На звернення громадян Управління Держпраці у Хмельницькій області надає інформацію та роз'яснення з питань, пов'язаних із наданням основної щорічної та додаткових відпусток поліцейським-жінкам, які мають двох дітей віком до 15 років.
Якими законами та іншими актами законодавства регулюються питання надання відпусток поліцейським? Які особливості регулювання права поліцейських на відпустку передбачено Законом України «Про Національну поліцію»? Чи визначає Закон України «Про Національну поліцію» особливий порядок надання щорічних відпусток, зокрема відмінний від визначного Законом України «Про відпустки», Кодексом законів про працю України?
Право на щорічні відпустки є однією з гарантій права працюючих громадян на відпочинок, що закріплене ст. 45 Конституції України. Згідно ч. 2 цієї статті умови здійснення такого права визначаються законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Окремі з питань надання відпусток поліцейським в Законі України «Про Національну поліцію» врегульовано статтями 91-93. Відповідно до ч. 1 ст. 92 Закону України «Про Національну поліцію», щорічні чергові оплачувані відпустки надаються в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. У той же час, ні ст. 92, ні жодна з інших статей Закону України «Про Національну поліцію» не визначає порядку надання відпусток, а встановлює лише особливості щодо визначення тривалості основної щорічної відпустки, визначає додаткові гарантії поліцейським права на відпустку, обмеження кола осіб, які мають право здійснювати відкликання з неї тощо. Не визначають особливого порядку надання поліцейським відпусток і інші Закони України.
Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 45, п. 1.ч. 1 ст. 92 Конституції України, ст. 3, ч. 2 ст. 92 Закону України «Про Національну поліцію», порядок надання, як і інші гарантії реалізації права поліцейських на відпустку, як основну щорічну, так і інші види відпусток, визначається положеннями Закону України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України, яким не можуть суперечити підзаконні чи інші правові акти.
Якими актами законодавства визначаються додаткові гарантії права жінок з дітьми на відпустку? Чи поширюються на жінок-поліцейських гарантії реалізації права на відпустку жінкам, які мають двох малолітніх дітей, визначені Законом України «Про відпустки», Кодексом законів про працю України? В якому обсязі? Чи передбачені Законом України «Про Національну поліцію», іншим законодавством обмеження таких гарантій, пов'язані із службою в поліції, зокрема із її особливим характером?
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Конституції України, окрім права на відпочинок, створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством, правовий захист, матеріальна і моральна підтримка материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг жінкам і матерям, є конституційною гарантією забезпечення їх рівності з чоловіками.
Реалізація зазначених положень Конституції здійснено Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України, які передбачили додаткові гарантії працюючим жінкам з дітьми на відпустку, визначили порядок їх реалізації. Зазначені гарантії в повній мірі поширюються на жінок-поліцейських, які мають дітей. Закон України «Про Національну поліцію», інші закони, не передбачають обмеження таких гарантій, у тому числі у зв'язку із особливим характером служби в поліції (ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію»). Відповідно до вимог ч.2 ст.92 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки. Норма ч.2 ст.92 цього Закону має бланкетний спосіб викладення правила, з посиланням на інший законодавчий акт, визначаючи цим, не лише право на інші види відпустки відповідно до законодавства про відпустки, а і на умови та порядок їх надання визначених законодавством про відпустки, в тому числі на соціальну відпустку жінкам з дітьми.
Який порядок складання графіку відпусток? Чи підлягає врахуванню при складанні графіку відпусток бажання працівника щодо надання щорічної оплачуваної відпустки у зручний для нього час? Чи може бути відмовлено жінці-поліцейському, яка має двох малолітніх дітей, у визначенні в графіку відпусток бажаного для неї часу надання такої відпустки?
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (далі — профком) і доводить до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Складений графік черговості надання відпусток дає можливість роботодавцю правильно організувати працю (службу) працівників, забезпечити безперервну реалізацію завдань покладених на установу, забезпечити реалізацію права працівників на відпочинок та здійснювати своєчасну її оплату у відповідності до вимог законодавства.
При складанні графіку надання відпусток має враховуватись, що частиною дванадцятою статті 10 Закону України «Про відпустки» надано право отримати за бажанням щорічні відпустки в зручний для них час певним категоріям працівників, у тому числі жінці, яка має двох і більше дітей до досягнення 15 років. Враховуючи визначену законом обов'язковість надання щорічної основної відпустки, необґрунтована відмова у задоволенні прохання працівника щодо визначення в графіку відпусток бажаного часу надання відпустки чи затвердження графіку без такого з'ясування, є неправомірною. Також неправомірним є надання щорічної чергової оплачуваної відпустки жінці, яка має двох і більше дітей до досягнення 15 років, у час визначений графіком відпусток, затвердженим без урахування її бажання щодо часу надання щорічної оплачуваної відпустки.
Зазначене в повній мірі стосується забезпечення прав жінки-поліцейського, яка має двох малолітніх дітей у відповідності до вимог ч.2 ст.92 Закону України «Про Національну поліцію».
Чи може бути відмовлено поліцейському-жінці, яка має 2 малолітніх дитини, в наданні чергової щорічної оплачуваної відпустки повної тривалості у бажаний для неї час? Чи може бути підставою для відмови у наданні такої невикористаної відпустки складений графік відпусток, відповідно до якого поліцейському-жінці, яка має 2 малолітніх дітей, надання відпустки без її згоди передбачено в інший час, ніж бажаний для неї? Зокрема, чи може бути відмовлено у наданні невикористаної щорічної відпустки якщо надання такої відпустки передбачалось графіком у травні, а жінка-поліцейський бажає її отримати в липні поточного року? Чи підлягає зміні відповідний графік?
Законодавство не врегульовує питання внесення змін до графіку відпусток. Проте, такі зміни можуть бути внесені уповноваженою особою, яка затвердила графік. У той же час, як вже зазначалось, надання відпустки жінці, яка має двох і більше дітей до досягнення 15 років, у час визначений графіком відпусток, затвердженим без урахування її бажання щодо часу надання щорічної оплачуваної відпустки, є неправомірним. Відмова у наданні невикористаної щорічної відпустки, якщо надання такої відпустки передбачалось графіком у травні, а жінка-поліцейський, яка має двох малолітніх дітей, бажає її отримати в липні поточного року, без вмотивованого обґрунтування також є неправомірною.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про відпустки» у працівника настає право вимоги перенесення щорічної відпустки, а у роботодавця обов'язок таку вимогу задовольнити у випадку: 1) порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (ч.10 ст.10 цього Закону); 2) несвоєчасної виплати заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (ч.1 ст. 21 цього Закону). Ч.2 ст.11 Закону України «Про відпустки» визначено вичерпний перелік підстав перенесення на інший період або продовження щорічної відпустки. В інших випадках роботодавець самостійно вирішує, задовольняти чи не задовольняти прохання працівника про перенесення відпустки. За згодою сторін щорічну відпустку можна перенести на інший період. Ініціатором перенесення при цьому може бути працівник.
Чи має право поліцейський-жінка, яка має 2 малолітніх дітей, на отримання додаткової щорічної оплачуваної відпустки? Який порядок її надання, чи може бути відмовлено у наданні цієї відпустки у зручний для працівника час?
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, за її бажанням надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів передбачених ст.73 КЗпП України. Час надання такої відпустки визначається відповідно до бажання працівника. Надання такої оплачуваної відпустки здійснюється в обов'язковому порядку. Така додаткова оплачувана відпустка надається понад щорічні відпустки (ч. 7 ст. 20 Закону України «Про відпустки»).
Чи має право поліцейський-жінка, яка має 2 малолітніх дітей, на надання відпустки без збереження заробітної плати? Який порядок її надання, тривалість такої відпустки, чи може бути відмовлено у наданні цієї відпустки у зручний для працівника час? Чи може бути відмовлено у наданні такої відпустки з мотивів використання у відповідному календарному році щорічних чергової та додаткової оплачуваних відпусток?
Надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати жінці, яка має 2 малолітніх дітей, передбачено п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки». Надання такої відпустки здійснюється в обов'язковому порядку незалежно від використання щорічних чергової та додаткової оплачуваних відпусток. Час та строк надання такої відпустки визначається відповідно до бажання працівника. Строк такої відпустки не може перевищувати 14 календарних днів на рік. Згідно вимог ст.25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку. Відмова у наданні відпустки без збереження заробітної плати може ґрунтуватись лише на відсутності підстав її надання передбачених ст. 25 цього Закону. Зокрема, жінці, що має одну дитину віком до 15 років відповідно до умов п.1 ст.25 цього Закону, така відпустка не надається.
Яким чином здійснюється оплата чергової оплачуваної відпустки поліцейського? Чи підлягає виплаті матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань поліцейського? В якому розмірі? Якими актами врегульовуються вказані питання? Чи може бути підставою для здійснення відповідних виплат п. 2.16. наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структур та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294?
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» врегульовано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється в порядку визначеним наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структур та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено умови грошового забезпечення поліцейських. Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції визначено наказом МВС України 06.04.2016 р. № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання».
Вказаними нормативними актами МВС України встановлено єдиний підхід до оплати часу відпустки. Поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, встановленому за основною (а не тимчасовою) штатною посадою на день вибуття у відпустку. Якщо в період перебування у відпустці поліцейському змінено розмір надбавки за стаж служби, розмір посадового окладу чи окладу за спеціальним званням відповідно до законодавства, після повернення з відпустки проводиться відповідний перерахунок (п.8 розділу ІІІ Порядку та умов, затвердженого наказом МВС України 06.04.2016р. № 260).
Поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі (п.13 розділу ІІ Порядку та умов, затвердженого наказом МВС України 06.04.2016р. № 260). При цьому, надання такої матеріальної допомоги не пов'язано з відбуттям у відпустку. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказом МВС України 06.04.2016 р. № 260 надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не передбачено. Така матеріальна допомога передбачена умовами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 та порядком виплати грошового забезпечення визначеним наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 надається особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у межах асигнувань що виділяються на їх утримання, у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати.
Фото Hromadske
