Новини
30 січня під керівництвом заступника голови райдержадміністрації Сергія Янчука відбувся семінар-нарада з питань оплати праці. На семінар були запрошені керівники підприємств та фізичні особи-підприємці, які працюють у районі. Участь у нараді взяли фахівці Управління Держпраці у Хмельницькій області.



Начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації Надія Гулько проінформувала присутніх з питання: «Про дотримання чинного законодавства з питань виплати заробітної плати з 01 січня 2017 року». Було зазначено, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальний розмір заробітної плати з 01 січня 2017 року складає 3200 грн. Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» приведено поняття мінімальної заробітної плати у відповідність до європейської практики та міжнародних норм, зокрема шляхом:

запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати (як нижньої межі оплати праці, що гарантується державою);

встановлення мінімальногопосадового окладу у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при побудові схем посадових окладів, визначенні плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо. Із 01.01.2017 прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено у розмірі 1 600 гривень, мінімальну заробітну плату в місячному розмірі — 3 200 гривень, у погодинному розмірі — 19,34 гривні.

Згідно із Законом при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3 200 гривень).

Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.

Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов'язаний провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.

Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.

Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.

При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць, робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати.

Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік.

Надія Гулько звернула увагу й на те, що підвищення мінімальної заробітної плати не може бути підставою для звільнення. Водночас відповідно до статті 32 КЗпП у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Статтею 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Змінювати істотні умови праці роботодавець може лише за наявності змін в організації виробництва та праці.

Також було повідомлено, що з метою посилення державного контролю у сфері зайнятості оплати праці внесено зміни до статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими делеговано виконавчим органам міських рад міст обласного значення об'єднаним територіальним громадам здійснення на відповідних територіях повноважень Державної служби України з питань праці сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Тому в районі і в ОТГ створені робочі групи, які будуть досліджувати розмір заробітної плати, і вони мають право на перевірки підприємств.

Було зауважено, що Мінсоцполітики спільно з Держпраці розробило відповідний проект постанови Кабінету Міністрів України, яким буде затверджено новий порядок здійснення такого контролю інспекторами праці, який буде єдиний для працівників Держпраці та відповідальних працівників виконавчих органів місцевого самоврядування, на яких буде покладено функції контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Це рішення має на меті створити нову систему контролю із залученням органів місцевого самоврядування, які мають велику зацікавленість у легалізації зайнятості на території територіальних громад на збільшенні надходжень до місцевих бюджетів.



Про фінансові санкції в разі невиконання чинного законодавства при оплаті праці та оформленні трудових відносин інформував головний державний інспектор управління держпраці у Хмельницькій області Юрій Борисюк. Він зазначив, що відповідальність за порушення чинного законодавства з питань плати праці передбачена ст. 265 Кодексу законів про працю.

Так, юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (96 000 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (9 600 грн.); недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (32 000 грн.); недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (9600 грн.).

У разі, якщо має місце недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу складе 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (320 000 гривень). Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим частини другої статті 265 КЗпП України, загрожує роботодавцям штрафом у розмірі 3200 гривень.

На даний час управлінням держпраці у Хмельницькій області постійно проводяться як планові, так і позапланові перевірки. Так, управлінням внаслідок проведених перевірок протягом 2016 року було виявлено більше 50-ти працівників, оформлених неналежним чином.

Підсумовуючи, заступник голови райдержадміністрації Сергій Янчук звернув увагу присутніх на необхідність неухильного дотримання законодавства з питань оплати праці.



До списку новинВпередНазад