3.29.4. Вміст газу у повітрі котловану не повинен перевищувати 0,7% по об'єму. Загазованість повітря в котловані перевіряється газоаналізатором до початку вогневих робіт і через кожні 20 хв. під час їх ведення.

3.29.5. Для запобігання загоранню ізоляційного покриття трубопроводу на ділянках, що примикають до місця проведення вогневих робіт, його необхідно видалити.

3.29.6. Розріз труби обов'язково змащується глиною по мірі просування різака для запобігання підсосу повітря і зменшення зони горіння газу. Роботи з різання і зварювання проводяться по надлишковому тиску в трубопроводі 10-50 мм водяного стовпа (в залежності від діаметра трубопроводу : із збільшенням діаметру зменшується тиск).

3.29.7. При загоранні газу всередині труби (проскок полум'я) чи при наявності великого полум'я у місці різання, роботи повинні бути припинені, люди виведені у небезпечне місце, вжиті заходи для гасіння полум'я і з'ясування причин загорання.

3.29.8. У всіх випадках перед початком робіт ділянка, що ремонтується, повинна продуватись газом для запобігання утворенню газоповітряної суміші.

3.29.9. Забороняється проводити вогневі роботи при наявності у котловані конденсату, нафтопродуктів і грунту, на якому розлита легкозаймиста рідина.

3.29.10. Допускається відкриття трубопроводу за допомогою механізмів і звільнення від ізоляції вручну без зниження тиску в ньому на дільниці, яка не має витоків газу, чи виявлених в процесі експлуатації інших факторів, що свідчать про зниження міцносної характеристики трубопроводу.

При відкритті трубопроводу частини механізмів, що рухаються, повинні проходити на відстані не менше 0,5 м від твірної трубопроводу.

3.29.11.Перед відкриттям дільниці трубопроводу з пошкодженою ізоляцією в трубопроводі повинен знижуватися тиск не менше ніж на 10% від максимального робочого тиску, зареєстрованого на протязі останнього року експлуатації.

3.29.12.При наявності пірофорного заліза внутрішню поверхню трубопроводу полити значною кількістю води, відкладення пірофорного заліза зібрати і вивезти зволоженими у

безпечне місце, закопати на глибину не менше 0,5 м та гарно утрамбувати грунт в місці закопування.

3.29.13. При роз'єднанні трубопроводу встановлюється електрична перемичка між кінцями труб перерізом не менше 25 мм по міді. Перед початком робіт станція катодного захисту повинна бути відключена.

3.29.14. При проведенні випробування відремонтованої дільниці трубопроводу весь персонал, автотранспорт, механізми виводяться від траси трубопроводу за межі охоронної зони. В межах охоронної зони вздовж межі відремонтованої дільниці трубопроводу на період випробування виставляються охоронні пости.

3.30. Вимоги безпеки під час виконання земляних робіт.

3.30.1. Земляні роботи, що виконуються при обслідуванні трубопроводу, а також при влаштуванні шурфів для підключення засобів катодного захисту та КВПіА, для обстеження стану ізоляції, для визначення точного місцезнаходження трубопроводу, для визначення місць витоків газу, повинні виконуватись бригадою під керівництвом лінійного майстра або іншої посадової особи, призначеної керівництвом лінійно-експлуатаційної служби, за письмовим дозволом (нарядом-допуском).

3.30.2. Влаштування шурфу для огляду трубопроводу (виконання робіт на ньому) виконується за розпорядженням керівництва лінійно-експлуатаційної служби після перевірки відсутності в цьому місці інших комунікацій чи за письмовою згодою їх власників.

3.30.3. Забороняється починати земляні роботи на території КС, ГРС, СПЗГ, поблизу трубопроводів, продуктопроводів, кабелів та інших підземних комунікацій при відсутності плану їх території із нанесенням наземних та підземних комунікацій чи викопіровки з цього плану, а також без узгодження з відповідальними представниками організацій і служб, у віданні яких знаходяться підземні комунікації і споруди, розташовані поблизу місця робіт.

3.30.4. При земляних роботах за допомогою механізмів повинна бути визначена межа дільниці, де роботи повинні виконуватись вручну. Земляні роботи за допомогою механізмів можуть бути початі тільки після проведення контролю повітря робочої зони

3.30.5. Копати шурф чи траншею на трасі трубопроводу, який експлуатується і знаходиться під тиском, за допомогою землерийного механізму необхідно за умови, що відоме точне розташування трубопроводу в місці роботи в плані і по глибині, а також при умові наближення кромок ріжучого механізму на відстань не ближче 0,5 метра до твірної трубопроводу з усіх боків. Опорні частини землерийного механізму не повинні при цьому переміщатись безпосередньо над трубопроводом. Далі копати необхідно вручну, із заходами перестороги для запобігання пошкодженню інструментом стінки труби, без застосування кирки, лому чи інших ударних інструментів.

При відсутності даних про точне розташування трубопроводу копати за допомогою механізмів необхідно після встановлення істинного його положення шурфуванням, зондуванням вручну чи іншим надійним методом.

3.30.6. Земляну роботу, яка не пов'язана з експлуатацією і ремонтом магістрального трубопроводу і кабелів, може виконувати стороння організація на відстані не менше 2-х метрів від трубопроводу і кабелю в присутності відповідального представника служби експлуатації трубопроводу і при наявності письмового дозволу.

3.30.7. При виконанні земляної роботи поблизу траси діючих комунікацій відвал грунту виконується на бік, протилежний трасі трубопроводу.

3.30.8. Якщо при копанні шурфу (котловану) виявились витоки газу із трубопроводу, земляні роботи повинні бути терміново зупинені, а люди виведені із шурфу (котловану). Земляну роботу можна продовжувати після ліквідації витоків газу і загазованості чи за умови виконання додаткових заходів безпеки, які необхідні при виконанні газонебезпечної роботи.

3.30.9. При роботі з ліквідації витоків газу працівники, які розкопують трубопровід, повинні мати на собі запобіжні пояси і шлангові протигази. Необхідно, щоб кінці шлангів

знаходились з навітряної сторони поза межами загазованої зони. Мотузки від запобіжних поясів повинні тримати робітники (дублери), що знаходяться поза траншеєю для спостереження за працюючими і надання їм, при необхідності, допомоги.

3.30.10. Траншея може бути відрита з вертикальними стінками без кріплення в нескельних і незамерзлих грунтах вище рівня ґрунтових вод глибиною (в метрах) не більше чим 1,0 - в насипних, піщаних та гравійових грунтах; 1,25 - в супіщаних; 1,5 - в суглинках.

Траншеї необхідно захищати від затоплення і розмиву поверхневими водами, розміщуючи відвали грунту з нагірної сторони, влаштовувати водовідвідні канави.

3.30.11. При роботі на трубопроводі діаметром до 800 мм, котлован повинен мати не менше двох виходів - по одному в кожний бік котловану. При роботі на трубопроводі діаметром 800 мм і більше котлован повинен мати не менше 4-х виходів, розташованих по два з кожного боку трубопроводу. Виходи повинні бути виконані у вигляді східців, пологого спуску. Застосування приставних драбин забороняється.

3.30.12. В місцях влаштування захльостів і врізання запірної арматури повинен робитися котлован із розмірами в плані по всіх напрямках по 2м від стику, що зварюється. В котловані на місці зварювання стику повинен бути викопаний приямок глибиною 0,7 м.

3.30.13. Під час знаходження робітників в траншеї (котловані) без кріплення стінок на поверхні рядом з траншеєю не повинні проводитись будь-які роботи. Інструменти і матеріали, необхідні для роботи, повинні бути не ближче 0,5 м від зовнішнього краю траншеї (котловану).

3.30.14. При роботі в траншеї необхідно систематично спостерігати за станом відкосів. При з'явленні тріщин у відкосі траншеї, вжити заходів перестороги проти самовільного обвалення грунту і завчасно вийти із небезпечного місця, виконати кріплення або зменшити крутизну відкосів.

3.30.15. Розбирати дощані кріплення котлованів починають в напрямку з низу до верху по мірі засипання котловану грунтом. Виймати одночасно по висоті не більше трьох дошок, а в сипучих грунтах - не більше однієї дошки.

3.30.16. Для кріплення грунту природньої вологості (крім піщаних) необхідно використовувати дошки завтовшки не менше 40мм, а в грунтах піщаних і підвищеної вологості - завтовшки 50мм, закладаючи їх за вертикальні стояки по мірі заглиблення щільно до грунту, закріплюючи їх розпірками. Стояки кріплень встановлюють на відстані не більше 1,5 м один від одного.

3.31. Вимоги безпеки під час виконання газонебезпечних робіт.

До газонебезпечних відносяться роботи, що пов'язані з оглядом, чисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, в тому числі роботи усередині місткостей, при виконанні яких є чи не виключена можливість виділення в робочу зону вибухо-, пожежонебезпечних чи шкідливих пар, газів та інших речовин, які здатні спричинити вибух, загорання чи шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (об'ємна доля нижче 20 %).

Виконання газонебезпечних робіт регламентується Інструкцією по організації безпечного виконання газонебезпечних робіт та Переліком газонебезпечних робіт, розробленим по кожному цеху (службі) та в цілому по підрозділу (УМГ, СПЗГ тощо).

Переліком всі газонебезпечні роботи розподілені на 3 групи:

I - які виконуються з оформленням наряду-допуску відповідної форми;

II - які виконуються без оформлення наряду-допуску (згідно з інструкціями по експлуатації), але з обов'язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в журналі відповідної форми;

III - викликані необхідністю локалізації або ліквідації можливих аварійних ситуацій і аварій.

3.32. Вимоги безпеки під час обслуговування спецтехніки і механізмів, що знаходяться на балансі лінійно-експлуатаційної служби:

3.32.1. При обслуговуванні спецтехніки і механізмів (зварювальні агрегати, компресори, шліфмашинки тощо), які знаходяться на балансі ЛЕС, трубопровідник лінійний повинен дотримуватись інструкцій з безпечного їх використання.

3.32.2. Перед початком роботи необхідно перевірити справність спецтехніки, механізмів, пристроїв та інструменту:

• всі інструменти на робочих місцях повинні бути справними;

• у вибухонебезпечних приміщеннях, колодязях, газових апаратах і загазованому середовищі застосовується інструмент, який не утворює іскри;

• сталевий інструмент повинен бути густо змащений мастилом;

• зубило повинно бути довжиною не менше 150 мм, без задирок і тріщин;

• гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок;

• переносний електроінструмент повинен бути тільки тим, який видала адміністрація для виконання даного виду робіт;

• перед роботою шліфмашинками необхідно перевірити затяжку гвинтів, кріпильних вузлів, деталей і огородження рухомих частин, наявність мастила, справність редуктора, стан пневматичного шлангу, надійність під'єднаного шлангу; для роботи застосовувати шліфкруги, які допускають швидкість обертання до 5 об/сек; використовувати шліфкруги тільки тих діаметрів, які передбачені паспортом машини;

• перед роботою з шліфмашинкою, іншими пристроями і інструментом, в результаті роботи з якими можуть відлітати сколки, необхідно користуватись захисними окулярами.

3.32.3. При використанні механізмів, пристроїв та інструменту з електроприводом необхідно:

• не торкатись до обірваних електропроводів і проводів із пошкодженою ізоляцією;

• не наступати і не переїжджати електрокабелі електрозварювальних апаратів;

• не користуватись пошкодженими та простроченими електрозахисними засобами;

• самостійно не ремонтувати електрифікований інструмент та пристрої.

3.32.4. При використанні паяльних ламп, бензопил, мотокосилок трубопровіднику лінійному необхідно дотримуватись наступних вимог безпеки:

• резервуар для палива заповнювати пальним не більше ніж на 3/4 його місткості;

• не виливати з резервуару пальне поблизу відкритого вогню;

• не проводити ремонтні роботи поблизу відкритого вогню;

• не проводити ремонтні роботи при наявності тиску в резервуарі;

• не використовувати пальне, що не передбачене заводською інструкцією;

• не допускати механічні пошкодження механізму.

3.33. При виникненні нещасного випадку чи раптового захворювання, виявленні фактів порушення технологічного процесу, несправності трубопроводу, обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі фактори, що загрожують життю і здоров'ю людей, трубопровідник лінійний зобов'язаний повідомити диспетчера і керівництво лінійно-експлуатаційної служби.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Про всі виконані роботи і виявлені недоліки, а також про стан ділянки трубопроводу з усіма розміщеними на цій ділянці спорудами і обладнанням; про стан закріпленої техніки, механізмів та інструментів, про наявність чи потребу необхідних матеріалів і обладнання для обслуговування і виконання профілактичних ремонтних робіт трубопровідник лінійний доповідає керівництву лінійно-експлуатаційної служби

4.2. По закінченні робіт необхідно привести в належний порядок місце роботи, почистити та скласти в установлене місце інструмент, матеріали, засоби індивідуального захисту, засоби зв'язку. Забезпечити правильне і безпечне зберігання зварювального обладнання, балонів з киснем та горючими газами.

Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратися в спеціально відведені місця і металеві ящики.

4.3. Висувні шпинделі запірної арматури після користування арматурою мають бути змащені мастилом для запобігання ржавінню; розлиті нафтопродукти, масла та мастила необхідно прикопати і засипати піском чи грунтом.

4.4. Двері приміщень, хвіртки і ворота загорож, колодязі, ковери, кіоски, ящики, станції катодного захисту та інші об'єкти, які відкривалися для огляду, виконання технологічних операцій чи ремонту обладнання, мають бути після закінчення робіт закриті на замок.