ДБН 360-92** сторінка 18 з 29
| Примітка 2. При застосуванні аеротенків-освітлювачів |
|---|
| коридорного типу площа очисних споруд зменшується у 2 рази, при |
| застосуванні аеротенків колонного типу - у 5 разів. |
8.10 Зони санітарної охорони на водопроводах господарсько-питного призначення у проектах планування повинні передбачатися: першого поясу за п. 8.11, другого і третього поясів - за проектами спеціалізованих організацій або аналогами.
8.11 Відстань до межі першого поясу зони санітарної охорони господарсько-питних водопроводів слід приймати не менше, м:
| а) для водотоків (річки, канали): | |
|---|---|
| 1) вгору за течією, від водозаборів | 200 |
| 2) униз за течією, від водозаборів | 100 |
| 3) у бік берега, що прилягає до водозабору, від урізу води у літньо-осінню межень | 100 |
| б) у бік акваторії: | |
| 1) при ширині водотоку менше 100 м | Уся акваторія і протилежний берег завширшки 50 м |
| 2) при ширині водотоку більше 100 м, | |
| від водозабору | 100 |
| 3) на водозаборах ківшового типу | Уся акваторія і територія навколо нього завширшки 100 м |
| в) для водойм (водосховища, озера): | |
| 1) по акваторії в усіх напрямках від водозабору і по прилеглому до водозабору березі від урізу води при нормально підпертому рівні для водосховищ або літньо-осінній межені для озер | 100 |
| г) для підземних джерел (від поодинокого водозабору або від крайніх водозабірних споруд групового водозабору): | |
| 1) при використанні водоносних горизонтів, які мають суцільну водоупорну покрівлю, що виключає можливість місцевого живлення з поверхневих джерел або інших недостатньозахищених підземних горизонтів | 30 |
| при використанні інших водоносних горизонтів | 50 |
| 3) для підруслових інфільтраційних водозаборів | Як для поверхневих джерел |
| д) при штучному поповненні запасів підземних вод: | |
| 1) для споруд закритого типу | 50 |
| 2) для споруд відкритого типу | 100 |
| е) для водопровідних споруд: | |
| 1) від стін резервуарів чистої води, фільтрів (крім напірних), контактних освітлювачів з відкритою поверхнею води | 30 |
| 2) від решти споруд і стовбурів водонапірних башт | 15 |
Примітка. Межа першого поясу водопровідних споруд повинна збігатися з огорожею майданчика споруд.
Ширина санітарно-захисної смуги повинна передбачатися не менше, м:
| а) для водопровідних споруд, розташованих за межами другого поясу зони джерела водопостачання, від межі першого поясу | 100 |
|---|---|
| б) для водогонів (від крайніх водогонів): | |
| 1) в сухих ґрунтах при діаметрі до 1000 мм | 10 |
| 2) те саме, при діаметрі більше 1000 м | 20 |
| 3) у мокрих ґрунтах водогонів | 50 |
Примітка. При прокладанні водоводів по забудованій території ширина смуги може бути зменшена за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби.
8.12 Санітарно-захисні зони від споруд міських каналізаційних систем до меж житлової забудови, ділянок громадських будинків і підприємств харчової промисловості слід приймати за таблицею 8.4.
Таблиця 8.4
| Споруда | Ширина зони, м, при розрахунковій продуктивності споруд, тис.куб.м/добу | |||
|---|---|---|---|---|
| до 0,2 | більше 0,2 до 5 | більше 5 до 50 | більше 50 до 280 | |
| Споруди механічної та біологічної очистки з мулистими майданчиками і такими мулистими майданчиками, що розміщені окремо | 150 | 200 | 400 | 500 |
| Те саме, з термомеханічною обробкою осадів у закритих приміщеннях | 100 | 150 | 300 | 400 |
| Поля фільтрації | 200 | 300 | 500 | - |
| Землеробські поля зрошення | 150 | 200 | 400 | - |
| Біологічні ставки | 200 | 200 | 300 | 300 |
| Споруди з циркуляційними каналами | 150 | - | - | - |
| Насосні станції | 15 | 20 | 20 | 30 |
| Примітка 1. Зони для споруд продуктивністю більше 280 тис.куб.м/добу, а також при відході від традиційної технології очистки стічних вод або обробки осаду, встановлюються за погодженням з Міністерством охорони здоров'я. Примітка 2. Зони від споруд механічної та біологічної очистки з мулистими майданчиками і від окремо розташованих мулистих майданчиків при продуктивності більше 500 тис.куб.м/добу слід приймати не менше 1 км. Примітка 3. При розташуванні житлової забудови з підвітряного боку стосовно до очисних споруд зазначені у таблиці зони допускається збільшувати не більше як у 2 рази, при сприятливій розі вітрів - зменшувати не більше як на 25%. Примітка 4. При відсутності мулистих майданчиків на території очисних споруд продуктивністю більше 0,2 тис.куб.м/добу розмір зони слід скорочувати на 30%. Примітка 5. Зони від полів фільтрації площею до 0,5 га і від споруд механічної та біологічної очистки на біофільтрах продуктивністю до 50 куб.м/добу слід приймати 100 м. Примітка 6. Зону від полів підземної фільтрації продуктивністю менше 15 куб.м/добу слід приймати 15 м. Примітка 7. Зону від фільтруючих траншей і піщано-гравійних фільтрів слід приймати 25 м, від септиків - 5 м, від фільтруючих колодязів - 8 м, від аераційних установок на повне окислення з аеробною стабілізацією мулу при продуктивності до 700 куб.м/добу - 50 м. Примітка 8. Зону від очисних споруд поверхневих вод із сельбищних територій слід приймати 100 м, від насосних станцій - 15 м. | ||||
8.13 Деталізація вирішень з окремих елементів систем повинна здійснюватися відповідно до вимог спеціалізованих нормативів - зовнішні мережі і споруди, внутрішній водопровід і каналізація будинків.
Енергопостачання
8.14 Енергопостачання міських і сільських поселень слід передбачати від мереж районної енергетичної системи з максимальним залученням нетрадиційних джерел електричної енергії: геліо-, геотермальних, вітрових установок тощо.
8.15 При виборі потужностей джерел енергопостачання розрахункова потреба у теплі, газі та електроенергії визначається:
- для промислових і сільськогосподарських підприємств - за їхніми замовленнями, аналогічними проектами нових підприємств і тих, що реконструюються, а також за укрупненими показниками енергоозброєності або енергомісткості на підприємствах даної галузі промисловості з урахуванням місцевих умов;
для комунально-побутових потреб - відповідно до чинних нормативів.
Для попередніх розрахунків допускається застосовувати укрупнені показники електроспоживання, де враховується житловий і громадський сектор поселень, підприємства комунально-побутового обслуговування, зовнішнє освітлення, міський транспорт (крім метрополітену), системи теплопостачання, водопостачання і водовідведення, наведені у таблиці 8.5.
Таблиця 8.5
| Ступінь благоустрою житлових і громадських будинків і поселень | Електроспоживання, кВт год./люд. на рік ---------------------+------------------------- на першу чергу | Річна кількість годин використання максимуму електричного навантаження, год. на розрахун- ковий термін | на першу чергу | на розрахун- ковий термін |
|---|---|---|---|---|
| Міста | ||||
| Будинки, не обладнані стаціонарними електроплитами: | ||||
| без кондиціонерів | 800 | 1700 | 3100 | 5200 |
| з кондиціонерами | 840 | 2000 | 5200 | 5700 |
| Будинки, обладнані стаціонарними електроплитами: | ||||
| без кондиціонерів | 1300 | 2100 | 4500 | 5300 |
| з кондиціонерами | 1600 | 2400 | 5300 | 5800 |
| Селища і сільські поселення (без кондиціонерів) | ||||
| Будинки, не обладнані стаціонарними електроплитами | 800 | 950 | 3000 | 4100 |
| Будинки, обладнані стаціонарними електроплитами (100%) | 1000 | 1350 | 3900 | 4400 |
| Примітка 1. Застосування стаціонарних електроплит слід погоджувати з планувальними організаціями відповідно до чинних нормативів так само, як і райони з використанням побутових кондиціонерів. Примітка 2. Укрупнені показники наведені для великих міст. Для інших типів міст застосовуються коефіцієнти: для найзначніших - 1,2; значних - 1,1; середніх - 0,9 і малих - 0,8. | ||||
8.16 Кількість, потужність і напруга понижувальних підстанцій, а також їх розміщення визначаються за погодженням з розвитком районної енергосистеми.
8.17 Понижувальні підстанції глибокого вводу з трансформаторами потужністю 16 тис.кВА вище призначені для електропостачання житлових районів, а на територіях курортних зон і комплексів усі трансформаторні підстанції і розподільні пристрої слід передбачати закритого типу.
8.18 На підходах до підстанцій повітряних і кабельних ліній повинні бути забезпечені технічні смуги для їх вводу і виводу розмірами залежно від кількості і напруги ліній.
Розміри земельних ділянок для закритих підстанцій і розподільних пристроїв слід приймати 0,6 га, для відкритих - 0,5 - 1,5 га при неодмінній умові дотримання санітарних вимог, для пунктів переходу повітряних ліній у кабельні - не більше 0,1 га.
8.20* Трансформаторні підстанції потужністю не більше 2 x 1000 кВА і розподільні пункти напругою до 20 кВ слід споруджувати закритими і розміщувати від вікон житлових і громадських будинків на відстані не менше 10 м, від лікувальних і оздоровчих установ - відповідно не менше 25 м і 15 м.
8.21 Не слід розміщувати трансформаторні підстанції у зсувних зонах, зонах затоплення і передбачати заходи проти їх затоплення.
8.22 Лінії електропередачі, які входять до загальних енергетичних систем, не допускається розміщувати на територіях промислових і сільськогосподарських підприємств.
8.23* Повітряні лінії електропередачі (далі ПЛ) напругою 35 кВ і вище слід розміщувати за межами сельбищних територій, а при реконструкції міст - передбачати їх винесення за межі сельбищних територій.
Для повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв (далі - електричні мережі) всіх напруг встановлюються охоронні і санітарно-захисні зони, розміри яких залежать від типу і напруги енергооб'єкта. Розміри цих зон слід приймати за таблицею 8.5а*.
Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.
В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється:
а) будувати житлові, громадські та дачні будинки;
б) розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;
в) влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту здійснювати зупинки всіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах ПЛ електропередачі напругою 330 кВ і вище.
д) розміщувати будь-які споруди і будинки в охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою 500 - 750 кВ, а також кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв всіх класів напруги.
В охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою до 330 кВ включно, якщо затвердженою містобудівною документацією не передбачено іншого виду використання цих земель, дозволяється розміщення виробничих будинків і споруд, колективних гаражів і відкритих стоянок легкових транспортних засобів. При цьому відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів при їх найбільшому відхиленні до найближчих частин будинків і споруд, які виступають, повинна бути не менше вказаної в таблиці 8.5а*.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
ДБН 360-92** вид.2002р.
(зі змінами №1 - №10) Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень
ДБН 360-92** Градостроительство