температурою кипіння нижче ніж 45 °С, мають бути розраховані на тиск не нижче від пружності пари цих рідин за температури 50 °С, а також на вакуум або має бути забезпечено захист цього устаткування від утворення в ньому вакууму. У разі утворення вакууму в систему допускається вводити лише інертні гази, пару, газові суміші продуктів виробництва.
Зазначена вимога не поширюється на ємнісне устаткування, що використовується під час ізотермічного або напівізотермічного зберігання цих речовин.
9.1.24. Для проведення періодичних передбачених регламентом робіт з очищення технологічного обладнання використовують засоби гідравлічного, механічного або хімічного очищення, що виключає знаходження працівників усередині технологічного обладнання.
9.1.25. На підприємстві, де виробляють неорганічні хімічні реактиви, має бути розроблено перелік газонебезпечних робіт відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05.
У переліку необхідно вказати роботи:
які проводять з оформленням наряду-допуску;
які проводять без оформлення наряду-допуску з обов’язковою реєстрацією таких робіт у журналі за встановленою формою;
які проводять при виникненні аварійних ситуацій.
Затверджується перелік газонебезпечних робіт наказом роботодавця.
9.2. Насоси та компресори
9.2.1. Під час експлуатації насосів та компресорів на виробництві неорганічних хімічних реактивів треба дотримуватись вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 № 279, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за № 704/9303, ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.2.016-81), а також цих Правил.
9.2.2. Облаштування компресорів та насосів має відповідати вимогам НД та цих Правил.
Компресори та насоси, що використовуються для переміщення ЛЗР і ГР, вибирають за надійністю та конструктивними відмінностями, враховуючи критичні значення фізико-хімічних параметрів продуктів, які перекачують, та параметрів технологічного процесу.
Кількість насосів та компресорів має забезпечувати вимоги технологічного процесу, а в деяких випадках треба передбачати резервні одиниці.
9.2.3. Компресорне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та вимогам законодавства з охорони праці.
9.2.4. Компресори треба оснащувати засобами сигналізації й блокування відповідно до НД заводу-виробника, за необхідності вони можуть бути обладнані додатковими засобами аварійної сигналізації й блокування, які забезпечують умови ведення технологічного процесу.
9.2.5. Для запобігання потраплянню рідини в компресор за можливої конденсації пари і газів необхідно передбачати на всмоктувальному трубопроводі встановлення віддільника рідини (сепаратора). Всмоктувальні трубопроводи треба прокладати з ухилом у бік віддільника рідини, а за неможливості — в нижній точці трубопроводу треба передбачати постійно діючий дренаж.
При перевищенні встановленого рівня рідини в сепараторі необхідно передбачати можливість автоматичного відключення компресора.
9.2.6. За замкнутої системи охолодження компресорів на відвідному трубопроводі необхідно передбачати оглядові ліхтарі або контрольні крани, в разі відкритої системи охолодження — зливальні воронки.
9.2.7. Для насосів, зупинення яких під час короткочасних зникнень напруги електричного струму може спричинити порушення технологічного режиму або аварійний стан, необхідно передбачати самозапускання електродвигунів насосів.
9.2.8. Для перекачування скраплених газів, ЛЗР, а також шкідливих речовин I і II класів небезпеки треба застосовувати безсальникові та мембранні насоси або насоси з торцевими ущільнювачами.
9.2.9. Насоси, що перекачують скраплені гази, ЛЗР й ГР, а також шкідливі речовини, незалежно від місця їх встановлення, крім розташованої на місці встановлення насосів пускової апаратури, повинні мати дистанційне вимикання.
9.2.10. Необхідно передбачати автоматичне вмикання резервного насоса у випадку зупинення того насоса, що працює і який подає рідину в подвійні торцеві ущільнювачі насосів і пристрої для перемішування.
9.2.11. При розташуванні насосів на відкритих майданчиках треба передбачати заходи щодо унеможливлення застигання й замерзання рідини, яка перекачується насосом по трубопроводах.
9.2.12. При розміщенні насосів назовні під етажерками, навісами треба передбачати:
обігрівання підлоги для забезпечення таяння снігу та випаровування вологи і ухил підлоги для стоку води в приямок;
захисні бічні огородження площею, що не перевищує 50 % від загальної площі захисного боку насосної від підлоги до виступаючої частини перекриття або покриття. Захисні бічні огородження за умовами природної вентиляції не мають доходити до підлоги й покриття або перекриття менше ніж на 0,3 м.
9.2.13. При використанні для охолодження корпусів підшипників і камер сальників горючих або шкідливих незамерзаючих рідин циркуляція має відбуватися за безперервною замкнутою системою.
9.2.14. Трубопровідну обв’язку насосів, компресорів, іншого устаткування треба виконувати так, щоб було забезпечено можливість:
видалення рідини й газу з устаткування й трубопроводів;
продування азотом або пропарювання водяною парою устаткування й трубопроводів;
проведення гідравлічного випробування устаткування й трубопроводів;
огляду й обслуговування устаткування і трубопроводів;
монтажу й демонтажу під час роботи цеху, відділення.
9.2.15. Під час експлуатації насосних станцій на виробництві з виготовлення неорганічних хімічних реактивів необхідно дотримуватися таких вимог:
допускається працювати лише на справному устаткуванні та комунікаціях, обладнаних запобіжними пристроями, регулювальними та контрольно-вимірювальними приладами, сигналізацією й блокуваннями. Теплові клапани на трубопроводах, що працюють, мають бути закритими, а на тих, що не працюють,— відкритими;
не допускається регулювання запобіжних клапанів на устаткуванні та комунікаціях, які працюють. Регулювання запобіжних клапанів виконують на спеціальному стенді;
необхідно систематично перевіряти надходження мастила в усі частини змащуваних механізмів і обладнання, подання ущільнювальної рідини на торцеві ущільнення насосів, обдування електродвигунів;
перевіряти працездатність систем автоматичного пожежогасіння та комплектність первинних засобів пожежогасіння;
у виробничих приміщеннях треба застосовувати переносні електроінструменти лише у вибухозахищеному виконанні.
9.2.16. Запірна арматура має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 «ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности».
9.2.17. Запірна арматура, встановлена на нагнітальному та всмоктувальному трубопроводах насоса або компресора, повинна мати вільний і зручний доступ для обслуговування.
На нагнітальному трубопроводі треба передбачити встановлення зворотного клапана або іншого пристрою, що запобігає можливості утворення руху речовини у зворотному напрямку.
9.3. Трубопроводи та арматура
9.3.1. Потрібно виготовляти, монтувати та експлуатувати трубопроводи й арматуру для ЛЗР і ГР, враховуючи хімічні властивості і технологічні параметри середовищ відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки».
